6.3. Визначення поняття «природний добір».

Природний добір - виборче (диференціальне) відтворення генотипів. Це поняття застосовується до мікроорганізмів, грибів, рослин і тварин, незалежно від способу їх розмноження і тривалості життя індивіду.

Об'єктом добору можуть бути або окремі індивіди, або цілі групи (сім'ї, популяції, групи популяцій, види, угруповання). Відповідно виділяють: індивідуальний і груповий добір.

Популяція - це післядія добору.

Боротьба за існування йде не між генами та їх ознаками, а між їх носіями-особинами. Тому індивідууми – це елементарні об'єкти добору.

Добір завжди йде за фенотипами. Принцип добору за фенотипами означає, що безпосередньою точкою докладання добору може бути лише конкретний результат реалізації генетичної інформації у вигляді певної ознаки або властивості. У фенотипі особини відображені особливості генотипу, тому в низці поколінь добір за фенотипами зводиться до добору певних генотипів.

6.4. Приклади дії природного добору.

Одним з найбільш ґрунтовних досліджень процесу добору в експерименті є робота Сукачова (1928), проведена з кульбабою Tarаxacum officinale. Враховувалося не тільки виживання окремих особин, але й успіх розмноження. З однієї і тієї ж галявини були обрані 3 форми, які розрізнялися як за генотипом так і за фенотипом:

Тип А: з дрібно розітнутим листям;

Тип Б: сильно опушені;

Тип В: з червоними черешками.

64

Рослини, вирощені з насіння кожного типу, були розсаджені на відстані 18 і 3 см один від одного. Підраховувалося число тих рослин, що вижили в різних умовах, число квіток на одній рослині, кількість насіння на суцвітті та на рослині в цілому.

Результати показали, що в умовах рідкісної посадки найбільш життєздатні рослини типу Б. Вони були більш плодючими за загальним числом насіння, хоча перевага за кількістю насіння в одному суцвітті було у рослин типу В.

Оцінка особин проводилася за загальною життєздатністю (і числу потомства), а не за окремо взятою ознакою. Даний приклад демонструє існування добору як диференціального винищування, що приводить до виборчого розмноження.

Яка ж роль природного добору в утворенні нових ознак, тобто його творча роль?

6.5. Провідна роль добору у виникненні нових ознак.

Класичний приклад - явище індустріального меланізму. У 19-20 століттях у розвинених індустріальних районах відбувалося потемніння забарвлення у багатьох метеликів. У Європі змінилося забарвлення у понад 70 видів лускокрилих. Причини і механізми цього явища добре вивчені у Biston betularia, (березової п’ядениці), яка вдень зазвичай непорушно сидить на світлій корі, зливаючись з фоном дерева.

У 1848 році на околиці Манчестера були спіймані одиничні екземпляри темного кольору (меланісти). Згодом вони стали витісняти світлі форми у забруднених і задимлених районах. Темна форма стала протекційною. Комахоїдні птахи виловлювали темних метеликів далеко від промислових районів, а в промислових - світлих метеликів. Поширення меланістичної форми було визначено підтримкою природним добором домінантного гена carbonaria, відповідального не тільки за забарвлення, але і за поведінку (вибір темних поверхонь).

Таким чином, протягом ста років була доведена провідна роль природного добору у виникненні та розповсюдженні нової ознаки.