- •Фонетика урок 1 (lectio prima)
- •§1. Латинський алфавіт
- •§2. Класифікація звуків
- •§3. Правила читання голосних букв
- •§4. Дифтонги
- •§5. Приголосні (consonantes)
- •§6. Вправи
- •§7. Лексичний мінімум
- •Урок 2 (lестiо secunda)
- •§8. Вимова деяких приголосних
- •§9. Вправи
- •§10. Буквосполучення приголосних з голосними
- •§1L. Буквосполучення приголосних з н
- •§12. Лексичний мінімум
- •§13. Вправи
- •Крилаті латинсъкi вислови
- •Урок з (lectio теrтіа)
- •§14. Наголос (accentus)
- •§15 Лексичний мінімум
- •§16. Вправи
- •§17. Контрольні запитання
- •Морфологія урок 4 (lectio quarta)
- •§18. Дієслово (verbum). Загальні відомості
- •§19. Вправа
- •§20. Наказовий спосіб (modus impertivus) Утворення наказового способу
- •§21. Вправи
- •§22. Теперішній час дійсного способу
- •Словникова форма дієслова
- •§24. Допоміжне дієслово бути (sum, esse)
- •§25. Вправи
- •§26. Лексичний мінімум і дієвідміна
- •§27. Контрольні запитання
- •§30. Лексичний мінімум
- •§32. Контрольні запитання
- •Урок 6 (lectio sexta)
- •§33. Перша відміна іменників
- •Винятки щодо і.Менників першої відміни
- •Латинсько – грецькі дублети Латинський іменник Грецький іменник і його основа Значення
- •§37. Лексичний мінімум
- •§38. Вправи
- •Крилаті латинські вислови
- •§39. Контрольні запитання
- •Урок 7 (lectio septima)
- •§40. Словотвір. Терміноелементи
- •§41. Лексичний мінімум
- •§42. Вправи
- •§43. Контрольні запитання
- •§45. Латинсько-грецькі дублети іменників
- •Латинський Грецький іменник Значення
- •Терміноелементи іменників іі відміни чоловічого poдy
- •§46. Лексичний мінімум
- •§47. Вправи
- •§48, Контрольні запитання
- •Іменники іі відміни середнього роду грецького походження
- •§50. Латинсько-грецькі дублети іменників
- •Латинський іменник Грецький іменник Значення
- •§51. Лексичний мінімум
- •§52. Вправи
- •§53. Суфікси іменників другої відміни
- •3Разки відмінювання прикметників і і II відмін
- •Зразки відмінювання іменників з пpикметниками
- •Субстантuвація прикметників
- •Латинсько-грецькі дублетu прикметників I і II відмін
- •§56. Лексичний мінімум
- •§57. Суфікси прикметників першої і другої
- •2 Суфікси -ĭc-, -īn-. Приєднуючись до основи іменників, вказують на належність. А також на відношення до предмету або місця. Наприклад:
- •§58. Вправи
- •§59. Контрольні запитання
- •Уpok 11 (lec'iio undecima)
- •§60. Короткі відомості про рецепт
- •Про рецептурні скорочення
- •Приклади основних рецептурних скорочень
- •§61. Лексичний мінімум
- •§62. Вправи
- •§63. Контрольні запитання
- •Урок 12 (lectio duodecima)
- •§64. Латинська хімічна номенклатура
- •Безкисневі солі
- •§65. Вправи
- •§66. Лікарські форми
- •§67. Вправи
- •§68. Умовний спосіб (modus con!unctivus)
- •§69. Вправи
- •§70. Лексичний мінімум
- •§71. Контрольні запитання
- •§72. Третя відміна іменників (declinatio tertia)
- •§73. Іменники третьої відміни чоловічого роду
- •§74. Суфікси іменників третьої відміни чоловічого роду
- •§75. Вправи
- •Крилаті латинські вислови
- •§79. Суфікси іменників третьої відміни жіночого роду
- •§80.Терміноелементи іменників третьої відміни
- •§81. Вправи
- •§82. Лексичний мінімум
- •§83. Контрольні запитання
- •§84. Особливості відмінювання іменників і грецького походження на -sis
- •§85. Вправи
- •Урок 15 (lectio quinta decima)
- •§86. Іменники третьої відміни середнього роду
- •§87. Вправи
- •In corpore. В повному складі (в тілі).
- •§88. Лексичний мінімум
- •§89. Контрольні запитання
- •Урок 16 (lectio sexta deCiMa)
- •§90. Прикметники третьої відміни (прикметники другої групи)
- •Infinitivus Nominativus Genetivus
- •§91. Узгодження прикметників третьої відміни з іменниками першої, другої і третьої відмін
- •§92.Вправи
- •Крилаті латинські вислови
- •§93. Лексичний мінімум
- •§94. Контрольні запитання
- •Урок 17 (lectio septima decima)
- •§95. Четверта відміна іменників (declinatio quarta)
- •§96. Вправи
- •§97. Лексичний мінімум
- •§98. П'ята відміна іменників (declinatio quinta)
- •§99. Вправи
- •In medias res. У суть справи.
- •§103. Найвищий ступінь порівняння (gradus superlaTlVus)
- •§104. Утворення ступенів порівняння прикметників від різних основ
- •§105. Недостатні ступені порівняння прикметників
- •Inferior, inferius infimus, a, um
- •§106. Вживання відмінків при ступенях порівняння
- •§107. Вживання ступенів порівняння прикметників у медичній термінології
- •§108. Вправи
- •§109. Контрольні запитання
- •§110. Прислівник (adverbum)
- •§111. Прислівники, які вживаються в рецептурі
- •§112. Вправи
- •§113. Контрольні запитані
- •§114. Числівник (nomen numerale)
- •§115. Числівники-префікси
- •§116. Вправи
- •§117. Контрольні запитання
- •Урок 20 (lectio vicesima)
- •§118. Короткі відомості про займенники
- •§119. Вправи
- •§120. Прийменники (praepositiones)
- •§121. Вправи
- •§122. Контрольні запитання
- •§123. Сполучники (coniunctiones)
- •§124. Вправи
- •§125. Підсумкові контрольні запитання
§15 Лексичний мінімум
Althaea алтей
ligamentum зв'язка
aqua destillata дистильована вода
reflexus рефлекс
tinctura настойка
spirituosus спиртовий
mineralis мінеральний
medicina медицина
dystrophia розлад живлення
Сhаmоmillа ромашка
bacillus паличка, бацила
abscessus нарив
musculus м'яз
dесосtum відвар
complexus комплекс, сукупність
vulnus рана
chirurgus хірург
natura природа
tabuletta таблетка
status стан
mixtura мікстура
оlеum масло
scapula лопатка
Оріum опій
§16. Вправи
1. Визначити довготу і короткість другого складу від кінця слова:
Belladonna - беладонна, tabuletta - таблетка, instrumentum - інструмент, bacillus – бацила, паличка, сеrebellum - мозочок, decoctum - відвар, Strophanthus - строфант, mixtura - мікстура, inflammatio - запалення, gossipium - вата, oxygenium - кисень, processus - відросток, frontalis - ло6ний, articularis - суглобний, acidum - кислота, frigidus - холодний.
2. Переписати слова, визначити довготу або короткість другого складу, поставити наголос:
Articulatio - суглоб, aethereus - ефірний, remedium - засіб, ліки, profundus - глибокий, diaeta - спосіб життя, ехtеrnus - зовнішній, ventriculus - шлунок, Vіоlа - фіалка, facies - обличчя, поверхня, oculus - око, antebrachium - передпліччя, supercilіum - брова.
3. Визначити місце наголосу за словником:
Oesophagus, extremitas, tuberositas, digitus, lаmіnа, саmphorа, choledochus, skeleton.
4. Визначити довгота та короткість другого складу, а також місце наголосу в таких термінах:
Palatum mollе - м'яке піднебіння, bulbus осulі - очне яблуко, ventriculus cordis - шлунок серця, tinctura Valerianae - настойка валеріани, capsula gelatinosa - желатинова капсула.
§17. Контрольні запитання
1. Назвати голосні літери латинського алфавіту і правила їх читання.
2. В яких коренях і префіксах вживається у?
3. Що називається дифтонгом? Які дифтонги є в латинській мові і як вони вимовляються?
4. Як читається буква с? Дати приклади.
5. В яких випадках s читається, як українське з?
6. Які буквосполучення зустрічаються в словах латинської мови і як вони читаються?
7. В якому випадку ti читається як ці?
8. Як читаються буквосполучення сh, рh, rh, th і в яких словах вони зустрічаються?
9. В яких випадках голосний вважається довгим, а в яких – коротким?
10. Назвати правила наголосу в словах латинської мови.
Морфологія урок 4 (lectio quarta)
§18. Дієслово (verbum). Загальні відомості
В медичній термінології дієслово вживається головним чином в рецептурі. Тому основна увага в нашому курсі приділяється вивченню тих форм, що вказують на прохання або наказ (наказового і умовного способів). Розглядаючи утворення теперішнього часу дійсного способу активного і пасивного станів, потрібно звернути увагу на утворення 3 -ї особи однини і множини.
Дієслово в латинській мові має:
1) два числа: numerus singularis - однина
numerus pluralis - множина
2) три особи: persona ргіmа - перша особа
persona secunda - друга особа
persona tertia - третя особа
3) три способи modus indicativus - дійсний спосіб
modus coniunctіvus - умовний спосіб
modus imperativus - наказовий спосіб
4) шість часів (з яких вивчаємо тільки теперішній час - praesens).
5) два стани: genus actіvum - активний стан
genus passivum - пасивний стан
Початковою формою дієслова є неозначена форма (infinitivus praesentis), що закінчується на -re.
Всі латинські дієслова поділяються на чотири дієвідміни в залежності від кінцевого голосного звука основи теперішнього часу дійсного способу.
Основа дієслова визначається за неозначеною формою, від якої відкидаються закінчення -re в І, П, ІV, дієвідмінах і -ĕrе - в Ш дієвідміні.
До першої дієвідміни належать дієслова, основа яких закінчуються на ā (infinitivus- āre):
Iпfiпitivus Основа
curā-re лікувати curā-
dā-re видавати, відпускати dā-
signā-re позначати signā-
filtrā-re фільтрувати filtrā-
До другої дієвідміни належать дієслова, основа яких закінчується на ē (infinitivus на -ērе):
mіsсē-rе змішувати mіsсē-
vіdē-rе бачити vіdē-
dосē-rе вчити, навчати dосē-
До третьої дієвідміни належать дієслова, основа яких закінчується на приголосний, а в деяких випадках - на u (infinitivus на -ĕrе):
divid-ĕre розділяти divid-
dilu-ĕre розбавляти, розводити dilu-
coqu-ĕre варити coqu-
До четвертої дієвідміни належать дієслова, основа яких закінчується на і (infinitivus на -іre):
audī-re слухати audī-
nutrī-rе годувати nutrī-
finī-re закінчувати finī-