26. Сутність та явище:

а) Сутність та явище – виявляють різні сторони речей, різні ступені їх пізнання.

Сутність – категорія, яка фіксує внутрішній зміст предмету, сталі, глибинні, необхідні зв’язки елементів предмету як системи.

Сутність – один з елементів змісту, без якого предмет чи явище втрачає свою якісну визначеність.

Явище – категорія, яка фіксує зовнішні сторони існування дійсності, виражає форму прояву сутності. Явище багатше, ніж сутність.

б) Сутність та явище завжди нерозривно повязані між собою: немає сутності, яка ніяким чином не проявлялась би, і не існує явища, яке не мало сутності. Сутність передбачає явище, а явище – сутність, тобто вони є співвідносними категоріями. Сутність являється, явище суттєве.

27. Причина та наслідок:

а) Все в світі взаємопов'язане та взаємообумовлене. Явища та процеси, різні події в природі, суспільстві обумовлені іншими подіями, процесами, тобто певними, причинами.

Положення, що усі явища у світі причинно обумовлені, виявляє закон причинності. Філософи, що визнають цей закон, поширюють його дію на всі явища. називають детерміністами. Тих, що заперечують цей закон - індетерміністами. Детермінізм – філософське вчення про об'єктивний закономірний взаємозв'язок та взаємообумовленість речей, процесів та явищ реального світу.

Вперше запропонували принцип причинності атомісти (Левкіпп-Демокрит).

Французький вчений Лаплас запропонував класичну форму механістичного детермінізму - такого бачення світу, де немає місця випадковості. Всі речі та події в такому світі складаються з причинних зв'язків. Лаплас вважав, що, якби спостерігач знав положення всіх часток в певний момент часу, а також всі закони, які керують їх рухом, він міг би точно передбачити усі майбутні події у Всесвіті і від-творити всю його минулу історію. Тобто він вважав, що причина породжує наслідок, який можна передбачити однозначно (таку причину ще називають динамічною).

Розглядаючи проблему детермінізму, К.Поппер запропонував цікавий образ таких різних об'єктів як хмара та годинник.

Годинник символізує собою фізичні систе-ми, поведінка яких регулярно та точно передбачу-вана. Але хіба можна настільки точно передбачити появу та зникнення хмар?

Лапласівський детермінізм стверджує, що всі "хмари" насправді '"годинники". Сучасна наука не підтверджує таку точку зору. Світ природи керується не лише строгими законами механіки, але й закономірностями випадку, становленням порядку із хаосу, як це визначає синергетика. Ми можемо сказати, що буття у світі являється взаємопов'язаною сукупністю "хмар" та "годинників".

Засилля детермінізму породило його протилежність - індетермінізм, що відмовляється від визнання об'єктивного причинного зв'язку.

З точки зору німецького філософа Г.Ріккерта, причинне пояснення доцільне в науках про природу, але виключається в науках про суспільство, де домінує випадковість.

б) Між причиною та наслідком існує досить складний механізм взаємодії. Існує положення про те, що причина передує наслідку. Але причина може в окремих випадках виступати як причина лише одночасно зі своїм наслідком.

Взаємодія причини та наслідку може також характеризуватися принципом зворотного зв 'язку, який діє в усіх самоорганізуючих системах. Зворотній зв'язок несе в собі можливість того, що причина та наслідок міняються місцями. Причина стає наслідком, а наслідок — причиною, але при цьому зберігається часова спрямованість процесу розвитку.