Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Введення у соціальну роботу.pdf
Скачиваний:
571
Добавлен:
23.03.2015
Размер:
1.58 Mб
Скачать

174 Введення у соціальну роботу. Глава 7

-програми планування переходу підлітка до майбутнього включення в соціальне довкілля, що мають на меті підготовку до максимально самостійного дорослого життя, зокрема післяшкільну (передпрофесійну) освіту для випускників шкіл;

-програми із зайнятості та працевлаштування: схема працевлаштування за трьома базовими моделями — індивідуальне працевлаштування на звичайних підприємствах за підтримки служби спеціального працевлаштування, працевлаштування групи інвалідів на звичайних підприємствах (або груповий підряд), створення спеціальних підприємств із допоміжним штатом;

-програми забезпечення житлом незалежно від родини під наглядом соціального працівника (гуртожитки при підприємствах, окремі квартири під належним наглядом, комуни тощо);

-програми з догляду за дорослими, які не можуть працювати, створення закладів денного перебування — денні (трудові) центри;

-програми з оздоровлення та організації тематичних літніх таборів;

-програми із захисту прав розумово відсталої дитини із негараздної родини: схема групової та індивідуальної роботи із такими родинами, які виховують розумово відсталу дитину; організації захисту прав та представництва законних інтересів розумово відсталих осіб.

Координацію діяльності всіх залучених до розробки та впровадження пропонованої комплексної системи підрозділів виконавчих органів місцевого самоврядування, наукових та навчальних установ, громадських організацій має здійснювати Головне управління праці та соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації.

Недержавні організації як партнери державних структур соціальної сфери

Стандартна схема введення програм на Заході приблизно така: громадська організація, яка об'єднує зацікавлених людей (фахівців, родичів клієнтів, самих клієнтів, благодійників), розробляє та проводить апробацію принципово нового проекту — нового виду послуг, нової схеми взаємодії між агенціями, нової форми співпраці державних та приватних організацій; недержавна організація дістає кошти на апробацію схеми — від спонсорів, благодійників, у вигляді приватних пожертв, зрештою, трапляється, що зацікавлені особи використовують власні кошти на такий піонерський проект. Після вивчення його ефективності, у тому числі й економічної, недержавна організація активно лобіює отримання державного фінансування на введення нової послуги як альтернативи існуючій. Саме таким чином поступово відбувається переорієнтація послуг в Україні. Зокрема, за

Соціальна робота з людьми, які мають функціональні обмеження 175

ініціативи громадських організацій створено Центр трудової реабілітації розумово відсталих інвалідів міста Києва з відділенням соціальної адаптації.

Центр — це майстерня на 50 робочих місць для розумово відсталих інвалідів, тут вони ремонтують взуття, виготовляють вироби з лози, дерева, пластмаси, тчуть гобелени. Він підпорядкований Головному управлінню праці та соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації, всі витрати по Центру (заробітна плата співробітників, оренда, комунальні послуги, витратні матеріали, інвентар, тощо) заплановані у бюджеті міської програми "Турбота", виручені від продажу виробів кошти йдуть на зарплату клієнтам. Відділення соціальної адаптації — це схема передпрофесійної підготовки для 32 інвалідів, тут їх готують до самостійного трудового життя на заняттях за курсами: приготування їжі, прикладна гігієна, позитивні стереотипи поведінки, одиниці виміру тощо. Ініціатором створення такого центру стало Благодійне товариство допомоги інвалідам та особам із інтелектуальною недостатністю "Джерела", яке у співпраці із міжнародною організацією "Женевська ініціатива у психіатрії" розробило модель працевлаштування за сприяння програми Тасіс-Лієн. Благодійне товариство "Джерела" демонструє високий потенціал співпраці державних структур та громадської організації, адже тут одночасно працює сім проектів — три за сприяння Соціальної служби для молоді міста Києва та Українського державного центру соціальних служб для молоді, чотири — за підтримки міжнародних організацій. Результат — створення Центру соціальної реабілітації для розумово відсталих інвалідів, агенції, яка безкоштовно надає денні послуги 52 інвалідам. Тут можна отримати пораду від адвоката, консультацію кваліфікованого психолога, скористатися послугами пункту прокату засобів реабілітації, відвідати групове заняття соціального працівника, скористатися послугами бібліотеки методичної літератури, відвідати більш як 20 видів творчих, реабілітаційних чи спортивних занять.

За такими організаціями — майбутнє, адже саме тут вперше відбувається оцінювання потреб розумово відсталого інваліда мультидисциплінарною командою фахівців. Хоча досі немає змоги задовольнити усі потреби, особливо базові, але тут порадять, до яких саме державних чи недержавних структур варто звернутися по допомогу. Така організація готується брати участь у конкурсах на отримання державного замовлення на надання послуг за місцем проживання. Впровадження ліцензування соціальних послуг та організацій і проведення конкурсів на право надавати такі послуги у громаді — перспектива, до якої треба готуватися сьогодні.

Контрольні запитання

1.Дайте визначення поняття "людина з обмеженнями

2.Назвіть причини та різновиди інвалідності.

176Введення у соціальну роботу. Глава 7

3.Що, на Вашу думку, є головною метою і результатом соціальної роботи з такими клієнтами?

4.Дайте характеристику визначальним тенденціям розвитку сучасної соціальної роботи з людьми, які мають функціональні обмеження.

5.У чому полягають перешкоди, що стають на шляху соціальної інтеграції людей з обмеженими можливостями?

6.Назвіть основні форми і методи соціальної роботи з особами, які мають обмежені можливості. Визначіть специфіку застосування форм та методів соціальної роботи з ними державними і недержавними організаціями.

7.Охарактеризуйте напрями реалізації державної політики соціального захисту осіб з фізичними та сенсорними обмеженнями.

8.Які групи людей з фізичними і сенсорними обмеженнями існують? Що їх об'єднує?

9.Назвіть і дайте характеристику головним напрямам реабілітації людей з фізичними і сенсорними обмеженнями.

10.Назвіть особливості психічних захворювань, які відрізняють їх від соматичних хвороб.

11.В яких випадках належить вдаватися до фіксації (зв'язування) психічно хворої людини?

12.Чи варто продовжувати лікування психічно хворих після виписки з лікарні?

13.Які, на Вашу думку, потреби с специфічними саме для розумово відсталих, окрім звичайних потреб будь-якої людини?

14.Які засоби реабілітації можуть знадобитися розумово відсталому інвалідові?

15.Які форми співпраці між: державними структурами та громадськими організаціями можуть сприяти переорієнтації послуг із інституційних форм на общинні?

Рекомендована література

1.Закон України "Про основні засади соціальної захищеності інвалідів в Україні".

2.Закон України "Про психіатричну допомогу".

3.Голдберг Д. и др. Психиатрия в медицинской практике. — К: Сфера, 1999.

4.Голдберг Д., Хаксли П. Распространенные психические расстройства. — К.: Сфера, 1999.

5.Дейл Л. Джонсон. Психическое расстройство. Новый подход к семейной проблеме. — Ассоциация психиатров Украины. — Киев. — 1997. — 56 с.

6.Діяльність центрів соціальних служб для молоді України: сучасний стан і перспективи розвитку / Кер. авт. кол. С. В. Толстоухова. — К.: Академпрес, 1999. — С. 112.

7.Іванова І. Б. Сім'я і проблеми інвалідності // Соціальна реабілітація молоді з обмеженою дієздатністю. — К., 2000. — С.11—19.

Соціальна робота з людьми, які мають функціональні обмеження 177

8.Иконников М., Смирнова Н. Понять и помочь. Беседы психиатра с родственниками больных. — Амстердам; К.: Ассоциация психиатров Украины. — 1996. — 36 с.

9.Инструкции по содействию реализации прав человека для лиц, страдающих психическими расстройствами. — К.: "Сфера". — 1997. — 103 с.

10.Карманное руководство к МКБ-10 (классификация психических и поведенческих расстройств с глоссарием и исследовательскими диагностическими критериями). — К.: Сфера, 2000.

11.Максимова Н.Ю., Мілютіна К.Л., Піскун В.М. Основи дитячої патопсихології.

— К.: Перун, 1996. — 464с.

12.Мюллендер О., Уорд Д. Самокерована групова робота. Діяльність користувачів з метою наснаження. — Амстердам; К.: Видавництво Асоціації психіатрів України. — 1996. — 176 с.

13.Права інвалідів в Україні: Збірник правових документів. — К.: Сфера, 1998. — С 300.

14.Права людини в Україні. Інформаційно-аналітичний бюлетень Українськоамериканського Бюро захисту прав людини. Випуск 18. Права дитини. — К., 1996—1997.— 200 с.

15.Соціальна робота з підлітками та молоддю: проблеми, пошуки, перспективи // За загальною редакцією Пінчук І. М., Толстоухової С. В. — К.: УДЦССМ, 2000. — Вип. 1. —С.276.

16.Сошнева К. С Соціальна підтримка дітей та молоді з особливими потребами // Соціальна робота з дітьми, молоддю, жінками, різними категоріями сімей. — К., 1999. — С 36—47.

17.Томпсон Ліз. Виховання дитини з розумовою вадою. Книга періоду душевної кризи. — К.: Сфера. — 1997. — 248 с

18.Трухін І. О. Соціальний захист інвалідів як прояв гуманізації суспільства // Соціальна реабілітація молоді з обмеженою дієздатністю. — К.: УДЦССМ, 2000.— 184 с.