Тема 2. Традиційні й сучасні етичні концепції в бізнесі

1.Традиційні етичні теорії та їх значення в формуванні бізнес етики: релігійні концепції (Протестантськая етика і ії вплив на форміровання підприємства в західної Європі. Православна етика і господарська діяльність).

2.Теорії утилітаризму та деонтичної етики (І.Бентам, Д.С. Міль,І.Кант).

3.Сучасні етичні теорії та їх потенціал у рішенні етичних дилем ділового

життя у сфері бізнес стосунків (Дж.Ролз, Ю.Габермас.).

Ключеві терміни та поняття: Протестантська й православна етика, утилі-таризм деонтична етики, етика справедливості, етика демократії, добродійність і меценатство, вигода і суспільне благо, вимоги, відплата (покарання-санкція), соціальне партнерство, дискурс.

Література: Основна [1,3,4,6] .Додаткова [14,15,17,18,28,33,39,42,44,53,54]

1.Традиційні етичні теорії та їх значення в формуванні бізнес етики: 1.1.Релігійні концепції.

1.1.1.Протестантськая етика і ії вплив на форміровання підприємства в західної Європі

Становлення норм етики в бізнесі тісно пов’язані з релігійними система-ми тих або інших частин світу. Одним з найбільш яскравих прикладів взаємоз-в’язку бізнесу й релігії можна вважати виникнення капіталізму в Європі ХУ1-го століття під впливом протестантської Реформації. Трудова, або професійна дія-льність стала вважатися формою служіння Богові. Щирі протестант повинен був дотримувати певних вимог і в праці, і в побуті: 1.Бути акуратним, охай-ним, дисциплінованим; 2.Учитися самому й учити своїх дітей, учнів і підмайс-трів: 3.Бути вірним своєму слову, чесним в зобов’язаннях і боргу не тільки пе-ред Богом, але й перед домочадцями, працівниками, діловими партнерами і всі-ма оточуючими людьми. [18, 158].

Макс Вебер (1864-1920) у своїх роботі «Протестантська етика й дух ка-піталізму» (1904-1905 р.) показав, що із всіх світових релігій протестантизм найбільшою мірою відповідав духу капіталізму. Він уважав, що історичні зас-луги протестантизму полягають у наступному: 1. протестантизм сприяв ра-ціоналізації виробництва й і буржуазного правопорядку; 2. протестантська трудова етика затвердила у свідомості людей і на практиці такі цінності, як ощадливість, працьовитість, чесність у ділових відносинах, побожне, відношення до власності й до багатства. [17,291]. М. Вебер уважав, що сучасний капіталізм перейшов до самовідтворення протестантської трудової етики й більше не має потреби в її релігійному обґрунтуванні. Сьогодні успішні біз-несмени можуть бути чесними партнерами, доброчесними людьми й патріо-тами своєї батьківщини. Вони розуміють взаємозв’язок між економічним ус-піхом свого бізнесу й суспільним благом.

1.1.2. Православна етика і господарська діяльність

Господарська діяльність дореволюційної Росії у основі своєї визначалася вимогами православного віросповідання. Це була економіка, у якій інтереси ді-лових людей не приносилися в жертву абстрактній ідеї економічної ефектив-ності. На противагу протестантському «приреченню до порятунку» і «виправ-данню вірою» етичною нормою православ’я, за словами протоієрея С.Н. Булга-кова, є «уявлення перед Богом з думкою про відповідальність перед ним» [15, 39]. Позитивний імпульс, що давала релігійність розвитку господарської дія-льності. відображав не тільки загально-християнські норми, але й традиційні практичні господарські чесноти: раціоналізм, обачність, вірність і точність у ділових відносинах, помірність і милосердя, що у господарському житті реалізується у добродійності, які сприймалися як Промисел Божий, де люд-ська воля часто є неспроможною. Система моральних цінностей визначила по-водження представників торгово-промислового шару й лягла в основу купець-ких взаємин. Серед купців одержало таке явище, як висновок угод за допо-могою слова честі, скріпленого не підписом і печаткою, а хрестом. Часто ку-пець міг користуватися тільки кредитним капіталом. Надання кредиту ґрунту-валося на довірі кредитора. Не випадково в цей час слова «віра» і «кредит» бу-ли синонімами.

Наслідком постійного «уявлення перед Богом» були також щедра добро-дійність та меценатство. Досить назвати суми, що витратили на справи ми-лосердя тільки деякі з них: Бахрушини - 3,4 млн. руб., Третьякови - 3,1 млн. А внески С.И. Мамонтова, З.Т. Морозова, К.С. Алексєєва у вітчизняну культуру. Будучи потужним стимулом розвитку охорони здоров’я, освіти культури, бла-годійні пожертвування стали основою соціальної стабільності в країні. Фаб-рика в Росії кінця XIX - початку XX століть стала вже цілим містом, де було все необхідне для життя: школа, лікарні, житлові будинки для робітників та служ-бовців, їдальня, бібліотека, будинок для похилих і ін. Не можна не сказати і ще про одну особливість ділового життя православ’я яка пов’язана із собор-

ним світовідчуванням російської людини. Мова йде про артілі, що були організовані в сфері обслуговування підпри-ємницької діяльності: касири, виконавці грошових доручень, охоронці товарних складів, біржові маклери. Артіль не тільки давала цім людям певні гарантії на випадок не-передбачених обставин, але й ручалася за своїх членів перед клієнтами.

Які ж погляди православ’я на проблему господарської діяльності в цей час. Доводиться відзначити, що вони не настільки пре встигнули (на відміну від протестантизму) як в осмисленні господарських процесів, так і формулю-ванні церквою ясного й актуального економічного кредо. Цьому, безумовно, іс-нують об’єктивні причини, хоча б сімдесят років ідеології радянського періоду, що взагалі істотно підірвали інтелектуальний потенціал РПЦ.

Проте, у рамках «вільних» дискусій, у цей час широко обговорюються питання про норми й етику господарської діяльності в умовах православ’я. Приведемо бесіди бесіди заступником голови Місіонерського відділу Москов-ського Патріархату, завідувачем кафедрою історії Церкви історичного факуль-тету МГУ ім. М.В. Ломоносова, доктором економічних наук, директором депа-ртаменту Рахункової палати РФ ігумена Пилипа (Симонова): «Провадити сьо-годні прибуткову справу й при цьому піклуватися про своїх працівників, не об-манювати державу різними «схемами», не давати хабарів, опираючись на зако-ни віри вкрай складно.Причини криються в зруйнованих зв’язках релігії і дер-жави, тому що економічна система, яка створена за останні 20 років присто-сована не для потреб соціальної справедливості…Однак, ідеї християнської справедливості ніколи не вмирали, вони будуть актуальні завжди – до кінця цього світу» (разр.О.Ж.) [44]. Поряд із цим можна виявити прагнення розро-бити й впровадити методи і форми сучасного управління господарською діяльністю, у тому числі й етич-ного, на основі досягнення сучасної науки. Як приклад можна привести дослі-дження С.А.Шарапова «Етичний кодекс православного підприємця», у якому представлені найважливіші аспекти формування етичного кодексу підприєм-ницької діяльності з урахуванням норм і законів православної етики. Назвемо деякі глави: «Духовні норми поводження в діловому житті», «Підприємницькі цінності», «Мотивація», «Соціально-моральна відповідальність підприємця», «Формування православної корпо-ративної культури на підприємстві», «Відносини з державою й суспільством» [53].

На закінчення хочеться нагадати слова відомого філософа, священика православної церкви С.Н. Булгакова: «Є спільна цінність, у світі якої й потрібно давати порівняльну оцінку різних господарських форм. Це свобода людини і пpaво вільно трудитися. І найкращої з господарських форм, як би вона не нази-валася і яку би комбінацію капіталізму й соціалізму й суспільної власності вона не представляла, є та, яка найбільше повно звільняючи людини як від природ-ної бідності, так і від соціальної неволі» [14].