Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
cherednichenko.rtf
Скачиваний:
1435
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
8.03 Mб
Скачать

1. Школа для дітей із тпм - основний тип навчально-ви­ховного закладу для дітей, що мають тяжкі мовленнєві пору­шення.

2. Види документації у спеціальній школі.

3. Форми навчальної та коре кційно-розвивальної роботи у спеціальній школі.

Школа для дітей з ТПМ являє собою тип спеціальної уста­нови, який призначений для дітей, що мають тяжкі порушен­ня мовлення: алалію, дитячу афазію, дизартрію, ринолалію, заїкання, ЗНМ, дисграфію та дислексію при нормальному слусі та первинно збереженому інтелекті. У зв'язку з відхиленнями в розвитку всіх компонентів мовлення (звуковимови, звуко-сприймання, просодики, лексико-граматичної будови і зв'яз­ного мовлення - ці діти не в змозі опанувати програму масової загальноосвітньої школи.

Метою школи для дітей з ТПМ є:

1) Подолання різних видів порушень усного та писемного мовлення в процесі корекційного навчання з різних предметів;

2) Забезпечення міцного та свідомого засвоєння загально­освітніх знань;

3) Корекція психофізичного розвитку дітей з тпм, їх ду­ховний розвиток.

Корекційно-розвивальні та загальноосвітні завдання скла­дають зміст навчальної роботи, який відображено в навчальних планах та програмах. Основним документом, що регулює на­вчально-виховний процес, є навчальний план. У ньому визна­чені обов'язкові, варіативні та інваріативніпредмети. До інварі-ативних предметів належать: ЛФК, логоритміка, логопедія. Вони мають на меті корекцію первинних та вторинних порушень, роз­ширення досвіду, соціально-психологічну адаптацію та трудову реабілітацію. Корекційні заняття проводять вчителі, логопеди та спеціалісти-дефектологи індивідуально або за підгрупами. Заняття з ЛФК проводять за медичними показниками.

76

На початку та в кінці року обов'язково складається картка мовленнєвих порушень, яка вказує на динаміку мовленнєвого розвитку дитини.

Під час комплектування класів враховується рівень мовлен­нєвого та психофізичного розвитку учнів. Як свідчить практи­ка навчання, переважна більшість дітей (з алалією, дитячою афазією, дизартрією, ринолалією) мають вторинну затримку психічного розвитку, обумовлену системними мовленнєвими вадами. Лише 10 відсотків учнів мають нормальний інтелект та збережений загальний мовленнєвий розвиток (діти з тяжкими формами заїкання, складною дислалією, дисграфією, ринола­лією та дизартрією). Наповнюваність класів коливається від 10 до 15 учнів. Для дітей із моторною алалією, дитячою афазією, анартрією та тяжкою дизартрією створюються окремі класи з 5 -6 дітей. Дітей, що не засвоюють знань, умінь та навичок, виз­начених програмою (з аграфією, складною дизграфією, акаль­кулією), навчають за індивідуальними програмами.

Навчальний процес у школі здійснюється диференційова­но, з урахуванням структури дефекту, індивідуальних особли­востей та можливостей дітей.

Залежно від стану мовленнєвого та психічного розвитку учні засвоюють програму загальноосвітньої школи за 11 (10 років).

У спеціальній школі існують такі види планування:

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]