- •Фонетика урок 1 (lectio prima)
- •§1. Латинський алфавіт
- •§2. Класифікація звуків
- •§3. Правила читання голосних букв
- •§4. Дифтонги
- •§5. Приголосні (consonantes)
- •§6. Вправи
- •§7. Лексичний мінімум
- •Урок 2 (lестiо secunda)
- •§8. Вимова деяких приголосних
- •§9. Вправи
- •§10. Буквосполучення приголосних з голосними
- •§1L. Буквосполучення приголосних з н
- •§12. Лексичний мінімум
- •§13. Вправи
- •Крилаті латинсъкi вислови
- •Урок з (lectio теrтіа)
- •§14. Наголос (accentus)
- •§15 Лексичний мінімум
- •§16. Вправи
- •§17. Контрольні запитання
- •Морфологія урок 4 (lectio quarta)
- •§18. Дієслово (verbum). Загальні відомості
- •§19. Вправа
- •§20. Наказовий спосіб (modus impertivus) Утворення наказового способу
- •§21. Вправи
- •§22. Теперішній час дійсного способу
- •Словникова форма дієслова
- •§24. Допоміжне дієслово бути (sum, esse)
- •§25. Вправи
- •§26. Лексичний мінімум і дієвідміна
- •§27. Контрольні запитання
- •§30. Лексичний мінімум
- •§32. Контрольні запитання
- •Урок 6 (lectio sexta)
- •§33. Перша відміна іменників
- •Винятки щодо і.Менників першої відміни
- •Латинсько – грецькі дублети Латинський іменник Грецький іменник і його основа Значення
- •§37. Лексичний мінімум
- •§38. Вправи
- •Крилаті латинські вислови
- •§39. Контрольні запитання
- •Урок 7 (lectio septima)
- •§40. Словотвір. Терміноелементи
- •§41. Лексичний мінімум
- •§42. Вправи
- •§43. Контрольні запитання
- •§45. Латинсько-грецькі дублети іменників
- •Латинський Грецький іменник Значення
- •Терміноелементи іменників іі відміни чоловічого poдy
- •§46. Лексичний мінімум
- •§47. Вправи
- •§48, Контрольні запитання
- •Іменники іі відміни середнього роду грецького походження
- •§50. Латинсько-грецькі дублети іменників
- •Латинський іменник Грецький іменник Значення
- •§51. Лексичний мінімум
- •§52. Вправи
- •§53. Суфікси іменників другої відміни
- •3Разки відмінювання прикметників і і II відмін
- •Зразки відмінювання іменників з пpикметниками
- •Субстантuвація прикметників
- •Латинсько-грецькі дублетu прикметників I і II відмін
- •§56. Лексичний мінімум
- •§57. Суфікси прикметників першої і другої
- •2 Суфікси -ĭc-, -īn-. Приєднуючись до основи іменників, вказують на належність. А також на відношення до предмету або місця. Наприклад:
- •§58. Вправи
- •§59. Контрольні запитання
- •Уpok 11 (lec'iio undecima)
- •§60. Короткі відомості про рецепт
- •Про рецептурні скорочення
- •Приклади основних рецептурних скорочень
- •§61. Лексичний мінімум
- •§62. Вправи
- •§63. Контрольні запитання
- •Урок 12 (lectio duodecima)
- •§64. Латинська хімічна номенклатура
- •Безкисневі солі
- •§65. Вправи
- •§66. Лікарські форми
- •§67. Вправи
- •§68. Умовний спосіб (modus con!unctivus)
- •§69. Вправи
- •§70. Лексичний мінімум
- •§71. Контрольні запитання
- •§72. Третя відміна іменників (declinatio tertia)
- •§73. Іменники третьої відміни чоловічого роду
- •§74. Суфікси іменників третьої відміни чоловічого роду
- •§75. Вправи
- •Крилаті латинські вислови
- •§79. Суфікси іменників третьої відміни жіночого роду
- •§80.Терміноелементи іменників третьої відміни
- •§81. Вправи
- •§82. Лексичний мінімум
- •§83. Контрольні запитання
- •§84. Особливості відмінювання іменників і грецького походження на -sis
- •§85. Вправи
- •Урок 15 (lectio quinta decima)
- •§86. Іменники третьої відміни середнього роду
- •§87. Вправи
- •In corpore. В повному складі (в тілі).
- •§88. Лексичний мінімум
- •§89. Контрольні запитання
- •Урок 16 (lectio sexta deCiMa)
- •§90. Прикметники третьої відміни (прикметники другої групи)
- •Infinitivus Nominativus Genetivus
- •§91. Узгодження прикметників третьої відміни з іменниками першої, другої і третьої відмін
- •§92.Вправи
- •Крилаті латинські вислови
- •§93. Лексичний мінімум
- •§94. Контрольні запитання
- •Урок 17 (lectio septima decima)
- •§95. Четверта відміна іменників (declinatio quarta)
- •§96. Вправи
- •§97. Лексичний мінімум
- •§98. П'ята відміна іменників (declinatio quinta)
- •§99. Вправи
- •In medias res. У суть справи.
- •§103. Найвищий ступінь порівняння (gradus superlaTlVus)
- •§104. Утворення ступенів порівняння прикметників від різних основ
- •§105. Недостатні ступені порівняння прикметників
- •Inferior, inferius infimus, a, um
- •§106. Вживання відмінків при ступенях порівняння
- •§107. Вживання ступенів порівняння прикметників у медичній термінології
- •§108. Вправи
- •§109. Контрольні запитання
- •§110. Прислівник (adverbum)
- •§111. Прислівники, які вживаються в рецептурі
- •§112. Вправи
- •§113. Контрольні запитані
- •§114. Числівник (nomen numerale)
- •§115. Числівники-префікси
- •§116. Вправи
- •§117. Контрольні запитання
- •Урок 20 (lectio vicesima)
- •§118. Короткі відомості про займенники
- •§119. Вправи
- •§120. Прийменники (praepositiones)
- •§121. Вправи
- •§122. Контрольні запитання
- •§123. Сполучники (coniunctiones)
- •§124. Вправи
- •§125. Підсумкові контрольні запитання
§1L. Буквосполучення приголосних з н
Буквосполучення сh, рh, rh і th вживаються в словах, запозичених з грецької мови і читаються як один звук:
сh - як українське х: сholе (холе) - жовч, charta (харта) - папір, chirurgus (хірургус) – хірург, Сhаmоmillа (хамомілля) - ромашка;
рh - як українське ф: camphora (камфора) – камфора, еnсеphalon (енцефалон) - головний мозок, typhus (тіфус) – тиф, рharynx (фарінкс) – глотка;
rh - як українське р: rhaphe (рафе) – шов, rhis (ріс) - ніс, rheumatismus (реуматізмус) - ревматизм, rheum (реум) - ревень;
th - як українське т: therapia (терапія) - терапія, лікування, thorax (торакс) - грудна клітка, thea (теа) – чай, aether (етер) - ефір.
§12. Лексичний мінімум
aqua (аква) вода
basis (базіс) основа
camphora (камфора) камфора
caput (капут) голова
charta (харта) папір
clavicula (клявікуля) ключиця
combustio (комбустіо) опік
corpus (корпус) тіло
costa (коста) ребро
cranium (краніум) череп
cystis (цістіс) сечовий міхур
eczema (екзема) екзема
ехtraсtum (екстрактум) екстракт, витяжка
gutta (гyтra) крапля
homo (гомо) людина
hepar (гепар) печінка
inf1uenza (інфлюенца) грип
liquor (ліквор) рідина
organismus (організмус) організм
oryza (оріза) рис
pulvis (пульвіс) порошок
radix (радікс) корінь
rheumatismus (реуматізмус) ревматизм
solutio (солюціо) розчин
therapia (терапія) терапія, лікування
§13. Вправи
1. Пояснити читання буквосnолучень в таких словах:
Chloroformium - хлороформ, charta cerata - вощений папір. Mentha - м'ята, thermometrum - термометр, rhinitis- запалення слизової оболонки носа. Glycyrrhiza - локриця, rhizoma – кореневище, unguіs - ніготь, sanguifer – кровоносний, squamа – луска, Quercus – дуб, quadratus – квадратний, cоnsuetudo - звичка, ausculatio - вислухування, functio - функція, tibia - великогомілкова кістка, Тiliа - липа; vitium cordis - порок серця, vasa lymphatica - лімфатичні судини, typhus abdominalis - черевний тиф.
2. Написати українськими літерами слова з буквосnолученнями ch, рh. rh, th:
Rachitis, theatrum, bronchitis, nephritis, brachium, cholera, phosphorus, phthisis, pharynx, thea, rhis.
Крилаті латинсъкi вислови
Aqua vita est.Вода - це життя.
Non est medicina sine lingua Latina. Немає медицини
без латинської мови.
Audentes (fortes) fortuna adiuvant.Відважним доля
допомагає.
Урок з (lectio теrтіа)
§14. Наголос (accentus)
Довгота і короткість складів.
В латинській мові наголос ніколи не падає на перший склад від кінця. Він може падати на другий або на третій склад від кінця.
У двоскладових словах наголос завжди ставиться на другому складі від кінця слова: cáput - голова, vúlnus - рана.
В багатоскладових словах наголос стоїть на другому складі від кінця, якщо голосний в ньому довгий і на третьому, якщо голосний короткий. На письмі довгота голосного звука позначається горизонтальною рисочкою (-), а короткість - дужкою ( ˇ ), які ставляться над голосною.
Отже, постановка наголосу залежить від довготи або короткості голосного другого складу від кінця.
Голосний другого складу довгий, якщо:
1) він є дифтонгом (довгота за природою): lаgоēnа – пляшка, Аlthаēа - алтей, gangraēna - гангрена, омертвіння;
2) після нього стоять дві або більше приголосних (позиційна довгота): ligаmēntum - зв'язка, emplāstrum - пластир, mахillа - верхня щелепа:
3) після нього стоїть приголосний х або z (позиційна довгота): геf1ēхus – рефпскс, Oryza - рис;
4) він входить до складу суфіксів -ur-, -īn-, -āt-, -ōs-, -ār, -āl-: tinctura – настойка, fractura - перелом, analgīnum - анальгін, palatīnus – піднебінний, desfillatus – дистильований, spirituōsus - спиртовий, spinōsus - остистий, musculārius - м'язовий, mоlāris – корінний, minerālis - мінeральний.
Голосний другого складу короткий, якщо:
1) після нього стоїть голосний: оlĕum - масло, arterĭa - артерія, сrаnĭum - череп, гatĭo - розум;
2) після нього стоїть буква h: contrăho - з'єдную;
3) він стоїть перед сполученням b, р, d, t, с, g з l або r: vertěbra – хребець, сеrěbrum - мозок, quadrŭplex - почетвірний (винятки: abstētrix – акушерка, cicātrix - рубець):
4) після складу стоять буквосполучення сh, рh, rh, th, які розглядаються як один звук: stomăchus - шлунок, рhilоsŏрhus - філософ;
5) він входить до складу суфіксів -ŭl-, -ŏl-, -ĭс-, -ĭd-: fossŭla - ямка, malleŏlus – молоточок, Foenicŭlum - кріп, gastrĭcus -шлунковий, fluĭdus - рідкий.
Якщо в складі після голосного стоїть один приголосний, то такий склад може бути довгий або короткий за природою. В такому випадку в підручниках і словниках над другим від кінця голосним звуком ставиться знак довготи (-) або короткості (ˇ). Наприклад: infūsum - настій, solvĕre - розчиняти, venēnum - отрута.
Примітка: В латинізованих грецьких словах зберігається грецький наголос. Наприклад:
therapīa лікування
paediatrīa педіатрія
hypeitonīa підвищений кров'яний тиск.