- •Фонетика урок 1 (lectio prima)
- •§1. Латинський алфавіт
- •§2. Класифікація звуків
- •§3. Правила читання голосних букв
- •§4. Дифтонги
- •§5. Приголосні (consonantes)
- •§6. Вправи
- •§7. Лексичний мінімум
- •Урок 2 (lестiо secunda)
- •§8. Вимова деяких приголосних
- •§9. Вправи
- •§10. Буквосполучення приголосних з голосними
- •§1L. Буквосполучення приголосних з н
- •§12. Лексичний мінімум
- •§13. Вправи
- •Крилаті латинсъкi вислови
- •Урок з (lectio теrтіа)
- •§14. Наголос (accentus)
- •§15 Лексичний мінімум
- •§16. Вправи
- •§17. Контрольні запитання
- •Морфологія урок 4 (lectio quarta)
- •§18. Дієслово (verbum). Загальні відомості
- •§19. Вправа
- •§20. Наказовий спосіб (modus impertivus) Утворення наказового способу
- •§21. Вправи
- •§22. Теперішній час дійсного способу
- •Словникова форма дієслова
- •§24. Допоміжне дієслово бути (sum, esse)
- •§25. Вправи
- •§26. Лексичний мінімум і дієвідміна
- •§27. Контрольні запитання
- •§30. Лексичний мінімум
- •§32. Контрольні запитання
- •Урок 6 (lectio sexta)
- •§33. Перша відміна іменників
- •Винятки щодо і.Менників першої відміни
- •Латинсько – грецькі дублети Латинський іменник Грецький іменник і його основа Значення
- •§37. Лексичний мінімум
- •§38. Вправи
- •Крилаті латинські вислови
- •§39. Контрольні запитання
- •Урок 7 (lectio septima)
- •§40. Словотвір. Терміноелементи
- •§41. Лексичний мінімум
- •§42. Вправи
- •§43. Контрольні запитання
- •§45. Латинсько-грецькі дублети іменників
- •Латинський Грецький іменник Значення
- •Терміноелементи іменників іі відміни чоловічого poдy
- •§46. Лексичний мінімум
- •§47. Вправи
- •§48, Контрольні запитання
- •Іменники іі відміни середнього роду грецького походження
- •§50. Латинсько-грецькі дублети іменників
- •Латинський іменник Грецький іменник Значення
- •§51. Лексичний мінімум
- •§52. Вправи
- •§53. Суфікси іменників другої відміни
- •3Разки відмінювання прикметників і і II відмін
- •Зразки відмінювання іменників з пpикметниками
- •Субстантuвація прикметників
- •Латинсько-грецькі дублетu прикметників I і II відмін
- •§56. Лексичний мінімум
- •§57. Суфікси прикметників першої і другої
- •2 Суфікси -ĭc-, -īn-. Приєднуючись до основи іменників, вказують на належність. А також на відношення до предмету або місця. Наприклад:
- •§58. Вправи
- •§59. Контрольні запитання
- •Уpok 11 (lec'iio undecima)
- •§60. Короткі відомості про рецепт
- •Про рецептурні скорочення
- •Приклади основних рецептурних скорочень
- •§61. Лексичний мінімум
- •§62. Вправи
- •§63. Контрольні запитання
- •Урок 12 (lectio duodecima)
- •§64. Латинська хімічна номенклатура
- •Безкисневі солі
- •§65. Вправи
- •§66. Лікарські форми
- •§67. Вправи
- •§68. Умовний спосіб (modus con!unctivus)
- •§69. Вправи
- •§70. Лексичний мінімум
- •§71. Контрольні запитання
- •§72. Третя відміна іменників (declinatio tertia)
- •§73. Іменники третьої відміни чоловічого роду
- •§74. Суфікси іменників третьої відміни чоловічого роду
- •§75. Вправи
- •Крилаті латинські вислови
- •§79. Суфікси іменників третьої відміни жіночого роду
- •§80.Терміноелементи іменників третьої відміни
- •§81. Вправи
- •§82. Лексичний мінімум
- •§83. Контрольні запитання
- •§84. Особливості відмінювання іменників і грецького походження на -sis
- •§85. Вправи
- •Урок 15 (lectio quinta decima)
- •§86. Іменники третьої відміни середнього роду
- •§87. Вправи
- •In corpore. В повному складі (в тілі).
- •§88. Лексичний мінімум
- •§89. Контрольні запитання
- •Урок 16 (lectio sexta deCiMa)
- •§90. Прикметники третьої відміни (прикметники другої групи)
- •Infinitivus Nominativus Genetivus
- •§91. Узгодження прикметників третьої відміни з іменниками першої, другої і третьої відмін
- •§92.Вправи
- •Крилаті латинські вислови
- •§93. Лексичний мінімум
- •§94. Контрольні запитання
- •Урок 17 (lectio septima decima)
- •§95. Четверта відміна іменників (declinatio quarta)
- •§96. Вправи
- •§97. Лексичний мінімум
- •§98. П'ята відміна іменників (declinatio quinta)
- •§99. Вправи
- •In medias res. У суть справи.
- •§103. Найвищий ступінь порівняння (gradus superlaTlVus)
- •§104. Утворення ступенів порівняння прикметників від різних основ
- •§105. Недостатні ступені порівняння прикметників
- •Inferior, inferius infimus, a, um
- •§106. Вживання відмінків при ступенях порівняння
- •§107. Вживання ступенів порівняння прикметників у медичній термінології
- •§108. Вправи
- •§109. Контрольні запитання
- •§110. Прислівник (adverbum)
- •§111. Прислівники, які вживаються в рецептурі
- •§112. Вправи
- •§113. Контрольні запитані
- •§114. Числівник (nomen numerale)
- •§115. Числівники-префікси
- •§116. Вправи
- •§117. Контрольні запитання
- •Урок 20 (lectio vicesima)
- •§118. Короткі відомості про займенники
- •§119. Вправи
- •§120. Прийменники (praepositiones)
- •§121. Вправи
- •§122. Контрольні запитання
- •§123. Сполучники (coniunctiones)
- •§124. Вправи
- •§125. Підсумкові контрольні запитання
Урок 2 (lестiо secunda)
§8. Вимова деяких приголосних
Буква C перед голосними е, і, у, дифтонгами ае, ое читається як укрaїнське ц:
cerebrum (церебрум) мозок
cito (ціто) швидко
cystis (цістіс) міхур
caecum (цекум) сліпа кишка
соelіа (целія) черевна порожнина
Перед голосними а, о, u, всіма приголосними і в кінці слова с читається як українське к:
caput (кanут) голова
сorрus (корпус) тіло
costa (коста) ребро
cutis (кутіс) шкіра
сrаnіum (краніум) череп
lас (ляк) молоко
G читається як українське г:
gutta (гутта) крапля
genu (гену) коліно
gramma (грамма) грам
H читається м'яко, як українське г (в слові гарний):
hоmo (гомо) людина
herba (герба) трава
hepar (гепар) печінка
К читається як українське к. Вживається в словах нелатинського походження:
Каlium (каліум) калій
keratitis (кератітіс) запалення рогівки ока
L завжди читається м'яко, як ль.
clavicula (клявікуля) ключиця
mel (мель) мед
pulvis (пульвіс) порошок.
Q завжди вживається з буквою u. Сполучення qu перед голосним, з яким утворює окремий склад, читаєтьєя як кв:
aqua (аква) вода
liquor (ліквор) рідина
squama (сквама) луска.
S між двома голосними, а також між голосним і приголосним m або n читається як з:
nаsus (назус) ніс
bаsis (базіс) основа
narcosis (наркозіс) наркоз
mensis (мензіс) місяць
gargarіsmа (гаргарізма) полоскання (для рота)
organіsmus (організмус) організм
Х читається як кс, а між голосними - як кз:
rаdix (радікс) корінь
арех (апекс) верхівка
luх (люкс) світло
exitus (екзітус) смертельний кінець
extractum (екстрактум) екстракт, витяжка.
Z читається як з і вживається в словах, запозичених з грецької мови:
zуgоmа (зігома) вилиця
zonа (зона) пояс
zoon (зоон) тварина
eczema (екзема) екзема.
В словах Zincum (цінкум) - цинк і influenza (інфлюенца) грип z читається як українське ц.
§9. Вправи
1. Прочитати слова, звернувши увагу на правила читання букви с:
Cаvum - порожнина, lаcrіmа - сльоза, cranium - череп, fractura - перелом, crista - гребінь, medicus - лікар, medici - лікарі, сеrеbrum - мозок, cervix - шия, corpus - тіло, соеnа - обід, canalis - канал, cartilago – хрящ, salicylicus - саліциловий, саеcus - сліпий.
2. Визначити, в яких cлoвax s читається як с, а в яких як з:
Saccharum - цукор, oculus – око, clavicula – лопатка, nаrсоsis - наркоз, dosis - доза, gelatinosis - желатиновий, sulfur - сірка, usus - вживання, emulsum - емульсія, emplastrum - пластир, infusum – настій, sуmрtomа - ознака, dens - зуб, nеоplasma - новоутворення.
3. Прочитати слова, звернути увагу на читання приголосних букв х та z.
Oxydum – окис, рах – мир, oryza - рис, mixtura - мікстура, суміш, cortex – кора, zооlogіа - зоологія, extractum – витяжка, zincum - цинк.
§10. Буквосполучення приголосних з голосними
Буквосполучення ngu перед голосними читається як нгв:
lingua (лінгва) язик, мова
unguentum (унгвентум) мазь
sаinguis (сангвіс) кров
Склад tі перед голосними читається як українське ці:
ореratіо (операціо) операція
сuratіо (кураціо) лікування
solutio (сопюціо) розчин
Якщо перед ti стоїть s або х то він читається як ті:
combustio (комбустіо) опік
оstіum (остіум) отвір
mixtio (мікстіо) суміш
Буквосполучення su перед голосним, з яким утворює окремий склад, читається як св:
consuetudo (консветудо) звичка