- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Передмова
- •Програма навчальної дисципліни «історія україни»
- •Тема 1. Історія України як наука та навчальна дисципліна
- •Тема 2. Первісне суспільство на території України
- •Тема 3. Київська Русь. Галицько-Волинське князівство
- •Тема 4. Українські землі в литовсько-польську добу. Українська національна революція XVII ст.
- •Тема 5. Українська козацька держава (друга половина хvіі-хvш ст.)
- •Тема 6. Українські землі у складі Російської та Австро-Угорської імперій (XIX ст.)
- •Тема 7. Україна на початку XX ст. Українська революція 1917-1920 рр.
- •Тема 8. Соціально-економічний та соціально-політичний розвиток українських земель у 20-30-ті роки XX ст.
- •Тема 9. Україна напередодні та в роки Другої світової війни
- •Тема 10. Соціально-економічні та суспільно-політичні проноси в урср в 1950-1980-х рр.
- •Тема 11. Утворення та становлення незалежної України (1991-2006 рр.)
- •Матеріали до курсу «історія україни» найдавніше населення території україни
- •2. Скіфо-сарматська доба. Античні міста-держави
- •3. Праслов’яни, слов’яни та праукраїнці (ііі ст. До н. Е. – vіі ст. Н. Е.)
- •4. Охарактеризувати київську русь в період політичної єдності (80-і рр. Іх ст. – перша третина хіі ст.)
- •5. Галицько-волинська держава – спадкоємиця київської русі
- •6. Визволення україни з-під влади золотої орди та встановлення в ній удільного устрою династією ольгердовичів
- •7. Охарактеризівати соціально-економічне становище українських земель у складі польщі та литви (хіv – хvі ст.)
- •8. Охарактеризівати слобожанщини, галичини, північної буковини і криму в хіv – хvі століттях
- •9. Козацтво україни (середина хv-хvі ст.)
- •10. Боротьба українського козацтва проти турецько -татарських нападників та перші козацькі повстання проти польського свавілля
- •11. Дати характеристику конфесійній ситуації на українських землях у хіу-XVI ст.
- •12. Запорозька січ, кримське ханство і туреччина у першій половині xviі ст.
- •13. Козацько-селянські рухи в 20-30-х роках xviі ст.
- •14. Показати становище україна напередодні національно-визвольної революції хvіі ст.
- •15. Визвольний 1648 рік і створення нової української держави
- •16. Продовження війни за незалежність молодої республіки (1654-1660 рр.)
- •17. Показати соціально-економічні зміни в перший період національно-визвольної революції в україні середини xviі ст.
- •18. Визначення геополітичні вектори діяльності козацької старшини (1660-1676)
- •19. Відсіч турецько-татарської агресії і боротьба за визволення південних українськиї земель в останній чверті xviі ст.
- •20. Державний устрій і соціально-економічний розвиток в другій половині xviі ст.
- •21. Культура україни у xviі ст.
- •22. Становище україни наприкінці хvіі – на початку хvііі ст.
- •23. Україна в добу і.Мазепи. Діяльність уряду п. Орлика в екзилі
- •24. Показати посилення наступу царизму на права гетьманщини та поступову втрату її автономії
- •25. Нова запорозька січ 1734-1775 років. Задунайська січ та створення нових козацьких формувань наприкінці XVIII ст.
- •26. Феномен козацтва у вітчизняній історії
- •27. Показати історичну долю криму, північного причорномор’я, приазов’я, правобережної україни і західної волині
- •28. Охаректеризувати соціально-економічний розвиток та еволюція суспільно-політичної думки у хvііі ст.
- •29. Соціальні та національні рухи у хvііі ст.
- •30. Охарактеризувати культура україни у хvііі ст.
- •31. Охарактеризувати політико-адміністративний устрій, територія та населення україни у хіх ст.
- •32. Охарактеризувати соціально-економічний розвиток та соціальні протести на наддніпрянщині у першій половині хіх ст.
- •33. Україна і українці у війнах з наполеонівською францією
- •34. Національне відродження українського народу в першій половині хіх ст.
- •35. Масонські ложі та таємні радикальні дворянські гуртки на українських землях у першій чверті хіх ст.
- •36. Розкрити діяльність «південного товариства» в україні. Виокремити українське питання в програмних документах
- •37. Охарактеризувати суспільно-політичні рухи на наддніпрянщині у другій половині 20 – першійполовині 40-х років хіх ст.
- •38. Західноукраїнські землі в добу європейської «весни народів»
- •39. Кирило-мефодіївське товариство: створення, діяльність.
- •40. Українські землі в роки кримської війни
- •41. Селянська реформа 1861 р. Та її вплив на розвиток аграрного сектора.
- •42. Ліберально-буржуазні реформи 60-70-х років хіх ст.
- •43. Індустріалізація промисловості наддніпрянської україни в другій половині xіx ст.
- •44. Розвиток торгівлі на українських землях у другій половині хіх ст.
- •45. Громадівський рух наприкінці 50 – початку 60-х років хіх ст.
- •46. Українські громади наприкінці 60 – у 70-ті роки хіх ст.
- •47. Політизація громадівського руху наприкінці хіх ст.
- •48. Земський рух в політичному житті україни другої половини хіх ст.
- •49. Народники в україні. Пошириння марксизму.
- •50. Показати суспільно-політичну еволюцію національного руху на західноукраїнських землях у другій половині хіх ст.
- •51. Соціально-економічне становище україни на межі хіх-хх ст.
- •52. Українські партії наддніпрянщини: поява та діяльність
- •53. Українськім партії в австро-угорщині.
- •54. Україна в роки першої російської революції 1905-1907 рр.
- •55. Українські землі в роки першої світової війни
- •56. Українська центральна рада: перший етап (березень-листопад 1917 р.).
- •57. Українська центральна рада: другий етап (листопад 1917 –квітень 1918 рр.).
- •58. Українська державність в умовах австро-німецької окупації: гетьманська держава п. Скоропадського.
- •59. Проголошення західноукраїнської народної республіки (зунр).
- •60. Проаналізуйте становище української народної республіки за доби директорії (грудень 1918 - грудень 1920 рр.).
- •61. Встановлення радянської влади на україні: політичний та соціально-економічний аспект.
- •62. Перехід до нової економічної політики. Голод 1921-1923 рр.
- •63. Україна і створення срср.
- •64. Колективізація сільського господарства в усрр: причини, хід, методи та наслідки.
- •65. Голодомор 1932-1933 рр.
- •66. Українізація, її суть та наслідки.
- •67. Західноукраїнські землі у складі польщі.
- •68. Українські землі у складі румунії.
- •69. Закарпаття у складі чехословаччини.
- •70. Українське питання напередодні та на початку другої світової війни.
- •71. Охарактеризувати початок німецько-радянської війни та розповісти про оборонні бої на території україни 1941 – 1942 рр.
- •72. Дати характеристику фашистському окупаційному режиму в україні.
- •73. Розкрити зміст боротьби оун – упа.
- •74. Показати визволення українських земель та визначити втрати україни за роки другої світової війни.
- •75. Дати оцінку соціально-економічному становищу україни в повоєнний період.
- •76. З’ясувати основні риси культури україни в умовах агонії сталінізму (іі половина 40-х – початок 50-х рр. Хх ст.)
- •77. Розкрити суть лібералізації суспільно-політичного життя в україні в добу м. Хрущова.
- •78. Охарактеризувати соціально-економічне становище в добу м. Хрущова.
- •79. Проаналізувати культурне життя в україні в іі половині 50-х – і половині 60-х рр. Хх ст.
- •80. Дати оцінку дисидентського руху в україні.
- •81. Охарактеризувати стан україни в період наростання кризи в суспільно-політичному житті (іі половина 60-х – і половина 80-х рр. Хх ст.).
- •82. Дати характеристику культурному життю доби «застою».
- •83. Пояснити сутність перебудовного процесу.
- •84. Показати піднесення національно-визвольного руху та визначити роль народного руху україни за перебудову.
- •85. Аргументовано пояснити сутність політичної структуризації українського суспільства.
- •86. Розкрити значення суверенізації урср та прослідкувати процес народження незалежної україни.
- •87. Охарактеризувати політичний розвиток україни на сучасному етапі (від 1991 р.).
- •88. Проаналізувати соціально-економічний розвиток україни на сучасному етапі (від 1991 р.).
- •89. Показати місце україни в системі міжнародних відносин на сучасному етапі.
- •90. Охарактеризувати культурний процес в сучасній україні.
- •91. Літописання в княжу добу.
- •92. Вплив козацтва на розвиток української історичної думки. Козацько-старшинські літописи.
- •93. Становлення української національної історичної науки (кінець хviii-хіх ст.).
- •94. Візантійські наративні джерела історії україни іх-хіv ст.
- •95. Писемні пам'ятки візантійських і західноєвропейських авторів про русь vі-хі ст.
- •96. Законодавчі акти литви, польщі та угорщини як джерела історії україни середини хіv – першої третини хvіі ст.
- •97. Автохтонні документальні джерела періоду української козацької держави «військо запорозьке».
- •98. Документи політичних партій і громадських організацій хіх – початку хх ст. Як джерела історії україни.
- •99. Законодавчі акти як джерела історії незалежної україни.
- •Матеріали до курсу «методика викладання історії україни»
- •1. Методика формування в учнів знань про історичні поняття
- •2. Методика формування в учнів знань про історичні терміни
- •3. Дидактичні особливості викладання «історії україни» у 5 класі
- •4. Дидактичні особливості викладання «історії україни» у 6-7 класах
- •5. Дидактичні особливості викладання «історії україни» у 8-9 класах
- •6. Дидактичні особливості викладання «історії україни» у 10-11 класах
- •7. Охарактеризувати зміст «програми для загальноосвітніх навчальних закладів. 10-11 класи. Історія україни. Всесвітня історія»
- •8. Робота на уроці історії україни з історичними джерелами
- •9. Вивчення історичних персоналій в курсі «історія україни»
- •10. Охарактеризувати принципи викладання історії україни в школі
- •11. Назвати головні прийоми з раціонального використання текстових та ілюстративних компонентів підручника
- •12. Підготовка вчителя до уроку історії україни
- •13. Охарактеризувати етапи написання плану-конспекту
- •14. Формування навчальної, розвивальної та виховної мети на уроці історії україни
- •15. Вимоги до учнівського зошита з історії україни
- •16. Охарактеризувати обов’язкові компоненти аналізу проведеного уроку
- •17. Розкрити схему самоаналізу проведеного уроку
- •18. Охарактеризувати урок вивчення нового матеріалу, формування умінь та навичок та урок перевірки знань, вмінь та навичок
- •19. Охарактеризувати урок узагальнення та систематизації знань, вмінь і навичок та комбінований урок
- •20. Охарактеризувати форму уроку історії за методами навчальної діяльності
- •21. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
- •22. Дати характеристику простих інтерактивних методів активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках історії україни (на вибір)
- •23. Охарактеризувати інтерактивну технологію «робота в парах»
- •24. З′ясувати сутність інтерактивної технології «робота в малих групах»
- •25. Назвати види оцінювання знань, умінь та навичок учнів на уроці історії
- •26. Методика роботи з навчальними картинами на уроках історії україни
- •27. Методика роботи з картою на уроках історії україни
- •Контрольні питання з історії україни
- •Контрольні питання з методики викладання історії україни
- •Рекомендована література до курсу «історія україни»
- •Рекомендована література до курсу «методика викладання історії україни»
- •Навчальне видання
34. Національне відродження українського народу в першій половині хіх ст.
На початку ХІХ ст. колишня козацька еліта знищеної російським царизмом Гетьманщини стала одним із джерел формування нової генерації борців за українське національне відродження. Одержавши довгоочікуване дворянство, але не маючи рівних прав з польською шляхтою, представники знатних українських родин вимагали визнання своїх привілеїв у повному обсязі. Нащадки козацької старшими, отримуючи дворянство повинні були довести свої права на цей титул на підставі родинних документів.
Імперська геральдична канцелярія («Герольдія») стала піддавати сумніву право окремих нащадків козацької старшини на дворянський статус. Право на дворянство потрібно було підтвердити історичними доказами – грамотами польських королів та договорами українських гетьманів з Москвою. Така «пошукова робота» викликала підвищення зацікавлення історією козацької доби.
Окрім практичного інтересу до історії, у першій половині ХІХ ст. з’являються ґрунтовні історичні дослідження. Це історія України у викладі Дмитра Бантиш-Каменського, «Історія Малоросії» Миколи Маркевича. На відміну від поміркованого монархіста Д. Бантиш-Каменського, М. Маркевич належав до демократичних кіл українського дворянства.
Іншою формою діяльності молодої української інтелігенції було вивчення і популяризація фольклору. Прикладом може слугувати діяльність Миколи Цертелєва, який 1819 р. видрукував першу збірку українських історичних дум. У передмові до неї він наголошував, що робить надзвичайно важливу і патріотичну справу, бо в збірниках українських пісень видно поетичний геній народу, його дух, звичаї старих часів і ту чисту моральність, якого відзначались українці.
У 1827 р. було здійснене перше видання ліричних народних пісень, яке підготував професор Московського, а згодом перший проректор Київського університету Михайло Максимович. Це видання пізніше назвали «золотою книгою українознавства».
Не менш важливим чинником відродження української національної свідомості була мова. Поява у 1798 р. «Енеїди» Івана Котляревського українською мовою ознаменувала собою новий етап творення нової української літератури. Під впливом «Енеїди» філолог Олексій Павловський видав у 1818 р. граматику, в якій подав перший опис живої української мови. Це була перша спроба обґрунтувати й практично застосувати фонетичні принципи українського правопису.
У 20-40-х роках ХІХ ст. справу О. Павловського підхопили т. зв. «харківські романтики» – студенти Харківського університету А. Метлинський, Л. Боровиковський, О. Корсун. У своїх творах вони оспівували лицарські подвиги запорозьких звитяжців, козацькі громадські порядки як загальнолюдський ідеал суспільно-політичного устрою та суспільної справедливості. Ідейним наставником «харківських романтиків» був професор Харківського університету Григорій Квітка-Основ’яненко. Його «Малоросійські повісті», видані у 1834 р., мали величезний успіх, а їх автор став батьком української прози. Трохи пізніше українські літературні здобутки поповнилися яскравими віршами та баладами Петра Гулака-Артемовського, байками і лірикою Євгена Гребінки і т.д.
Героїчне минуле України притягувало увагу російських і українських літераторів. Воно стало джерелом романтичних творів М. Гоголя, О. Пушкіна, К. Рилєєа та ін.
Микола Гоголь із старовинного роду козацьких старшин Гоголів-Яновських. Він доводився прямим нащадком гетьманів Михайла та Петра Дорошенків, та гетьмана Івана Скоропадського. Серед його предків був подільський полковник О. Гоголь, який вважається праобразом Тараса Бульби. По материнській лінії він був родичем вельможі і меценату Д. Трощинському, який походив з родини племінника Мазепи. Вчився М. Гоголь в Ніжинській гімназії вищих наук, а потім переїхав до Петербурга. Відчуваючи у холодній північній столиці імперії тугу за «малою батьківщиною», він відчував гостру необхідність вивчення і зображення в літературі побуту, звичаїв, народної культури. Результатом зацікавлення українським побутом стали яскраві персонажі малоросійських повістей, як, скажімо «Вечори на хуторі біля Диканьки». М. Гоголь захоплювався не лише народною культурою, українськими старожитностями, але й історією. В його планах було написання історії Малоросії. І хоч цим планам не судилося збутися, він написав «Тараса Бульбу». Попри незначні неточності в деталях та датах, цей твір має історичну та художню цінність, а відтак є одним із кращих проявів «малоросійської школи» у російській літературі.
Українська минувшина цікавила і О. Пушкіна. Поява «Українських народних пісень», виданих М. Максимовичем, та легендарної «Історії русів» ще більше визначили інтерес російського поета до української історії. У 1829 році вийшла з друку пушкінська поема «Полтава», яка стала зразком звернення до народності на українському ґрунті.
Українська козацька вольниця, гайдамацькі рухи, народні повстання слугували сюжетною канвою для романтичних творів К. Рилєєва. Це один із лідерів декабристського руху, який мешкав в Україні і був великим любителем і поціновувачем українського фольклору. У своїх поетичних творах «Думи», «Наливайко», «Мазепа»» К. Рилєєв широко використовує українську історію. Одним із кращих зразків зацікавленості до українства стала поема «Войнаровський». Племінника І. Мазепи Андрія Войнаровського митець змальовує як послідовника гетьмана і великого патріота.
Зацікавленість українською історією визначила цілий напрямок в російській та українській літературі першої половини ХІХ ст. Найвизначнішими постатями української літератури були І. Котляревський (1769-1838), Петро Гулак-Артемовський (1790-1865), Григорій Квітка-Основ’яненко (1778-1843), Євген Гребінка (1812-1848). Але центральною постаттю літературного відродження в Україні і водночас поетичного оспівування історії та життя українського народу був Тарас Шевченко (1814-1861).
У 1840 р. вийшла перша поетична збірка творів Т. Шевченка «Кобзар». Два наступні видання виходили у 1844 та 1860 роках. До різних видань «Кобзаря» входили думи з глибоким історико-політичним змістом – «Гамалія», «Іван Підкова», «Тарасова ніч», «Гайдамаки» тощо. У них геніально поєднувались історичні деталі з традиціями усної народної творчості та новітніми літературними впливами.
Роль лідера в культурно-національному русі взяло на себе греко-католицьке духовенство. Другою особливістю було те, що відродження в Галичині почалося «зверху», як результат соціальних і культурно-адміністративних заходів австрійського уряду. Третьою відмітною рисою було те, що відродження на Галичині послідовно пройшло декілька етапів («йосифлянські реформи» 70-80-х рр. ХVІІІ ст.; 10-20-ті рр. ХІХ ст., що характеризувались відродженням «знизу»; 30-ті рр. ХІХ ст. – галицьке відродження набуло демократичної, радикальної спрямованості).
У відповіді на дане питання потрібно розкрити названі характерні особливості галицького відродження.
Більш детально бажано зупинитися на діяльності гуртка львівських романтиків – «Руська трійця». Так називали студентів греко-католицької духовної семінарії у Львові Маркіяна Шашкевича (1811-1843), Іван Вагилевича (1811-1866) та Якова Головацького (1814-1881). Вони захопилися ідеєю відродження слов’янських народів і під впливом українського письменства в Росії розгорнули активну роботу, спрямовану на формування патріотичного національного руху в Галичині. Засновники «Руської трійці» вважали своїм головним завданням за допомогою друкованого слова та літературної творчості рідною мовою «підняти дух народний, просвітити народ», відкрити йому світ, допомогти усвідомити гідність свою і свою силу.
Ідейним натхненником гуртка був Маркіян Шашкевич. У 1833 р. він склав перший альманах віршів, написаних українською мовою, а через два роки опублікував оду «Голос галичан». Він же підготував до друку збірник «Зоря», який містив народні пісні, життєпис Богдана Хмельницького, оповідання з життя священників. Проте цензура заборонила його публікацію.
Найбільшим досягненням «Руської трійці» було видання 1837 р. в Будапешті альманаху «Русалка Дністровая», яким західні українці фактично вперше в нову добу заявили про свою національну гідність. «Русалка Дністровая» знаменувала новий етап національного відродження на Галичині, що характеризувався пробудженням під впливом романтичних ідей національної свідомості українців. Однак доля «Русалки Дністрової» як і «Руської трійці» була сумною. Цензура затримала більшу частину тиражу альманаху і тільки 100-200 примірників «Русалки Дністрової» розійшлися до читачів. Ректор духовної семінарії В. Левицький вбачав у цьому альманасі політично небезпечні впливи і наслідки й заборонив його розповсюдження. Він вчинив над «трійцею» слідство. М. Шашкевичу, як ініціатору цього проекту, загрожувало виключення з духовного стану. І. Вагилевич зовсім відмовився від участі. Я. Головацький взяв на себе частину провини і тим врятував М. Шашкевича. Не дивлячись на розпад «Руської трійці», її діяльність не була марною, вона започаткувала нову демократичну культуру в Галичині, її патріотичні ідеї все більше оволодівали умами, запалювали серця молодих галичан.