Віртуальні системи организацій та організації діловий коммуникації:

1) Електроні повідомлення.2) Скайп розмови. 3)Інтернет конференції та наради.

4.Поняття та історія етикету.Основні види етикету

Термін «етикет» (із фр. – l'etiquette) – це форма, манера поведінки, пра-вила чемності й ввічливості, прийняті в тому або іншому суспільстві. Це особ-лива мова спілкування, що дає можливість, підтримуючи суверенітет кожної особистості, досягти взаєморозуміння, сформувати ту ауру людської культури, у якій тільки й може нормально існувати й розвиватися особистість. Розріз-няють кілька видів етикету: 1) Придворний етикет – строго встановлений порядок і форми обходження при дворах монархів і у світському суспільстві країн з монархічною формою правління. 2) Військовий етикет – сукупність загальноприйнятих правил в армійському житті, манери поведінки військових службовців у всіх сферах їхнього життя. 3) Дипломатичний етикет – правила поведінки дипломатів і інших офіційних осіб у стосунках один з одним і на різ-них офіційних, дипломатичних заходах (прийоми, візити, презентації, перего-вори й ін.). 4) Загально-громадянський етикет – сукупність правил, традицій і умовностей, дотримуваних у спілкуванні між собою приватними особами дано-го суспільства. 5) Діловий етикет. Більшість правил загально-громадянського й ділового етикету збігаються. Однак строгому дотриманню правил етикету в діловому світі надається велике значення. Наприклад, у США функціонує бли-зько 400 консультаційних фірм з іміджу і етикету. У Японії на навчання етикету й на проведення консультацій для службовців з питань етикету щорічно витра-чається близько 700 млн. доларів.

4.1.Етикет службових стосунків: Етикетні правила вітання і знайо-мства. рекомендують: 1) Зустрічаючи знайомого кілька разів протягом дня, можна використати всі ввічливі форми вітань або, якщо всі вони вже вичерпані, можна просто посміхнутися, чемно кивнути головою. Але не слід відвертатися і робити вигляд, що ви його не помітили. 2) Відповідно до правил етикету, чо-ловік першим вітається з жінками, із старшими за віком і станом. Але руку при цьому простягати не слід. Ініціатива належить їм. Той, хто входить у примі-щення, де вже перебуває люди, вітати першим. Коли зустрічаються люди рів-ного статусу, першим вітає той, хто краще вихований. 3) Ознакою гарного тону уважається кланятися людині, що вітає вашого супутника. Якщо вас привітає незнайома людина, то відповідайте її тим же, адже можливо, ви його не впіз-нали. 4) Якщо ви постійний відвідувач, бажано здороватися із працівниками сфери обслуговування. При цьому першим вітається той, хто входить у при-міщення або підходить до столу. Зовсім неприпустимо, коли до працівників сфери обслуговування звертаються на якомусь жаргоні, фамільярно (напри-клад, «шеф», «красуню» і ін.).

4.1.Знайомства 1) Молодші завжди представляються старшим. 2) Жінка, не залежно від віку, першою не представляється чоловіку. 3) Коли знайомлять людей один з одним, у першу чергу, треба називати імена молодших за віком, службовим станом. 4) При знайомстві доречно сказати «дуже радий», «дуже приємно», але не зловживайте цими виразами. 5) Якщо ви не розчули імені або прізвища, можна перепитати у ввічливій формі. 6) Руку для вітання через стіл, а тим більше через поріг не простягають. 7) Щоб познайомитися, зазвичай вико-ристовують посередника. 8) У будь-яких обставинах, коли треба звернутися до незнайомої людини, доречно вдатися до «чарівних слів»: перепрошую..., виба-чите..., будьте ласкаві....

Правила етикету під час бесіди, розмови вважають недопустимим:

1)Вважається неприпустимим торкати співрозмовника за руку чи плече, нама-гаючись у такий спосіб залучити його увага. 2) Дивитися на годинник під час розмови. 3) Дивитися убік. 4) Розмовляти, не піднімаючи очі. 5) Слухати краєм вуха. 6) Розмовляти на великій дистанції. 7) Кричати з вікна чи балкона.

4.2.Прийоми – носять діловий характер, проводяться з метою поглиблен-ня й розширення контактів, одержання потрібної інформації в неофіційній обс-тановці. Прийоми влаштовуються з нагоди національних свят, річниці подій на двосторонній або багатосторонній основі, на честь іноземної делегації, що пе-ребуває в країні, під час повсякденної роботи. Види прийомів: 1) «Келих ша-мпанського» або «келих вина». 2) «Сніданок». 3) «Коктейль» .4) «А ля фур-шет». 5) «Обід - буфет» або «шведський стіл». 5) «Вечеря».

4.3.Візитні картки. В останні роки не тільки в дипломатичних відно-синах, але й у міжнародній діловій практиці на було широкого поширення використання візитних карток. Вони наче б заочно «представляють» свого вла-сника й «діють» від його імені. Представницькі функції візитних карток. Їх використовують: 1) При знайомстві. 2) При нанесенні візиту, після нанесення візиту. 3) Пересилаються подарунки, квіти, альбоми, книги і ін. 4) Пересилаю-ться замість листа, що виражає подяку й ін. 5) Запрошення на прийом і ін.

Умовні скорочення, що використовуються на візитних картках: Для поз-доровлень: P.F. (pour feter) - щоб поздоровити. P.F.N.A. (pour feter le Nouvel An) - щоб поздоровити з Новим роком. P.R.F.N.A. (pour remercier et pour feter...) - щоб дякувати й поздоровити. Для вираження співчуття. Р.С. (pour condeleances) Для вираження подяки. P.R. (pour remercier) Від’їзд із країни. P.P.C. (pour prendre conge) - щоб попрощатися. Подання. P.P. (pour presenter) - щоб представити. При зміні адреси.2 картки: стара і нова. В.К. не підписується, дата не ставиться.