Десять правил швидкісного читання

1. Читати без регресій.

Науково-технічний текст будь-якої складності читається завжди один раз. Зворотні рухи очей неприпустимі. Тільки після закінчення читання й осмислення прочитаного можна повторно прочитати текст, якщо в цьому виникла необхідність.

2. Читати повільно, укладаючи інформацію в блоки інтегрального алгоритму.

Пам’ятайте постійно зміст його блоків. У процесі читання шукайте відповіді на стандартні питання, поставлені в блоках алгоритму.

3. Читати без артикуляції.

Промовляння – головний ворог швидкого читання. Виконання вправи з вистукуванням спеціального ритму в процесі читання придушує артикуляцію. Пам’ятайте і постійно подумки повторюйте ритм. При зниженні згодом швидкості читання знову повторіть вправу.

4. Читати вертикальним рухом очей.

При читанні очі повинні рухатися вертикально, зверху вниз уявлюваною лінією, проведеною посередині сторінки. Розвивайте периферичний зір.

5. При читанні бути уважним.

Увага – каталізатор процесу читання. Швидке читання вимагає підвищеної уваги.

6. Розуміти прочитане в процесі читання.

При читанні тексту виділяйте ключові слова, значеннєві опорні пункти – пункти розуміння. Пам’ятайте, що читання – це пошук і обробка змісту і значення.

7. Використовувати при читанні основні прийоми запам’ятовування. Метою читання визначається характер запам’ятовування. Якщо знаєш, з якою метою читаєш, потрібне запам’ятовується саме собою. Запам’ятовується тільки те, що зрозуміло. Запам’ятовуйте не окремі слова або фрази, а думки й ідеї автора тексту, спробувавши думкою скласти план прочитаного.

7. Читати із змінною швидкістю.

Уміння читати з перемінною швидкістю так само важливо, як і вміння швидко читати. Вмійте щоразу вибирати необхідне.

9. Постійно тренуватися, щоб закріпити придбані навички.

10. Читати щодня, виконуючи встановлену норму. Наприклад, дві газети, один журнал за фахом і 50-100 сторінок будь-якого книжкового тексту.

Аналіз тексту

Важливим етапом опрацювання літератури майбутнім вчителем є аналіз тексту. Для досягнення найвищого ефекту на шляху формування професіоналізму текст треба читати повільно, осмислюючи кожну фразу, намагаючись відразу зрозуміти суть кожного положення, необхідно стежити за думкою автора, повертатися до прочитаного при з’ясуванні місць, важких для розуміння, вдумуватися в зміст тексту.

Як правило, автор книги формулює певну тезу чи положення, потім його аргументує, пояснює, доводить. Загальна тема, як правило, поділяється на певні частини, розділи, графи, параграфи, які виділяються супідрядними шрифтами. Наприклад, книга може розподілятися на частини, розділи, глави, а в кожній главі може виділятися кілька параграфів. Така структура підручників, навчальних посібників допомагає без ускладнень знайти необхідний матеріал у книзі.

Найбільш важливі місця мають шрифтові виділення – напівжирний шрифт, курсив, розбивка. Однак неправильно роблять ті студенти, що шукають і читають тільки виділені в тексті місця. При такому читанні важко стежити за міркуваннями, обґрунтуваннями, доказами автора, а також неможливо логічно розібрати й послідовно усвідомити сутність матеріалу. У результаті аналізу прочитаного матеріалу студент повинен свідомо уявляти, про що говориться в книзі, чим підтверджуються дані положення, які висновки й узагальнення випливають із доказів.

Спочатку студенту слід осмислити, а вже потім запам’ятати матеріал. Тільки тоді читання буде корисним і для розуму, і для почуттів, а також сформує переконання й світогляд. Треба постійно приміряти досліджуваний матеріал книги до практики, до життя, до своєї спеціальності.