8.5. Видоутворення.

Процеси видоутворення проходять в популяціях.

Основні шляхи і способи видоутворення:

1. Алопатричне (географічне) видоутворення.

Нові види утворюються шляхом фрагментації, розпаду ареалу батьківського виду.

Приклади: травнева конвалія (Convallaria majalis) поширена в у лісовій зоні Європи. У лісах Кавказу мешкає близький вид травневої конвалії – C. transcaucasica, на Далекому Сході – С. Keiskei. Вважають, що конвалія була широко поширена у лісових районах Північної Євразії, але під час наступу льодовика суцільний ареал був розірваний, а після його відступу окремі частини виду самостійно розвивалися.

Інший спосіб алопатричного видоутворення - при розселенні початкового виду, коли віддалені від центру периферійні популяції розвиваються самостійно (видоутворення у групі великих мартинів).

Тобто в основі алопатричного видоутворення лежать різні форми просторової ізоляції.

2. Симпатричне видоутворення.

Це коли новий вид виникає усередині ареалу вихідного виду.

Перший спосіб. Виникнення нових видів при швидкій зміні каріотипу (аутополіплоїдія).

78

У роді хризантем всі форми мають число хромосом кратне дев'яти. В експерименті за допомогою колхіцину можна затримати розходження хромосом при мейозі. Поліплоїди крупніші та можуть існувати у більш суворих фізико-географічних умовах (у високогір’ях, у Арктиці кількість поліплоїдів більша).

Другий спосіб. Гібридизація з подальшим подвоєнням числа хромосом - аллополіплоїдія, - гібридогенне видоутворення.

Третій спосіб. Виникнення нових форм у результаті сезонної ізоляції (ярові та озимі раси прохідних риб).

Особливістю симпатричного видоутворення є виникнення нових видів, близьких до вихідних морфофізіологічно.

3. Філетичне видоутворення.

Вид в цілому у низці поколінь змінюється і перетворюється на новий вид. Вивчати результати філетичної еволюції можна тільки із залученням палеонтологічного матеріалу. При цьому завжди залишається ймовірність того, що на якомусь етапі еволюції від єдиного філетичного стовбура могли дивергувати інші групи. У філетичному ряду форм неможливо провести межі між видами. Вони будуть умовними, причому між фратріями (відрізками філогенетичного дерева, які відповідають видам).

Висновок

Основний критерій виду - генетична єдність, тобто існування виду як єдиної інтегрованої у процесі еволюції генетичної системи.. Будь-який вид представляє собою репродуктивно ізольований генофонд. Ця інтегрована система завжди займає у біосфері певне, притаманне лише даному виду, місце.

Результатом мікроеволюційних подій, які відбуваються в популяціях (як елементарних одиницях еволюційного процесу), є формування елементарних адаптивних явищ та як кінцевий результат, видоутворення. З появою нового виду припиняються нівелювання розбіжностей, які були досягнуті окремими популяціями, або групами популяцій. Однак у межах нового виду мікроеволюційні процеси продовжуються безперервно. Основою всіх еволюційних подій великого

79

масштабу – макроеволюційних подій – є мікроеволюційні процеси. Саме на мікроеволюційному рівні (тобто всередині виду) діють рушийні сили еволюції, діє єдиний спрямований еволюційний фактор – природний добір.