- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Передмова
- •Програма навчальної дисципліни «історія україни»
- •Тема 1. Історія України як наука та навчальна дисципліна
- •Тема 2. Первісне суспільство на території України
- •Тема 3. Київська Русь. Галицько-Волинське князівство
- •Тема 4. Українські землі в литовсько-польську добу. Українська національна революція XVII ст.
- •Тема 5. Українська козацька держава (друга половина хvіі-хvш ст.)
- •Тема 6. Українські землі у складі Російської та Австро-Угорської імперій (XIX ст.)
- •Тема 7. Україна на початку XX ст. Українська революція 1917-1920 рр.
- •Тема 8. Соціально-економічний та соціально-політичний розвиток українських земель у 20-30-ті роки XX ст.
- •Тема 9. Україна напередодні та в роки Другої світової війни
- •Тема 10. Соціально-економічні та суспільно-політичні проноси в урср в 1950-1980-х рр.
- •Тема 11. Утворення та становлення незалежної України (1991-2006 рр.)
- •Матеріали до курсу «історія україни» найдавніше населення території україни
- •2. Скіфо-сарматська доба. Античні міста-держави
- •3. Праслов’яни, слов’яни та праукраїнці (ііі ст. До н. Е. – vіі ст. Н. Е.)
- •4. Охарактеризувати київську русь в період політичної єдності (80-і рр. Іх ст. – перша третина хіі ст.)
- •5. Галицько-волинська держава – спадкоємиця київської русі
- •6. Визволення україни з-під влади золотої орди та встановлення в ній удільного устрою династією ольгердовичів
- •7. Охарактеризівати соціально-економічне становище українських земель у складі польщі та литви (хіv – хvі ст.)
- •8. Охарактеризівати слобожанщини, галичини, північної буковини і криму в хіv – хvі століттях
- •9. Козацтво україни (середина хv-хvі ст.)
- •10. Боротьба українського козацтва проти турецько -татарських нападників та перші козацькі повстання проти польського свавілля
- •11. Дати характеристику конфесійній ситуації на українських землях у хіу-XVI ст.
- •12. Запорозька січ, кримське ханство і туреччина у першій половині xviі ст.
- •13. Козацько-селянські рухи в 20-30-х роках xviі ст.
- •14. Показати становище україна напередодні національно-визвольної революції хvіі ст.
- •15. Визвольний 1648 рік і створення нової української держави
- •16. Продовження війни за незалежність молодої республіки (1654-1660 рр.)
- •17. Показати соціально-економічні зміни в перший період національно-визвольної революції в україні середини xviі ст.
- •18. Визначення геополітичні вектори діяльності козацької старшини (1660-1676)
- •19. Відсіч турецько-татарської агресії і боротьба за визволення південних українськиї земель в останній чверті xviі ст.
- •20. Державний устрій і соціально-економічний розвиток в другій половині xviі ст.
- •21. Культура україни у xviі ст.
- •22. Становище україни наприкінці хvіі – на початку хvііі ст.
- •23. Україна в добу і.Мазепи. Діяльність уряду п. Орлика в екзилі
- •24. Показати посилення наступу царизму на права гетьманщини та поступову втрату її автономії
- •25. Нова запорозька січ 1734-1775 років. Задунайська січ та створення нових козацьких формувань наприкінці XVIII ст.
- •26. Феномен козацтва у вітчизняній історії
- •27. Показати історичну долю криму, північного причорномор’я, приазов’я, правобережної україни і західної волині
- •28. Охаректеризувати соціально-економічний розвиток та еволюція суспільно-політичної думки у хvііі ст.
- •29. Соціальні та національні рухи у хvііі ст.
- •30. Охарактеризувати культура україни у хvііі ст.
- •31. Охарактеризувати політико-адміністративний устрій, територія та населення україни у хіх ст.
- •32. Охарактеризувати соціально-економічний розвиток та соціальні протести на наддніпрянщині у першій половині хіх ст.
- •33. Україна і українці у війнах з наполеонівською францією
- •34. Національне відродження українського народу в першій половині хіх ст.
- •35. Масонські ложі та таємні радикальні дворянські гуртки на українських землях у першій чверті хіх ст.
- •36. Розкрити діяльність «південного товариства» в україні. Виокремити українське питання в програмних документах
- •37. Охарактеризувати суспільно-політичні рухи на наддніпрянщині у другій половині 20 – першійполовині 40-х років хіх ст.
- •38. Західноукраїнські землі в добу європейської «весни народів»
- •39. Кирило-мефодіївське товариство: створення, діяльність.
- •40. Українські землі в роки кримської війни
- •41. Селянська реформа 1861 р. Та її вплив на розвиток аграрного сектора.
- •42. Ліберально-буржуазні реформи 60-70-х років хіх ст.
- •43. Індустріалізація промисловості наддніпрянської україни в другій половині xіx ст.
- •44. Розвиток торгівлі на українських землях у другій половині хіх ст.
- •45. Громадівський рух наприкінці 50 – початку 60-х років хіх ст.
- •46. Українські громади наприкінці 60 – у 70-ті роки хіх ст.
- •47. Політизація громадівського руху наприкінці хіх ст.
- •48. Земський рух в політичному житті україни другої половини хіх ст.
- •49. Народники в україні. Пошириння марксизму.
- •50. Показати суспільно-політичну еволюцію національного руху на західноукраїнських землях у другій половині хіх ст.
- •51. Соціально-економічне становище україни на межі хіх-хх ст.
- •52. Українські партії наддніпрянщини: поява та діяльність
- •53. Українськім партії в австро-угорщині.
- •54. Україна в роки першої російської революції 1905-1907 рр.
- •55. Українські землі в роки першої світової війни
- •56. Українська центральна рада: перший етап (березень-листопад 1917 р.).
- •57. Українська центральна рада: другий етап (листопад 1917 –квітень 1918 рр.).
- •58. Українська державність в умовах австро-німецької окупації: гетьманська держава п. Скоропадського.
- •59. Проголошення західноукраїнської народної республіки (зунр).
- •60. Проаналізуйте становище української народної республіки за доби директорії (грудень 1918 - грудень 1920 рр.).
- •61. Встановлення радянської влади на україні: політичний та соціально-економічний аспект.
- •62. Перехід до нової економічної політики. Голод 1921-1923 рр.
- •63. Україна і створення срср.
- •64. Колективізація сільського господарства в усрр: причини, хід, методи та наслідки.
- •65. Голодомор 1932-1933 рр.
- •66. Українізація, її суть та наслідки.
- •67. Західноукраїнські землі у складі польщі.
- •68. Українські землі у складі румунії.
- •69. Закарпаття у складі чехословаччини.
- •70. Українське питання напередодні та на початку другої світової війни.
- •71. Охарактеризувати початок німецько-радянської війни та розповісти про оборонні бої на території україни 1941 – 1942 рр.
- •72. Дати характеристику фашистському окупаційному режиму в україні.
- •73. Розкрити зміст боротьби оун – упа.
- •74. Показати визволення українських земель та визначити втрати україни за роки другої світової війни.
- •75. Дати оцінку соціально-економічному становищу україни в повоєнний період.
- •76. З’ясувати основні риси культури україни в умовах агонії сталінізму (іі половина 40-х – початок 50-х рр. Хх ст.)
- •77. Розкрити суть лібералізації суспільно-політичного життя в україні в добу м. Хрущова.
- •78. Охарактеризувати соціально-економічне становище в добу м. Хрущова.
- •79. Проаналізувати культурне життя в україні в іі половині 50-х – і половині 60-х рр. Хх ст.
- •80. Дати оцінку дисидентського руху в україні.
- •81. Охарактеризувати стан україни в період наростання кризи в суспільно-політичному житті (іі половина 60-х – і половина 80-х рр. Хх ст.).
- •82. Дати характеристику культурному життю доби «застою».
- •83. Пояснити сутність перебудовного процесу.
- •84. Показати піднесення національно-визвольного руху та визначити роль народного руху україни за перебудову.
- •85. Аргументовано пояснити сутність політичної структуризації українського суспільства.
- •86. Розкрити значення суверенізації урср та прослідкувати процес народження незалежної україни.
- •87. Охарактеризувати політичний розвиток україни на сучасному етапі (від 1991 р.).
- •88. Проаналізувати соціально-економічний розвиток україни на сучасному етапі (від 1991 р.).
- •89. Показати місце україни в системі міжнародних відносин на сучасному етапі.
- •90. Охарактеризувати культурний процес в сучасній україні.
- •91. Літописання в княжу добу.
- •92. Вплив козацтва на розвиток української історичної думки. Козацько-старшинські літописи.
- •93. Становлення української національної історичної науки (кінець хviii-хіх ст.).
- •94. Візантійські наративні джерела історії україни іх-хіv ст.
- •95. Писемні пам'ятки візантійських і західноєвропейських авторів про русь vі-хі ст.
- •96. Законодавчі акти литви, польщі та угорщини як джерела історії україни середини хіv – першої третини хvіі ст.
- •97. Автохтонні документальні джерела періоду української козацької держави «військо запорозьке».
- •98. Документи політичних партій і громадських організацій хіх – початку хх ст. Як джерела історії україни.
- •99. Законодавчі акти як джерела історії незалежної україни.
- •Матеріали до курсу «методика викладання історії україни»
- •1. Методика формування в учнів знань про історичні поняття
- •2. Методика формування в учнів знань про історичні терміни
- •3. Дидактичні особливості викладання «історії україни» у 5 класі
- •4. Дидактичні особливості викладання «історії україни» у 6-7 класах
- •5. Дидактичні особливості викладання «історії україни» у 8-9 класах
- •6. Дидактичні особливості викладання «історії україни» у 10-11 класах
- •7. Охарактеризувати зміст «програми для загальноосвітніх навчальних закладів. 10-11 класи. Історія україни. Всесвітня історія»
- •8. Робота на уроці історії україни з історичними джерелами
- •9. Вивчення історичних персоналій в курсі «історія україни»
- •10. Охарактеризувати принципи викладання історії україни в школі
- •11. Назвати головні прийоми з раціонального використання текстових та ілюстративних компонентів підручника
- •12. Підготовка вчителя до уроку історії україни
- •13. Охарактеризувати етапи написання плану-конспекту
- •14. Формування навчальної, розвивальної та виховної мети на уроці історії україни
- •15. Вимоги до учнівського зошита з історії україни
- •16. Охарактеризувати обов’язкові компоненти аналізу проведеного уроку
- •17. Розкрити схему самоаналізу проведеного уроку
- •18. Охарактеризувати урок вивчення нового матеріалу, формування умінь та навичок та урок перевірки знань, вмінь та навичок
- •19. Охарактеризувати урок узагальнення та систематизації знань, вмінь і навичок та комбінований урок
- •20. Охарактеризувати форму уроку історії за методами навчальної діяльності
- •21. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
- •22. Дати характеристику простих інтерактивних методів активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках історії україни (на вибір)
- •23. Охарактеризувати інтерактивну технологію «робота в парах»
- •24. З′ясувати сутність інтерактивної технології «робота в малих групах»
- •25. Назвати види оцінювання знань, умінь та навичок учнів на уроці історії
- •26. Методика роботи з навчальними картинами на уроках історії україни
- •27. Методика роботи з картою на уроках історії україни
- •Контрольні питання з історії україни
- •Контрольні питання з методики викладання історії україни
- •Рекомендована література до курсу «історія україни»
- •Рекомендована література до курсу «методика викладання історії україни»
- •Навчальне видання
43. Індустріалізація промисловості наддніпрянської україни в другій половині xіx ст.
Друга половина ХІХ ст. – це період значного промислового розвитку в Україні. Численні мініральні багатства в надрах землі притягували інвестиції не тільки капіталістів Російської імперії, але також французькі, бельгійські та німецькі капітали, які почали розбудовувати в основному видобуткову промисловість. На лівому березні р.Дінець почалася будова копалень для видобування багатющих покладів кам’яного вугілля (Донецький басейн – Донбас). На Правобережжі, в околицях м. Кривого Рога, відкрито поклади залізної руди, яка разом з вугіллям становила основу промислового розвитку. Окрім залізної руди, у районі Нікополя 1874р. відкрито марганцеву руду, з якої добувають марганець, що потрібен у різних галузях промисловості. На кінець ХІХ ст. видобуток марганцю в Україні становив понад півтора мільйона тонн, або майже 45% всеросійського видобутку.
Наявність високовартісного кам’яного вугілля у Донецькому кряжі, як і залізної руди на Криворіжжі, зумовила розвиток металургійної промисловості. Першою домною, що виплавляла метал на коксі, була домна Луганського заводу. Дату її відкриття 16 жовтня 1800 р. вважають днем народження української металургії.
У 1869 р. уряд затвердив статут акціонерного «Новоросійського товариства кам’яновугільного, залізного і рейкового виробництва» Джона Юза, який заложив гірниче поселення «Юзівка». У 1870 р. Джон Юз збудував першу домну, а на кінець 1890 р. на заводі працювало сім доменних печей, що виплавляли близько 15 млн. пудів чавуну на рік. Станом на 1913 р. в Україні діяло 50 доменних печей ( для порівняння: на Уралі - 73, у центральній Росії – 17, а у Польщі – 11). Але якщо за кількістю доменних печей Україна була не першою, то за середньою продуктивністю на одну домну вона залишила далеко позаду всі інші промислові райони.
Сформовані промислові райони мали й загальноросійське значення. Центром вугільної промисловості став Донецький басейн (Донбас), залізнорудної – Кривий Ріг, марганцевої – Нікопольський басейн, металургійної – Донбас і Придніпров’я (Київ, Херсон, Одеса), цукрової – Правобережжя і частково Лівобережжя.
У Донбасі та Подніпров’ї збудовано 17 заводів з повним металургійним циклом (чавун, сталь, прокат) та сім заводів з мартенівськими печами. Перші два заводи (Юзівський і Сулівський у Донбасі) виникли поруч із покладами вугілля, руди тощо. Після побудови Катеринославської залізниці у 1880 р. стало вигідно транспортувати донецьке вугілля до Дніпра, де видобували високоякісну криворізьку залізну руду.
Про швидкі темпи розвитку видобувної промисловості свідчать такі дані: у 1914 р. в Донбасі видобувають 26 941 999 тонн вугілля, що становило 74,5 % видобутку Російської імперії. На Донбас припадало майже все виробництво коксу, основного фабричного палива. У 1900 р. виробництво коксу в цілій імперії становило 2 145 000 тонн, з яких в Україні видобуто 2 232 000 тонн, а в 1913 р. – 4 440 000 тонн.
У другій половині 80-х – на початку 90-х років на Україні було збудовано чотири великих металургійних заводи: Олександрівський Брянського товариства у Катеринославі, Дніпровський завод у Каменському, Гданцівський завод у Кривому Розі та завод Донецького товариства у Дружківці. Південь України перетворився в найбільший район виробництва металу: в 1895 р. залізо і сталь, що були вироблені на його заводах, складали 28,6 % загального виробництва в країні. Швидке піднесення Півдня здійснювалось завдяки інтенсивному припливу капіталів (зокрема іноземних), створенню густої транспортної мережі, близькості моря, відсутності тут феодальної рутини, що забезпечувало розвиток суто капіталістичних галузей промисловості.
Упродовж 80-90-х років швидко зростала в Україні машинобудівна промисловість. На середину 90-х років діяло 109 заводів (79 з яких було збудовано саме в ці роки). На початку 90-х років на Україні зосереджувалось майже 32 % всіх машинобудівних заводів Росії, котрі давали близько 16 % загальноросійської продукції машинобудування. Україна перетворилася на головний район сільськогосподарського машинобудування. Найбільшими центрами машинобудування були Харків, Катеринослав, Київ, Одеса, Олександрівськ.
До успішного розвитку промисловості спричинилася побудова залізничних шляхів, хоча вони були призначені в першу чергу на перевіз збіжжя України до портів Чорного моря. З 1860 до 1890р. в Україні збудовано 10 000 км залізничної сітки. Першу залізницю в Україні довжиною близько 200 км збудовано в 1865р. від Одеси до міста Балти. В 1881-1884 рр. збудовано залізницю Донбас – Кривий Ріг. Завдяки такому сполученню в Кривому Розі швидким темпом стала розвиватися металургійна промисловість. За 1860-1890 рр. територію України перетнули такі важливі залізничні магістралі як: Одеса – Кременчук – Харків, Курськ – Харків – Ростов, Курськ – Київ – Одеса; Козятин – Бердичів – Берестя, Знам’янка – Миколаїв, Лозова – Севастополь та ін. Розбудова залізничних шляхів сприяла розвиткові промисловості і торгівлі, а тим самим торгівельних і промислових центрів. Залізниці сполучали між собою українські міста, що сприяло їх розвитку, а також появі нових міст, зокрема в Донбасі.
Залізниці на Україні створювались і казенними коштами, і великими акціонерними товариствами за підтримкою державного кредиту. На початку 90-х років на Україні діяло дев’ять залізничних магістралей, загальна їх довжина становила 7,6 тис. верст. Виникли великі транспортні вузли – Харків, Київ, Катеринослав, Кременчук тощо. Залізниці сприяли розвитку промисловості.
В цілому, у пореформений період центр важкої індустрії поступово перемістився у південноукраїнський регіон, у якому машинна індустрія одразу виникла на новому капіталістичному підґрунті. «Підприємницька лихоманка» в Донбасі призвела до того, що видобуток кам’яного вугілля зріс від 1861 р. до 1900 р. у 115 разів. До кінця ХІХ ст. у 158 разів збільшилось в цьому регіоні виробництво залізної руди, тоді як на Уралі лише в 4 рази. Завдяки масовому та активному запровадженню новітньої техніки енергоозброєність кожного заводу Півдня в середньому у 42 рази була вищою, ніж на Уралі. Тому продуктивність праці робітника – металурга Півдня в 6 разів була вищою за продуктивність праці уральського робітника. Такі зміни дали можливість Україні перетворитися на потужний індустріальний регіон, який давав майже 70% видобутку кам’яного вугілля, значну частину виплавки чавуну, заліза і сталі Російської імперії.
У другій половині ХІХ ст. потужним став приплив іноземного капіталу. Ввозити капітал до Російської імперії було досить вигідно, так як цьому сприяли державні пільги, дешева робоча сила, значні запаси сировини, неозорі ринки збуту. Основними інвесторами стали підприємці Франції, Бельгії, Англії та Німеччини. Більшість капіталів іноземці вкладали в кам’яновугільну, гірничорудну та металургійну галузі. Наприкінці ХІХ ст. у гірничій промисловості України іноземцям належали 80-90 % усіх акціонерних капіталів. Наслідками залучення іноземців до розбудови машинної індустрії були не тільки додаткові значні капітали, а й запровадження новітніх техніки й технології, використання апробованих у передових країнах форм організації праці, ангажування кваліфікованого, високопрофесійного персоналу. Водночас левову частку прибутків важкої індустрії вивозили за кордон.
Необхідно наголосити, що у 80-х – на початку 90-х років завершився технічний переворот у традиційних галузях промисловості України - харчовій та легкій. Швидкими темпами розвивалось цукроваріння. За даними 1895 р., із 183 цукроварень Російської імперії 153 діяли на Україні. У 1913 р. Україна засівала цукровими буряками 533 600 га, або 82,3 % до всієї площі цукрових буряків в Росії. На цукроварнях були впроваджені системи машин, різко зросла середня продуктивність цукроварні та й загальне виробництво цукру. На початку 90-х років на Правобережжі та Харківщині діяло понад 150 цукрових заводів, які виробляли близько 21 млн. пудів цукру (85 % загальноросійського виробництва).
Поряд з виробництвом цукру розвивалися й інші ділянки сільськогосподарської промисловості, зокрема в Київській, Подільській та Харківській губерніях, де вироблялися алкогольні напої. На початок ХХ ст. в Україні діяло 569 винокурних заводів, 203 броварні та 154 медоварні. До 1914 р. на винокурних заводах перероблялося 15% усього урожаю картоплі. У Подільській і Волинській губерніях переробка картоплі на спирт становила 25-40 % урожаю. Крім того, в Україні вирощували тютюн, який переробляли 109 фабрик, по 20 у Київській, Подільській, Полтавській і 10 у Таврійській губерніях. Інші галузі промисловості – олійна, обробки волокна і вовни – були мало розвинуті.
Головним районом капіталістичної мукомельної промисловості був Південь України. На Правобережжі та Лівобережжі центрами мукомельного виробництва стають Київ, Кременчук, Харків. Цукрове, мукомельне, спиртогорілчане виробництва України перетворилися у галузі великої капіталістичної промисловості всеросійського значення.
З галузей по переробці тваринної сировини продовжувала розвиватися шкіряна. Щодо виробництва сукна, то через несприятливу ринкову кон’юктуру воно перебувало в кризовому стані та зосередилось лише в небагатьох центрах.
На середину 90-х років на Україні склалися промислові райони всеросійського значення: Правобережжя – з розвинутими цукровою та іншими галузями харчової промисловості та машинобудуванням; Південь, який поділявся на Криворізько-Придніпровський район – з розвинутою залізорудною та марганцевою промисловістю, металургією і машинобудуванням – та Донбас – із розвинутою вугільною, металургійною, хімічною промисловістю. Ще виділявся Харківський район (машинобудування, цукрова промисловість) і Одесько – Миколаївський (машинобудування, суднобудування, харчова промисловість).
У 90-ті роки в обробній промисловості України налічувалося понад 34 тис. підприємств. Отже, на цей час тут був створений основний кістяк великої капіталістичної машинної індустрії.
У 60-80 роки ХІХ ст. завершився промисловий переворот, суть якого полягала в переході від мануфактури до фабрики, від дрібного товарного виробництва – до широкомасштабного, від ручної праці – до застосування парових двигунів та системи машин. Так, якщо 1860 р. в Україні налічувалось 2 147 промислових підприємств (без винокурень), на яких працювало 86 тис. робітників, то в 1895р. – вже 30 313 підприємств і відповідно 205 тис. робітників. Відмітним було і те, що крім кількісних, відбулися і значні якісні зміни. Зокрема: в 60- 80 роки поступово занепадали провідні галузі дореформеного періоду – ґуральництво, виробництво сукна тощо, які розвивалися в поміщицьких маєтках на мануфактурній основі. Натомість вперед вийшли галузі важкої індустрії, які забезпечували технічний прогрес та модернізацію економіки, - залізнорудна, вугільна, металургійна, машинобудівна.