2 6 2 Введення у соціальну роботу. Глава 11

При отруєнні токсинами, що потрапляють до кишково-шлункового тракту (снодійні ліки, алкоголь), треба дати потерпілому понюхати нашатирний спирт, промити шлунок, викликати блювання. Потім потерпілого зігрівають, дають насичений (міцний) чай чи каву. Якщо отруєння сталося від пиття етиленгліколю чи метилового спирту, треба якомога швидше промити шлунок великою кількістю води з содою (одна чайна ложка соди на літр води). Викликати лікаря. Отруєння органічними розчинниками дуже тяжкі, з високим відсотком смертельних випадків. Потерпілі потребують невідкладної спеціалізованої медичної допомоги.

При отруєнні інсектицидами (наприклад, дихлофосом) потерпілого до приїзду швидкої допомоги треба вивести на свіже повітря, зняти з нього заражений одяг, обмити водою відкриті ділянки шкіри, а очі, рот та ніс промити 2% розчином соди (одна столова ложка соди на літр води). Викликати штучне блювання. Дати випити чотири-п'ять пігулок активованого вугілля.

При харчових отруєннях (спричинених вживанням зіпсованих харчових продуктів, особливо м'ясних і молочних), треба промити шлунок слабко рожевим розчином перманганату калію або 2% розчином соди і дати випити чотири-п'ять пігулок активованого вугілля. Викликати лікаря. Іноді при вживанні в їжу м'ясних, рибних та плодоовочевих домашніх консервів виникає гостре інфекційне захворювання, викликане токсином палички ботулізму. Це отруєння має високий відсоток смертельних випадків. Слід негайно промити шлунок розчином перманганату калію чи содовим розчином, дати активоване вугілля, викликати лікаря.

Отруєння чадним газом може статися при порушенні правил користування пічним опаленням чи при його несправності. Потерпшого слід винести чи вивести на свіже повітря. Кращий засіб лікування — якомога довше дихати чистим повітрям. Якщо потерпілий притомний, можна напоїти його чаєм чи кавою. Якщо ні — робити штучне дихання, непрямий масаж серця. Викликати швидку допомогу.

Організація санітарно-гігієнічного режиму

Йдеться про комплекс запобіжних заходів, зокрема лікувально-профілак- тичних, оздоровчих, гігієнічних, спрямованих на попередження інфекційних захворювань та харчових отруєнь та якнайшвидше усунення таких захворювань, якщо вони вже виникли.

При догляді за тяжкохворими, інвалідами, людьми похилого віку соціальний працівник повинен дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог до приміщень, у яких знаходяться хворі.

Слід надати допомогу підопічним у підтриманні гігієни тіла, виконувати

Основи медичних та гігієнічних знань 2 6 3

гігієнічні вимоги при закупівлі, зберіганні харчових продуктів, готуванні їжі, годуванні.

Заходи щодо створення гігієнічного оточення навколо хворої людини в лікарні чи вдома:

-приміщення для таких людей мають бути невеликими — на одне-три місця, укомплектовані зручними в користуванні та доступними для вологого прибирання і чищення меблями. Ліжко має бути зручним, помірно твердим, бажано з обладнанням для підйому країв з боку голови та ніг. Крісла для літніх мають бути м'якими, неглибокими. Для важкохворих до обладнання додають пересувні столики для прийому їжі, пересувні рукомийники, туалетні стільці;

-підлогу в приміщенні постійно тримають чистою, сухою, не слизькою, без килимків та доріжок;

-коридори, туалети, ванні кімнати мають бути обладнані поручнями;

-оптимальна температура в приміщенні, де знаходяться люди похилого віку, має бути +22° — +23° С, а для важкохворих — +20° С. При цьому важливе значення має чистота повітря, якої досягають регулярним провітрюванням (три-чотири рази на день) та вологим прибиранням;

-один раз на день миття підлоги в таких приміщеннях проводять із застосуванням дезинфікуючих засобів (1% розчину хлорного вапна).

Дотримування санітарного режиму інвалідами та літніми людьми у домашніх умовах, створення спокійної обстановки, проведення відволікаючих, необтяжливих бесід, раціональний розпорядок дня, режими харчування, відпочинку і сну, фізичних вправ — все це сприяє активному довголіттю.

Заходи щодо допомоги у підтриманні гігієни тіла:

-догляд за шкірою, волоссям, нігтями;

-захист органів дихання від пилу, мікробів та дії токсичних речовин. Соціальний працівник повинен допомагати підопічному відмовитися від

паління, переконати його в корисності фізичних вправ, зокрема на свіжому повітрі, допомагати на прогулянках;

-дотримання правильного режиму харчування;

-створення умов для занять фізкультурою відповідно до вікових та індивідуальних можливостей;

-соціальний працівник повинен допомагати своєму клієнту поголитися, зробити зачіску, вибрати зручне взуття чи одяг.

При цьому потрібно доброзичливо, делікатно поводитися з підопічними. Якщо у підопічного інфекційна хвороба, соціальний працівник зобов'язаний дотримуватися заходів особистої профілактики.

Основні правила догляду за лежачими хворими:

- змінювати положення хворого в ліжку кожні три-чотири години, перевертаючи його з боку на спину і навпаки;

2 6 4 Введения у соціальну роботу. Глава 11

-саджати на подушки, використовувати підголівник;

-якомога раніше пересаджувати хворого з ліжка в крісло чи в інвалідну коляску;

-допомагати в спробі стати на ноги, спираючися на ходунок;

-систематично доглядати за станом шкіри.

Шкіра людини виконує захисні функції, бере участь у терморегуляції, обміні речовин.

Тому тяжкохворих щоденно слід обмивати теплою водою і насухо витирати, щоденно мити ноги (тазик ставиться в ліжко), просушувати їх рушником, при необхідності підстригати нігті.

При недбалому догляді за шкірою в місцях з невеликим вмістом підшкірної жирової тканини з'являються пролежні — порушення цілісності шкіри. Характерні місця виникнення пролежнів: крижі, лопатки, головка стегнової кістки, лікті, п'ятки. Ознаки пролежнів: блідість шкіри, почервоніння, набряк, відшарування верхніх ділянок шкіри, поява пухирів, омертвіння шкіри.

Слід застосовувати такі методи профілактики пролежнів:

-перевертати хворого на бік слід шість-сім разів на день;

-простирадло по декілька разів на день слід витрушувати і натягувати, щоб не було зморщок;

-натільну білизну вдягають навиворіт (швами назовні), вона повинна бути сухою і цілою;

-шкіру щоденно слід змащувати рослинним жиром, щоб запобігти контакту шкіри з вологим повітрям;

-у харчовому раціоні такого хворого слід збільшити кількість білкової їжі та вітамінів, давати випивати до двох-трьох літрів води на день.

На стадії почервоніння шкіри і болю уражену ділянку слід часто мити, насухо витирати, розтирати олією від центру до периферії. Хворий не повинен лежати на тому місці, де з'явилося почервоніння.

При саднах, подряпинах ранки промивають водою з милом, шампунем, розтирають губкою. Висушують, змащують йодом або зеленкою, накривають серветкою з обліпиховою олією. При збільшенні ранки, появі характерних виділень, гнильного запаху її промивають під сильним напором води, аж до відшарування змертвілих тканин. Потім просушують стерильною серветкою, накладають пов'язку з антибіотиком, призначеним лікарем.

Догляд за волоссям лежачого хворого

Волосся рекомендують мити раз на п'ять — сім днів милом або шампунем, але при необхідності (наприклад, жирне волосся) потрібно мити частіше. Якщо людина довгий час прикута до ліжка, то волосся миють у ліжку. Після миття волосся витирають, розчісують, а потім для запобігання переохолодження голову закутують рушником.

Основи медичних та гігієнічних знань 2 6 5

Догляд за очима

Особливої уваги слід приділяти догляду за очима. У випадку, коли очі "закисають" — їх промивають. Промивання очей роблять стерильним марлевим тампоном, змоченим у теплому розчині 3% борної кислоти, міцної чайної заварки.

При потребі очі закапують чи втирають мазі. Закапують очі спеціальною піпеткою, а мазь вносять спеціальною скляною паличкою, яку попередньо кип'ятять.

Перед виконанням цих процедур слід ретельно вимити руки з милом. Техніка закапування крапель така: лівою рукою злегка відтягують нижнє віко, хворого просять глянути в протилежний бік і впускають одну краплю ближче до носа, потім, трохи зачекавши, впускають другу краплю і просять хворого заплющити очі.

Мазі накладають так: віко хворого відтягують вниз, закладають мазь і м'якими рухами пальців розтирають її по слизовій оболонці.

Догляд за вухами та носом

Хворі, що постійно перебувають у ліжку, потребують періодичного чищення вух від сірки, щоб запобігти погіршенню слуху. При утворенні сіркових пробок їх позбуваються, використовуючи 3% розчин перекису водню. Для закапування вух голову хворого нахиляють у здорову сторону. Мочку вуха хворого трохи відтягують, а другою рукою закапують, відраховуючи краплі. Після цього у вухо закладають невеликий тампон на кілька хвилин.

У важкохворих на слизовій оболонці носа накопичується велика кількість слизу та пилу, що заважає диханню та погіршує загальний стан. Слиз легко видалити, промивши порожнину носа теплою водою. Можна також прочистити марлевою серветкою, згорнувши її в трубочку (турунду) та попередньо змочивши вазеліном, і коловими рухами видалити кірку з носа.

Зміна постільної і натільної білизни

Зміна постільної білизни тяжкохворих пов'язана з певними труднощами. Хворого слід пересунути на край ліжка. Брудне простирадло скочують по довжині у вигляді бинта, а на його місце розстилають чисте простирадло, на яке пересувають хворого. При зміні натільної білизни руки підводять під крижі, беруть краї сорочки, обережно згортаючи, її піднімають. Потім піднімають обидві руки хворого. Згорнену біля шиї сорочку стягують через голову, а потім вивільняють руки. Якщо у хворого уражена рука, то вивільняють спочатку здорову руку, а потім хвору. А вдягають навпаки.

Користування підкладним судном

Однією рукою піднімають крижі хворого, а іншою обережно підводять судно під сідниці. Після випорожнення судно обережно виймають з-під хворого, накривають і виносять у туалет. Судно добре промивають гарячою во-

2 6 6 Введення у соціальну роботу. Глава 11

дою з порошком, після чого дезінфікують 2% розчином хлораміну або 0,5% освітленого хлорного вапна.

Контрольні запитання

1.Які основні розлади серцево-судинної системи ви знаете?

2.У чому полягає особливість перебігу цукрового діабету?

3.Дайте коротку характеристику хвороб, які викликають біль у грудях.

4.Які психічні хвороби ви знаєте?

5.Як проводити штучне дихання?

6.У чому полягає особливість надання першої допомоги при опіках? Чи можна застосовувати жир?

7.Як можна підтримувати гігієну тіла хворих?

8.Якими с основні правила догляду за лежачими хворими?

Рекомендована література

1.Амбулаторний прийом терапевта. — Нейко Е.М., Дибенко М.В., Лажо А.С. та ін. — К.: Здоров'я. — 1989.

2.Атлас нормальной анатомии человека. — В.Я. Липченко, Р.П. Самусев.— М.: Медицина, 1986.

3.Внутренние болезни: Руководство к практичесим занятиям. — М.: Медицина, 1989.

4.Дифференциальный диагноз внутренних болезней. — А.В. Виноградов. — М.: Медицина, 1992.