6.6. Основні форми природного добору:

1) Стабілізуючий добір - форма добору, спрямована на підтримку та підвищення стійкості та реалізації в популяції середнього, раніше сформованого значення ознаки чи властивості.

65

Тут переваги мають особини з середнім вираженням ознаки. Він усуває всі особини, які помітно відхилені від сформованої норми.

Приклад 1: після снігопаду і сильних вітрів в Північній Америці було знайдено 136 оглушених і напівживих горобців (Passer domesticus): 72 вижили, а 64 загинули. У загиблих були дуже довгі або дуже короткі крила. Особини з середніми крилами виявилися витривалішими.

Приклад 2: Один з результатів дії стабілізуючого добору - біохімічна єдність життя на Землі.

Амінокислотний склад нижчих хребетних і людини майже один і той же. Майже однаковий склад ферментів у різних рослин. Біохімічні основи життя, що виникли на початку біохімічної еволюції, виявилися надійними для відтворення організмів незалежно від рівня їх організації.

2) Рушійний добір - це добір, що сприяє зрушенню середнього значення ознаки або властивості.

Такий добір сприяє закріпленню нової норми замість старої, що прийшла у невідповідність з умовами. Ознака може підсилюватися або послаблюватися. Втрата ознаки, звичайно, - результат рушійного добору.

Приклад: В умовах функціональної непридатності органу, природний добір сприяє його редукції (втрата крил у птахів і комах, пальців у копитних, кінцівок у змій).

3) Дизруптивний добір - форма добору, що існує, коли жодна з груп генотипів не отримує абсолютної переваги в боротьбі за існування через одночасну присутність на одній території різноманітних умов. В одних умовах відбирається одна якість ознаки, у інших - інша. Дизруптивний добір направлений проти особин із середнім або проміжним характером ознак і веде до посилення поліморфізму в межах популяцій. Інакше він називається розривний добір. Такий добір сприяє більш ніж одному фенотипу.

Приклад: поліморфізм по забарвленню раковини земляного равлика Cepaеa nemoralis. Вони розрізняються за кількостю смуг на раковинах і ступенем пігментованості устя в залежності від забарвлення фону. Так, у лісах, де ґрунт

66

коричневого кольору, частіше зустрічаються особини з коричневим та рожевим забарвленням раковини. На ділянках з грубою жовтою травою переважає жовте забарвлення раковини.

Поліморфізм - результат дії дизруптивного добору. Єдина популяція розпадається на кілька форм і жодна з них не має вирішальної переваги.

Результат дизруптивного добору - формування гетерозиготного поліморфізму.

Результат та виникнення дизруптивного добору можна розглядати як спільну та поперемінну дію рушійного та стабілізуючого добору.

4) Статевий добір - природний добір, що стосується ознак однієї статі. Випливає з боротьби особин однієї статі за можливість вступити в розмноження.

Статевий диморфізм проявляється у самців у вигляді сильно розвинених знарядь для боротьби (роги, ікла, шпори). Ці органи спочатку виникли як засіб у боротьбі за існування, а потім були “підхоплені” статевим добором. Найбільш активні самці частіше займають типові для виду території і мають більше шансів знайти самку для спаровування. Яскраве забарвлення самців вигідне для виду в цілому, так як залишають самок у відносній безпеці.

Статевий добір не самостійний фактор в еволюції, а окремий випадок внутрішньовидового природного добору (рушійного).

5) Індивідуальний і груповий добір

а) Індивідуальний добір зводиться до диференційного розмноження окремих особин, що володіють перевагами у боротьбі за існування в межах популяцій. Природний добір, диференціюючи незначні відхилення особин, об'єднує їх у певному напрямку і сприяє поступовому відхиленню нащадків від предків. Будь-які ознаки і властивості видів і більших таксонів формуються в процесі відбору особин на основі оцінки їх індивідуальних відмінностей.

б) На цьому постійному тлі індивідуального добору формується груповий добір.

Груповий добір-це переважне розмноження особин будь-якої групи. При груповому доборі в еволюції закріплюються ознаки, сприятливі для групи, але не

67

завжди сприятливі для особини. У груповому доборі групи особин змагаються одна з одною у створенні та підтримці цілісності надорганізмових систем.

Наприклад, альтруїзм. Добір родичів, тобто ознака, закріплюється у межах групи, хоча прояв ознаки веде до загибелі окремої особини, але ознаку несуть і інші члени групи (в прихованому стані).

Приклад 2: види антилоп африканських саван поїдають різні частини трав: одні тварини поїдають листя, інші - лише сухі соломинки, треті - колюче листя. Таке становище - результат групового добору між близькими видами, що сприяє збільшенню «суми життя» на одиницю площі.