108 Введення у соціальну роботу. Глава 5

-50% мінімального розміру пенсії за віком особам, які досягли відповідного віку (чоловіки — 60 років, жінки — 55 років) і не набули права на трудову пенсію з поважних причин, а також інвалідам III групи;

-100% мінімального розміру пенсії за віком: інвалідам II групи; дітям-ін- валідам віком до 16 років; дітям (п. "а" ст. 37), а також одній із осіб, зазначених в п. "в" ст. 37 у разі втрати годувальника;

-200% мінімального розміру пенсії за віком: інвалідам І групи; матерям, яким присвоєно звання "Мати-героїня".

Державна допомога

Допомоги — це низка видів соціального забезпечення, які розрізняють за метою, джерелами виплат, характером і підставами їх надання, суб'єктами.

Допомоги з соціального забезпечення:

-надають у рамках безоплатного (безеквівалентного) забезпечення з фондів для непрацездатних;

-є за своєю метою державною допомогою;

-зумовлені переважно наявністю зв'язку з певним видом суспільно корисної діяльності;

-призначені компетентними органами на зазначених у законі умовах;

-виплачують у сумарних з оплатою за працю розмірах або у встановлених законом твердих сумах.

Метою призначення допомоги є необхідність повністю чи частково відшкодувати втрачений заробіток або потреба в наданні додаткової допомоги до вже існуючих джерел життєвих засобів існування.

Допомоги виплачують за рахунок коштів фонду соціального страхування України, Пенсійного фонду України, Державного та місцевого бюджету. Види допомог, їхня кількість та розміри залежать від наявної демографічної ситуації, соціальної політики, яку проводить держава, і обумовлені економічним потенціалом країни та традиціями, що склались історично.

Трудові ДОПОМОГИ

Трудові допомоги — це виплати, які надають працівнику підприємства (чи іншій відповідній особі) за рахунок коштів соціального страхування як відшкодування тимчасово втраченого заробітку у зв'язку з непрацездатністю.

Їх виплачують особам, які перебувають у юридичних стосунках (членства) чи їм подібним стосунках із підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності і господарювання, і тимчасово втратили заробіток у зв'язку з непрацездатністю. Мета цього виду допомог — повне чи

Законодавчі засади соціального забезпечення 109

часткове відшкодування втраченого заробітку, тому їх розміри залежать від заробітку працівника. На період тимчасової втрати працездатності ця допомога є єдиним чи майже основним джерелом існування. Безеквівалентний характер трудових допомог полягає в тому, що в період непрацездатності особа, не здійснюючи жодних дій на користь підприємства, все ж отримує від нього певні виплати.

До числа цих допомог належать допомога з тимчасової непрацездатності і допомога за вагітністю та пологами.

Допомога з тимчасової непрацездатності

Надання допомоги з тимчасової непрацездатності в разі хвороби безпосередньо самого працівника здійснюють за правилами, визначеними "Положенням про порядок забезпечення допомогою по державному соціальному страхуванню", затвердженим Президією ВЦРПС від 12 листопада 1984 року. Закони України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", "Про загальнообо- в'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності" містять у собі норми з надання допомоги по тимчасовій непрацездатності окремим категоріям громадян.

Таку допомогу надають за місцем роботи працівника (студентам — за місцем навчання ) у розмірі:

-100% заробітку за умови наявності у нього загального трудового стажу восьми та більше років;

-80% заробітку за умови наявності загального стажу від п'яти до восьми років, а також працівникам з числа круглих сиріт, які не досягли 21 року та мають загальний трудовий стаж до п'яти років;

- 60% заробітку за умови наявності загального трудового стажу до п'яти років.

Допомогу у розмірі 100% заробітку незалежно від стажу роботи надають:

-у разі трудового каліцтва або професійного захворювання;

-працівникам з числа ветеранів війни та прирівняних до них осіб;

-ветеранам праці;

-працівникам, віднесеним до 1—4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також одному з батьків або особі,

що їх замінює та здійснює догляд за хворою дитиною, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи, включаючи санаторно-курортне лікування;

-працівникам, які мають на своєму утриманні трьох або більше дітей віком до 16 років (учнів — до 18 років );

-дружинам (чоловікам) військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби.

Законом України від 1993 року "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено 11 видів допомоги. Щоправда, впродовж останніх років, з огляду на недостатню наповнюваність Державного бюджету, додатковими постановами Кабінету Міністрів України визначено розміри на поточний рік у відсотках до тієї суми, що записана в Законі.

110 Введення у соціальну роботу. Глава 5

Допомога за вагітністю і пологами

Допомогу за вагітністю і пологами надають:

-працюючим жінкам — у розмірі 100% заробітку; жінкам, які займаються підприємницькою діяльністю, в тому числі на умовах індивідуальної (групової) оренди, або працюють в особистому селянському (фермерському) господарстві, — у розмірі 100% заробітку (доходу);

-жінкам — членам творчих спілок, творчим працівникам, які не є членами творчих спілок, а також які працюють за авторським договором, — у розмірі 100% заробітку (доходу);

-жінкам, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації, — у розмірі 100% заробітку (доходу), який вони одержували за останнім місцем роботи;

-жінкам, зареєстрованим у Державній службі зайнятості як безробітні не менше 10 місяців — у розмірі мінімальної заробітної плати;

-жінкам, які навчаються з відривом від виробництва, — у розмірі місячної стипендії;

-жінкам із числа військовослужбовців, звільнених із Збройних Сил України, Національної гвардії України, Прикордонних військ України, Служби безпеки України, військ цивільної оборони, інших військових формувань

узв'язку з вагітністю і пологами, — у розмірі 100% грошового забезпечення, обчисленого виходячи з окладу, який вони отримували до звільнення;

-жінкам-військовослужбовцям — у розмірі 100%грошового і натурального забезпечення;

-жінкам із числа осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ — у розмірі 100% грошового забезпечення.

Соціальні допомоги

Соціальні допомоги — це щомісячні грошові виплати із спеціальних державних фондів у встановлених законом випадках непрацездатним особам, які не працюють і не мають права на трудові пенсії та інші види грошового забезпечення (крім сімейних допомог).

Їх відмінність від трудових допомог полягає в тому, що виплата таких допомог не обумовлена трудовою діяльністю. Більше того, для цих допомог характерна відсутність суспільно корисної діяльності отримувача в минулому. Метою їх є надання коштів особам, які були б для них джерелом існування чи матеріальною підтримкою. Соціальні допомоги слід розглядати як вираз турботи суспільства щодо осіб, які

Законодавчі засади соціального забезпечення 111

залишилися з тих чи тих причин без засобів до існування. Джерелом виплати цих допомог є державний бюджет.

До їх числа належать, зокрема, соціальні пенсії (про які ми говорили раніше).

Ще один вид допомог — сімейні допомоги. До них належать всі ті допомоги, отримувачем яких є сім'я. Головне їхнє призначення — надання державної матеріальної допомоги сім'ям, які несуть додаткові витрати у зв'язку з вихованням і утриманням дітей, а також у деяких інших випадках. Ці допомоги виплачують як додаткові кошти незалежно від інших доходів сім'ї. Для призначення таких допомог не має значення вид діяльності батьків, хоча інколи факт суспільно корисної діяльності впливає на умови забезпечення і його розміри.

Отже, сімейні допомоги — це надані за рахунок спеціальних фондів у твердих розмірах грошові виплати сім'ям, що несуть додаткові витрати у зв'язку з утриманням і вихованням неповнолітніх дітей і в деяких інших випадках, з метою часткового відшкодування зазначених витрат. До цих допомог слід віднести соціальні пенсії на дітей-інвалідів, допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, одиноким матерям, військовослужбовцям строкової служби, грошові виплати матерям (батькам), зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, допомоги на дітей віком до 16 років (учнів до 18 років), допомоги на дітей військовослужбовців строкової служби, тимчасова допомога на неповнолітніх дітей, батьки яких ухиляються від сплати аліментів або коли стягнення аліментів неможливе, та інші.

Одноразова допомога при народженні дитини

Право на одноразову допомогу має сім'я у разі народження дитини. У разі народження двох і більше дітей одноразову допомогу призначають сім'ї на кожну дитину.

Одноразову допомогу при народженні дитини надають сім'ї у чотирикратному розмірі мінімальної заробітної плати. Матерям, які стали на облік у медичному закладі в ранні строки вагітності (до 12 тижнів), регулярно відвідували і виконували рекомендації лікарів, надають додаткову допомогу при народженні дитини у двократному розмірі мінімальної заробітної плати.

Допомога при догляді за дитиною

Право на допомогу при догляді за дитиною до досягнення нею трирічного віку мають працюючі жінки, жінки, які навчаються з відривом від виробництва, жінки, звільнені з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації, і жінки, зареєстровані у Державній службі зайнятості як безробітні.

Право на допомогу при догляді за дитиною до досягнення нею трирічного віку мають батьки дитини, бабка, дід або інший працюючий родич, які фактично здійснюють догляд за дитиною.

112 Введения у соціальну роботу. Глава 5

Грошові виплати матерям (батькам), зайнятим ДОГЛЯДОМ трьох і більше дітей віком до 16 років

Грошові виплати матерям (батькам), зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, призначають у розмірі:

100% мінімальної заробітної тати — матерям (батькам), зайнятим доглядом трьох дітей віком до 16 років;

200% мінімальної заробітної плати — матерям (батькам), зайнятим доглядом чотирьох і більше дітей віком до 16 років.

Грошові виплати матерям (батькам), зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, призначають, якщо середньомісячний сукупний дохід на кожного члена сім'ї за попередній квартал не перевищує трикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Допомога при догляді за дитиною-інвалідом

Право на допомогу при догляді за дитиною-інвалідом має один з непрацюючих працездатних батьків дитини-інваліда або особа, яка їх замінює, котра здійснює постійний догляд за дитиною-інвалідом до досягнення нею 16-річного віку.

Допомогу при догляді за дитиною-інвалідом одному з непрацюючих працездатних батьків або особі, яка їх замінює, котра здійснює постійний догляд за дитиною-інвалідом до досягнення нею 16-річного віку, надають у розмірі 100% мінімальної заробітної плати.

Допомогу при догляді за дитиною-інвалідом одному з непрацюючих працездатних батьків або особі, яка їїхх замінює, котра здійснює постійний догляд за дитиною-інвалідом до досягнення нею 16-річного віку, призначають і виплачують органи соціального захисту за місцем проживання.

Допомога при тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною

Працюючі матері або один з працюючих членів сім'ї чи інша працююча особа у разі необхідності мають право на допомогу при тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною віком до 14 років, але не більше як за 14 календарних днів.

Допомогу надають у розмірі:

-100% заробітку (доходу) — працівникам, які мають трудовий стаж вісім років і більше, тим, які мають на утриманні трьох і більше дітей віком до 16 років (учнів — до 18 років), військовослужбовцям, окрім військовослужбовців строкової служби, а також працівникам із числа колишніх дітейсиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, не досягли 21 року і мають трудовий стаж до п'яти років;

-80% заробітку (доходу) — працівникам, які мають трудовий стаж від п'яти до восьми років;

-60% заробітку (доходу) — працівникам, які мають трудовий стаж до п'яти років.

Законодавчі засади соціального забезпечення 113

Допомога на дітей віком до 16 років (учнів — до 18 років)

Право на допомогу на дітей віком до 16 років (учнів — до 18 років) мають сім'ї, в яких є діти зазначеного віку.

Допомогу надають у розмірі 50% мінімальної заробітної плати на кожну дитину, якщо середньомісячний сукупний дохід на кожного члена сім'ї за попередній квартал не перевищує трикратного розміру мінімального розміру заробітної плати.

Допомогу на дітей віком до 16 років (учнів — до 18 років) призначають незалежно від одержання на дітей пенсій, інших видів допомоги. її не призначають батькам, позбавленим батьківських прав.

Допомога на дітей одиноким матерям

Право на допомогу на дітей одиноким матерям мають матері (які не перебувають у шлюбі), якщо в свідоцтві про народження дитини відсутній запис про батька дитини або запис про батька проведено в установленому порядку за вказівкою матері.

Право на таку допомогу мають також удови та удівці з дітьми, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію. Якщо одинока мати (удова, удівець) вступила в шлюб, то за нею зберігається право на отримання допомоги на дітей, які народилися до шлюбу.

Допомогу призначають у розмірі:

-100% мінімальної заробітної плати — одиноким матерям (удовам, удівцям) з числа дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, колишніх вихованців дитячих будинків (шкіл-інтернатів), які мають дітей віком до 16 років (учнів — до 18 років).

-50% мінімальної заробітної плати — одиноким матерям, які мають дітей віком до 16 років (учнів — до 18 років), удовам та удівцям з дітьми, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію.

У разі народження двох і більше дітей допомогу на дітей одиноким матерям призначають на кожну дитину.

Допомога на дітей військовослужбовців строкової служби

Право на таку допомогу мають дружини:

-солдатів, матросів, сержантів і старшин строкової військової служби; військових будівельників, які проходять службу у військово-будівельних загонах (частинах) — у період служби в цих загонах (частинах);

-курсантів, слухачів (які одержують курсантські оклади) військово-на- вчальних закладів із числа військовослужбовців строкової служби і цивільної молоді — в період навчання в цих закладах;

-солдатів, матросів, сержантів, старшин, прапорщиків, мічманів та осіб офіцерського складу запасу, яких призивають на навчальні збори і які на момент призову тимчасово не працюють, в період цих зборів, включаючи час перебування в дорозі до військової частини і назад.

114 Введения у соціальну роботу. Глава 5

Допомогу на дітей військовослужбовців строкової служби надають у розмірі 100% мінімальної заробітної плати на кожну дитину.

Допомогу призначають матері дитини, якщо батько дитини проходить військову службу (навчається у військово-навчальному закладі чи школі підготовки прапорщиків і мічманів або призваний на навчальні збори), незалежно від одержання на дітей пенсій, інших видів допомоги.

Допомога на дітей, які перебувають під опікою, піклуванням

Право на допомогу на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, мають особи, призначені в установленому порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, для захисту особистих і майнових прав та інтересів цих дітей.

Допомогу надають у розмірі 200% мінімальної заробітної плати на кожну дитину. її призначають, якщо розмір одержуваних на дітей аліментів, пенсій і допомоги на місяць не перевищує двократного розміру мінімальної заробітної плати. При цьому виплату раніше призначених на дітей пенсій і допомоги не провадять.

Тимчасова допомога на неповнолітніх дітей, батьки яких ухиляються від сплати аліментів або коли стягнення аліментів неможливе

Право на тимчасову допомогу на неповнолітніх дітей, батьки яких зобов'язані сплачувати аліменти, розшукуються органами внутрішніх справ за рішеннями судів або постановами слідчих органів у разі ухилення від сплати аліментів, притягнені до кримінальної відповідальності за вчинений злочин чи з інших підстав або відбувають покарання у виправно-трудових установах, де нема заробітку, з якого може бути стягнуто аліменти у встановленому законом мінімальному розмірі, або перебувають на лікуванні у лікувальних закладах без виплати допомоги по соціальному страхуванню, в інших випадках, коли стягнення аліментів неможливе з причин, незалежних від осіб, зобов'язаних їх сплачувати, мають стягувачі аліментів (мати, батько), які не одержують присуджених аліментів на неповнолітніх дітей за рішенням суду або постановою судді.

Цей вид допомоги призначають у розмірі 50% мінімальної заробітної плати на кожну дитину.

Соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам

16 грудня 2000 року Верховна Рада України ухвалила Закон "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам". Закон набув чинності з 1 січня 2001 року. Він гарантує інвалідам із дитинства та дітям-інвалідам право на матеріальне забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України та їхню соціальну захищеність шляхом установлення державної соціальної допомоги на рівні прожиткового мінімуму.

Законодавчі засади соціального забезпечення 115

Право на державну соціальну допомогу мають інваліди з дитинства І і II групи, непрацюючі інваліди з дитинства III групи, а також діти-інваліди віком до 16 років.

Державну соціальну допомогу призначають у таких розмірах:

-інвалідам з дитинства І групи — 100% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

-інвалідам з дитинства II групи — 70% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

-непрацюючим інвалідам з дитинства III групи — 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

-на дітей-інвалідів віком до 16 років — 70%.

-інвалідам з дитинства, які мають одночасно право на державну соціальну допомогу і пенсію, призначають державну соціальну допомогу або пенсію за їхнім вибором. Державну соціальну допомогу або пенсію інвалідам з дитинства, яких визначено недієздатними, а також на дітейінвалідів призначають за вибором їхніх батьків, усиновителів, опікуна або піклувальника.

Заяву про призначення державної соціальної допомоги та всі необхідні документи подають інваліди з дитинства до управління соціального захисту населення за місцем проживання. Заява про призначення державної соціальної допомоги інваліду І чи II групи, який визнаний недієздатним, а також на дитину-інваліда подає один із батьків, усиновитель, опікун або піклувальник за місцем свого проживання.

Допомога ТИМ, хто доглядає психічно хворих

Кабінетом Міністрів 2 серпня 2000 року прийнято постанову "Про надання щомісячної грошової допомоги малозабезпеченій особі, яка проживає разом з інвалідом І чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного сторонього догляду, на догляд за ним". Відповідно до цієї постанови таку допомогу надають у розмірі одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян, якщо середньомісячний сукупний дохід сім'ї є нижчим від прожиткового мінімуму для сім'ї.

Допомогу на догляд надають особі, яка прописана, проживає на одній житловій площі з інвалідом І чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, і здійснює догляд за ним.

Призначення і виплату допомоги на догляд здійснюють органи праці та соціального захисту населення. Для призначення подають: заяву; документ, що посвідчує особу; довідку про склад сім'ї із зазначенням прізвищ, імен та по батькові, родинних зв'язків членів сім'ї; довідку про доходи кожного