Тема 3.2. Вищий навчальний педагогічний заклад і організація навчально-виховного процесу в ньому.

Лекція 4. Університетська освіта – особистісна і суспільна цінність

Мета вивчення:

• дати поняття про систему і структуру освіти України;

• ознайомити з освітніми рівнями в Україні, освітньо-кваліфікаційними рівнями, науковими ступенями та вченими званнями;

• сформувати уявлення про організаційні основи і функції педагогічного університету;

• ознайомити з особливостями особистості студентського віку, правами та обов’язками студента.

Навчальний час: 2 год.

Обладнання: слайдові презентація

План лекції (навчальні питання):

1. Система вищої педагогічної освіти в Україні

2. Організаційні основи і функції педагогічного університету

3. Сучасний студент вищого закладу освіти

4. Права та обов'язки студента

Література:

1. Болюбаш Я.Я. Організація навчального процесу у вищих закладах освіти. — К.: ВВП «Компас», 1997. — 64 с.

2. Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ століття). — К., 1994. — 62с.

3. Державна програма «Вчитель» // Директор школи. - 2002. -№23 -24 (червень). - С. З- 23.

4. Закон України «Про вищу освіту» // Освіта. - 2002. -20-27 лютого. - С.5-12.

5. Концепція педагогічної освіти. -К.: Либідь, 1991.

6. Лемківська Г.П., Сорочинська В.Є., Штифурак В.С. Адаптація першокурсників в умовах вищого закладу освіти: Навчальний посібник. - К., 2001. - 128 с.

Ключові поняття: вища освіта, види освіти, рівні акредитації ВНЗ, освітньо-кваліфікаційні рівні, освітній рівень, наукові ступені, вчені звання, університет, функції університету, навчальний план, робочий навчальний план, індивідуальний навчальний план студента, навчальна програма, робоча навчальна програма.

Основний зміст

Питання 1. Система вищої педагогічної освіти в Україні

Вища освіта – це процес перетворення засвоєного в навчанні досвіду на особистісно-соціально значущі психічні властивості людини за умов, що знання та цінності визначають світосприйняття, стають переконанням і формують спрямованість особистості, обсяг знань стає ерудицією та компетентністю, навички і уміння доводяться до майстерності та професійної здібності, а звички стають нормами загальнолюдської моралі і поведінки.

Рівні акредитації вищих закладів освіти:

• перший рівень – технікум, училище, інші, прирівняні до них, вищі заклади освіти;

• другий рівень – коледж, інші, прирівняні до нього, вищі заклади освіти;

• третій і четвертий рівні – інститут, консерваторія, академія, університет.

Освітньо-кваліфікаційні рівні:

• молодший спеціаліст (забезпечують ВНЗ І рівня акредитації);

• бакалавр (II рівня акредитації);

• спеціаліст (III рівня)

• магістр (IV рівня).

Питання 2. Організаційні основи і структура педагогічного університету

Університет – вищий учбово-науковий заклад, що поєднує у своєму складі кілька інститутів чи (та) факультетів, на яких представлена сукупність різних дисциплін, що складають основи наукового знання.

Функції сучасного університету:

• освітня;

• дослідницька;

• професійна;

• сервісна;

• культурна;

• гуманістична;

• демократична.

Нормативною базою підготовки майбутніх педагогів є:

• навчальний план;

• робочий навчальний план;

• індивідуальний навчальний план студента;

• навчальні програми та робочі навчальні програми.

Зміст підготовки майбутнього вчителя у педагогічному ВНЗ будується на засадах професіограми вчителя (кваліфікаційної характеристики).

Питання 3. Сучасний студент вищого закладу освіти

«Студент» з латинської – людина, що старанно працює, учиться, тобто оволодіває знаннями.

Студентський вік припадає на другу фазу юності та початок зрілості людини.

Протиріччя студентського віку:

- економічне протиріччя між різноманітністю бажань і можливістю їх

здійснення;

• широта інформації вступає у протиріччя з глибиною її осмислення;

• суперечливий характер розвитку психічних функцій та інтелекту позначається на успіхах у навчанні;

Основні риси студентського віку:

• становлення самостійності;

• максималізм і категоричність;

• формування ідеалу;

• потреба кохання;

• створення сім'ї;

• оптимізм;

• формування політичної свідомості.

Труднощі студентського віку:

• дидактичні;

• соціально-психологічні;

• професійні.

Питання 4. Права та обов'язки студента

Права студента

- на вибір форми навчання;

- на безпечні і нешкідливі умови навчання, праці та побуту;

- на трудову діяльність у позанавчальний час та пільги, передбачені законодавством для осіб, які поєднують роботу з навчанням;

- на користування навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою базою ВНЗ;

- на творче самовираження;

- на участь в університетському самоврядуванні;

- надання пропозицій щодо умов і розмірів плати за навчання;

- на участь в об'єднаннях громадян;

- на участь у формуванні індивідуального навчального плану;

- на моральне та/або матеріальне заохочення за успіхи;

- на захист від будь-яких форм експлуатації та насильства;

• на канікулярну відпустку тривалістю не менше 8 календарних тижнів;

• на отримання стипендій;

• на пільговий проїзд;

• на забезпечення гуртожитком у порядку, встановленому Кабміном України.

Обов'язки студента

• додержуватися законів, статуту та правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу;

• виконувати графік навчального процесу та вимоги навчального плану.

Завдання для самостійної роботи:

Основна доповідь: «Навчально-пізнавальна діяльність студента педвузу».

Теми для співдоповідей і повідомлень:

• Навчально-пізнавальна діяльність у школі і педагогічному вузі: наступність і відмінності.

• Основні загально-навчальні вміння і навички студента педвузу: сутність, структура.

• Особливості пізнавальних мотивів навчання студентів педвузу (із залученням результатів власного дослідження).

• Студент педвузу як дослідник (із залученням результатів власного дослідження).