- •Фонетика урок 1 (lectio prima)
- •§1. Латинський алфавіт
- •§2. Класифікація звуків
- •§3. Правила читання голосних букв
- •§4. Дифтонги
- •§5. Приголосні (consonantes)
- •§6. Вправи
- •§7. Лексичний мінімум
- •Урок 2 (lестiо secunda)
- •§8. Вимова деяких приголосних
- •§9. Вправи
- •§10. Буквосполучення приголосних з голосними
- •§1L. Буквосполучення приголосних з н
- •§12. Лексичний мінімум
- •§13. Вправи
- •Крилаті латинсъкi вислови
- •Урок з (lectio теrтіа)
- •§14. Наголос (accentus)
- •§15 Лексичний мінімум
- •§16. Вправи
- •§17. Контрольні запитання
- •Морфологія урок 4 (lectio quarta)
- •§18. Дієслово (verbum). Загальні відомості
- •§19. Вправа
- •§20. Наказовий спосіб (modus impertivus) Утворення наказового способу
- •§21. Вправи
- •§22. Теперішній час дійсного способу
- •Словникова форма дієслова
- •§24. Допоміжне дієслово бути (sum, esse)
- •§25. Вправи
- •§26. Лексичний мінімум і дієвідміна
- •§27. Контрольні запитання
- •§30. Лексичний мінімум
- •§32. Контрольні запитання
- •Урок 6 (lectio sexta)
- •§33. Перша відміна іменників
- •Винятки щодо і.Менників першої відміни
- •Латинсько – грецькі дублети Латинський іменник Грецький іменник і його основа Значення
- •§37. Лексичний мінімум
- •§38. Вправи
- •Крилаті латинські вислови
- •§39. Контрольні запитання
- •Урок 7 (lectio septima)
- •§40. Словотвір. Терміноелементи
- •§41. Лексичний мінімум
- •§42. Вправи
- •§43. Контрольні запитання
- •§45. Латинсько-грецькі дублети іменників
- •Латинський Грецький іменник Значення
- •Терміноелементи іменників іі відміни чоловічого poдy
- •§46. Лексичний мінімум
- •§47. Вправи
- •§48, Контрольні запитання
- •Іменники іі відміни середнього роду грецького походження
- •§50. Латинсько-грецькі дублети іменників
- •Латинський іменник Грецький іменник Значення
- •§51. Лексичний мінімум
- •§52. Вправи
- •§53. Суфікси іменників другої відміни
- •3Разки відмінювання прикметників і і II відмін
- •Зразки відмінювання іменників з пpикметниками
- •Субстантuвація прикметників
- •Латинсько-грецькі дублетu прикметників I і II відмін
- •§56. Лексичний мінімум
- •§57. Суфікси прикметників першої і другої
- •2 Суфікси -ĭc-, -īn-. Приєднуючись до основи іменників, вказують на належність. А також на відношення до предмету або місця. Наприклад:
- •§58. Вправи
- •§59. Контрольні запитання
- •Уpok 11 (lec'iio undecima)
- •§60. Короткі відомості про рецепт
- •Про рецептурні скорочення
- •Приклади основних рецептурних скорочень
- •§61. Лексичний мінімум
- •§62. Вправи
- •§63. Контрольні запитання
- •Урок 12 (lectio duodecima)
- •§64. Латинська хімічна номенклатура
- •Безкисневі солі
- •§65. Вправи
- •§66. Лікарські форми
- •§67. Вправи
- •§68. Умовний спосіб (modus con!unctivus)
- •§69. Вправи
- •§70. Лексичний мінімум
- •§71. Контрольні запитання
- •§72. Третя відміна іменників (declinatio tertia)
- •§73. Іменники третьої відміни чоловічого роду
- •§74. Суфікси іменників третьої відміни чоловічого роду
- •§75. Вправи
- •Крилаті латинські вислови
- •§79. Суфікси іменників третьої відміни жіночого роду
- •§80.Терміноелементи іменників третьої відміни
- •§81. Вправи
- •§82. Лексичний мінімум
- •§83. Контрольні запитання
- •§84. Особливості відмінювання іменників і грецького походження на -sis
- •§85. Вправи
- •Урок 15 (lectio quinta decima)
- •§86. Іменники третьої відміни середнього роду
- •§87. Вправи
- •In corpore. В повному складі (в тілі).
- •§88. Лексичний мінімум
- •§89. Контрольні запитання
- •Урок 16 (lectio sexta deCiMa)
- •§90. Прикметники третьої відміни (прикметники другої групи)
- •Infinitivus Nominativus Genetivus
- •§91. Узгодження прикметників третьої відміни з іменниками першої, другої і третьої відмін
- •§92.Вправи
- •Крилаті латинські вислови
- •§93. Лексичний мінімум
- •§94. Контрольні запитання
- •Урок 17 (lectio septima decima)
- •§95. Четверта відміна іменників (declinatio quarta)
- •§96. Вправи
- •§97. Лексичний мінімум
- •§98. П'ята відміна іменників (declinatio quinta)
- •§99. Вправи
- •In medias res. У суть справи.
- •§103. Найвищий ступінь порівняння (gradus superlaTlVus)
- •§104. Утворення ступенів порівняння прикметників від різних основ
- •§105. Недостатні ступені порівняння прикметників
- •Inferior, inferius infimus, a, um
- •§106. Вживання відмінків при ступенях порівняння
- •§107. Вживання ступенів порівняння прикметників у медичній термінології
- •§108. Вправи
- •§109. Контрольні запитання
- •§110. Прислівник (adverbum)
- •§111. Прислівники, які вживаються в рецептурі
- •§112. Вправи
- •§113. Контрольні запитані
- •§114. Числівник (nomen numerale)
- •§115. Числівники-префікси
- •§116. Вправи
- •§117. Контрольні запитання
- •Урок 20 (lectio vicesima)
- •§118. Короткі відомості про займенники
- •§119. Вправи
- •§120. Прийменники (praepositiones)
- •§121. Вправи
- •§122. Контрольні запитання
- •§123. Сполучники (coniunctiones)
- •§124. Вправи
- •§125. Підсумкові контрольні запитання
§116. Вправи
1.Утворити терміни за допомогою префіксів-числівників:
півграма (грам — gramma)
трикутний (кутовий — angularis)
півовальний (овальний — ovalis)
тристулковий (стулковий — cuspidalis)
2. Перекласти українською мовою:
1.Musculus biceps brachii, musculus triceps brachii. 2. In cavo thoracis hominis pulmones duo et cor sunt. 3 In cranio os frontale unum est, ossa temporalia duo sunt. 4. Divide pulverem in partes aequales numero decem. 5. Nervus occipitalis tertius. 6. Nervus trigeminus. 7. Hemiplegia, diplegia, triplegia, tetraplegia. 8. Duodenectomia.
3. Перекласти латинською мовою:
1.Перелом четвертого ребра. 2. Третій суглоб. 3. Двоокис вуглецю. 4. Трава деревію. 5.Перший шийний хребець називається атлантом. 6. Листя трилисника. 7. Мазь гідрохлорида тетрацикліну 1% для очей.
4.Перекласти терміни:
Hemiplegia, polyaemia: monographia; bidestillatus, a, um; heptanum; febris quintidiana: tripartitus, a, um; hemialgia: decamevitum
5. Перекласти рецепти:
1.Візьми: Настою листя трилисника 10,0 : 200 мл
Видай. Познач. По 1 столовій ложці тричі на день перед їдою.
2.Візьми: Настою трави деревію 15,0 : 200 мл
Видай. Познач. По 1 столовій ложці тричі на день.
3. Візьми: Тетрабората натрію 2,5
Гліцерину 5,0
Етилового спирту до 10,0
Змішай. Видай. Познач. Зовнішнє.
КРИЛАТІ ЛАТИНСЬКІ ВИСЛОВИ
Primus
inter
pares.
ПеPrimus
inter
pares.
Перший
серед рівних.
Tres
faciunt collegium. Троє
утворюють товариство.
Qui
scribit, bis legit. Хто
пише, двічі читає.
рший серед рівних.
Tres
faciunt collegium. Троє
утворюють товариство.
Qui
scribit, bis legit. Хто
пише, двічі читає.
§117. Контрольні запитання
На які групи поділяються числівники?
Назвати кількісні числівники від 1 до 10.
Як узгоджуються числівники з іменниками?
Назвати числівники-префікси, навести приклади медичних термінів.
Урок 20 (lectio vicesima)
§118. Короткі відомості про займенники
В латинській мові займенники (pronomina) поділяються на кілька груп:
1.Особові (personalia): ego — я, tu — ти, nos — ми, vos — ви. Особові займенники в 3-й особі однини і множини не вживаються. Вони замінюються вказівними займенниками is, еа, id (той. та. те); ille, illa, illud (той. та, те).
2.Зворотний (reflexivum) sui себе.
Присвійні (possessiva);
meus a, um мій, моя, моє
tuus, а, um твій, твоя, твоє
suus, a, um свій, своя, своє
noster, tra, trum наш, наша, наше
vester, tra, trum ваш. ваша, ваше
Вказівні (demonstrativa):
ille, ilia, illud; is, ea, id той, та, те
idem, eadem, idem той самий
hiс, haec, hoc цей, ця, це
Відносні (relatіva): qui, quae, quod який. яка. яке
Взаємовідносні (correlativа): talis, e такий, така, таке.
Питальні (interrogatіva). quis? quid? хто? що?
Заперечні (negatіva): nemo ніхто, nihil ніщо.
Неозначені (indefinita): quis, quid хтось, щось.
На відміну від української мови особові займенники як підмети при дієсловах не вживаються:
я позначаю — signo
ти позначаєш — signas
він позначає — signat
Рецептурні.вирази з займенниками
Da tales doses... — Видай такі дози...
Per se (Acс. sing, від sui) — в чистому вигляді (дослівно через себе)
Iodum per se йод в чистому вигляді
Sulfur per se сірка в чистому вигляді
Pro me (Abl. sing, від ego) — для мене
4. Е quo (е qua) — з якого (з якої)
Misce, ut fiat massa pilularum, e qua formentur pilulae numero 40. Змішай, щоб утворилась пілюльна маса, з якої необхідно зробити пілюлі числом 40.
3. Cui adde — до якого (якої) додай...
Misce, ut fiat emulsum, cui adde tincturae Opii, simplicis guttas deceni. Змішай, щоб утворилась емульсія, до якої додай 10 крапел простого настою опію.
Клінічний вираз status idem означає — стан хворого той же самий.