- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Передмова
- •Програма навчальної дисципліни «історія україни»
- •Тема 1. Історія України як наука та навчальна дисципліна
- •Тема 2. Первісне суспільство на території України
- •Тема 3. Київська Русь. Галицько-Волинське князівство
- •Тема 4. Українські землі в литовсько-польську добу. Українська національна революція XVII ст.
- •Тема 5. Українська козацька держава (друга половина хvіі-хvш ст.)
- •Тема 6. Українські землі у складі Російської та Австро-Угорської імперій (XIX ст.)
- •Тема 7. Україна на початку XX ст. Українська революція 1917-1920 рр.
- •Тема 8. Соціально-економічний та соціально-політичний розвиток українських земель у 20-30-ті роки XX ст.
- •Тема 9. Україна напередодні та в роки Другої світової війни
- •Тема 10. Соціально-економічні та суспільно-політичні проноси в урср в 1950-1980-х рр.
- •Тема 11. Утворення та становлення незалежної України (1991-2006 рр.)
- •Матеріали до курсу «історія україни» найдавніше населення території україни
- •2. Скіфо-сарматська доба. Античні міста-держави
- •3. Праслов’яни, слов’яни та праукраїнці (ііі ст. До н. Е. – vіі ст. Н. Е.)
- •4. Охарактеризувати київську русь в період політичної єдності (80-і рр. Іх ст. – перша третина хіі ст.)
- •5. Галицько-волинська держава – спадкоємиця київської русі
- •6. Визволення україни з-під влади золотої орди та встановлення в ній удільного устрою династією ольгердовичів
- •7. Охарактеризівати соціально-економічне становище українських земель у складі польщі та литви (хіv – хvі ст.)
- •8. Охарактеризівати слобожанщини, галичини, північної буковини і криму в хіv – хvі століттях
- •9. Козацтво україни (середина хv-хvі ст.)
- •10. Боротьба українського козацтва проти турецько -татарських нападників та перші козацькі повстання проти польського свавілля
- •11. Дати характеристику конфесійній ситуації на українських землях у хіу-XVI ст.
- •12. Запорозька січ, кримське ханство і туреччина у першій половині xviі ст.
- •13. Козацько-селянські рухи в 20-30-х роках xviі ст.
- •14. Показати становище україна напередодні національно-визвольної революції хvіі ст.
- •15. Визвольний 1648 рік і створення нової української держави
- •16. Продовження війни за незалежність молодої республіки (1654-1660 рр.)
- •17. Показати соціально-економічні зміни в перший період національно-визвольної революції в україні середини xviі ст.
- •18. Визначення геополітичні вектори діяльності козацької старшини (1660-1676)
- •19. Відсіч турецько-татарської агресії і боротьба за визволення південних українськиї земель в останній чверті xviі ст.
- •20. Державний устрій і соціально-економічний розвиток в другій половині xviі ст.
- •21. Культура україни у xviі ст.
- •22. Становище україни наприкінці хvіі – на початку хvііі ст.
- •23. Україна в добу і.Мазепи. Діяльність уряду п. Орлика в екзилі
- •24. Показати посилення наступу царизму на права гетьманщини та поступову втрату її автономії
- •25. Нова запорозька січ 1734-1775 років. Задунайська січ та створення нових козацьких формувань наприкінці XVIII ст.
- •26. Феномен козацтва у вітчизняній історії
- •27. Показати історичну долю криму, північного причорномор’я, приазов’я, правобережної україни і західної волині
- •28. Охаректеризувати соціально-економічний розвиток та еволюція суспільно-політичної думки у хvііі ст.
- •29. Соціальні та національні рухи у хvііі ст.
- •30. Охарактеризувати культура україни у хvііі ст.
- •31. Охарактеризувати політико-адміністративний устрій, територія та населення україни у хіх ст.
- •32. Охарактеризувати соціально-економічний розвиток та соціальні протести на наддніпрянщині у першій половині хіх ст.
- •33. Україна і українці у війнах з наполеонівською францією
- •34. Національне відродження українського народу в першій половині хіх ст.
- •35. Масонські ложі та таємні радикальні дворянські гуртки на українських землях у першій чверті хіх ст.
- •36. Розкрити діяльність «південного товариства» в україні. Виокремити українське питання в програмних документах
- •37. Охарактеризувати суспільно-політичні рухи на наддніпрянщині у другій половині 20 – першійполовині 40-х років хіх ст.
- •38. Західноукраїнські землі в добу європейської «весни народів»
- •39. Кирило-мефодіївське товариство: створення, діяльність.
- •40. Українські землі в роки кримської війни
- •41. Селянська реформа 1861 р. Та її вплив на розвиток аграрного сектора.
- •42. Ліберально-буржуазні реформи 60-70-х років хіх ст.
- •43. Індустріалізація промисловості наддніпрянської україни в другій половині xіx ст.
- •44. Розвиток торгівлі на українських землях у другій половині хіх ст.
- •45. Громадівський рух наприкінці 50 – початку 60-х років хіх ст.
- •46. Українські громади наприкінці 60 – у 70-ті роки хіх ст.
- •47. Політизація громадівського руху наприкінці хіх ст.
- •48. Земський рух в політичному житті україни другої половини хіх ст.
- •49. Народники в україні. Пошириння марксизму.
- •50. Показати суспільно-політичну еволюцію національного руху на західноукраїнських землях у другій половині хіх ст.
- •51. Соціально-економічне становище україни на межі хіх-хх ст.
- •52. Українські партії наддніпрянщини: поява та діяльність
- •53. Українськім партії в австро-угорщині.
- •54. Україна в роки першої російської революції 1905-1907 рр.
- •55. Українські землі в роки першої світової війни
- •56. Українська центральна рада: перший етап (березень-листопад 1917 р.).
- •57. Українська центральна рада: другий етап (листопад 1917 –квітень 1918 рр.).
- •58. Українська державність в умовах австро-німецької окупації: гетьманська держава п. Скоропадського.
- •59. Проголошення західноукраїнської народної республіки (зунр).
- •60. Проаналізуйте становище української народної республіки за доби директорії (грудень 1918 - грудень 1920 рр.).
- •61. Встановлення радянської влади на україні: політичний та соціально-економічний аспект.
- •62. Перехід до нової економічної політики. Голод 1921-1923 рр.
- •63. Україна і створення срср.
- •64. Колективізація сільського господарства в усрр: причини, хід, методи та наслідки.
- •65. Голодомор 1932-1933 рр.
- •66. Українізація, її суть та наслідки.
- •67. Західноукраїнські землі у складі польщі.
- •68. Українські землі у складі румунії.
- •69. Закарпаття у складі чехословаччини.
- •70. Українське питання напередодні та на початку другої світової війни.
- •71. Охарактеризувати початок німецько-радянської війни та розповісти про оборонні бої на території україни 1941 – 1942 рр.
- •72. Дати характеристику фашистському окупаційному режиму в україні.
- •73. Розкрити зміст боротьби оун – упа.
- •74. Показати визволення українських земель та визначити втрати україни за роки другої світової війни.
- •75. Дати оцінку соціально-економічному становищу україни в повоєнний період.
- •76. З’ясувати основні риси культури україни в умовах агонії сталінізму (іі половина 40-х – початок 50-х рр. Хх ст.)
- •77. Розкрити суть лібералізації суспільно-політичного життя в україні в добу м. Хрущова.
- •78. Охарактеризувати соціально-економічне становище в добу м. Хрущова.
- •79. Проаналізувати культурне життя в україні в іі половині 50-х – і половині 60-х рр. Хх ст.
- •80. Дати оцінку дисидентського руху в україні.
- •81. Охарактеризувати стан україни в період наростання кризи в суспільно-політичному житті (іі половина 60-х – і половина 80-х рр. Хх ст.).
- •82. Дати характеристику культурному життю доби «застою».
- •83. Пояснити сутність перебудовного процесу.
- •84. Показати піднесення національно-визвольного руху та визначити роль народного руху україни за перебудову.
- •85. Аргументовано пояснити сутність політичної структуризації українського суспільства.
- •86. Розкрити значення суверенізації урср та прослідкувати процес народження незалежної україни.
- •87. Охарактеризувати політичний розвиток україни на сучасному етапі (від 1991 р.).
- •88. Проаналізувати соціально-економічний розвиток україни на сучасному етапі (від 1991 р.).
- •89. Показати місце україни в системі міжнародних відносин на сучасному етапі.
- •90. Охарактеризувати культурний процес в сучасній україні.
- •91. Літописання в княжу добу.
- •92. Вплив козацтва на розвиток української історичної думки. Козацько-старшинські літописи.
- •93. Становлення української національної історичної науки (кінець хviii-хіх ст.).
- •94. Візантійські наративні джерела історії україни іх-хіv ст.
- •95. Писемні пам'ятки візантійських і західноєвропейських авторів про русь vі-хі ст.
- •96. Законодавчі акти литви, польщі та угорщини як джерела історії україни середини хіv – першої третини хvіі ст.
- •97. Автохтонні документальні джерела періоду української козацької держави «військо запорозьке».
- •98. Документи політичних партій і громадських організацій хіх – початку хх ст. Як джерела історії україни.
- •99. Законодавчі акти як джерела історії незалежної україни.
- •Матеріали до курсу «методика викладання історії україни»
- •1. Методика формування в учнів знань про історичні поняття
- •2. Методика формування в учнів знань про історичні терміни
- •3. Дидактичні особливості викладання «історії україни» у 5 класі
- •4. Дидактичні особливості викладання «історії україни» у 6-7 класах
- •5. Дидактичні особливості викладання «історії україни» у 8-9 класах
- •6. Дидактичні особливості викладання «історії україни» у 10-11 класах
- •7. Охарактеризувати зміст «програми для загальноосвітніх навчальних закладів. 10-11 класи. Історія україни. Всесвітня історія»
- •8. Робота на уроці історії україни з історичними джерелами
- •9. Вивчення історичних персоналій в курсі «історія україни»
- •10. Охарактеризувати принципи викладання історії україни в школі
- •11. Назвати головні прийоми з раціонального використання текстових та ілюстративних компонентів підручника
- •12. Підготовка вчителя до уроку історії україни
- •13. Охарактеризувати етапи написання плану-конспекту
- •14. Формування навчальної, розвивальної та виховної мети на уроці історії україни
- •15. Вимоги до учнівського зошита з історії україни
- •16. Охарактеризувати обов’язкові компоненти аналізу проведеного уроку
- •17. Розкрити схему самоаналізу проведеного уроку
- •18. Охарактеризувати урок вивчення нового матеріалу, формування умінь та навичок та урок перевірки знань, вмінь та навичок
- •19. Охарактеризувати урок узагальнення та систематизації знань, вмінь і навичок та комбінований урок
- •20. Охарактеризувати форму уроку історії за методами навчальної діяльності
- •21. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
- •22. Дати характеристику простих інтерактивних методів активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках історії україни (на вибір)
- •23. Охарактеризувати інтерактивну технологію «робота в парах»
- •24. З′ясувати сутність інтерактивної технології «робота в малих групах»
- •25. Назвати види оцінювання знань, умінь та навичок учнів на уроці історії
- •26. Методика роботи з навчальними картинами на уроках історії україни
- •27. Методика роботи з картою на уроках історії україни
- •Контрольні питання з історії україни
- •Контрольні питання з методики викладання історії україни
- •Рекомендована література до курсу «історія україни»
- •Рекомендована література до курсу «методика викладання історії україни»
- •Навчальне видання
33. Україна і українці у війнах з наполеонівською францією
24 червня 1812 р. 260 000 французьке військо Наполеон Бонапарда переправилась через р. Німан. Головним завданням Наполеона було здобути Москву і примусити Олександра І до капітуляції. У напрямку до Риги 30 000 військо вів маршал Жак С.Ж. Макдоналд, а австрійський 30-тис. корпус під орудою фельдмаршала Карла Шварценберга прямував на Волинь. Під кінець липня цей корпус зайняв територію Ковельського, Володимирського та частину Луцького повітів.
На кордоні Російської імперії проти французів стояло 340 000 війська з 942 гарматами, а згодом підійшло ще 53 тис. війська і 216 гармат. Перевага була на російському боці, але в перші місяці війни російська армія постійно відступила. За 110 км. на захід від Москви біля села Бородіно російські війска під командуванням фельдмаршала князя Михаїла Кутузова 26 серпня 1812 р. провели грандіозну бойову операцію, в якій обидві армії мали величезні втрати (рос. армія – 44 тис. осіб, французька армія – 58 тис. осіб). 14 вересня 1812 р. Наполеон увійшов у напівпусту Москву, у якій почалися великі пожежі. 19 жовтня французька армія почала відступ від Москви. 26-29 листопада 1812 р. при переправі через р. Березіну біля Борисова у Білорусії основні сили французів були розбиті і залишки армії безладно відступали. У січні 1813 р. з великої французької армії залишилось близько 30 тис. осіб. Австрійський корпус з Волині відступив до Галичини. Втрати російської армії складали 210 тис. чол.
Війна Наполеона з Росією викликала жвавий рух в Україні. Ще на передодні наполеонівського вторгнення Олександр І 5 червня 1812 р. видав розпорядження про формування з українських селян козацького війська на території Київської і Кам’янець-Подільської губерній. Формування козацьких полків було доручено графові де Віттові з титулуванням його бригадним командиром Українських Козацьких Полків. У царському документі говорилось про те, що добровольці «будуть назавжди належати до українського війська і при першому запотребуванні вони мають негайно зголоситися до служби й організувати свої полки» (СПб., 1830. – Т. 32. - № 25. – С. 129). Цей заклик до формування козацьких полків був широко підтриманий, бо в народній пам’яті козацтво асоціювалось з волею. Упродовж місяця було сформоване Українське Козацьке військо, яке відправили до 3-ї Обсерваційної Армії ген. Олександра Тормасова, що розташовувалась на Волині. Пізніше із цих правобережних полків була створена Українська кінно-козацька дивізія, яка в 1813-1814 рр. оперувала у західній Європі.
Швидка мобілізація народного ополчення (козацьких полків) заохотила російський уряд до формування козацького війська на Полтавщині і Чернігівщині, де козацькі традиції були ще свіжими. Олександр І 7 липня 1812 р. видав ще один указ, яким доручав малоросійському генерал-губернатору Я. Лобанову-Ростовському сформувати 15 малоросійських кінно-козацьких полків. Охочих зголосилося чимало, але одного бажання було замало. Кожен козак повинен був прибути на коні й озброєний, вдяганий і взутий, із запасом білизни. Так як пересічному селянинові це було не під силу, то уряд не заперечував, якщо військовий виряд і коней для добровольців придбають міщанські, селянські та шляхетські громади. На території Полтавської та Чернігівської губерній було набрано 61083 козаки. Усе це козацтво сподівалося повернути собі колишні козацькі вольності і вирватись із кріпацтва. Старшинський корпус новонабраного козацького війська мали складати шляхта-дворяни, але вони не мали особливого бажання вирушати на театр військових дій. Так, капітан Іван Котляревський організував 5-й полтавський полк, але від військового походу відмовився.
Комендантом усіх малосійських полків був призначений генерал князь Пилип Живагов, а під кінець листопада 1812 р. команду над полтавськими полками перебрав генерал Бороздін. 60-й полтавський полк під командуванням Миколи Свічки був при бойовій армії і від 11 жовтня 1812 р. виконував службу на шляху Калуга-Москва. П’ять полтавських та п’ять Чернігівських полків, під командуванням генерала графа Івана Гудовича, відведено на територію Могилівської губернії у Білорусії. Полтавські і чернігівські ополченські полки були розташовані у Волинській губернії, у Житомирі, Новгород-Волинському, Овручі, Острозі. В середині грудня 10 лівобережних полків вирушили на Волинь, де переслідували австрійський корпус генерала К. Шварценберга. Пізніше до них приєдналися ще й решта п’ять і так на Волині опинилося 15 лівобережних кінно-козацьких полків, Лівобережна Українська козацько-кінна девізія та полки Полтавського та Чернігівського ополчення. Переслідуючи австрійський корпус, українські частини перейшли в березні 1813 р. на територію Варшавського князівства і були розташовані в різних містах як місцеві залоги. У лютому 1813 р. усі лівобережні козацькі полки, а також усі ополченські кінні полки М. Кутузов передав під командування ген.-майора князя Н. Кудашева. Тоді ж уся українська кіннота отримала нову уніформу.
Відтіснивши французьку армію з території Російської імперії, російська армія вступила у Центральну Європу. Союзники Наполеона стягнули свої війська до міста Ляйпціга у Саксонії, де 16-18 жовтня 1813 р. відбулася «битва народів», у якій брало участь близько півмільйона війська. Між ними були і українські козацькі полки, в тому числі й Українська кінно-козацька дивізія. Битва під Ляйпцігом остаточно зламала потужність Франції і 31 березня 1814 р. союзники здобули Париж. У бою за французьку столицю в складі російської армії брали участь три полки Бузьких козаків та Українська кінно-козацька дивізія.
У військових діях на території Німеччини та Франції брали участь чотири полки Української кінно-козацької дивізії, два Чернігівські і один Полтавський кінно-козацький полк. Решта полків, як козацькі, так і ополченські, залишились у Варшавському князівстві. На початку листопада 1814 р. вони повернулись на Україну. Втрати козаків складали більше 5,5 тис. осіб.
Споряджаючи козацькі полки кіньми, фуражем, провіантом та одежею, козацькі громади колишньої Гетьманщини надзвичайно виснажилися. Ніякої компенсації від держави вони не отримали. Як і дідичі, які зібрали на козацьке ополчення понад 9 мільйонів рублів.
Знайомство з Європою в ході переслідування наполеонівської армії, з способом життя в європейських країнах мали великий вплив на формування національної свідомості і політичної активності просвічених елементів українського суспільства.