НПК до сімейного кодексу

3. Батьківські права усиновлювача можуть бути поновлені відповідно до положень статті 169 цього Кодексу.

1. Якщо усиновлювач ухилявся від виконання своїх батьківських обов'язків, жорстоко ставився до своєї дитини, був алкоголіком чи наркоманом, єдиною санкцією, яка до нього могла бути застосована, було скасування усиновлення.

Вважалося, що позбавити батьківських прав можна лише рідних матір та батька. Ця теза сприймалася як аксіома, без жодних аргументів, навіть, якщо усиновлювач був записаний матір'ю, батьком дитини. Порівняння правових наслідків скасування усиновлення та наслідків позбавлення батьківсь-

ких прав з точки зору того, який із них більше відповідатиме інтересам дитини, не проводилося.

2. У статті 242 СК законодавче закріплено інший погляд на проблему, який зумовлений потребою якомога повнішої охорони прав дитини.

Якщо усиновлювач записаний матір'ю, батьком дитини, він як носій батьківських прав може бути їх позбавлений.

460

Стаття 242

Позбавлення усиновлювача батьківських прав за правовими наслідками є більш вигідним для дитини, ніж скасування усиновлення.

У разі скасування усиновлення таємниця проведеного в минулому усиновлення перестає діяти. Це, як правило, за-

чіпає особисті інтереси дитини, її матері, яка хотіла би зберегти відповідну інформацію в секреті.

Позбавлення усиновлювача батьківських прав не вириває дитину з його родинного кола, а тому вона може розраховувати на матеріальну допомогу та захист від баби, діда.

Позбавлення усиновлювача батьківських прав не звільняє його від обов'язку утримувати дитину.

Усиновлена дитина має потенційну можливість бути спадкоємцем за законом, мати право на обов'язкову частку у разі спадкування за заповітом.

Крім того, у разі позбавлення батьківських прав можна ще сподіватися на виправлення поведінки усиновлювача і поновлення батьківських прав.

Загроза позбавлення батьківських прав може бути стимулом належного виконання усиновлювачем батьківських обо-

в'язків, оскільки особа, позбавлена батьківських прав, втрачає ряд правових можливостей: не зможе знову бути усиновлювачем, не зможе бути призначена опікуном чи піклувальником.

3. Позбавлення батьківських прав передбачено лише щодо тих усиновлювачів, які записані матір'ю, батьком дитини. Таке застереження не було обумовлено якимись вагомими аргументами.

Хоча батьківськими правами наділяються усі усиновлювачі, вирішено було передбачити застосування цієї лреволюцій-

ної санкціїы лише до частини з них як своєрідний правовий експеримент.

Не виключено, що в майбутньому позбавлення батьківських прав буде поширено на усіх усиновлювачів.

4. Наслідки позбавлення батьківських прав для усіх ситуацій однакові, в тому числі і тоді, коли йдеться про усиновлювача. Якщо особа була записана батьком дитини, вона залишається ним і надалі, незалежно від різних життєвих ситуацій.

461

РОЗДІЛ IV

Глава 19

Глава 19. ОПІКА ТА ПІКЛУВАННЯ НАД ДГГЬМИ

1. Опіка та піклування - цивільно-правовий інститут, не пов'язаний безпосередньо із сімейними відносинами. Підопічним може бути той, хто не є з опікуном у кровному спорідненні. Опікун та підопічний не зобов'язані проживати спільно. Це ж стосується і піклування.

Саме з цих міркувань загальні положення про опіку та піклування перенесені до Цивільного кодексу України.

2. У Сімейному кодексі вирішено було залишити лише норми про опіку та піклування над дітьми як правову форму влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування.

Норми Цивільного кодексу України будуть застосовуватися до опіки та піклування щодо дітей відповідно до статті 8 цього Кодексу.

Стаття 243. Діти, над якими встановлюється опіка, піклування

1.Опіка, піклування встановлюється над дітьми, які залишилися без батьківського піклування.

2.Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

3.Опіка, піклування над дитиною встановлюється орга-

ном опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.

1. Якщо дитина є сиротою або через різні обставини вимушена проживати окремо від батьків, над нею може бути встановлена опіка чи піклування. Однак встановлення опіки та піклування не є обов'язковим.

Так, якщо дитина проживає з бабусею, остання наділена правом здійснювати захист дитини, в тому числі звертатися

до суду з позовами на її захист, без встановлення над дитиною опіки і без призначення її опікуном.

462

Стаття 244

За певних життєвих обставин (наприклад, при потребі продати будинок десятирічної внучки) встановлення над нею опіки та призначення опікуна буде передумовою нотаріального посвідчення договору.

2.Опіка призначається над дітьми, які не досягли чотирнадцяти років, а піклування - над дітьми у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, тобто підлітками, шкода лише, що цього терміна у Сімейному кодексі немає.

3.За Кодексом про шлюб та сім'ю 1969 р., опіка та піклування встановлювалися органом опіки та піклування і ним же призначався опікун та піклувальник.

У Цивільному кодексі України передбачено, що опіка чи піклування над дитиною може бути призначена судом, якщо при розгляді ним будь-якої справи стане відомо про наявність дитини, яка залишилася без батьківського піклування.

Стаття 244. Особа, яка може бути опікуном, піклувальником дитини

1.Опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа.

2.При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.

3.Не може бути опікуном, піклувальником дитини осо-

ба, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, особа, позбавлена батьківських прав, а також особа, інтереси якої суперечать інтересам дитини.

1. Опікуна та піклувальника завжди призначає орган опіки та піклування. Навіть тоді, коли опіка чи піклування встановлені судом.

2.Опікуном та піклувальником може бути призначена лише повнолітня особа і лише за її згодою.

3.У частині третій статті 244 СК зазначені особи, які не можуть бути опікунами чи піклувальниками.

За статтею 140 КпШС опікуном та піклувальником не міг бути той, хто обмежений у дієздатності у зв'язку із зловживанням алкогольними напоями чи наркотичними засобами. У

463

РОЗДІЛ IV

Глава 19

статті 244 СК посилені вимоги: не може бути опікуном чи піклувальником той, хто поки не обмежений у дієздатності, але зловживає алкогольними напоями чи наркотичними засобами.

У статті 244 СК міститься додатковий правовий наслідок позбавлення батьківських прав: той, хто ухилявся від виконання батьківських обов'язків, не зможе стати ні опікуном, ні піклувальником.

Не може бути призначений опікуном чи піклувальником той, хто має намір, наприклад, заволодіти майном підопічно-

го. Але встановити це до призначення його опікуном чи піклувальником досить складно.

Найкраще для дитини, коли опікуном чи піклувальником стає хтось із її родичів.

У частині другій статті 244 СК містяться додаткові вимоги до опікуна та піклувальника, які мають забезпечити виконання ним основної місії - виховання та розвитку дитини.

Якщо дитина може виразити свою волю, то це має бути враховано при виборі опікуна чи піклувальника. У житті, на жаль, не завжди можна перевірити здатність особи до виховання дитини. Крім того, часто лише одна особа зголошується бути опікуном чи піклувальником. Тому, за відсутності можливості вибору, опікуном та піклувальником може бути призначена особа, яка не готова до виконання нових для неї обо- в'язків.

Стаття 245. Опіка та піклування над дитиною, яка проживає у дитячому закладі або закладі охорони здоров'я

1. Якщо дитина постійно проживає у дитячому закладі або закладі охорони здоров'я, функції опікуна та піклу-

вальника щодо неї покладаються на адміністрацію цих закладів.

1. Якщо до дитячого закладу чи закладу охорони здоров'я потрапляє дитина, яка має батьків, опікуна чи піклувальника, їхні права та обов'язки щодо дитини залишаються незмінними.

464

Стаття 246

Стаття 245 СК стосується випадків, коли дитина позбавлена батьківського піклування і не має опікуна чи піклувальника. Тоді функції опікуна чи піклувальника виконує директор, завідувач цього дитячого закладу чи головний лікар закладу

охорони здоров'я. При цьому слід мати на увазі, що адміністрації цих закладів виконують функції опікуна чи піклувальника лише тоді, коли ними має бути вчинена від імені дитини певна юридична дія: укладено договір купівлі-продажу будівлі чи земельної ділянки; коли ними має бути надано дозвіл на укладення договору підопічним, якому виповнилося чотирнадцять років; коли від них закон вимагає згоди на вчинення дії сімейно-правового характеру, наприклад, згоди на усиновлення.

Усі дії фактичного характеру по влаштуванню життя дитини (забезпечення її житлом, одягом, харчуванням, вихован-

ням) вони здійснюють саме як дитячий заклад чи заклад охорони здоров'я відповідно до закону.

Стаття 246. Контроль органу опіки та піклування за дотриманням прав дитини, над якою встановлено опіку або піклування

1. Орган опіки та піклування контролює умови утри-

мання, виховання, навчання дитини, над якою встановлено опіку або піклування.

1. Орган опіки та піклування зобов'язаний систематично контролювати здійснення опікуном та піклувальником своїх обов'язків щодо дитини.

Такий контроль може здійснюватися різними способами: безпосередньо перевіркою умов життя дитини, її виховання та навчання, бесідами із самою дитиною, сусідами, вчителя-

ми, заслуховуванням звітів опікуна та піклувальника. З боку органу опіки та піклування має бути постійний контроль за власною ініціативою, а не лише реагування у разі надходження відповідного сигналу.

зсз-132465

РОЗДІЛ IV

Глава 19

Стаття 247. Права дитини, над якою встановлено опіку або піклування

1. Дитина, над якою встановлено опіку або піклування, має право:

1)на проживання в сім'ї опікуна або піклувальника, на піклування з його боку;

2)на забезпечення їй умов для всебічного розвитку, освіти, виховання і на повагу до її людської гідності;

3)на збереження права користування житлом, у якому вона проживала до встановлення опіки або піклування. У разі відсутності житла така дитина має право на його отримання відповідно до закону;

4) на захист від зловживань з боку опікуна або піклувальника.

2. Встановлення опіки та піклування не припиняє права дитини на аліменти, пенсії, інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника.

1.Стаття 247 СК встановлює права дитини, яка є під опікою або піклуванням. Кожному з цих прав відповідає аналогічний за змістом обов'язок опікуна та піклувальника, навіть якщо цей обов'язок, з метою економії правового матеріалу, не

названий серед тих обов'язків, які зазначені у статті 249 СК.

2.Дитина, незалежно від того, має вона власне житло на

праві власності чи на праві користування або зовсім не має його, має право проживати у сім'ї опікуна або піклувальника. Спроможність забезпечити дитину житлом є одним із важливих критеріїв для задоволення заяви особи про призначення її опікуном або піклувальником.

Термін лпроживання у сім'їы не засвідчує ще того, що підопічний став членом сім'ї опікуна або піклувальника.

Якщо опікун проживає у квартирі державного житлового фонду, поселення підопічного не створює для нього самостій-

ного права на житло. Тому у разі звільнення особи від обо- в'язків опікуна колишній підопічний втрачає право на проживання у помешканні.

Те саме стосується випадків, коли у квартиру підопічної дитини поселяється опікун чи піклувальник: з припиненням

466

Стаття 247

опіки та піклування опікун чи піклувальник мають бути виселені.

3. Дитина має право на піклування з боку опікуна чи піклувальника.

Поняття лпіклуванняы всеосяжне. Піклування - це щоденна турбота про дитину, про її духовні та матеріальні потреби.

Опікун, піклувальник має взяти на себе турботи по створенню умов для всебічного розвитку дитини, освіти, вихован-

ня. Все це має робитися під знаком поваги до людської гідності дитини.

4. Переїзд дитини до опікуна чи піклувальника, незалежно від часу проживання у його сім'ї, не позбавляє дитину права на користування помешканням, у якому вона раніше проживала. Це значить, що вона має беззастережне право повернутися до нього.

Стаття 247 СК містить ще одну гарантію житлових прав дитини: якщо вона не має помешкання, вона має бути прийнята на чергу для забезпечення ним відповідно до закону.

5.Дитина має право на захист від зловживань як з боку матері, батька, так і з боку опікуна чи піклувальника. Це значить, що дитина має право на звернення до органу опіки та піклування з відповідними заявами, в тому числі з заявою про звільнення опікуна чи піклувальника від своїх повноважень.

6.У частині другій статті 247 СК передбачено збереження

за дитиною тих майнових прав, які вона мала до призначення опіки та піклування. Якщо дитина не отримувала аліментів, опікун чи піклувальник має право звернутися з позовом про їх стягнення з матері, батька дитини чи інших осіб, які за законом зобов'язані її утримувати.

Якщо дитині не призначена пенсія, опікун чи піклувальник зобов'язані подати відповідні документи для її призначення.

Опікун чи піклувальник зобов'язаний звернутися до заподіювача шкоди про відшкодування дитині витрат, пов'язаних із заподіянням смерті матері, батька чи іншого годувальника.

30-3-І32467

РОЗДІЛ IV

Глава 19

Стаття 248. Права дитини, яка залишилася без піклування батьків і проживає у дитячому закладі або закладі охорони здоров'я

1. Дитина, яка залишилася без піклування батьків і проживає у дитячому закладі або закладі охорони здоро- в'я, має право:

1)на всебічний розвиток, виховання, освіту, повагу до її людської гідності;

2)на збереження права користування житлом, у якому

вона раніше проживала. У разі відсутності житла така дитина має право на його отримання відповідно до закону;

3) на пільги, встановлені законом, при працевлаштуванні після закінчення строку перебування у зазначеному закладі.

2. Влаштування дитини до закладу, зазначеного у частині першій цієї статті, не припиняє права дитини на

аліменти, пенсії, інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника.

1. Права дітей, які поміщені до дитячих закладів охорони здоров'я, виписані у нормативних актах, що регулюють їх діяльність. У статті 248 СК на законодавчому рівні визначено основні з них.

Дитина, яка позбавлена батьківського піклування, має бути забезпечена умовами для всебічного розвитку, виховання, освіти. Виконання цього завдання в сучасних умовах є дуже складним, не лише з економічної точки зору.

На перешкоді всебічному розвитку дитини стають генетичні ускладнення, зумовлені алкоголізмом, зловживанням нар-

котиками батьків або одного з них. Тому часто йдеться лише про пристосування дитини до умов життя, спроможності обслужити самій свої елементарні потреби.

Кожна дитина, незалежно від того, ким були її мати, батько, незалежно від особливостей свого фізичного стану та розумового рівня, має право на повагу до своєї людської гідності.

2. Кожна дитина, поміщена до дитячого закладу чи закладу охорони здоров'я, зберігає за собою право на житло, яке вона займала. І це житло лчекатимеы на неї протягом всього часу перебування у цьому закладі.

468

Стаття 249

Якщо дитина не має помешкання, вона матиме право після виходу із дитячого закладу на його позачергове отримання.

3. Після закінчення строку перебування у дитячому закладі, якщо дитина не продовжує навчання, вона має бути забезпечена засобами до життя.

У статті 248 СК йдеться про надання таким дітям пільг при працевлаштуванні.

4. Частину другу статті 248 СК слід застосовувати одночас-

но із статтею 193 СК. Поміщення дитини до дитячого закладу чи закладу охорони здоров'я не звільняє батьків від обов'язку по її утриманню.

Якщо на дитину уже були присуджені аліменти, влаштування її до дитячого закладу чи закладу охорони здоров'я не припиняє їх стягнення. Якщо аліменти не були присуджені,

адміністрація цього закладу, діючи як опікун чи піклувальник, має право на пред'явлення відповідного позову.

Перебування дитини у одному із цих закладів фінансується за рахунок бюджетних коштів. Тому кошти, які надходять дитині - пенсія, відшкодування у зв'язку із втратою году-

вальника, інші спеціальні виплати, - зараховуються на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України як гарантія її матеріальної незалежності в майбутньому.

Стаття 249. Права та обов'язки опікуна, піклувальника щодо дитини

1. Опікун, піклувальник зобов'язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти.

Опікун, піклувальник має право самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування.

2. Опікун, піклувальник має право вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.

3. Опікун, піклувальник не має права перешкоджати спілкуванню дитини з її батьками та іншими родичами, за

469

РОЗДІЛ IV

Глава 19

винятком випадків, коли таке спілкування суперечить інтересам дитини.

4.Цивільні права та обов'язки опікуна, піклувальника встановлюються Цивільним кодексом України.

5.Обов'язки з опіки та піклування щодо дитини виконуються опікуном та піклувальником безоплатно.

1. Опікуна та піклувальника іноді називають особами, які заміняють батьків. Таке прирівняння їх до батьків є некоректним, адже ні матір, ні батька замінити, як правило, неможливо.

Опікун та піклувальник - це особи, які заступають батьків. Таке означення їхнього правового статусу є більш точним.

Опікун чи піклувальник одержує багато з тих прав та обо- в'язків щодо дитини, якими володіли її батьки, але, звичайно, не в порядку правонаступництва.

Серед обов'язків опікуна та піклувальника на першому місці поставлено обов'язок виховувати дитину. Виховання

дитини має бути спрямоване, зокрема, на стримування її від вчинення протиправної поведінки. Якщо заподіяння шкоди дитиною було наслідком неналежного її виховання, то за наявності своєї вини опікун буде зобов'язаний її відшкодувати. За наявності вини у поведінці піклувальника на нього може бути покладено додатковий (субсидіарний) обов'язок відшкодувати шкоду, якщо вона не може бути відшкодована самою дитиною.

2. Серед обов'язків опікуна та піклувальника не виділено окремо обов'язку наглядати за дитиною. І це було зроблено не випадково. Адже обов'язок по вихованню має полягати не лише у настановах як себе поводити у певній ситуації, айв перевірці ступеня засвоєння цих настанов.

Якщо, наприклад, батько наставляє дитину щодо недопустимості посягання на чуже майно, а дитина зважилася на такий вчинок, є підстави вважати, що виховний процес проводився недостатньо ефективно.

3. Серед обов'язків опікуна та піклувальника не названо і обов'язку утримувати дитину. І це правильно.

Утримання дитини, позбавленої батьківського піклування, здійснюється за рахунок різноманітних виплат: аліментів,

470

Стаття 249

пенсії, відшкодування у зв'язку із втратою годувальника. Якщо опікуном, піклувальником є баба, дід, рідний брат чи сестра, вони є носіями обов'язку по утриманню дитини відповідно до статей 265, 267 цього Кодексу.

Опікун, відповідно до статті 179 СК, розпоряджається аліментами, які одержані на утримання малолітньої дитини.

Той, кому виповнилося чотирнадцять років, має право самостійно розпоряджатися аліментами. За його згодою аліменти може одержувати піклувальник та розпоряджатися ними.

4. Опікун є законним представником дитини як учасника сімейних відносин. Тому він, дбаючи про фізичний, психічний та духовний розвиток дитини, має право на пред'явлення позовів про захист її прав та інтересів.

Дитина, якій виповнилося чотирнадцять років, як уже зазначалося, має право сама звернутися з позовом на свій захист. Такий позов в інтересах дитини може пред'явити і піклувальник як її процесуальний законний представник.

5. Опікун має право вимагати повернення дитини від будь-якої особи, в тому числі від матері та батька. Так, якщо

дитина за рішенням суду відібрана від матері і передана дідові та бабі, але згодом мати силоміць чи шляхом обману забрала її до себе, дитина має бути повернута дідові та бабі на підставі статті 162 СК.

6. Встановлення опіки чи піклування не ототожнюється з позбавленням батьківських прав. Наявність опікуна чи піклувальника не засвідчує припинення батьківських прав та

обов'язків. Тому мати, батько дитини зберігають право на спілкування з дитиною, а отже, і на її особисте виховання.

Право першості віддається виховній місії опікуна та піклувальника. Саме тому вони мають право визначати, чи суперечить спілкування дитини з матір'ю, батьком її інтересам. Якщо, наприклад, опіка над дитиною була призначена у зв'язку із зловживанням алкогольними напоями та аморальною поведінкою матері, опікун має право заборонити їй спілкуватися з дитиною.

Тобто, навіть якщо особа не позбавлена батьківських прав, її немайнові права та обов'язки щодо дитини, не припиняючись, все ж відсуваються на другий план.

471
РОЗДІЛ IV
Глава 19
Якщо батько, повернувшись з	місць позбавлення волі, за-
хоче сам виховувати дитину,	йому належить звернутися з зая-
вою про припинення опіки чи	піклування.

7. Опікун наділений правами та обов'язками законного представника дитини у сфері цивільних відносин. Тобто він уповноважений на укладення договорів від імені малолітньої дитини.

Піклувальник уповноважений лише на схвалення (дозвіл) договору, який укладає дитина-підліток.

Здійснення ними прав та обов'язків у сфері цивільних відносин визначається Цивільним кодексом України.

8. За статтею 149 КпШС обов'язки по опіці та піклуванню мали виконуватися безоплатно. Це пояснювалося тим, що їх виконання є почесним громадянським обов'язком, покладеним державою. Вважалося, що встановлення плати суперечи-

ло би суті і завданням опіки та піклування в соціалістичному суспільстві1. Заідеологізованість такого пояснення очевидна, вона повністю узгоджувалася із часом його написання.

У першій редакції проекту Сімейного кодексу була передбачена плата за виконання обов'язків опікуна чи піклувальника, розмір та умови виплати якої мали встановлюватися Кабінетом Міністрів України. При підготовці проекту до третього читання відповідна норма під досить сильним тиском була виключена, натомість з'явилася знову та ж сама заборона.

Опікун та піклувальник виконують важливу державну місію, крім того, опікуном та піклувальником не завжди є ро-

дичі дитини чи особи з високим рівнем матеріального забезпечення. Тому норма частини п'ятої статті 249 СК видається помилковою. Потрібен новий погляд на цю проблему. Загальним правилом має бути оплатність виконання обов'язків опікуна чи піклувальника.

В окремих випадках, коли опікуном чи піклувальником є близький родич, який має дохід, вищий від рівня середньої забезпеченості, виконання ним обов'язків по опіці та піклуванню могло б бути і безплатним, у всіх інших випадках - сплатним.