Питання й завдання для самоконтролю:

1. Дайте типологія ділових переговорів по «цілям», тактиці позиціювання і етики партнерських відносин.

2. Які переваги надає використання сучасних інформаційних технологій у ділових комунікаціях?

3. Які основні особливості етики й етикету мережного спілкування?

4. Які навички потрібні для ефективного проведення телеконференцій?

5. Що необхідно враховувати керівникові при впровадженні в організації сис-тем миттєвого повідомлення як засобу ділової комунікації?

1.Дайте коротке визначення стилів проведення ділових переговорів у схемі, що представлена нижче:

Аналітико-агресивний

Гнучко агресивний

Етичний

Товариський

Тема 8. Етика і етикет у міжнародних ділових стосунках

1. Роль і значення етики і етикету в міжнародних відносинах.

2. Особливості підготовки й проведення ділових зустрічей із зарубіжними діловими партнерами: Структура протоколу і програмі прийомів.

3. Особливості ділового етикету різних країн.

Ключеві терміни та поняття: Етика і етикет міжнародних ділових відносин (business ethics; business etiquette), ділові прийоми (business official reception), діловий протокол і програма (business minutes; program), особливості націо-нального ділового прийому і ділового етикету.

Література: Основна [3,7].Додаткова [8,22,26,39]

1.Роль і значення етики і етикету в міжнародних відносинах

Самі давні відомості про етикетні норми ми знаходимо в хроніку і за-пи-сях про офіційні відносини представників різних держав. Письмові договори, які полягали між ними, є складовій частиною дипломатичного протоколу. Пе-рший письмовий договір в історії людства був підписаний між єгипетським фараоном Рамзесом II і хеттським царем Хаттушилем III в 1278 р. до н.е. До-кумент був викарбуваний на срібній дошці, на одному її боці хетський цар на-казав зобразити себе поруч із богом Вєтров, на іншому - свою дружину поруч із богинею Сонця. Рамзес II також використав цей прийом. Із цього часу звичай готовити два однакових (автентичних) тексти договору, а потім обмінювалися ними відтоді ввійшов у повсякденну практику міжнародних відносин. У древ-ній Греції посланці носили із собою спеціальні «ціпки Гермеса». Вони прикра-шалися двома переплетеними вузлами з лавра й крила птаха, останні символі-зували спритність, хитрість,- маневреність і жвавість. Посланець мав при собі інструкції, які були написані на двох табличках, складених навпіл, - «дипломах». Відтіля й увійшло в обіг слово «дипломатія».

Крім дипломатичного етикету існував і «світський». Так Плутарх (П ст.) у своїх «Бесідах Застілля» виносив на обговорення питання етикету зус-трічі гостей, розміщення за столом, їхньої розваги. У цій роботі Плутарх пояс-нює правила вітання, церемоніали незалежних і державних прийомів, нюанси особистого поводження. У частині Серед іншого він намагався дати відповідь і на такі відповіді: Чому чоловіка, які повертаються з мандрівок, повинен спові-щати про цьому своїх жінок?; Чому під час жалоби жінки носять біле плаття?; Чому приносять жертву з непокритою головою. Сенека (в 4 р. до н.е. - в 65 р.) у своїх «Листах до Луцилію» (імператора Нерону) також приводив багато ці-кавих і корисних прикладів як повинен поводитися парубок у суспільстві. Піз-ніше, в Італії ХУ1 сторіччя виходить книга Балтазара Кастильоне «Прид-ворний» (1517), у якій поводження і манери трактувалися як вихованість і ос-віченість. У цьому ж сторіччі видається відома книга Джіовані де ла Каза «Галатео, або книга грішности» (1558), у якій автор описує правила аристо-кратичного етикету.

В Київської Русі побачив світ «Збірник» (1076), що був побудований у вигляді бесіди батька із сином, у якому розглядаються найважливіші питання етики сімейних відносин. Далі на початку XII століття виходить «Наставляння Володимира Мономаха». Серед іншого багато сугубо етикетних рад: «їсти і пити без особливого шуму», «старійшинам підкорятися», «з рівними і підлег-лими жити в згоді», «вести бесіду без думки про обман», «не сваритися в бе-сіді», «не сміятися занадто», «суєту уникати», «не намагатися вчити недбалих осіб» і, «поважати гостя, звідки б він не прийшов: чи простого він звання, чи знатний». В XVI сторіччі узвичаївся «Домострой», що присвячений питанням віри («Як вірувати»), морального боргу «Про відношення до держави» і етики («Про уклад будинку та жіття»). Він став найважливішим документом, що виз-начив уклад життя Росії протягом більше 300 років. У ХУ11 сторіччі Петро 1 видав вердикт «Юності чесне дзеркало» (1717), завдяки якому російський двір став схожим на європейський.

У міру зміцнення зв’язків різних народів Європи і світу удосконалюва-лися норми, правила і протоколи міжнародних відносин. Найширше коло спіл-кування в галузі релігійних, культурних, соціальних, комерційної сфер Х1Х – ХХ століть дозволив сформувати основні елементи міжнародного етикету: 1) Домовленість. 2) Підготовка приміщень. 3) Зустріч делегації. 4) Вітання. 5) Роз-міщення учасників зустрічі. 6) Офіційна мова.