НПК до сімейного кодексу

жійы сім'ї вони можуть опинитися всупереч своїй волі, за власною згодою або навіть за власною ініціативою.

485

РОЗДІЛ V

Глава 21

Закон не вимагає обов'язкового встановлення над ними опіки та піклування і призначення того, в сім'ї кого прожи-

ває дитина, її опікуном чи піклувальником. Однак конкретні життєві ситуації (наприклад, необхідність продажу будинку дитини) можуть бути стимулом для цього.

2. Взяття (прийняття) чужої дитини у свою сім'ю означає, по-перше, надання їй статусу члена сім'ї, а по-друге, той, хто взяв до себе сироту, наділяється відповідними правами та обо- в'язками.

Стаття 261 СК побудована за правилом економії правового матеріалу, відсилаючи до тексту статей 249 та 262 Сімейного кодексу України.

лФактичний виховательы (так називають того, хто взяв чужу дитину у свою сім'ю) має права та обов'язки такі, як опікун чи піклувальник. Але він може не стати ні опікуном, ні піклувальником.

лФактичний виховательы бере дитину у свою сім'ю, тобто відносини між ними стають сімейними. Відносини ж між опікуном, піклувальником та дитиною не обов'язково мають бути сімейними.

лФактичний виховательы має право на самозахист дитини. Водночас він наділяється статусом процесуального представника і може звертатися за захистом її прав без спеціального на те повноваження.

Стаття 262. Права сестри, брата, мачухи, вітчима та інших членів сім'ї на захист дітей

1.Сестра, брат, мачуха, вітчим мають право на самозахист своїх малолітніх, неповнолітніх, повнолітніх непрацездатних братів, сестер, пасинка, падчерки.

2.Сестра, брат, мачуха, вітчим мають право звернутися

за захистом прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних братів, сестер, пасинка, падчерки до органу опіки та піклування або до суду без спеціальних на те повноважень.

1. Стаття 262 СК, як і попередні, розширює арсенал захисту прав особи, яка через неповноліття чи непрацездатність не може стати на свій захист взагалі або повною мірою.

486

Стаття 263

Якщо порушені права, наприклад, десятирічної дитини, стати на її захист можуть мати, батько, баба, дід, брат, сестра, вітчим, мачуха.

Стаття 262 СК не регулює ситуації, коли кожна з цих осіб забажала би вчиняти дії по захисту прав дитини. Зрозуміло, що коли позов до суду подасть матір, то дублювання іншою особою вимоги до суду про відновлення прав дитини буде уже зайвим.

Юридичний сенс наявності кількох осіб, уповноважених на звернення до суду в інтересах дитини, сприятиме якнайшвидшому її захисту.

Конкуренція можливих позивачів - більш теоретична, ніж практична проблема.

2. Повнолітні сестра, брат, мачуха, вітчим наділені правом процесуального представництва своїх неповнолітніх та непрацездатних брата, сестри, пасинка, падчерки.

За аналогією закону (частина друга статті 154 СК) сфера їхнього представництва має бути поширена на органи державної влади та місцевого самоврядування, а також на громадські організації.

Стаття 263. Вирішення судом спорів щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда,.братів, сестер, мачухи, вітчима у вихованні дитини

1. Спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.

1. Стаття 263 СК сформульована за правилом економії правового матеріалу, для запобігання повторень.

Якщо, наприклад, суд розглядає позов баби до батька дитини про усунення перешкод у спілкуванні з внуком, йому належить керуватися частиною другою статті 159 СК.

Застосування частини четвертої статті 159 СК потребує особливої обережності і зваженості, щоб міра протиправності особи, з якою проживає дитина, відповідала мірі санкції - відібрання у неї дитини.

487

РОЗДІЛ V______________________Глава 21

2. Якщо, наприклад, суд зобов'язав батька дитини забезпечити її спілкування з бабою, але батько продовжує чинити цьому перешкоди, він може бути присуджений до відшкодування матеріальної шкоди (наприклад, витрат на переїзд), а також моральної шкоди, яка полягала у її душевних стражданнях.

Стаття 264. Обов'язки особи піклуватися про бабу, діда, прабабу, прадіда, а також про того, з ким вона проживала однією сім'єю

1.Внуки, правнуки зобов'язані піклуватися про своїх бабу, діда, прабабу, прадіда.

2.Повнолітні брати, сестри, пасинки, падчерки зобов'я- зані піклуватися про брата, сестру, вітчима, мачуху, які виховували їх та надавали їм матеріальну допомогу.

Такий обов'язок мають особи і щодо тих, з ким вони проживали однією сім'єю до досягнення повноліття.

1. У частині першій статті 264 СК сформульовано обов'я- зок внуків, правнуків піклуватися про своїх бабу, діда, прабабу, прадіда.

Цей обов'язок не зумовлюється участю в минулому баби, діда, прабаби, прадіда у вихованні внука, правнука. Його правовою підставою є сам факт кровного споріднення між ними.

Цей обов'язок не пов'язується з віком внуків, правнуків. Тому для окремих ситуацій, коли, наприклад, внукові чи правнукові виповнилося лише сім років, - це лише мораль- но-етична вимога, духовний стандарт поведінки, а не юридичний імператив. Для повнолітнього внука, правнука - це юридична вимога, правовий обов'язок.

2. У частині другій статті 264 СК носіями обов'язку є повнолітні брати, сестри, падчерка, пасинок, їхній обов'язок є лзворотнимы, оскільки виникає лише щодо тих, хто у свій час виховував їх та надавав матеріальну допомогу.

лЗворотнимы є і обов'язок особи щодо її лфактичних вихователівы, у сім'ї яких вона колись проживала.

3. Невиконання обов'язку піклуватися про осіб, зазначених у частинах першій та другій статті 264 СК, може призвес-

488

Стаття 265

ти за певних умов до присудження їй компенсації грошового еквівалента неодержаного піклування.

А чи може, наприклад, дід звернутися до суду з позовом до внука про спонукання до реального виконання свого обов'язку щодо нього?

За коментарем до статті 172 СК сучасна правнича ідеологія не виключає можливості пред'явлення і задоволення такого позову.

Глава 22. ОБОВ'ЯЗОК ПО УТРИМАННЮ ІНШИХ ЧЛЕНІВ СІМ'Ї ТА РОДИЧІВ

Стаття 265. Обов'язок баби, діда утримувати внуків

1. Баба, дід зобов'язані утримувати своїх малолітніх, неповнолітніх внуків, якщо у них немає матері, батька або якщо батьки не можуть з поважних причин надавати їм належного утримання, за умови, що баба, дід можуть надавати матеріальну допомогу.

1. Обов'язок баби, діда утримувати неповнолітніх внуків був вперше сформульований у статті 95 КпШС, разом із обо-

в'язком утримувати неповнолітніх дітей братом, сестрою, вітчимом, мачухою, а також тими, хто лпостійно виховував дитину і утримував її як члена своєї сім'ї, подаючи їй систематичну матеріальну допомогуы.

У статті 265 СК обов'язок баби, діда утримувати внуків виділений окремо.

2. У першій редакції статті 95 КпШС аліментний обов'язок баби, діда пов'язувався виключно із сирітством дитини. Якщо дитина мала хоча б одного з батьків, навіть такого, що зловживав алкогольними напоями чи відбував покарання в місцях позбавлення волі, обов'язок баби, діда утримувати внука не виникав.

Законом України від 23 червня 1992 р.1 до статті 95 КпШС були внесені зміни, згідно з якими аліментний обов'язок ба-

1 ВВР. - 1992. - № 36. - Ст. 528.

489

РОЗДІЛ V

Глава 22

би, діда був поширений і на внуків, у яких є батьки, але вони з поважних причин не можуть їх утримувати.

3. За статтею 265 СК обов'язок баби, діда утримувати внука виникає, якщо:

1)дитина не має ні матері, ні батька;

2)дитина має батьків чи одного з них, але вони з поважних причин не можуть надавати їй належного утримання;

3)баба, дід мають матеріальну змогу надавати утримання.

У подружжя С. є дочка М., яка, навчаючись в університеті, народила дитину, батьком якої є також студент.

Подружжя С., баба і дід, працюють, достатньо матеріально забезпечені. У зв'язку з цим зобов'язані утримувати не лише свою дочку, яка продовжує навчання (стаття 199 СК),

але й внука, який хоча і має своїх матір та батька, але через поважні причини останні не можуть забезпечити потреби своєї дитини.

4.Баба, дід можуть бути суб'єктами аліментного обов'язку щодо внука незалежно від свого віку та працездатності.

5.Якщо баба і дід є матеріально забезпеченими, аліменти за рішенням суду мають бути присуджені з кожного з них

окремо, оскільки обов'язок по утриманню внука є їхнім індивідуальним, а не солідарним обов'язком.

Стаття 266. Обов'язок внуків, правнуків утримувати бабу, діда, прабабу, прадіда

1. Повнолітні внуки, правнуки зобов'язані утримувати непрацездатних бабу, діда, прабабу, прадіда, які потребують матеріальної допомоги і якщо у них немає чоловіка, дружини, повнолітніх дочки, сина або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що повнолітні внуки, правнуки можуть надавати матеріальну допомогу.

1. У статті 266 СК передбачено обов'язок утримувати не лише бабу, діда, а й прабабу, прадіда, хоча попередня стаття не зобов'язує прабабу, прадіда утримувати правнука. Таке

упущення є невипадковим.

490

Стаття 267

2. Обов'язок внуків, правнуків не пов'язаний із наданням їм в минулому матеріальної допомоги від баби, діда, прабаби, прадіда.

3.Обов'язок по утриманню баби, діда, прабаби, прадіда виникає лише у повнолітніх внуків, правнуків і за умови, що вони є достатньо матеріально забезпеченими.

4.Право на утримання баба, дід, прабаба, прадід мають лише за умови, що є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

5.Обов'язок по утриманню виникає у внуків, правнуків за умови, що баба, дід, прабаба, прадід не мають чоловіка, дружини, повнолітніх сина чи дочки, тобто тих, кого можна назвати аліментозобов'язаними першої черги.

І лише в окремих випадках, якщо буде встановлено, наприклад, що син є, але тяжкохворий чи відбуває покарання в місцях позбавлення волі, суд може присудити аліменти з внука чи правнука.

Стаття 267. Обов'язок по утриманню братів та сестер

1.Повнолітні брати, сестри зобов'язані утримувати малолітніх, неповнолітніх братів та сестер, які потребують матеріальної допомоги і якщо вони не мають батьків, чоловіка, дружини або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що повнолітні брати та сестри можуть надавати матеріальну допомогу.

2.Повнолітні брати і сестри зобов'язані утримувати непрацездатних повнолітніх братів і сестер, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони не мають чоловіка, дружини, батьків або повнолітніх дочки, сина, за умови, що повнолітні брати та сестри можуть надавати матеріальну допомогу.

1. Стаття 267 СК встановлює обов'язок утримувати малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх рідних братів та сестер.

Обов'язку утримувати двоюрідних братів та сестер Сімейний кодекс не встановлює.

491

РОЗДІЛ V

Глава 22

2. Спільним для обов'язку утримувати неповнолітніх та повнолітніх братів та сестер є те, що:

1) право на утримання мають лише ті брати чи сестри, які потребують матеріальної допомоги. Ця обставина у разі спору має бути відповідним чином підтверджена;

2)обов'язок по утриманню братів та сестер виникає лише у того, хто є достатньо матеріально забезпеченим;

3)право на утримання мають лише ті повнолітні брати та сестри, які є непрацездатними, тобто досягли загального пенсійного віку або є інвалідами І, II чи III груп.

Сімейний кодекс не встановлює обов'язку утримувати повнолітнього брата чи сестру, які продовжують навчання. Однак принцип верховенства права, який відповідно до статті 8 Конституції України лв Україні визнається і дієы, може бути правовою підставою для задоволення відповідного позову, за наявності обставин, які роблять таке рішення розумним та справедливим.

3. За загальним правилом обов'язок утримувати неповнолітніх братів та сестер виникає у разі відсутності тих, хто повинен утримувати їх в першу чергу, - матері, батька, чоловіка, дружини, дітей.

За рішенням суду аліменти можуть бути присуджені на користь, наприклад, малолітньої сестри, яка має батьків, але вони з поважної причини не можуть надавати їй належного утримання.

І. є непрацездатною, має сина, який є інвалідом з дитинства, та матір, яка отримує пенсію 150 грн. У той же час у І. є сестра Д., яка займається підприємництвом, живе заможно.

У Д. виник обов'язок по утриманню сестри, оскільки ні син, ні мати не мають змоги забезпечити її належним утриманням.

4.Обов'язок утримувати неповнолітніх брата та сестру припиняється з моменту досягнення ними повноліття.

5.Якщо аліменти були присуджені малолітньому братові, сестрі у зв'язку з каліцтвом, інвалідністю, то рішення суду має виконуватися і після досягнення ними повноліття.

492

Стаття 268

Стаття 268. Обов'язок мачухи, вітчима утримувати падчерку, пасинка

1.Мачуха, вітчим зобов'язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.

2.Суд може звільнити вітчима, мачуху від обов'язку по утриманню падчерки, пасинка або обмежити його певним строком, зокрема у разі:

1)нетривалого проживання з їхнім матір'ю, батьком;

2)негідної поведінки у шлюбних відносинах матері, батька дитини.

1. У статті 95 КпШС вітчим, мачуха були включені до пере-

ліку осіб, зобов'язаних утримувати неповнолітню дитину, без будь-якої конкретизації умов виникнення їхнього обов'язку. Ця норма викликала справедливі нарікання.

Мачухою для дитини є друга (наступна) дружина її батька. Відповідно, вітчимом для дитини є той, хто перебуває у шлюбі з її матір'ю, але не є її батьком.

Однак правовий статус мачухи, вітчима не визначений чітко. Чи припиняється правовий статус мачухи, вітчима у разі припинення шлюбу та роздільного з дитиною проживання?

Пропонується такий висновок, який закріплений у частині першій статті 268 СК: мачухою, вітчимом особа може вважатися за умови спільного проживання з дитиною. Якщо шлюб з батьком, матір'ю дитини припинений внаслідок смерті, вдо-

ва, вдівець, залишаючись проживати з дитиною, будуть і надалі для дитини мачухою, вітчимом. Отже, обов'язок утримувати падчерку, пасинка виникає у мачухи, вітчима лише тоді, коли вони спільно проживають.

Розірвання шлюбу з батьком, матір'ю дитини припиняє для колишньої дружини, колишнього чоловіка статус мачу-

хи, вітчима дитини, навіть за умови продовження спільного проживання, а отже, і припиняє обов'язок по її утриманню, який виник до настання цієї обставини.

493

РОЗДІЛ V

Глава 22

2.Обов'язок утримувати неповнолітніх падчерку, пасинка виникає лише тоді, коли вони потребують матеріальної допомоги, а також тоді, коли вітчим чи мачуха є достатньо матеріально забезпеченими.

3.Аліментний обов'язок мачухи, вітчима пов'язаний із відсутністю у дитини матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер. Тобто мачуха, вітчим є особами, які зобов'я- зані утримувати дитину у третю чергу.

Таким є загальне правило.

Як і в попередніх статтях, поважні причини, що викликали неможливість матері, батька, баби, діда, братів та сестер забезпечити дитині належного утримання, можуть бути підставою для присудження аліментів і з вітчима або мачухи.

4.Ідеологічною засадою обов'язку мачухи, вітчима щодо дитини є засада християнської моралі про відповідальність за життя кожного, хто біля тебе.

5.Норма частини другої статті 268 СК покликана пов'я-

зати аліментний обов'язок мачухи, вітчима з обставинами їхнього сімейного життя з батьком, матір'ю дитини.

Суду надано право звільнити мачуху, вітчима від обов'язку утримувати падчерку, пасинка чи обмежити його строком, присудивши, наприклад, аліменти не до повноліття, а лише протягом трьох чи п'яти років. Підставою для цього є, насамперед, нетривале спільне проживання з батьком, матір'ю дитини. Тобто йдеться про час реального перебування у шлюб-

них відносинах, а не про формальну тривалість шлюбу.

За практикою, що склалася, нетривалим суди визнають спільне проживання, що тривало менше десяти років.

Підставою для застосування цієї санкції є і негідна поведінка у шлюбних відносинах матері, батька дитини.

лНегіднаы поведінка - оцінювальне поняття. Негідною поведінкою буде не лише та, яка суперечить вимогам закону, а й та, що суперечить моральним засадам суспільства. Такою можна назвати зловживання алкогольними напоями, підтримання інтимних стосунків з іншими особами, відсутність піклування про сім'ю, вчинення щодо дружини, чоловіка насильницьких дій тощо.

494

Стаття 269

Стаття 269. Обов'язок інших осіб утримувати дитину

1. Особи, у сім'ї яких виховувалася дитина, зобов'язані надавати їй матеріальну допомогу, якщо у неї немає батьків, баби, діда, повнолітніх братів та сестер, за умови, що ці особи можуть надавати матеріальну допомогу.

1. У статті 95 КпШС обов'язок утримувати дитину був покладений на осіб, лякі постійно виховували дитину і утримували її як члена своєї сім'ї, надаючи їй систематичну матеріальну допомогуы. Це законодавче формулювання, крім зайвих слів, мало цілий ряд неточностей. Протягом якого часу треба було виховувати та утримувати дитину, щоби воно вважалося таким, що існує постійно? Чи обов'язково, щоб дитина була взята у сім'ю, чи достатньо, щоби вона проживала окремо?

лПокарання за доброы, - так назвав цю норму професор Г. К. Матвєєв. І мав рацію: якщо якась стороння особа взяла

сироту до себе в сім'ю, певний час виховувала і утримувала її, вона уже за жодних обставин не могла відмовитися від цього.

В результаті така дитина одержувала не лише самостійне право на житло, а й гарантію отримання аліментів до повноліття, а також, до речі, і право на спадщину як утриманець померлого.

Такі законодавчі правила робили прийняття у сім'ю чужої дитини небезпечним з точки зору інтересів дружини, дітей, батьків того, хто взяв її до себе.

2.лФактичним вихователемы міг бути родич (тітка, дядько, двоюрідна сестра) або сусіди чи інші сторонні особи.

3.У статті 269 СК чітко визначено, якої дитини стосується

її норма: тієї, яка виховувалася у сім'ї лфактичного вихователяы, тобто жила у цій сім'ї.

Обов'язок лфактичного вихователяы є беззастережно обо- в'язком третьочерговим: він виникає лише тоді, коли немає тих, хто зобов'язаний утримувати дитину в першу та в другу чергу, і не залежить від їхнього стану здоров'я та матеріального стану.

Тому, якщо, наприклад, дитина має лише батька, який визнаний недієздатним, або лише бабусю, яка не має можливості

утримувати внука, у лфактичного вихователяы юридичний обо- в'язок по його утриманню за жодних умов виникнути не може.

495

РОЗДІЛ V

Глава 22

Якщо ж після смерті батьків сусіди взяли дитину у свою сім'ю, без усиновлення, на правах члена сім'ї, вони не зможуть відмовитися згодом від обов'язку по її утриманню.

Отже, обов'язок по утриманню такої дитини виникає не у зв'язку з лпостійнимы вихованням та утриманням, а з самого факту прийняття в сім'ю дитини як нового її члена.

4.	При вирішенні	спору істотне значення	матиме з'ясуван-
ня	дуже важливої	обставини: дитина була	взята у сім'ю лише
тимчасово, до її		влаштування до дитячої	установи, до її уси-

новлення чи безстрокове.

Такий спосіб законодавчого вирішення проблеми є справедливим, робить менш лнебезпечнимы прийняття у свою сім'ю чужої дитини. Хоча елемент лпокарання за доброы залишився, але його міра значно зменшилася.

У зв'язку із		трагічною загибеллю			батьків	чотирирічного В.
його взяла у		свою	сім'ю тітка. Бабусі та			дідуся	у нього не бу-
ло, повнолітнього			брата	та сестри також. За цих			умов тітка
своїми	фактичними		діями	створила	для себе юридичний обо-
в'язок	утримувати		племінника.

Встановлення опіки над дитиною, призначення тітки опікуном не змінить її статусу як фактичного вихователя.

Якщо б сталося, що до неї буде пред'явлено позов про стягнення аліментів у зв'язку з переданням В. до дитячого будинку, засобом захисту для тітки могло б бути доведення лише наявності в її діях наміру бути його опікуном.

5.Обов'язок лфактичного вихователяы виховувати дитину органічно пов'язаний із рівнем його матеріальної забезпеченості.

6.Обов'язок одного лфактичного вихователяы припиняєть-

ся у разі прийняття дитини у іншу сім'ю, наприклад, сім'ю другої тітки чи двоюрідної бабусі.

Стаття 270. Обов'язок падчерки, пасинка утримувати мачуху, вітчима

1. Повнолітні падчерка, пасинок зобов'язані утримувати непрацездатних мачуху, вітчима, якщо вони потребують матеріальної допомоги і якщо вони надавали падчерці, пасинкові систематичну матеріальну допомогу не менш

496

Стаття 271

як п'ять років, за умови, що падчерка, пасинок можуть надавати матеріальну допомогу.

2. Обов'язок падчерки, пасинка по утриманню мачухи, вітчима виникає, якщо у мачухи, вітчима немає чоловіка, дружини, повнолітніх дочки, сина, братів та сестер або якщо ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання.

1. У статті 270 СК встановлено лзворотнийы - добро за добро - обов'язок падчерки, пасинка утримувати мачуху, вітчима. Умовами виникнення цього обов'язку є такі обставини:

1)падчерка, пасинок мають бути повнолітніми;

2)мачуха, вітчим мають бути непрацездатними;

3)мачуха, вітчим мають потребувати матеріальної допомоги;

4)падчерка, пасинок мають бути матеріально забезпеченими;

5)за час неповноліття мачуха, вітчим надавали падчерці, пасинкові систематичну матеріальну допомогу, тобто утримували їх не менше як протягом п'яти років.

2. Падчерка і пасинок - аліментозобов'язані другої черги. Обов'язок по утриманню мачухи, вітчима виникне у них тоді, коли вона, він не мають чоловіка, дружини, повнолітніх сина, дочки, брата чи сестри. Таким є загальне правило.

У частині другій статті 270 СК міститься виняток із нього: обов'язок по утриманню мачухи, вітчима може виникнути і тоді, коли є хоча б хтось із зазначених осіб, але вони недостатньо матеріально забезпечені.

3. Обов'язок падчерки, пасинка не обмежується строком, а тому може існувати довічно, якщо існуватимуть всі необхідні для цього умови.

Стаття 271. Обов'язок особи утримувати тих, з ким вона проживала однією сім'єю до досягнення повноліття

1. Якщо особа до досягнення повноліття проживала з родичами або іншими особами однією сім'єю, вона зобов'я- зана утримувати непрацездатних родичів та інших осіб, з якими проживала не менш як п'ять років, за умови, що ця особа може надавати матеріальну допомогу.

497

РОЗДІЛ V

Глава 22

Цей обов'язок виникає, якщо у того, хто потребує матеріальної допомоги, немає дружини, чоловіка, повнолітніх дочки, сина, братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання.

1.У статті 271 СК встановлено обов'язок того, кого взяли у свою сім'ю, утримувати лфактичного вихователяы як юридичну форму подяки за доброчинність у складний період його життя.

2.Обов'язок колишнього вихованця щодо своїх добродіїв