2 5 8 Введення у соціальну роботу. Глава 11

Ядуха

Виділяють ядуху (задишку), що виникає головним чином під час або зразу після фізичного навантаження, а також ядуху, що розвивається без зв'язку із фізичним навантаженням. Остання, як правило, свідчить про захворювання серцево-судинної системи, зокрема про недостатність кровообігу, що викликається різними причинами.

Ядуха, що не залежить від фізичного навантаження, свідчить про ураження системи дихання (бронхіальна астма, запалення легенів, бронхіт, пухлини легенів та бронхів), захворювання нирок (запалення нирок, що супроводжується набряком легенів). Також раптова ядуха може свідчити про гостру недостатність кровообігу, яка розвивається при інфаркті міокарда та дефектах серцевих клапанів.

Надання невідкладної медичної допомоги

При догляді за хворими і навіть у повсякденному житті соціальний працівник може зіткнутися з ситуацією, коли необхідно буде надати першу медичну допомогу до приїзду лікаря.

Перша допомога при раптовій зупинці серця

При раптовій зупинці серця, до чого у літніх людей призводять гострі та хронічні розлади кровообігу, інфаркти, стенокардія, ішемічна хвороба, нещасні випадки, допомогу слід починати з відновлення прохідності дихальних шляхів: потерпілого чи хворого кладуть на спину. Одну руку підкладають під шию, а іншою, покладеною на лоб, закидають голову, потім відкривають рот потерпілому і вказівним пальцем (обгорнувши його бинтом або шматочком чистої тканини) очищають ротову порожнину від крові, блювотних мас, слизу, піску, сторонніх предметів. Після очищення верхніх дихальних шляхів беруться до штучного дихання, застосовуючи один із двох методів штучного дихання: з рота в рот чи з рота в ніс.

При наданні допомоги краще знаходитися збоку від потерпшого. Одну руку підкладають під шию, а другою (великим і вказівним пальцями) затискають ніс, щоб не було витоку повітря. Краєм долоні закидають голову назад, при цьому рот потерпілого, як правило, відкривається. Потім особі, що надає допомогу, треба глибоко вдихнути, затримати дихання, щільно обхопити рот потерпілого губами і зробити повний видих (приблизно упродовж однієї секунди).

Під час пасивного видиху потерпшого, який триває близько секунди, особа, що надає допомогу, випрямляється і робить глибокий вдих. Голова по-

Основи медичних та гігієнічних знань 25 9

терпілого повинна знаходитися в одному й тому ж положенні, рот і ніс відкриті.

При вдиханні грудна клітина потерпілого піднімається, при видиханні — опускається.

При зупинці серця потерпілому роблять непрямий (закритий) масаж серця. Він полягає в ритмічних стисканнях серця між двома твердими поверхнями: хребтом і грудиною. При цьому кров з серця виштовхується в аорту, а при відпусканні руки венозна кров заповнює передсердя. Однією долонею тиснуть на нижню третину грудини, а основою другої для збільшення тиску на грудину натискають на зовнішню сторону першої руки поперек грудини. Руками, випрямленими в ліктьових суглобах, енергійними поштовхами тиснемо на грудину в напрямі хребта. При цьому грудина прогинається на чотири-п'ять сантиметрів. Сила натискання повинна дорівнювати 50 кг, тому використовують не тільки силу рук, а й вагу верхньої частини тіла. В інтервалах між натисканням руки швидко розслабляють, але не знімають з грудини потерпілого. Кількість натискань — не менше 60-ти на одну хвилину.

Перша допомога при вивихах та переломах

Люди часто страждають від падінь, переломів, вивихів. При падінні виникають забиті місця в м'яких тканинах, вивихи суглобів, переломи кісток (особливо небезпечними є переломи шийки стегна). Після надання першої допомоги потерпілому слід звернутися до лікаря чи викликати швидку допомогу.

При наявності забитих місць для зменшення болю та набряку під час надання першої допомоги на забите місце можна покласти грілку з холодною водою, льодом чи снігом. Ураженій кінцівці дати повний спокій.

Якщо на місці удару виникла гематома (крововилив), то для її швидкого розсмоктування на забите місце прикладають сухе тепло (торбинку з нагрітим піском чи сіллю) або його змащують йодом. Можна застосовувати зігрівальні мазі.

При вивихах (зміщенні суглобних поверхонь кісток) ураженим кінцівкам забезпечують повний спокій, наклавши тугу фіксуючу пов'язку, а далі слід звернутися до лікаря.

При переломах у першу чергу треба надати кінцівці повний спокій і забезпечити її нерухомість. Для цього можна скористатись імпровізованою шиною з підручного матеріалу (фанери, дошки, палиці, лінійки, лижі, парасольки), яку накладають на поламану кінцівку поверх одягу і прив'язують так, щоб зафіксувати обидва суглоби вище і нижче місця перелому.

Дещо складніше надати першу допомогу при переломах хребта. Потерпілого кладуть на спину на тверду поверхню і не рухають до приїзду швидкої допомоги.

2 6 0 Введення у. соціальну роботу. Глава 11

При ушкодженні живота рекомендовано забезпечити потерпілому спокій і охолодження ураженої ділянки. Якщо при травмі порушена не лише цілісність шкіри, а є й глибокий поріз — ні в якому разі не слід вправляти внутрішні органи, а негайно звернутися до лікаря.

Перша допомога при кровотечі

Навіть незначні ушкодження шкіри та внутрішніх органів у людей, особливо похилого віку, можуть супроводжуватися розривом кровоносних судин та кровотечею. Є кровотечі зовнішні і внутрішні, які виникають при травмах внутрішніх органів чи великих судин, коли кров витікає в грудну чи черевну порожнину.

Зупинити зовнішню кровотечу можна, притиснувши судину пальцем. Ушкоджену судину можна також притиснути за допомогою стискуючої пов'язки чи при максимальному згинанні кінцівки в суглобі (в лікті, коліні тощо).

Ще один спосіб — це накладання кровоспинного джгута. Джгут можна накладати не довше, ніж на дві години вище ушкодженого місця. Після надання першої допомоги негайно викликати лікаря.

Перша допомога при опіках

Опіки є досить розповсюдженим видом побутової та промислової травми. При цьому, залежно від температури діючого агента опіку та від тривалості контакту, можуть виникати опіки різного ступеня тяжкості — від почервоніння та припухлості шкіри до появи пухирів, омертвіння як шкіри, так і підшкірних тканин і до обвуглювання.

Перша допомога при опіках — закрити (не надто щільно) уражену ділянку чистою тканиною, бинтом, серветкою, дати потерпілому знеболююче, напоїти підсоленим чаєм (одна чайна ложка солі на стакан гарячої води, половина чайної ложки соди) чи водою. Викликати швидку допомогу.

Чого категорично не можна робити при опіках, так це змащувати вражену ділянку маззю, маслом, жиром, содою, крохмалем, пудрою, обробляти йодом, проколювати пухир. Все перелічене призводить до додаткового травмування ураженої поверхні.

Перша допомога при обмороженні

Люди з ослабленим здоров'ям, захворюваннями серцево-судинної системи, з недостатньою кількістю вітамінів в організмі, при втратах крові, при алкогольному сп'янінні легко обморожуються.

Основи медичних та гігієнічних знань 261

Обмороження може статися не тільки в морозну погоду, а навіть при невеликому пониженні температури, коли волого та вітряно, а людина довгий час була в мокрому взутті та одязі.

Дія холоду на організм може бути місцевою і викликати обмороження, і загальною, що призведе до замерзання.

При обмороженні потерпілого в першу чергу необхідно зігріти (в теплій воді +18°С, поступово за З0—40 хв. доводячи температуру до 40°С, обморожену кінцівку в воді обережно розтирають доти, доки шкіра не почервоніє і не відновиться її чутливість).

Непритомну людину слід покласти чи хоча б посадити, трохи підняти ноги, звільнити тіло від стискаючого одягу, дати понюхати нашатирного спирту, збризнути холодною водою, розтерти скроні оцтом чи одеколоном.

Якщо при обмороженні на шкірі з'явились пухирі, а сама вона змінила колір на синюшно-багряний, розтирати уражену кінцівку не можна. Потерпілого слід зігріти, забезпечити йому спокій, на місце обмороження накласти стерильну пов'язку. Викликати швидку допомогу.

Якщо ви маєте справу з людиною, яка замерзає, якомога швидше перенесіть її в тепле приміщення. Водночас починайте зігрівання, штучне дихання та масаж серця, потім дайте випити гарячого чаю, кави, молока.

Перша допомога при отруєнні

При найменшій підозрі на отруєння слід викликати швидку допомогу, а до її прибуття робити штучне дихання чи непрямий масаж серця в залежності від того, які функції у першу чергу постраждали.

При підозрі, що потерпілий прийняв всередину токсичну речовину, треба спробувати якомога швидше вивести її з організму, викликаючи штучне блювання. Для цього необхідно дати потерпілому випити одну-дві склянки води, а тоді ввести в рот два пальці і м'яко надавити на корінь язика.

Не слід викликати штучне блювання, якщо отруєння відбулось агресивними рідинами (лугом або кислотою) або коли потерпілий знепритомнів. Якщо блювання виникає спонтанно, голову потерпілого повертають набік і стежать, щоб блювота не потрапила до дихальних шляхів.

Для зменшення вмісту токсичної речовини в шлунку можна дати потерпілому активоване вугілля, а для зменшення інтенсивності всмоктування отрути слизовою оболонкою шлунка потерпілому дають два-три яєчних білки, розведених на воді чи на молоці.

При отруєнні препаратами побутової хімії необхідно дати одну-дві склянки холодної води. Штучне блювання не викликати, дати рослинне чи інше масло, молоко, яєчні білки на воді. Не можна нейтралізовувати кислоту лугом і навпаки, це викличе утворення в шлунку вуглекислоти, біль і кровотечу.