Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
cherednichenko.rtf
Скачиваний:
1435
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
8.03 Mб
Скачать

1) Незасвоєння на практичному рівні системи відмінкових закінчень, що призводить до порушення узгодження іменників, прикметників, займенників, дієслів за числами, відмінками, родами; часами;

2) вживання закінчень (родових, числових та відмінкових), нетипових для певної граматичної форми. Наприклад, синя відро; колюча їжачок;

3) неправильне вживання відмінкових та родових закінчень кількісних числівників: бачив тлі білку; бачив п'ять жачик;

4) неправильне узгодження дієслів із займенниками та іменниками;

5) неправильне вживання родових та числових закінчень дієслів минулого часу;

6) порушення узгодження слів у реченні, неправильне ви­користання прийменників.

Порушення граматичної системи мовлення обумовлені не­дорозвиненням морфологічних та синтаксичних узагальнень.

У звуковій стороні мовлення учнів підготовчих та перших класів спостерігаються поліморфні порушення звуковимови та

44

складової будови слова, несформованість фонематичного сприй­мання, фонематичних уявлень, а також навичок звуко-складово-го аналізу та синтезу. Мовлення дітей нечітке, невиразне, у дея­ких учнів (ринолаліків, дизартриків, алаліків) малозрозуміле.

В нормі у дитини приблизно до 3-4 років формується так зване «чуття мови». У процесі спілкування з дорослими та од­нолітками вона неусвідомлено оволодіває закономірностями об'єднання мовних елементів: звуків у склади, складів у слова, слів у речення; тобто оволодіває мовленням на практичному рівні. Так, не знаючи, що таке префікс, суфікс, дитина утво­рює слова, використовуючи ці морфеми, виділяє їх зі слів. Не володіючи теоретичними знаннями про відмінки іменників, прикметників, про форми та види дієслів, вона правильно будує речення з урахуванням цих граматичних категорій. Тому у дітей з нормальним мовленнєвим розвитком до 6-7 років формується готовність до засвоєння знань з основних предметів.

У дітей з ТПМ грубо порушені всі сторони усного мовлен­ня : звукова та лексико-граматична, часто мають місце порушен­ня розуміння зверненого мовлення. У них самостійно не фор­мується «чуття мови». Паталогічне засвоєння ними мовлення призводить до порушення усного спілкування. Розмовне мов­лення їх бідне, малослівне. Ситуативне монологічне мовлення, без якого неможливе засвоєння знань, або повністю відсутнє, або розвивається з великою своєрідністю. Отже, в учнів із ТПМ порушені всі функції мовлення: комунікативна, функція впли­ву або регулююча, пізнавальна (за допомогою мовлення, мови ми засвоюємо та передаємо суспільний досвід), а також функ­ція мислення, бо мовлення є не лише засобом вираження дум­ки, а й знаряддям розумової діяльності. Мислення у людини вербальне, словесне.

Таким чином, можна зробити висновки.

1. Перед тим, як розпочинати засвоєння шкільних знань, вивчати українську мову як шкільний предмет у межах загаль­ноосвітньої програми, у дітей необхідно сформувати усне мов­лення на практичному рівні.

2. У зв'язку з тим, що тяжкі порушення мовлення призво­дять до вторинних порушень психічного розвитку дітей, корек-

45

ційно-розвивальну роботу у спеціальній школі слід спрямову­вати на попередження та подолання можливих відхилень у всіх сферах психофізичного розвитку дитини.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]