Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Praktikum_z_politekonomiyi.doc
Скачиваний:
455
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
2.04 Mб
Скачать

4.5. Приклади розв’язання задач і пояснення до них

Приклад 1. Визначення та аналіз динаміки суспільно-необхідних витрат виробництва і економічного стану підприємства.

Весь галузевий випуск певного товару здійснюють три підприємства, на яких індивідуальні витрати робочого часу на 1 од. продукту становлять відповідно 8, 5 і 6 год., а обсяги випуску дорівнюють відповідно 10, 6 і 4 тис. одиниць продукту.

Визначте суспільно необхідний робочий час та проаналізуйте економічний стан цих підприємств.

Як зміниться суспільно-необхідний робочий час та економічний стан підприємств, якщо на першому підприємстві удвічі зросте продуктивність праці, а на третьому – інтенсивність праці.

Результати розрахунків подати у табличній формі.

Розв’язання.

1) Обчислимо суспільно-необхідні витрати робочого часу на 1 од. товару як середньозважену величину індивідуального робочого часу(tінд) за формулою:

2) Обчислимо індивідуальні витрати робочого часу кожного підприємства на увесь обсяг виробленої ним продукції як добуток індивідуальних витрат робочого часу та індивідуального обсягу випуску:

Σtінд = tінд·Qінд.

3) Обчислимо суспільно-необхідні витрати кожного підприємства на увесь обсяг випущеної ними продукції як добутки tс.н. та індивідуальних обсягів випуску:

Σtсн = tcн·Qінд.

4) Знаходимо відхилення суспільно-необхідних витрат (вартості) від індивідуальних витрат виробництва для кожного підприємства як різницю між суспільно-необхідними та індивідуальними витратами праці.

Усі результати розрахунків разом із даними умови задачі подаємо у табличній формі (Таблиця 1) :

Таблиця 1.

Підприє-мства

Випуск

товару, тис. од.

tінд

tсн

Відхилення

суп.- необх.

витрат від інд.

1 од. товару

Всього

обсягу випуску

1 од.

товару

Всього

обсягу випуску

1

10

8

80

6,7

67

–13

2

6

5

30

6,7

40,2

+10,2

3

4

6

24

6,7

26,8

+2,8

Разом

20

134

134

0

5) Визначимо обсяги випуску продукції та індивідуальні витрати робочого часу на кожному підприємстві після змін, зазначених в умові задачі:

а) якщо на 1-му підприємстві вдвічі зросте продуктивність праці, то обсяг випуску зросте удвічі і становитиме 20 тис. од., а індивідуальні витрати робочого часу на 1 од. товару вдвічі зменшаться до 4 год.;

б) якщо на 3-му підприємстві вдвічі зросте інтенсивність праці – обсяг випуску зросте вдвічі і становитиме 8 тис. од. товару, а індивідуальні витрати робочого часу на 1 од. товару залишаться незмінними – 6 год.

6). Обчислення суспільно необхідних витрат робочого часу на 1 од. товару, сукупних індивідуальних, сукупних суспільно необхідних витрат та різниці між ними здійснюємо за алгоритмом 1 – 4 розв’язання даної задачі і подаємо у табличній формі (Таблиця 2):

Таблиця 2.

Підприємства

Випуск

товару,

од.

tінд

tсн

Відхилення

суп. необх.

Витрат від інд.

1 од.і

товару

Всього

обсягу випуску

1од. товару

Всього

обсягу випуску

1

20

4

80

4.65

93

+13

2

6

5

30

4,65

≈28

–2

3

8

6

48

4,65

≈37

–11

Разом

34

158

158

0

Відповідь: За початкових умов роботи підприємств галузі, як видно з таблиці 1, суспільно-необхідний робочий час становив 6,7 год і перевищував індивідуальні витрати робочого часу на другому і третьому підприємстві, але був меншим за витрати першого підприємства.

Реалізація продукту за суспільно необхідними витратами забезпечувала надлишкові надходження на другому (+10,2) і третьому (+2,8) підприємствах, а перше підприємство мало втрати (–13). При цьому індивідуальні та суспільно-необхідні витрати робочого часу в масштабах галузі врівноважуються, а їхнє відхилення дорівнює 0.

Після зазначених в умові задачі змін суттєво зріс галузевий обсяг випуску, індивідуальні витрати праці на 1 од. продукту на першому підприємстві скоротилися, суспільно-необхідний робочий час знизився до 4,65 год. на 1 од. товару. При цьому перше підприємство суттєво покращило свій економічний стан – замість втрат воно має тепер додаткові надходження (+13), тоді як друге і третє підприємство втратили свої економічні переваги і замість надлишкових надходжень мають збитки.

Приклад 2. Аналіз динаміки мінової вартості.

Товар А обмінюється на 5 одиниць товару Б.

Як зміниться мінове співвідношення, якщо:

а) продуктивність праці у виробництві товару А зросте удвічі?

б) удвічі зросте продуктивність праці у виробництві товару Б?

в) у виробництві товару А удвічі зросте продуктивність праці, а у виробництві товару Б – у два рази підвищиться інтенсивність праці?

Розв’язання.

Мінова вартість – це здатність одного товару обмінюватися на певну кількість іншого товару або грошей. Мінова вартість є формою прояву вартості товару, а отже змінюється пропорційно до зміни вартості обмінюваних товарів. За умовою задачі товари А і Б обмінюється у пропорції:

1 од. тов. А = 5 од. тов. Б;

а) якщо у виробництві товару А удвічі зросте продуктивність праці, його вартість удвічі скоротиться, вартість товару Б не змінюється, отже пропорція обміну товару А на товар Б буде такою:

1 од. тов. А = 2,5 од. тов. Б;

б) якщо удвічі зросте продуктивність праці у виробництві товару Б, його вартість зменшиться удвічі, вартість товару А є незмінною, отже пропорція обміну товару А на товар Б буде:

1 од. тов. А = 10 од. тов. Б;

в) якщо удвічі зросте продуктивність у виробництві товару А його вартість удвічі зменшиться, зростання інтенсивності праці у виробництві товару Б не вплине на його вартість.

Отже, пропорція обміну цих двох товарів буде такою:

1 од. тов. А = 2,5 од. тов. Б.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]