1.2. Процес читання

У техніці розумової роботи найважливішим навчальним умінням є читання. За даними статистики, зором людина сприймає 90% інформації, із них 70% – за рахунок читання. Читання виховує моральність читача, формує його естетичні смаки, сприяє придбанню навичок самоконтролю, впливає на настрій і самопочуття людини, навіть на стан її здоров’я (бібліотерапія – лікування хворих читанням – багато сторіч відома лікарям, хоча її теорія ще недостатньо розроблена).

Читання книг

Книги (підручники, посібники, журнали, газети, матеріали першоджерел, довідники, словники, літературні твори, історичні документи) читають з метою пошуку і визначення змісту своєї діяльності, напрямку життєвого шляху. Відомо багато випадків, коли книга дійсно служила «воротами життя»: для М. Ломоносова і багатьох інших – «воротами вченості», для інших – «воротами мистецтва», «воротами літератури». Наприклад, академік І. Павлов під впливом прочитаної книги І. Сєченова «Рефлекси головного мозку» почав займатися дослідженням питань фізіології, що і визначило його життєвий шлях; за зізнанням академіка Є. Щербатова, «Фізична геологія» професора Мушкетова допомогла йому обрати шлях ученого-геолога, географа і мандрівника.

Робота із психолого-педагогічною літературою є професійно орієнтованим читанням. Належною умовою коректної роботи з нею в напрямі формування професіоналізму є попереднє знайомство. Ще до того, як студент узяв будь-який вид друкованої продукції, у нього є одна з таких настанов: дослідження даної праці (чи її частини); використання матеріалу для розширення знань, отриманих з інших джерел; пошук матеріалу, що підтверджує одну з концепцій, суперечливих точок зору тощо.

Перш, ніж почати читання, треба звернути увагу на тематику, автора джерела, рік і місце видання, характер (підручник, навчальний посібник, збірник статей тощо). Потім слід ознайомитися з передмовою й вступом, де, зазвичай, викладено цільове призначення праці та подано її коротку характеристику. Корисно переглянути й бібліографію (список літератури наприкінці книги), додатки, примітки. Після цього студенту можна починати читання, аналізувати його зміст [8].

Культура читання характеризується високою вимогливістю у відношенні правильного розуміння тексту, чому сприяє вміле використання довідкової літератури (словників, енциклопедій, покажчиків і т.д.). Велику роль у розумінні прочитаного відіграє мовна культура – прагнення постійно поглиблювати знання рідної мови, а також мов іноземних, наполегливо розширюючи запас слів, усвідомлюючи суть виразів, термінів, підвищуючи інтерес до історії, походження і змісту імен і назв, до еволюції понять, позначень і т.д.

Характерною рисою культури читання є вміння аналізувати прочитане, знаходити найголовніше, важливе і цінне в міркуваннях автора. І тут істотну практичну допомогу надають знання логіки, законів і форм правильного мислення, вміння сконцентрувати свою увагу. Формування власних думок, що виникають під час читання, сприяє осмисленню прочитаного, пробуджує інтерес до самостійної творчості в даній галузі знання.