- •Фонетика урок 1 (lectio prima)
- •§1. Латинський алфавіт
- •§2. Класифікація звуків
- •§3. Правила читання голосних букв
- •§4. Дифтонги
- •§5. Приголосні (consonantes)
- •§6. Вправи
- •§7. Лексичний мінімум
- •Урок 2 (lестiо secunda)
- •§8. Вимова деяких приголосних
- •§9. Вправи
- •§10. Буквосполучення приголосних з голосними
- •§1L. Буквосполучення приголосних з н
- •§12. Лексичний мінімум
- •§13. Вправи
- •Крилаті латинсъкi вислови
- •Урок з (lectio теrтіа)
- •§14. Наголос (accentus)
- •§15 Лексичний мінімум
- •§16. Вправи
- •§17. Контрольні запитання
- •Морфологія урок 4 (lectio quarta)
- •§18. Дієслово (verbum). Загальні відомості
- •§19. Вправа
- •§20. Наказовий спосіб (modus impertivus) Утворення наказового способу
- •§21. Вправи
- •§22. Теперішній час дійсного способу
- •Словникова форма дієслова
- •§24. Допоміжне дієслово бути (sum, esse)
- •§25. Вправи
- •§26. Лексичний мінімум і дієвідміна
- •§27. Контрольні запитання
- •§30. Лексичний мінімум
- •§32. Контрольні запитання
- •Урок 6 (lectio sexta)
- •§33. Перша відміна іменників
- •Винятки щодо і.Менників першої відміни
- •Латинсько – грецькі дублети Латинський іменник Грецький іменник і його основа Значення
- •§37. Лексичний мінімум
- •§38. Вправи
- •Крилаті латинські вислови
- •§39. Контрольні запитання
- •Урок 7 (lectio septima)
- •§40. Словотвір. Терміноелементи
- •§41. Лексичний мінімум
- •§42. Вправи
- •§43. Контрольні запитання
- •§45. Латинсько-грецькі дублети іменників
- •Латинський Грецький іменник Значення
- •Терміноелементи іменників іі відміни чоловічого poдy
- •§46. Лексичний мінімум
- •§47. Вправи
- •§48, Контрольні запитання
- •Іменники іі відміни середнього роду грецького походження
- •§50. Латинсько-грецькі дублети іменників
- •Латинський іменник Грецький іменник Значення
- •§51. Лексичний мінімум
- •§52. Вправи
- •§53. Суфікси іменників другої відміни
- •3Разки відмінювання прикметників і і II відмін
- •Зразки відмінювання іменників з пpикметниками
- •Субстантuвація прикметників
- •Латинсько-грецькі дублетu прикметників I і II відмін
- •§56. Лексичний мінімум
- •§57. Суфікси прикметників першої і другої
- •2 Суфікси -ĭc-, -īn-. Приєднуючись до основи іменників, вказують на належність. А також на відношення до предмету або місця. Наприклад:
- •§58. Вправи
- •§59. Контрольні запитання
- •Уpok 11 (lec'iio undecima)
- •§60. Короткі відомості про рецепт
- •Про рецептурні скорочення
- •Приклади основних рецептурних скорочень
- •§61. Лексичний мінімум
- •§62. Вправи
- •§63. Контрольні запитання
- •Урок 12 (lectio duodecima)
- •§64. Латинська хімічна номенклатура
- •Безкисневі солі
- •§65. Вправи
- •§66. Лікарські форми
- •§67. Вправи
- •§68. Умовний спосіб (modus con!unctivus)
- •§69. Вправи
- •§70. Лексичний мінімум
- •§71. Контрольні запитання
- •§72. Третя відміна іменників (declinatio tertia)
- •§73. Іменники третьої відміни чоловічого роду
- •§74. Суфікси іменників третьої відміни чоловічого роду
- •§75. Вправи
- •Крилаті латинські вислови
- •§79. Суфікси іменників третьої відміни жіночого роду
- •§80.Терміноелементи іменників третьої відміни
- •§81. Вправи
- •§82. Лексичний мінімум
- •§83. Контрольні запитання
- •§84. Особливості відмінювання іменників і грецького походження на -sis
- •§85. Вправи
- •Урок 15 (lectio quinta decima)
- •§86. Іменники третьої відміни середнього роду
- •§87. Вправи
- •In corpore. В повному складі (в тілі).
- •§88. Лексичний мінімум
- •§89. Контрольні запитання
- •Урок 16 (lectio sexta deCiMa)
- •§90. Прикметники третьої відміни (прикметники другої групи)
- •Infinitivus Nominativus Genetivus
- •§91. Узгодження прикметників третьої відміни з іменниками першої, другої і третьої відмін
- •§92.Вправи
- •Крилаті латинські вислови
- •§93. Лексичний мінімум
- •§94. Контрольні запитання
- •Урок 17 (lectio septima decima)
- •§95. Четверта відміна іменників (declinatio quarta)
- •§96. Вправи
- •§97. Лексичний мінімум
- •§98. П'ята відміна іменників (declinatio quinta)
- •§99. Вправи
- •In medias res. У суть справи.
- •§103. Найвищий ступінь порівняння (gradus superlaTlVus)
- •§104. Утворення ступенів порівняння прикметників від різних основ
- •§105. Недостатні ступені порівняння прикметників
- •Inferior, inferius infimus, a, um
- •§106. Вживання відмінків при ступенях порівняння
- •§107. Вживання ступенів порівняння прикметників у медичній термінології
- •§108. Вправи
- •§109. Контрольні запитання
- •§110. Прислівник (adverbum)
- •§111. Прислівники, які вживаються в рецептурі
- •§112. Вправи
- •§113. Контрольні запитані
- •§114. Числівник (nomen numerale)
- •§115. Числівники-префікси
- •§116. Вправи
- •§117. Контрольні запитання
- •Урок 20 (lectio vicesima)
- •§118. Короткі відомості про займенники
- •§119. Вправи
- •§120. Прийменники (praepositiones)
- •§121. Вправи
- •§122. Контрольні запитання
- •§123. Сполучники (coniunctiones)
- •§124. Вправи
- •§125. Підсумкові контрольні запитання
§30. Лексичний мінімум
I відміна II відміна, чоловічий рід
capsula, ае f капсула bacillus, i т бацила, паличка
gutta, aef крапля musculus, і т м’яз
tabuletta, ае f таблетка ventriculus, і т шлунок
angina, ae f ангіна oculus, і т око
sirŭpus, і т сироп
ІІ відміна, середній рід рід
infūsum, і п настій (водний)
foeniculum, і п кріп
unguentum, і п мазь
tuberculum, і п горбок
ligamentum, і п зв 'язка
III відміна
homo, ĭnis m людина
corpus, ŏris п тіло
sanĭtas, ātis f здоров'я
solutio, ōnіs f розчин
aether, ěгіs т ефір
IV відміна
processus, us т відросток
sensus, us т відчуття
sinus, us т пазуха
cornu, cornus n ріг
Vвідміна
facies, ēі f обличчя, поверхня
species, ēі f збір, суміш
§31. ВПРАВИ
І. Вuзначити основу таких іменників:
Fovea, foveae f : vertebra, vertebrae f : Strophanthus, Strophanthi m.
ligamentum, ligamenti п: tuberculum, tuberculi п: tumor. tumoris m.
Sanitas, sanitatis f; series, seriēi f : processus, processus т; vuInus, vulnĕris п; abscessus, abscessus т.
2. Визначити відміну таких іменників:
Gutta, ае f: infusum. і п; sirŭpus, і т: capsula, ае f: spirĭtus, us т:
Соrtех, ĭcis т: fructus, us т; musculus, i т; remedium, іі п: cornu, us п:
scabies, ēі f; pectus, ŏris п: manus, us f.
§32. Контрольні запитання
І. Назвати основні ознаки іменників в латинській мові.
2. Як визначається граматичний рід іменників в латинській мові?
3. Як змінюються іменники?
4. Як визначається відміна іменників?
5. Як визначається основа іменників?
6. Яка словникова форма іменників в латинській мові?
Урок 6 (lectio sexta)
§33. Перша відміна іменників
(DECLlNAТІО PRIМA)
До І відміни належать іменники жіночого роду, які в Nominatīvus Singularis закінчуюгься на -а, а в Genetivus Singularis приймають закінчення -ае. Наприклад:
costa, ае f ребра mixtura, ае f мікстура
vena, ае f вена chamomiillа, ае f ромашка
gutta, ае f крапля angina, ае f ангіна
Відмінкові закінчення іменників I відміни
Singularis Pluralis
Nom. -a -ае
Gen. -ае -ārum
Dat. -ае -is
Acc. -аm -as
Abl. -а -is
Зразок відмінювання
Singularis Pluralis
Nom. herba трава herb-ае трави
Gen. herb-ae трави herb-ārum трав
Dat. herb-ae траві herb-is травам
Аcс. herb-am траву herb-as трави
АbІ. herb-ā травою herb-is травами
Необхідно відзначити. що: 1) в Аblаtīvus Singularis звук а довгий – ā, але ця довгота на наголос не впливає: 2) закінчення Dativus і Ablativus Pluralis співпадають: 3) Відмінки, закінчення яких співпадають, відрізняються за допомогою запитань.
Винятки щодо і.Менників першої відміни
До першої відміни належать деякі іменники чоловічого роду з закінченням -а за значенням:
соllēgа, ае т
роёtа, ае т
pharmacopola, ае т
oculista, ае т
товариш
поет
аптекар, фармацевт
окуліст
§34. ІМЕННИКИ ПЕРШОЇ ВІДМІНИ
ГРЕЦЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ
За І відміною відмінюються іменники грецького походження жіночого роду, які у називному відмінку однини закінчуються на –е, а також іменники чоловічого роду на -es. Іменники жіночого роду в родовому відмінку однини мають закінчення -es, в орудному відмінку однини -е. В знахідному відмінку однини іменники жіночого і чоловічого роду закінчуються на -еn.
Іменники жіночого роду грецького походжeння
dуsрnоё, es f' задишка. ядуха
aloё, es f' алоє, сабур
diаstŏlе, es f діастола, розширення серця
systŏle, es f' систола, скорочення серця
Іменники чоловічого poдy грецького походження
diabētes, ae т діабет, сечове виснаження
ascĭtes, ае т асцит, черевна водянка
Зразок віднювання
Singularis Pluralis
Nom.systŏle systŏl-ae
Gen systŏl-es systŏl-arum
Dat systŏl-ae systŏl-is
Асс systŏl-en systŏl-as
Abl. Systŏl-e systŏl-is
§35. НЕУЗГОДЖЕНЕ ОЗНАЧЕННЯ
У латинській мові, як і в українській, зустрічається неузгоджене означення, виражене іменником у родовому відмінку. Українською мовою воно перекладається прикметником або іменником. Наприклад:
Aqua Menthae м’ятна вода (досл. вода м’яти)
Thea Thiliae липовий чай (чай липи)
Columna vertebrarum хребетний стовп (стовп хребців)
Неузгоджене означення входить до складу багатьох медичних термінів. У фармацевтичній термінології, як правило, неузгоджене означення вживається у родовому відмінку однини, за винятком:
aqua Amygdalārum мигдальна вода (вода мигдалів)
massa pilulārum пілюльна маса (маса пілюль)
oleum Olivārum оливкове масло
Неузгоджене означення, яке вказує на назву рослини, а також хімічного елемента або лікарського засобу, пишеться з великої літери:
tinctura Belladonnae – настойка красавки
tabuletta Bromcamphŏrae - таблетка бромкамфори
§36. ПОПЕРЕДНІ ВІДОМОСТІ ПРО ПРИЙМЕННИКИ
Прийменники в латинській мові вживаються тільки з двома відмінками – Accusatīvus i Ablatīvus.Наприклад:
Per – через (Acc) Per horam протягом години
Ex – із (Abl.) Ex aqua з води
Прийменники іn - в, на, у; sub - під вживаються із Асс. і з Abl. в залежності від питання. При питанні куди? ці прийменники керують Асс.: іn aquam - у воду; sub linguam - під язик; при питанні, де?, в чому? - Аbl.: іn aqua - у воді, sub lingua - під язиком.
Якщо йдеться про поділ на частини, то прийменник in вживається з Acc. Наприклад:
Hora in minutes dividĭtur. Година поділяється на хвилини.