Питання для самоконтролю

1. Які етичні норми, стандарти й вимоги діють у процесі функціонування орга-нізації?

2. Укажіть основні етичні проблеми відносно найманого працівника до фірми.

3. Розповідайте про способи встановлення кваліфікації з погляду їхньої етичної складової.

4. У яких випадках непотизм є етичною проблемою, а в які - немає?

5. У чому полягає конфлікт інтересів між роботодавцем і працівником?

6. У якому випадку сигналізаторство буде морально виправданим і морально обов’язковим?

7. Проблема комерційне шпигунство й засоби його запобігання у сучасному бізнесу.

Тема 4. Корпоративна етика та корпоративна соціальна відповідальність у бізнесі

1. Корпоративна культура і етика: параметри визначення, структурні елемен-ти, функції та засоби передачі корпоративної культури.

2. Проблема типології корпоративних культур у сучасному бізнесі.

3. Дискусії про соціальну відповідальність. Основні підходи в визначення соці-альної відповідальності.

4. Основні механізми етичного управління бізнесом (місія, етичний кодекс, комітет з етиці, соціальний аудит, юридичний комітет).

Ключеві терміни та поняття: Корпоративна культура та етика соціа-льна відповідальність бізнесу, механізми етичного управління(місія, етичний кодекс, комітет з етиці, соціальний аудит, юридичний комітет).

Література: Основна [1,4,5,6]. Додаткова [10,21,25,46,47,48,51]

1. Корпоративна культура і етика: параметри визначення, поняття, структурні елементи, функції корпоративної культури та засоби передачі корпоративної культури.

У сучасних умовах розвитку бізнесу ми зіштовхуємося з таким поняттям як «корпоративна культура», найчастіше описуваним як міфічний набір інст-рументів, за допомогою яких можна активізувати роботу співробітників. Однак питання про те, що, властиво, являє собою корпоративна культура, залишається відкритим, незважаючи на конкретні дослідження які свідчать, що система ці-нностей, яка регулює етичні відносини співробітників у даній організації (влас-тиво, корпоративна етика) має важливе значення для кожного з них. Так що ж це те-яке - корпоративна культура? Щоб відповістити на дане запитання розг-лянемо деякі параметри виміру корпоративної культури.

1. Корпоративна культура існує в будь-якій організації - завжди і скрізь, де є люди, що створюють у процесі взаємодії певне соціальне середовище неза-лежно від побажань і думки керівництва.

2. Корпоративна культура має психолого - мотиваційну підставу. Так, відповідно до класичної теорії мотивації А. Маслоу, у числі задоволення базо-вих потреб виникають потреби іншого плану: в усвідомленні приналежності до колективу (визнанні, повазі і самореалізації). Найважливішу роль таких мотиваційних факторів підкреслював і Д. Мак Клелланд у своїй теорії «соціа-льно обумовлених потреб», виділяючи одну з основних мотиваційних складо-вих потреб - потребу у співучасті («аффіляції»). Відповідно до цієї концепції, люди з потребою в аффіляції можуть бути мотивовані, якщо виконують роботу разом з тими, кого вони знають і кому довіряють.

3. Корпоративна культура заснована на моральних вимірах.. Якщо за основу взяти визначення корпоративної культури Д. Джаффі й С. Роббінса як «системи загальних переконань, вірувань і цінностей, що направляють і підт-римують організаційну поведінку, яка виступає в ролі якогось «соціального клею» і допомагає втримувати цілісність організації за рахунок створення прийнятних стандартів мислення, поводження і дії», то тут ми маємо справу з наймо-гутнішим мотиваційним факторів взаємодії людей, що здобуває клю-чове значення в понятті корпоративної культури.[48, 187].

4. Корпоративна культура індивідуальна і неповторна у кожної орга-нізації саме тому, що колективні цінності норми й стандарти організаційної поведінки (сформований тип взаємодії між людьми, загально прийнятих і не прийнятих моделей поводження і т.п..) повинні збігатися з очікуваннями спів-робітників, їхніми індивідуальними цінностями, світоглядом та переконання-ми. Саме таке сполучення визначає тип і конкретну форму реалізації корпора-тивної культури організації.

5. Корпоративна культура не може бути формалізована і запропоно-вана декларативно. Поведінкова модель складається під впливом неформаль-них процесів, які існують у кожній організації і про які керівники можуть на-віть не догадуватися. Таким чином сформулюємо загальне поняття корпорати-вной культури: Корпоративна культура є специфічною формою існування системи, яка містить у собі:

1. Комплекс мотиваційних складових потреб особистості (співучасті – аффі-ляції, визнанні, повазі й самореалізації).

2. Систему особистих і колективних цінностей, норм і стандартів, які прийма-ються і усвідомлюються всіма членами організації.

3. Модель (моделі) організаційної поведінки (система прийомів і правил внут-рішньої інтеграції і зовнішньої адаптації працівників компанії).

4. Комплекс норм, стандартів і ритуалів (традицій), які виправдали себе у ми-нулому й підтвердили свою актуальність сьогодні.

До складу корпоративної культури також входять елементи:

1. прийнята система лідерства;

2. діюча система комунікації і ритуалів;

3. іміджеві складові стратегії розвитку (бренд - марки, слоган, лозунги, герби, реклама, послуги (мерчандайзинг у торговельних компаніях) і ін.

Функції корпоративної культури.

У цей час виділяють сім основних функцій корпоративної культури:

1. Аксеологична функція(нормативна оцінка), яка виникає на основі порівнян-ня реальної поводження людини, групи, корпорації з нормами і законами універсальної моралі культурного поводження людини (позитивних і негати-вних; гуманних й антигуманних, прогресивних і консервативних діях).

2. Пізнавальна функція - пізнання і засвоєння елементів корпоративної куль-тури працівником підприємства, як механізм успішності його включення в життя колективу й професійну діяльність).

3. Світоглядна функція – вплив корпоративної культури на свідомість люди-ни, за допомогою збагнення корпоративних цінностей і перетворення їх у свої власні.

4. Регламентуюча й регулююча функції - застосування елементів корпоратив-ной культури як індикатора й регулятора мотивації й поводження людини в рамках професійної діяльності й соціальної практики (мотиваційна складова моделей організаційної й соціальної поведінки).

5. Комунікаційна функція - забезпечення взаєморозуміння і взаємодії праців-ників через цінності, норми та стандарти поведінки й інші елементи куль-тури, що вироблені корпорацією.

6. Рекреативна функція - відновлення духовних сил у процесі сприйняття еле-ментів культурної діяльності корпорації. Реалізується лише у випадку висо-кого морального потенціалу культури колективу (причетності працівника до цінностей і норм корпоративної культури підприємства).

7. Функція суспільної пам’яті, збереження й нагромадження досвіду корпора-ції як основи формування й підвищення культури суспільства.

Способи передачі корпоративної культури. Крім очевидної орієнтації й програми навчання, культура може передаватися працівникам способами ін-формації, традиції, символів й мови.

1. Інформація містить опис подій, пов’язаних з створенням підприємства, ключовими рішеннями, які визначають стратегію підприємства в майбут-ньому.

2. Традиції - є засобом передачі культури, з якими пов’язані головні цінності підприємства.

3. Символи – є засіб, що пов’язаний з тренд дизайном, плануванням території будинків, меблів, одягом та іншими атрибутами і матеріальними символа-ми. До способів символічної передачі також можна віднести види і типи ор-ганізаційної поведінки керівництва й персоналу: ризикованість, консерва-тизм, авторитарність, участь, індивідуалізм і ін.

4. Мова. Багато підприємств використають мову як спосіб ідентифікації членів підприємства з її культурою або субкультурою. Розвиваючи її, члени підп-риємства підтверджують своє прийняття цієї культури і таким шляхом до-помагають неї зберігати.