1) Опис зовнішнього вигляду букви. Учні пригадують, які асоціації викликає у них ця буква (на що або кого вона схожа) яку знайому букву нагадує.

2) аналіз букви (розчленування її на основні елементи) Учитель допомагає учням описати виділені два елементи. Звер­тається увага на просторове розташування елементів у букві відносно один одного. З'ясовується, звідки зручніше розпочи­нати писати букву, де краще відривати ручку від паперу

200

3) Складання плану дій відбувається за активною участю

^БЧИТ-^Лвизначення, звідки починаємо писати букву - зверху чи

^ЗНИЗУякщо знизу, поділяємо висоту рядка на три частини і ста­вимо крапку. .

- чи потрібно відривати ручку від паперу/

4) Письмо букви в повітрі, водячи ручкою над рядочком.

5) Відтворення букви учнем у зошиті.

Контрольний блок. . .....

Порівняння зі зразком як усієї букви в цілому, так і її еле­ментів: Учні відзначають, чи є суттєві розходження між напи­саною буквою та зразком, коментують їх для себе або для сусіда по парті. Можна запропонувати учням помінятися зошитами (взаемонеревірка).Самостійновия^

на врахувати під час написання другої букви, яка порівнюється як зі зразком, так і з першою буквою.

Слід відзначити, що у деяких учнів із ТПМ (у дітей із сен­сорною алалією та афазією, із мінімальними мозковими диш функціями) мають місце порушення сукцесивного аналізу та синтезу. Саме тому процес формування початкових навичок письма відбувається не аналітико-синтетичним, а глобальним методом, який передбачає запам'ятовування та відтворення цілісного образу букви та порівняння його зі зразком.

3. Періодизація навчання каліграфії.

Письмо букв є одним із перших навчальних умінь, яке фор­мується в учнів. У формуванні графічної навички виділяють 2 етапи: підготовчий та основний.

Метою підготовчого етапу є підготовка руки дитини до письма, корекція недоліків їх мовлення. В учнів необхідно сфор­мувати необхідні передумови, що забезпечують оволодіння гра фомоторними уміннями та навичками, тобто довести провідні аналізатори до необхідного рівня готовності.

Зважаючи на недосконалість дрібної моторики пальців рук та зорово-моторної координації, дитина під час письма на пер­ших етапах сильно стискає ручку, наближує голову до аркуш наперу, приймаючи неправильну позу. При цьому *іД^бУ™ ся сильне напруження усіх м'язів спини та пальців _РУк. Дослі­

111

дження професора В.Ф.Базарного показали, що після 3-4 хви­лин роботи напруженою рукою та в нахиленому положенні у дитини порушується діяльність серцево-судинної системи, що безперечно, негативно відбивається на стані її здоров'я. Саме тому із самого початку навчання слід намагатися зняти м'язове напруження руки та тулуба за допомогою спеціальних вправ, які підготують дітей до нового виду їх діяльності. Для цього і передбачений підготовчий етап.

Основними завданнями підготовчого етапу виступають такі:

1) Формування у дітей довільного зорового сприймання та зорової уваги,

2) розвиток відчуття рухів руки та артикуляційних органів, тобто кінестетичного та кінетичного праксисту;

3) навчання дітей уважно розглядати об'єкти, не наближу­ючи до них очей, тобто дотримуватися під час сидіння за партою правильної пози;

3) навчання дітей керувати м'язовим напруженням та ру­хами китиці руки та пальців;

4) ознайомлення дітей із правилами написання елементів букв.

На першому етапі дітей навчають заштриховувати фігури обводити трафарети, шаблони, пропонують вправи, спрямовані на вироблення уміння дотримуватися рядка, користуватися письмовим приладдям, дотримуватися правил гігієни.

На другому етапі дітей навчають писати елементи букв.

Ці два етапи складають зміст добукварного періоду навчан­ня письма. Уроки цього періоду називіють уроками письма-ма-лювання. Дітей навчають орієнтуватися на листі паперу у зо­шиті, знайомлять із такими поняттями, як робочий, верхній, нижній рядок; пряма, вертикальна, горизонтальна, похила,' крива лінії; плавне заокруглення елементів, вчать дотримува­тися розміру та правильного нахилу під час написання елементів У букві, виробляють ритмічність письма під рахунок та ін. Зва­жаючи на те, що в класі навчаються діти із порушеннями зорово-просторового гнозису, велика увага приділяється засвоєнню та­ких понять, як вище, нижче, зверху, знизу, направо, наліво тощо.

Отже, основний зміст підготовчого періоду становлять впра­ви, спрямовані на розвиток рухового та зорового аналізаторів та усвідомлення графомоторних дій:

202

■ прописування фігур та елементів букв у повітрі;

■ обведення, малювання, поєднані зі штриховкою;

- штриховка, накреслення вертикальних, горизонтальних,

похилих та кривих ліній;

■ накреслення та запам'ятовування назв основних елементів

букв;

■ засвоєння різних способів роботи рукою - від крупних ру­хів усієї руки до дрібних рухів пальцями;

• пошук відмінностей у двох схожих малюнках, фігур у за-шумленому вигляді тощо;

■ розглядання та аналіз предметів, ілюстрацій, художніх

картин тощо;

■ словесний опис зовнішнього вигляду елементів букв, спо­собів письма.

У підготовчий період велику увагу приділяють розвитку моторики пальців рук, китиць та передпліччя. Наведемо при­клади таких вправ: .