20 Введення у соціальну роботу. Глава 1

Поняття "тавро", "стигма", "стереотип", "дискримінація"

Для того, щоб відчути, що означає бути клієнтом, достатньо згадати свій досвід у ролі пацієнта лікарень/поліклінік, клієнта/відвідувача служб соціального захисту. Не часто цей досвід можна вважати приємним. Бути клієнтом — невеликий привілей. Можливо, ви згадали про почуття залежності, безпорадності, приниженості, а також про почуття провини, злості, образи, розгубленості, відчуття, що ви "ніщо" або "ніхто". Саме такі негативні почуття пов'язані з поняттям "стигма".

Наведемо визначення деяких понять.

Стигма — соціальне становище індивіда, яке сприймається в даному середовищі як принизливе, та пов'язані з цим суб'єктивні переживання.

Стереотип — відносно стійкі уявлення про соціальне явище, соціальний статус або об'єкт (конкретного індивіда або групу), що є, як правило, спотвореними, оскільки базуються на поверхневих характеристиках або надмірному узагальненні характеристик, що спостерігаються у деяких членів групи.

Таврування — накладання тавра, певного імені, прізвиська, назви людині або її проблемі на підставі певних характеристик або моделей поведінки.

Дискримінація — упереджене та негативне ставлення до людей, яке базується на таких ознаках, як раса, стать, релігія, етнічність тощо.

Ейджизм — термін, що вживається для визначення упередженого ставлення до людей похилого віку. На практиці подібне ставлення призводить до

дискримінації "за віком".
Сексизм	— упереджене ставлення до людей за ознакою статі. Таке став-
лення	призводить	до	дискримінації	"за	статтю".
Антидискримінаційна		практика — комплекс настанов та реальних за-

ходів для подолання порушення прав будь-яких груп клієнтів у практиці соціальної роботи, передусім за класовими, національними, релігійними, статевими та віковими ознаками [22,23].

Імпауермент у соціальній роботі

Філософія соціальної роботи включає ідею розподілу влади з клієнтом, збільшення можливостей, повноважень, влади клієнта. Це відповідає центральним цінностям соціальної роботи — повазі до клієнта, участі/залученню його до прийняття рішень у ситуаціях власного та суспільного життя, самовизначенню. Збільшення можливостей клієнта автоматично означає підви-

Предмет і завдання соціальної роботи

21

щення його відповідальності, зменшення його залежності. Принцип надання влади у сучасній соціальній роботі визначається терміном "імпауермент" (інколи українською мовою його не зовсім точно перекладають як "наснаження", хоча йдеться про активізацію клієнта).

Імпауермент як термін виник у соціальній роботі наприкінці 80-х, коли почали обговорювати протиріччя між залежністю та незалежністю, автономією та захистом людини, правами громадян та владою уряду. Саме тоді було сформульовано, що призначення соціальної роботи полягає в тому, щоб допомогти людям допомогти собі.

Обгрунтування необхідності допомогти людям допомогти собі має триєдину сутність: етичну, політичну та психологічну. Етичні причини необхідності застосування імпауерменту грунтуються на вірі у надзвичайну цінність кожної людини, що, власне, походить із християнства.

Демократичні переконання забезпечують політичне обгрунтування того, що влада має бути поділена між громадянами.

Психологічне обгрунтування таке. Відомо, що люди тим швидше та охочіше змінюються, діють чи дотримуються певного плану, чим більшу роль вони відіграють у прийнятті рішення. Мотивація — важливий принцип у соціальній роботі. Послуги успішні тільки тоді, коли клієнт бере активну участь у користуванні ними. Найкращі послуги та найдосвідченіші консультанти виявляться неефективними, якщо користувачі не будуть залучені до процесу планування роботи служб. Користувачі — найкращі експерти послуг.

Імпауермент є важливим для тих груп, яких ми вважаємо пригніченими у суспільстві: жінки, представники національних меншин та інші. Успішно діють групи самодопомоги, які складаються з представників вразливих категорій населення або їхніх родичів.

Отже, коли соціальні працівники говорять про імпауермент, вони мають на увазі підтримку клієнтів, підвищення їхньої впевненості, самооцінки, компетенції, щоб вони могли:

-виступати від свого імені та від імені своєї родини в існуючих службах;

-об'єднатися з іншими для створення служб, які їм потрібні [24].

За визначенням відомого британського вченого С. Шардлоу, унікальна роль соціальної роботи полягає у визнанні цінності кожної окремо взятої особистості в контексті соціальних структур [25]. Наріжні принципи різних парадигм соціальної науки та педагогіки підштовхнули соціальну роботу до ідеї про те, що в прагненні досягнути стабільності та внутрішньої впевненості і кожної людини, і суспільства в цілому варто спиратися на особистість як на творчого суб'єкта. Люди мають самі брати активну участь у процесі розв'язання проблеми [26].

22 Введення у соціальну роботу. Глава 1

Фах соціального працівника в Україні

Потреба в соціальній роботі збільшується саме під час соціальних та економічних криз, бо в таких умовах з'являється чимало людей, котрі не можуть обійтися без захисту й допомоги з боку інших членів суспільства. Безперечно, після проголошення незалежності Україні, з її складною соціальною ситуацією, теж необхідне щось на зразок соціальної роботи, щоб пом'якшити труднощі, які постали перед нами через значні зміни соціальної, політичної та економічної сфер.

Проте є два досить суперечливих моменти у впровадженні професійної соціальної роботи. По-перше, фах соціального працівника формально існував в Україні ще з 70-х років, але, як стверджують експерти Європейського Союзу, було відсутнє розуміння соціального працівника як людини, котра має високий рівень знань про те, як запобігти, зменшити та усунути соціальні проблеми [27]. По-друге, законодавство із соціального захисту перебуває в стадії становлення, немає достатнього правового регулювання фахової діяльності соціальних працівників.

Але разом із тим в Україні збільшується кількість організацій та установ, які фактично реалізують той чи той вид соціальної роботи. Існують численні державні служби, що займаються вразливими групами населення, створюються нові інституції — наприклад, соціальні служби для молоді, клініки для хворих на СНІД, центри зайнятості тощо.

Практично ніхто зі співробітників соціальних служб не мав фахової освіти соціального працівника, яка передбачає володіння знаннями та на-

Предмет і заедания соціальної роботи 23

вичками вчителя, лікаря, адвоката, психолога-консультанта, соціологапрактика, вміння співчувати й рішуче діяти. Поки що цінності та етичні принципи соціальної роботи офіційно не визнані такими, що першочергово регулюють соціальну практику.

До того ж, поступово починає розвиватися добровільний сектор соціальної роботи, оскільки громадські організації, які репрезентують інтереси певних соціальних груп, не завжди задоволені послугами державної системи соціального захисту. Створюються клуби й денні центри: для дітей-інвалідів та їхніх батьків, для людей із проблемами психічного здоров'я, рідних наркозалежних та інших соціальних груп. Проте однієї самодопомоги недостатньо, бодай на перших порах недержавна соціальна організація потребує порад фахового соціального працівника, котрий може підказати ефективний спосіб організації групової корекційної та адаптаційної роботи.

Отож, є об'єктивна необхідність підтримувати становлення фактично нового фаху в Україні — соціального працівника європейського зразка, розвивати державні та недержавні соціальні служби для людей, сімей, територіальних громад. Зрозуміло, що персонал таких служб повинен мати відповідну освіту, щоб бути в змозі запропонувати найкращі методи подолання важких обставин і допомогти людям реалізувати власний потенціал та стати активними членами суспільства.

Концепція соціальної роботи є новаторською для України, так само, як і професія соціального працівника. Підготовка спеціалістів нового фаху розпочалася у нас лише кілька років тому. Зараз уже можна говорити про навчання на трьох рівнях: базовому, середньому та вищому — університетському. Щоправда, в різних навчальних закладах існує різне уявлення про призначення соціальних працівників, а відтак спостерігаємо різний ухил: це й менеджери соціального захисту, й соціальні педагоги, й фахівці з соціальної політики та соціальної роботи тощо.

Нова спеціальність має перспективи в нашій державі. Хоча заради справедливості варто згадати, що ніде в світі соціальну роботу не вважають синекурою. Це складна, відповідальна, як правило, низькооплачувана діяльність. Проте без неї важко досягти суспільного спокою. Як зазначає британський вчений У. Лоренц, соціальна робота й система соціального забезпечення служать інструментом інтеграції національної держави [28]. Тому новий фах є вкрай потрібним для України — якщо ми справді хочемо досягти соціальної стабільності в суспільстві.

Контрольні питання

1.Яку роль відіграють соціальні працівники в суспільному житті?

2.Чи с зміст соціальної роботи однаковим у різних країнах? Обгрунтуйте Вашу думку.

24 Введення у соціальну роботу. Глава 1

3.Які чинники визначають особливості соціальної роботи?

4.Яке з визначень соціальної роботи Вам подобається найбільше? Чому?

5.Сформулюйте головні фахові завдання соціальної роботи.

6.Розкрийте зміст професійних знань, вмінь та цінностей.

7.Які ролі соціального працівника доводиться виконувати в практичній роботі?

8.Які вразливі групи населення України Ви можете назвати?

9.Як Ви розумієте поняття "стигма" "тавро", "стереотип", "дискримінація "?

10.Чи доводиться Вам використовувати імпауермент у своїй роботі? Наведіть приклади.

Рекомендована література

1.Лоренц У. Социальная работа в изменяющейся Европе. — Киев, 1997.

2.Мигович I.I. Соціальна робота. — Ужгород, 1997.

3.Попович Г.М. Соціальна робота в Україні і за рубежем. — Ужгород, 2000.

4.Практика социальной работы / Под ред. Ханвея К. и Филпота Т. — Киев, 1996.

5.Соціальна робота в Україні: перші кроки // Під ред. В. Полтавця. — К.: Видавничий дім "KM Academia", 2000.