- •Фонетика урок 1 (lectio prima)
- •§1. Латинський алфавіт
- •§2. Класифікація звуків
- •§3. Правила читання голосних букв
- •§4. Дифтонги
- •§5. Приголосні (consonantes)
- •§6. Вправи
- •§7. Лексичний мінімум
- •Урок 2 (lестiо secunda)
- •§8. Вимова деяких приголосних
- •§9. Вправи
- •§10. Буквосполучення приголосних з голосними
- •§1L. Буквосполучення приголосних з н
- •§12. Лексичний мінімум
- •§13. Вправи
- •Крилаті латинсъкi вислови
- •Урок з (lectio теrтіа)
- •§14. Наголос (accentus)
- •§15 Лексичний мінімум
- •§16. Вправи
- •§17. Контрольні запитання
- •Морфологія урок 4 (lectio quarta)
- •§18. Дієслово (verbum). Загальні відомості
- •§19. Вправа
- •§20. Наказовий спосіб (modus impertivus) Утворення наказового способу
- •§21. Вправи
- •§22. Теперішній час дійсного способу
- •Словникова форма дієслова
- •§24. Допоміжне дієслово бути (sum, esse)
- •§25. Вправи
- •§26. Лексичний мінімум і дієвідміна
- •§27. Контрольні запитання
- •§30. Лексичний мінімум
- •§32. Контрольні запитання
- •Урок 6 (lectio sexta)
- •§33. Перша відміна іменників
- •Винятки щодо і.Менників першої відміни
- •Латинсько – грецькі дублети Латинський іменник Грецький іменник і його основа Значення
- •§37. Лексичний мінімум
- •§38. Вправи
- •Крилаті латинські вислови
- •§39. Контрольні запитання
- •Урок 7 (lectio septima)
- •§40. Словотвір. Терміноелементи
- •§41. Лексичний мінімум
- •§42. Вправи
- •§43. Контрольні запитання
- •§45. Латинсько-грецькі дублети іменників
- •Латинський Грецький іменник Значення
- •Терміноелементи іменників іі відміни чоловічого poдy
- •§46. Лексичний мінімум
- •§47. Вправи
- •§48, Контрольні запитання
- •Іменники іі відміни середнього роду грецького походження
- •§50. Латинсько-грецькі дублети іменників
- •Латинський іменник Грецький іменник Значення
- •§51. Лексичний мінімум
- •§52. Вправи
- •§53. Суфікси іменників другої відміни
- •3Разки відмінювання прикметників і і II відмін
- •Зразки відмінювання іменників з пpикметниками
- •Субстантuвація прикметників
- •Латинсько-грецькі дублетu прикметників I і II відмін
- •§56. Лексичний мінімум
- •§57. Суфікси прикметників першої і другої
- •2 Суфікси -ĭc-, -īn-. Приєднуючись до основи іменників, вказують на належність. А також на відношення до предмету або місця. Наприклад:
- •§58. Вправи
- •§59. Контрольні запитання
- •Уpok 11 (lec'iio undecima)
- •§60. Короткі відомості про рецепт
- •Про рецептурні скорочення
- •Приклади основних рецептурних скорочень
- •§61. Лексичний мінімум
- •§62. Вправи
- •§63. Контрольні запитання
- •Урок 12 (lectio duodecima)
- •§64. Латинська хімічна номенклатура
- •Безкисневі солі
- •§65. Вправи
- •§66. Лікарські форми
- •§67. Вправи
- •§68. Умовний спосіб (modus con!unctivus)
- •§69. Вправи
- •§70. Лексичний мінімум
- •§71. Контрольні запитання
- •§72. Третя відміна іменників (declinatio tertia)
- •§73. Іменники третьої відміни чоловічого роду
- •§74. Суфікси іменників третьої відміни чоловічого роду
- •§75. Вправи
- •Крилаті латинські вислови
- •§79. Суфікси іменників третьої відміни жіночого роду
- •§80.Терміноелементи іменників третьої відміни
- •§81. Вправи
- •§82. Лексичний мінімум
- •§83. Контрольні запитання
- •§84. Особливості відмінювання іменників і грецького походження на -sis
- •§85. Вправи
- •Урок 15 (lectio quinta decima)
- •§86. Іменники третьої відміни середнього роду
- •§87. Вправи
- •In corpore. В повному складі (в тілі).
- •§88. Лексичний мінімум
- •§89. Контрольні запитання
- •Урок 16 (lectio sexta deCiMa)
- •§90. Прикметники третьої відміни (прикметники другої групи)
- •Infinitivus Nominativus Genetivus
- •§91. Узгодження прикметників третьої відміни з іменниками першої, другої і третьої відмін
- •§92.Вправи
- •Крилаті латинські вислови
- •§93. Лексичний мінімум
- •§94. Контрольні запитання
- •Урок 17 (lectio septima decima)
- •§95. Четверта відміна іменників (declinatio quarta)
- •§96. Вправи
- •§97. Лексичний мінімум
- •§98. П'ята відміна іменників (declinatio quinta)
- •§99. Вправи
- •In medias res. У суть справи.
- •§103. Найвищий ступінь порівняння (gradus superlaTlVus)
- •§104. Утворення ступенів порівняння прикметників від різних основ
- •§105. Недостатні ступені порівняння прикметників
- •Inferior, inferius infimus, a, um
- •§106. Вживання відмінків при ступенях порівняння
- •§107. Вживання ступенів порівняння прикметників у медичній термінології
- •§108. Вправи
- •§109. Контрольні запитання
- •§110. Прислівник (adverbum)
- •§111. Прислівники, які вживаються в рецептурі
- •§112. Вправи
- •§113. Контрольні запитані
- •§114. Числівник (nomen numerale)
- •§115. Числівники-префікси
- •§116. Вправи
- •§117. Контрольні запитання
- •Урок 20 (lectio vicesima)
- •§118. Короткі відомості про займенники
- •§119. Вправи
- •§120. Прийменники (praepositiones)
- •§121. Вправи
- •§122. Контрольні запитання
- •§123. Сполучники (coniunctiones)
- •§124. Вправи
- •§125. Підсумкові контрольні запитання
§69. Вправи
1. Вибрати фрази, які мають форми умовного способу, і перекласти їх:
Misce. Da. Signa. 2. Dеtur in vitro nigro. 3. Misceatur, Detur.Signetur, 4.Sterilisa. 5. Sterilisetur. 6. Recipe. 7. Repetatur 8. Praeparatur. 9. Praeparetur.
Доповнити рецептурні вирази, використовуючи іменники, що стоять в дужках:
Misce, fiat... Misce, fiant...
(pilulae, unguentum, tabulettae, pulvis, pasta, suppositoria, emulsum).
3.Перекласти латинською мовою і написати відповідні скорочення деяких слів:
1.Нехай буде видано лінімент. 2.Змішай, щоб утворилась паста. 3.Змішай, нехай утворяться пілюлі числом 50. 4.Змішай (нехай буде змішано) настойку конвалії з настойкою валеріани. 5.Простерилізувати (нехай будуть простерилізовані) склянки.
4.Перекласти рецепти і пояснити скорочення слів: 1. Rp.: ОІеі Terebinthinae rectificati 10 ml
Adipis suilli 40.0
M. f. ung:
D. S. Змащувати уражені ділянки шкіри.
2.Rp.: Ichthyoli 1,0
Extr. Opii 0,15
Butyri Cacao 2,0
M. f. suppos. N 10
D. S. По І свічці 1-2 рази на день.
3.Rp.: Riboflavini 0,03
Glucosi 0,3
M. f. pulv.
D. t. d. N 20
S. По І порошку З рази на день.
5. Перекласти рецепти:
1.Візьми: Іхтіолу 15.0
Вазеліну до 200,0
Змішай, щоб утворилась мазь.
Видай. Познач. Зовнішнє.
2.Візьми: Порошкового опію 0.!
Масла какао скільки потрібно, щоб утворились свічки кілкістю 10.
Видати. Позначити. По одній свічці у пряму кишку.
§70. Лексичний мінімум
analgeticus, a, um болезаспокійливий, знеболюючий
antiasthmaticus, a, um протиастматичний
antibioticus, a, um антибіотичний
antipyreticus, a, um жарознижувальний
antisepticus, a, um антисептичний, знезаражуючий
cardiacus, a, um серцевий
diureticus, a, um сечогінний
haemostaticus, a, um кровоспинний
narcoticus, a, um наркотичний
purgativus, a, um проносний
sedativus, a, um заспокійливий
Misceatur. Detur. Signetur. Змішати. Видати. Позначити.
Dentur tales doses numero... Видати такі дози кількістю...
Misce, fiat. Змішай, нехай утвориться.
Misce, fiant. Змішай, нехай утворяться.
Repetatur. Нехай буде повторено. (Повторити.)
Sterelisetur. Простерилізувати. (Нехай буде простерилівовано.)
§71. Контрольні запитання
Що називається хімічною номенклатурою?
Які сполуки входять до складу хімічної номенклатури?
Які бувають кислоти? Навести приклади.
Які бувають солі? Навести приклади.
Що називається лікарською формою?'
Назвати тверді лікарські форми.
Навести приклади м'яких лікарських форм.
Навести приклади рідких лікарських форм.
9.Як утворюється умовний спосіб?
10. Які форми умовного способу вживаються в рецептах?
УРОК 13 (LECTIO TERT1A DECIMA)
§72. Третя відміна іменників (declinatio tertia)
До третьої відміни належать іменники чоловічого, жіночого та середнього роду з різними закінченнями у Nominatlvus singularis, які в Genetrvus singularis закінчуються на -is.
Іменники III відміни чоловічого і жіночого роду відмінюються однаково.
Іменники ПІ відміни поділяються на рівноскладові, тобто такі, що мають однакову кількість складів у називному і родовому відмінках однини і нерівноскладові, в яких в родовому відмінку однини на один склад більше, ніж в називному.
Singularis
Рівноскладові Нерівноскладові
Nom. au-ris вухо Nom. ho-mo людина
Gen. au-ris Gen. ho-mĭ-nis
Nom. ta-bes виснаження Nom. ca-put голова
Gen. ta-bis Gen. са-рĭ-tis
4. При відмінюванні іменників III відміни відмінкові закінчення додаються до основи, яка визначається за формою родового відмінка однини без закінчення -is:
Nom auris вухо
Gen. aur-is основа aur- (рівноскладові)
Nom. corpus тіло
Gen. corpor-is основа соrроr- (нерівноскладові)
У словнику іменники III відміни записуються в називному відмінку однини. У нерівноскладових іменників закінчення родового відмінка подається разом в частиною основи. Наприклад:
cortex, ĭcis т кора
Nom, singularis — cortex
Gen. singularis — cortĭcis, основа cortĭc-
5. Залежно від закінчень окремих відмінків іменники ПІ відміни поділяються на три типи: приголосний, голосний і мішаний. (Іменники приголосного типу в Abl. sing, мають закінчення -е, в Gen. plur. um; іменники голосного типу в Abl. sing, закінчуються на -і, в Gen. plur.-ium, а іменники середнього роду в Nom. i Асc.plur. закінчуються на -іа; іменники мішаного типу в АЫ. sing, мають закінчення -е, в Gen. plur.-ium).
Відмінкові закінчення іменників ПІ відміни
Singularis Pluralis
т, f n т, f n
Nom. різні закінчення Nom. -es -a (ia)
Gen. -is -is Gen. -um (ium) -um (ium)
Dat. i -i Dat. -ĭbus -ĭbus
Ace.–em як називний Acc. -es - a (ia)
Abl. -e -e(i) Abl. -ĭbus -ĭbus
Як бачимо, іменники середнього роду в однині мають однакові закінчення в називному і знахідному відмінках, а в тих же відмінках множини — закінчення -а (іа).
Іменники чоловічого і жіночого роду в називному і. знахідному відмінках множини мають закінчення -es.
Закінчення Dativus i Ablativus pluralis у всіх родах співпадають.