Тема 4.1. Самовиховання в системі підготовки майбутнього вчителя
Лекція 7. Професійно-педагогічне самовдосконалення
Мета вивчення:
показати сутність самовиховання та його роль в системі підготовки майбутнього вчителя;
допомогти осмислити технологію самовдосконалення професійно-особистісних якостей вчителя;
закласти уміння аналізувати властивості і якості особистості вчителя (на основі саморефлексії);
познайомити з основними елементами наукової організації праці, як передумови успішної самостійної роботи.
Навчальний час: 2 год.
Обладнання: структурно-логічна схема змісту теми, опорна схема
План лекції (навчальні питання):
Організація професійного самовиховання майбутніх педагогів.
Самостійна робота – шлях до самоосвіти студента.
Наукова організація праці студента.
Література:
Баженова Л. Самовдосконалення вчителя (особистісно-зорієнтований тренінг) // Психолог. - 2002.- №4. - С.20-21.
Баженова Л.В. Мотивация професіонального самосовершенствования учителя // Практична психологія та соціальна робота. - 2002.- №1. - С.36-38.
Киричук О. Розвиток і самореалізація особистості // Рідна школа,- 2002.-№5.-С.28-30.
Щербина С. Формування активної професійної позиції у майбутніх педагогів // Рідна школа. - 2001. — № 1. — С. 66-69.
Ключові поняття: професійне самовдосконалення вчителя, технологія професійного самовдосконалення вчителя, самоосвіта, самовиховання, наукова організація праці.
Основний зміст
Питання 1. Організація професійного самовиховання майбутніх педагогів
Професійне самовдосконалення майбутнього педагога — це свідомий, цілеспрямований процес підвищення рівня своєї професійно-педагогічної компетенції і розвитку професійно значущих якостей відповідно до зовнішніх соціальних вимог, умов професійної педагогічної діяльності і власної програми розвитку.
Професійно-педагогічне самовдосконалення майбутнього педагога відбувається через самоосвіту і самовиховання.
Самоосвіта — це вдосконалення наявних у студента знань, умінь і навичок з метою досягнення бажаного рівня професійно-педагогічної компетенції.
Самовиховання – це активна, цілеспрямована діяльність студента із систематичного формування і розвитку в собі позитивних та усунення негативних якостей особистості.
Етапи процесу самовиховання:
самоусвідомлення і прийняття рішення зайнятися самовихованням;
планування і розробка програми самовиховання;
безпосередня практична діяльність з реалізації поставлених завдань в роботі над собою;
самоконтроль і самокорекція цієї діяльності.
Прийоми самовиховання на етапі самопізнання:
самоспостереження;
самоаналіз;
самооцінка.
Прийоми самовиховання на етапі планування роботи над собою:
самозобов'язання;
особистий план роботи над собою;
девіз життя.
Прийоми самовиховання на етапі реалізації програми:
само переконування;
самонавіювання;
самозаохочення;
самоосуд;
самонаказ.
Прийоми самовиховання на етапі контролю і регуляції:
самоконтроль;
самозвіт.
Питання 2. Самостійна робота - шлях до самоосвіти студента
Основні структурні частини самостійної роботи як діяльності:
Самостійна робота студента є основним шляхом оволодіння навчальним матеріалом у вільний від обов'язкових навчальних занять час.
У процесі самостійної роботи здійснюється самоосвіта студента, яка сприяє поглибленню, розширенню і більш міцному засвоєнню знань.
Джерела самоосвіти:
газети і журнали (особливо фахові),
радіо і телебачення,
відвідування музеїв, театрів, виставок,
спілкування з освіченими людьми, зі спеціалістами з різних галузей знань і практичної діяльності, зокрема з передовими педагогами.