- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •З 3міст
- •Тема 1. Походження і розвиток життя на Землі……………………………………………………11
- •Тема 2. Історія еволюційного вчення у біології.
- •1 11. Походження і розвиток життя на Землі
- •1.1. Життя як особлива форма руху матерії.Властивості та рівні організації живого.Гіпотези походження життя.
- •1.2. Короткі відомості про геохронології
- •Х 17ронологія основних подій в еволюціїживих організмів
- •1.3. Виникнення життя.Основні етапи біогенезу
- •1.4. Еволюція одноклітинних організмів
- •1.5. Виникнення і розвиток багатоклітинної організації
- •1 25.6.Еволюція рослинного світу
- •1.7. Еволюція тваринного світу
- •Висновок.
- •2. Історія еволюційного вчення у біології. Еволюційні ідеї і теорія еволюції ч. Дарвіна
- •2.1. Виникнення теорії еволюції
- •2.2. Еволюційні дослідження ч. Дарвіна
- •2 35.3. Основні положення еволюційного вчення ч. Дарвіна
- •Висновок
- •423. Вчення про мікроеволюцію. Популяція як елементарна еволюційна одиниця.
- •3.1. Головні особливості вивчення мікроеволюції.
- •3.2. Поняття «популяція».
- •3.3. Основні характеристики популяції, як еколого-генетичної системи
- •Висновок
- •4. Генетичні основи еволюції
- •4.1. Мінливість – властивість органічної природи.
- •4.2. Мутації різних типів – елементарний еволюційний матеріал.
- •4.3. Генетичні процеси в популяціях.
- •55Висновок
- •5. Елементарні фактори еволюції.
- •5.1. Елементарне еволюційне явище - зміна генотипного складу популяції.
- •5.2. Мутаційний процес як елементарний фактор еволюції.
- •5.3. Популяційні хвилі як елементарний фактор еволюції.
- •5.4. Ізоляція як елементарний еволюційний фактор.
- •Висновок
- •6. Природний добір - рушійна та спрямована сила еволюції.
- •6.1. Значення даних селекції для розкриття механізму природного добору.
- •6.2. Передумови природного добору.
- •6.3. Визначення поняття «природний добір».
- •6.4. Приклади дії природного добору.
- •6.5. Провідна роль добору у виникненні нових ознак.
- •6.6. Основні форми природного добору:
- •Висновок
- •7. Виникнення адаптації - результат дії природного добору.
- •7.1. Приклади адаптацій.
- •7.3. Класифікація адаптацій.
- •7. 4. Відносний характер адаптацій.
- •Висновок
- •8. Вид - основний етап еволюційного процесу.
- •8.2. Використання поняття «вид» у агамних, облігатнопартеногенетичних форм та у палеонтології.
- •8.3. Структура виду.
- •8.4. Вид - якісний етап еволюційного процесу.
- •8.5. Видоутворення.
- •Висновок
- •9. Проблеми макроеволюції. Еволюція онтогенезу.
- •9.1. Уявлення про онтогенез різних організмів та специфіка його еволюції.
- •9.2. Онтогенетичне диференціювання.
- •9.4. Ембріонізація онтогензу.
- •9.5. Автономізація – головний напрямок еволюції онтогенезу.
- •9.6. Онтогенез-основа філогенезу.
- •9.7. Вчення про рекапітуляції
- •Висновок
- •8810. Еволюція філогенетичних груп.
- •10.1. Форми філогенезу
- •10.2. Напрями еволюції
- •10.3. Темпи еволюції груп.
- •2. Поступове формоутворення.
- •10.4. «Правила» еволюції груп
- •Висновок
- •11. Еволюція органів та функцій.
- •11.1. Дві передумови філогенетичних перетворень органів
- •11.3. Взаємозв'язок перетворення органів у філогенезі
- •11.4. Темпи еволюції органів та функцій
- •Висновок.
- •10112. Еволюційний прогрес
- •12.1. Поняття прогресу та його критерії
- •Висновок
- •13. Антропогенез.
- •13.1. Місце людини у системі тваринного світу
- •13.2. Етапи еволюції роду Homo.
- •13.3. Фактори еволюції та прабатьківщина h. Sapiens.
- •13.4. Диференціація h. Sapiens на раси.
- •Висновок.
- •Заключне слово
- •120Література
11.3. Взаємозв'язок перетворення органів у філогенезі
Будь-який організм (і особина в тому числі) - це координоване ціле, в якому окремі частини характеризуються складною взаємозалежністю.
Взаємозалежність окремих структур (кореляції) особливо добре вивчена у процесі онтогенезу. Кореляції, які проявляються у процесі філогенезу, зазвичай позначаються як координації.
Еволюційні стосунки органів та систем здійснюються за принципами заміщення, гетеробатмії та компенсаціі функцій.
99
Приклад: заміна хорди спочатку хрящовим, а потім і кістковим хребтом.
Гетеробатмія (від гетеро ... і грец. Bathmos - ступінь). Цей спосіб перетворення органів відображає неоднаковий темп еволюції органів, який часто зустрічається в природі і означає різний еволюційний рівень розвитку різних частин організму (А. Л. Тахтаджян).
В організмі існують органи і цілі системи органів, які порівняно слабо пов'язані між собою функціонально (наприклад, система органів руху і органів травлення та ін.).
Зв'язок органів руху з органами опори в еволюції тварин тісніший, ніж органів руху з органами внутрішньої секреції.
Такі системи органів відносяться до різних координаційних ланцюгів у еволюції, вони можуть змінюватися відносно самостійно (О. Абель).
Процес еволюції, що веде до виникнення такого стану, зазвичай називається мозаїчною еволюцією, а результати такої еволюції - гетеробатмією.
Компенсація. Принципово подібні з гетеробатмією явища, які спостерігаються також у еволюції кожної великої системи органів: швидка зміна одних органів може компенсувати тривале відставання темпів зміни інших органів тієї ж системи (Н. Н. Воронцов, 1961).
Наприклад, у деяких гризунів спеціалізація системи органів травлення до певного способу життя зачіпає переважно особливості будови шлунка та у меншій мірі будову зубної системи. В інших видів гризунів пристосування може піти шляхом зміни зубної системи (при менших трансформаціях кишкової трубки).
11.4. Темпи еволюції органів та функцій
Темпи еволюції можна розглядати як швидкість еволюції окремих форм у цілому (видів, родів, родин і т. д.), а також як швидкість еволюції окремих ознак і структур. Це є важливим підходом.
100
Швидкість еволюції окремих органів тісно пов'язана з видоутворенням у цілому. Тому швидкість еволюції органів практично повинна бути близька до швидкостей видоутворення (тобто повинна здійснюватися сотнями та тисячами поколінь). Цікаве питання щодо швидкості еволюції кількісних ознак (наприклад, розмір тіла та його частин). Для вимірювання швидкості еволюції таких ознак запропоновано показник, названий «дарвін» (Дж. Холдейн). Один дарвін відповідає зміні середнього значення (зменшення або збільшення) даної ознаки на 1% за тисячу років. Цей показник не враховує число поколінь (більш фундаментальну еволюційну характеристику), тому є досить умовним. Однак він має право на використання.
Так, темп еволюції багатьох ознак, що стосуються розмірів тіла та скелета, складав для ссавців від десятих часток до декількох десятків дарвінів, близькі величини знайдені і для молюсків.