- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Передмова
- •Програма навчальної дисципліни «історія україни»
- •Тема 1. Історія України як наука та навчальна дисципліна
- •Тема 2. Первісне суспільство на території України
- •Тема 3. Київська Русь. Галицько-Волинське князівство
- •Тема 4. Українські землі в литовсько-польську добу. Українська національна революція XVII ст.
- •Тема 5. Українська козацька держава (друга половина хvіі-хvш ст.)
- •Тема 6. Українські землі у складі Російської та Австро-Угорської імперій (XIX ст.)
- •Тема 7. Україна на початку XX ст. Українська революція 1917-1920 рр.
- •Тема 8. Соціально-економічний та соціально-політичний розвиток українських земель у 20-30-ті роки XX ст.
- •Тема 9. Україна напередодні та в роки Другої світової війни
- •Тема 10. Соціально-економічні та суспільно-політичні проноси в урср в 1950-1980-х рр.
- •Тема 11. Утворення та становлення незалежної України (1991-2006 рр.)
- •Матеріали до курсу «історія україни» найдавніше населення території україни
- •2. Скіфо-сарматська доба. Античні міста-держави
- •3. Праслов’яни, слов’яни та праукраїнці (ііі ст. До н. Е. – vіі ст. Н. Е.)
- •4. Охарактеризувати київську русь в період політичної єдності (80-і рр. Іх ст. – перша третина хіі ст.)
- •5. Галицько-волинська держава – спадкоємиця київської русі
- •6. Визволення україни з-під влади золотої орди та встановлення в ній удільного устрою династією ольгердовичів
- •7. Охарактеризівати соціально-економічне становище українських земель у складі польщі та литви (хіv – хvі ст.)
- •8. Охарактеризівати слобожанщини, галичини, північної буковини і криму в хіv – хvі століттях
- •9. Козацтво україни (середина хv-хvі ст.)
- •10. Боротьба українського козацтва проти турецько -татарських нападників та перші козацькі повстання проти польського свавілля
- •11. Дати характеристику конфесійній ситуації на українських землях у хіу-XVI ст.
- •12. Запорозька січ, кримське ханство і туреччина у першій половині xviі ст.
- •13. Козацько-селянські рухи в 20-30-х роках xviі ст.
- •14. Показати становище україна напередодні національно-визвольної революції хvіі ст.
- •15. Визвольний 1648 рік і створення нової української держави
- •16. Продовження війни за незалежність молодої республіки (1654-1660 рр.)
- •17. Показати соціально-економічні зміни в перший період національно-визвольної революції в україні середини xviі ст.
- •18. Визначення геополітичні вектори діяльності козацької старшини (1660-1676)
- •19. Відсіч турецько-татарської агресії і боротьба за визволення південних українськиї земель в останній чверті xviі ст.
- •20. Державний устрій і соціально-економічний розвиток в другій половині xviі ст.
- •21. Культура україни у xviі ст.
- •22. Становище україни наприкінці хvіі – на початку хvііі ст.
- •23. Україна в добу і.Мазепи. Діяльність уряду п. Орлика в екзилі
- •24. Показати посилення наступу царизму на права гетьманщини та поступову втрату її автономії
- •25. Нова запорозька січ 1734-1775 років. Задунайська січ та створення нових козацьких формувань наприкінці XVIII ст.
- •26. Феномен козацтва у вітчизняній історії
- •27. Показати історичну долю криму, північного причорномор’я, приазов’я, правобережної україни і західної волині
- •28. Охаректеризувати соціально-економічний розвиток та еволюція суспільно-політичної думки у хvііі ст.
- •29. Соціальні та національні рухи у хvііі ст.
- •30. Охарактеризувати культура україни у хvііі ст.
- •31. Охарактеризувати політико-адміністративний устрій, територія та населення україни у хіх ст.
- •32. Охарактеризувати соціально-економічний розвиток та соціальні протести на наддніпрянщині у першій половині хіх ст.
- •33. Україна і українці у війнах з наполеонівською францією
- •34. Національне відродження українського народу в першій половині хіх ст.
- •35. Масонські ложі та таємні радикальні дворянські гуртки на українських землях у першій чверті хіх ст.
- •36. Розкрити діяльність «південного товариства» в україні. Виокремити українське питання в програмних документах
- •37. Охарактеризувати суспільно-політичні рухи на наддніпрянщині у другій половині 20 – першійполовині 40-х років хіх ст.
- •38. Західноукраїнські землі в добу європейської «весни народів»
- •39. Кирило-мефодіївське товариство: створення, діяльність.
- •40. Українські землі в роки кримської війни
- •41. Селянська реформа 1861 р. Та її вплив на розвиток аграрного сектора.
- •42. Ліберально-буржуазні реформи 60-70-х років хіх ст.
- •43. Індустріалізація промисловості наддніпрянської україни в другій половині xіx ст.
- •44. Розвиток торгівлі на українських землях у другій половині хіх ст.
- •45. Громадівський рух наприкінці 50 – початку 60-х років хіх ст.
- •46. Українські громади наприкінці 60 – у 70-ті роки хіх ст.
- •47. Політизація громадівського руху наприкінці хіх ст.
- •48. Земський рух в політичному житті україни другої половини хіх ст.
- •49. Народники в україні. Пошириння марксизму.
- •50. Показати суспільно-політичну еволюцію національного руху на західноукраїнських землях у другій половині хіх ст.
- •51. Соціально-економічне становище україни на межі хіх-хх ст.
- •52. Українські партії наддніпрянщини: поява та діяльність
- •53. Українськім партії в австро-угорщині.
- •54. Україна в роки першої російської революції 1905-1907 рр.
- •55. Українські землі в роки першої світової війни
- •56. Українська центральна рада: перший етап (березень-листопад 1917 р.).
- •57. Українська центральна рада: другий етап (листопад 1917 –квітень 1918 рр.).
- •58. Українська державність в умовах австро-німецької окупації: гетьманська держава п. Скоропадського.
- •59. Проголошення західноукраїнської народної республіки (зунр).
- •60. Проаналізуйте становище української народної республіки за доби директорії (грудень 1918 - грудень 1920 рр.).
- •61. Встановлення радянської влади на україні: політичний та соціально-економічний аспект.
- •62. Перехід до нової економічної політики. Голод 1921-1923 рр.
- •63. Україна і створення срср.
- •64. Колективізація сільського господарства в усрр: причини, хід, методи та наслідки.
- •65. Голодомор 1932-1933 рр.
- •66. Українізація, її суть та наслідки.
- •67. Західноукраїнські землі у складі польщі.
- •68. Українські землі у складі румунії.
- •69. Закарпаття у складі чехословаччини.
- •70. Українське питання напередодні та на початку другої світової війни.
- •71. Охарактеризувати початок німецько-радянської війни та розповісти про оборонні бої на території україни 1941 – 1942 рр.
- •72. Дати характеристику фашистському окупаційному режиму в україні.
- •73. Розкрити зміст боротьби оун – упа.
- •74. Показати визволення українських земель та визначити втрати україни за роки другої світової війни.
- •75. Дати оцінку соціально-економічному становищу україни в повоєнний період.
- •76. З’ясувати основні риси культури україни в умовах агонії сталінізму (іі половина 40-х – початок 50-х рр. Хх ст.)
- •77. Розкрити суть лібералізації суспільно-політичного життя в україні в добу м. Хрущова.
- •78. Охарактеризувати соціально-економічне становище в добу м. Хрущова.
- •79. Проаналізувати культурне життя в україні в іі половині 50-х – і половині 60-х рр. Хх ст.
- •80. Дати оцінку дисидентського руху в україні.
- •81. Охарактеризувати стан україни в період наростання кризи в суспільно-політичному житті (іі половина 60-х – і половина 80-х рр. Хх ст.).
- •82. Дати характеристику культурному життю доби «застою».
- •83. Пояснити сутність перебудовного процесу.
- •84. Показати піднесення національно-визвольного руху та визначити роль народного руху україни за перебудову.
- •85. Аргументовано пояснити сутність політичної структуризації українського суспільства.
- •86. Розкрити значення суверенізації урср та прослідкувати процес народження незалежної україни.
- •87. Охарактеризувати політичний розвиток україни на сучасному етапі (від 1991 р.).
- •88. Проаналізувати соціально-економічний розвиток україни на сучасному етапі (від 1991 р.).
- •89. Показати місце україни в системі міжнародних відносин на сучасному етапі.
- •90. Охарактеризувати культурний процес в сучасній україні.
- •91. Літописання в княжу добу.
- •92. Вплив козацтва на розвиток української історичної думки. Козацько-старшинські літописи.
- •93. Становлення української національної історичної науки (кінець хviii-хіх ст.).
- •94. Візантійські наративні джерела історії україни іх-хіv ст.
- •95. Писемні пам'ятки візантійських і західноєвропейських авторів про русь vі-хі ст.
- •96. Законодавчі акти литви, польщі та угорщини як джерела історії україни середини хіv – першої третини хvіі ст.
- •97. Автохтонні документальні джерела періоду української козацької держави «військо запорозьке».
- •98. Документи політичних партій і громадських організацій хіх – початку хх ст. Як джерела історії україни.
- •99. Законодавчі акти як джерела історії незалежної україни.
- •Матеріали до курсу «методика викладання історії україни»
- •1. Методика формування в учнів знань про історичні поняття
- •2. Методика формування в учнів знань про історичні терміни
- •3. Дидактичні особливості викладання «історії україни» у 5 класі
- •4. Дидактичні особливості викладання «історії україни» у 6-7 класах
- •5. Дидактичні особливості викладання «історії україни» у 8-9 класах
- •6. Дидактичні особливості викладання «історії україни» у 10-11 класах
- •7. Охарактеризувати зміст «програми для загальноосвітніх навчальних закладів. 10-11 класи. Історія україни. Всесвітня історія»
- •8. Робота на уроці історії україни з історичними джерелами
- •9. Вивчення історичних персоналій в курсі «історія україни»
- •10. Охарактеризувати принципи викладання історії україни в школі
- •11. Назвати головні прийоми з раціонального використання текстових та ілюстративних компонентів підручника
- •12. Підготовка вчителя до уроку історії україни
- •13. Охарактеризувати етапи написання плану-конспекту
- •14. Формування навчальної, розвивальної та виховної мети на уроці історії україни
- •15. Вимоги до учнівського зошита з історії україни
- •16. Охарактеризувати обов’язкові компоненти аналізу проведеного уроку
- •17. Розкрити схему самоаналізу проведеного уроку
- •18. Охарактеризувати урок вивчення нового матеріалу, формування умінь та навичок та урок перевірки знань, вмінь та навичок
- •19. Охарактеризувати урок узагальнення та систематизації знань, вмінь і навичок та комбінований урок
- •20. Охарактеризувати форму уроку історії за методами навчальної діяльності
- •21. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
- •22. Дати характеристику простих інтерактивних методів активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках історії україни (на вибір)
- •23. Охарактеризувати інтерактивну технологію «робота в парах»
- •24. З′ясувати сутність інтерактивної технології «робота в малих групах»
- •25. Назвати види оцінювання знань, умінь та навичок учнів на уроці історії
- •26. Методика роботи з навчальними картинами на уроках історії україни
- •27. Методика роботи з картою на уроках історії україни
- •Контрольні питання з історії україни
- •Контрольні питання з методики викладання історії україни
- •Рекомендована література до курсу «історія україни»
- •Рекомендована література до курсу «методика викладання історії україни»
- •Навчальне видання
35. Масонські ложі та таємні радикальні дворянські гуртки на українських землях у першій чверті хіх ст.
У той час розвиток країн Європи відбувався під знаком Великої французької революції. Ця революція справила помітний влив і на царську Росію, де з ідеями радикальної реформації суспільства виступили ідеологи просвітництва М. Новиков, і О. Радіщев. На Україні їх однодумцями були відомі громадські і культурні діячі В. Капніст, В. Каразін, І. Котляревський та ін. Українські просвітителі були гуманістами і виступали за здійснення ідеалів французьких революціонерів – свободи, рівності й братерства – в самодержавно-кріпосницькі Росії та на Україні.
В роки наполеонівських війн, в яких російська армія промарширувала від Москви до Парижа, багато офіцерства і солдат мали змогу побачити Західну Європу й переконатися, що там, у знищених війнах і революцією країнах народ живе краще і вільніше, ніж у переможній Російській імперії. Їх повернення із Західної Європи, як і їхній власний досвід, відіграв важливу роль у підсиленні опозиційності до існуючого ладу. Багато офіцерів, вихідців із дворянства, повернулися з Європи з ідеями Французької революції про свободу, рівність і братерство. Вони, як і рядові солдати, побачили в Європі життя без примітивного рабства, що ще більше увиразнювало питання: як народ-переможець після такої грандіозної перемоги має повертатися у панщину?
Невдоволення самодержавно-кріпосницькими порядками змушувало організовувати таємні товариства, в яких можна було б дискутувати й шукати, принаймні теоретично, виходу із кризового стану. Як вияв незадоволення з існуючого політичного й економічного стану в Росії дворянство-шляхта почала організовувати різні протиурядові таємні товариства.
В Україні незадоволення виявилося в організаціях масонських лож, які появилися в середині ХVІІІ ст. Перша на українських землях масонська ложа була заснована в 1742 р. польськими шляхтичами у Вишнівці на Волині, а друга в 1758 р. у Львові. На Лівобережну Україну масонство поширювалося з Росії, але ідеї масонства приносили в Україну також сини козацької старшини, які студіювали в Західній Європі.
Масонські організації – ложі – виникали переважно в містах та містечках, оскільки до їх складу входили насамперед елітні верстви населення. Наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст. масонські ложі існували в Києві, Одесі, Житомирі, Харкові, Кременчуку, Полтаві, Дубно, Львові, Самборі тощо. Особливо масонський рух посилився після війни 1812 р. Вже в 1817 р. у Харкові з’явилася масонські ложа «Вмираючий сфінкс», а наступного року в Одесі починає діяти ложа «Понт Євксінський», у Києві – «З’єднані слов’яни», у Полтаві – «Любов до істини». Членами цих об’єднань були військові, чиновники, поміщики, діячі культури. До полтавської ложі, наприклад, входили поміщики С. Кочубей, В. Тарнавський, переяславський предводитель дворянства В. Лукашевич, письменник І. Котляревський та ін. Полтавська ложа намагалася залучити місцеве дворянство до активної громадсько-політичної діяльності, до опозиційного всеросійського руху.
Масонство на українських землях розрізняють польське, російське й українське. Діяльність польських масонських лож була просякнута політичними мотивами, оскільки вони об’єднували тих, хто шукав засоби для боротьби проти поневолювачів. Метою польських масонів було відновлення Речі Посполитої в межах, що вона мала до її поділів. Російські масони спершу не втручалися в політичне життя імперії. Проте після завершення російсько-французької війни 1812 р. у них посилюється опозиційне ставлення до влади метою російських масонів було вдосконалення імперських порядків на принципах масонської ідеології. Для українського дворянства участь у діяльності масонських лож була формою прояву власних опозиційних настроїв в умовах імперського панування. Українські масони поступово еволюціонували від способів морального вдосконалення людини до спроб їх поєднання з пошуком шляхів вирішення українських проблем.
Особливістю українського масонства було переважання інтернаціонального над національним. І це не випадково, адже основною масонства було створення всесвітнього, наднаціонального братства. Частина українських масонів пропагувала ідеї визволення слов’янських народів від національних і політичних утисків та їхнє об’єднання в загальнослов’янську федерацію. В. Лукашевич та його прибічники по «майстерні» обстоювали ідею відокремлення України від Росії та її входження до складу Польщі.
Відчуваючи потенційну загрозу масонів, російський уряд у 1822 році видав указ про заборону всіх таємних організацій та гуртків, насамперед масонських лож. Але масонський рух в Україні був значно слабшим, ніж у Європі. Масони на українському ґрунті діяли досить пасивно, неузгоджено, концентруючи свої зусилля в межах лож, без чіткої ідейної основи, приділяючи недостатню увагу національним проблемам тощо. За цих обставин їм не вдалося, як і європейським масонам, виконати роль консолідуючого осередку, виробили єдину концепцію майбутнього устрою України.
Політична опозиція елітних верств населення російському самодержавству, яка відчувалася в ідеології масонства, але досить абстрактно і непослідовно реалізувалась масонами на практиці, більш рельєфно виявила себе у декабристському русі.
Оформлення справжньої політичної опозиції було пов’язане з появою декабристських організацій. У Кам’янці-Подільському група офіцерів утворила таємну організацію «Залізні персні», що діяла у 1815-1816 рр. Лідером цього опозиційного утворення був В. Раєвський. Члени організації перебували на антикріпосницьких, республіканських позиціях. Під загрозою викриття група саморозпустилася.
У 1816 р. у Петербурзі виник «Союз порятунку», що являв собою дворянську таємну політичну організацію, яка ставила за мету шляхом воєнного державного перевороту встановити конституційну монархію та скасувати кріпосне право. До «Союзу порятунку» входило 30 осіб, найактивнішими серед яких були брати Муравйови, С. Трубецький, П. Пестель, Ф. Глінка та ін. Та невдовзі серед членів організації виникли суперечності щодо форм діяльності. Гостра полеміка між радикалами та поміркованими провели до розпаду організації.
Члени «Союзу порятунку» зініціювали створення нової таємної організації – «Союзу благоденства» (1818-1821 рр.), до складу якої входило більше 200 осіб. Організація мала відділення (філії, управи) в Кишиневі, Тульчині, Полтаві та ін. містах. Головною метою члени організації визначили не лише державний переворот, але й підготовку народних мас до революційних перетворень. У відповідності із метою визначилась і форма організації: вона діяла напівлегально і діяльність охоплювала всі сфери суспільного життя – армію, чиновництво, освіту і т. д. Під загрозою репресивних заходів і через суперечки щодо тактики діяльності «Союз благоденства» саморозпустився.