41. Свідомість як фундамент властивість людини:

А) Свідомість як внутрішній світ людини має складну структуру, розглядаючи її, треба розти певну умовніть будь-яких її внутрішніх поділів, бо не існує в людській свідомості чіткої межі між мисленням та волею. Виділяють 3 основні сфери сві-ті; когнітивна сфера включає в себе як знання про світ, так і пізнавальні здібності людини- чуттєві і абстрактно-мислительні. Відчуття, стприйняття, уявлення, тобто пізнавальні образи і оперування ними складають ядро свідомості. Важливе місце в пізнанні займає інтуїція - здатність прямого осягнення істини без обгрунтування з допомогою доказів. До складу пізнав. Здібностей входять увага і память. Свідомість є також і переживанням того, шо сприймається, у ній виражається і певне відношення до того, що відображається - це емоційна сфера, шо містить у собі емоції, настрої та афекти. Мотиваційно-вольова сф. представлена мотивами, цілями, потребами людини; активний характер свідомості визначає воля.

Б) Вищим рівнем свідомості є самосвідомість - здатність людини робити обєктом розгляду свою власну свідомість. Цей унікальний феномен притаманний лише людині. Самосв. - це діяльність душі людини, її спрямованність на на свою внутрішню сутність, її рефлексія на умови, в яких вона перебуває, на осмислення власних духовних процесів, критичний аналіз своїх душевних станів, роздуму над прийомами своєї думки і їхньою соціал. значимістю. Формування свідомості обумовлене суспільно. Людина виробляє здатність бачити себе немовби зі сторони через спілкування з іншими людьми, через засвоєння індивідом оцінок, що дають йому інші люди, які виступають для нього своєрідним «дзеркалом», тобто відношення людини до самої себе необхідно опосередковане її відношенням до іншої людини. Звертання філ-ії до самосвід. як особливої сфери суб’єктивного світу починається з Сократа з його принципом: «Пізнай самого себе». Він один з перших філософів зрозумів, що усвідомлення людиною навколиш. світу недостатньо без паралельного процесу усвідомлювання себе.

42. Суспільна свідомість

А) Суспільна свідомість виступає як спосіб інтеграції людей. Суспільна свідомість досить складне утворення, зі своєю структурою, в котрій всі частини взаємопов'язані. В структурі суспільної свідомості дослідники виділяють буденну та теоретичну свідомість, суспільну психологію та ідеологію, форми суспільної свідомості.

Буденна свідомість — це спонтанне відображення людьми всього потоку життя без будь-якої систематизації. Теоретична свідомість представляє систему логічних взаємозв'язаних положень, які розкривають сутність та закономірність явищ.

І буденна, і теоретична свідомість взаємодіють між собою, відіграють свою роль в житті і діяльності людей та в розвитку суспільства. Суспільна психологія - це несистематизовані уявлення, відчу-ття, емоції і потяги, в яких безпосередньо відо-бражається соціальна дійсність. Через суспільну психологію проявляється масова свідомість, настрій та відчуття людей, формуються ціннісні орієнтації, установки, поведінки соціальних груп, націй та народів. Щодо ідеології, то в структурі суспільної свідомості вона представляє систему поглядів та установок, які відображають на теоретичному рівні соціально-політичний устрій суспільства, його соціальну структуру, потреби та інтереси різних соціальних сил. Ідеологія формується під впливом всіх об'єктивних та суб'єктивних умов розвитку суспільства, в тому числі і суспільної психології.

Б) В розвитку суспільної свідомості мають місце різні її форми: релігійні, моральні та естетичні (що виникли ще у первісному суспільстві), політичні, правові, філософські, наукові, що виникають разом із поділом суспільства на класи. Кожна форма характеризується буденним та теоретичним рівнями.

Політ.свід. є сукупність почуттів, настроїв, що відображають інтереси великих соціал. груп, їх відношення до політ. інститутів, держави. У правосвідомості виражаються знання та оцінка прийнятих в данному сус-ві прав і обов’язків людей. Морал. Свід. - основна ціннісна форма сусп. свід-ті, в якій відображаються загальноприйняті нормативи і оцінки сусп. діяльності. Естетична свід. - усвідомлення суспіл. буття у формі конкретно-чуттєвих художніх образів. Реліг свід. -уявлення про існування надприродної реальності (богів), від якої залежить доля світу і людини, і яка визначає певні норми поведінки людини у вигляді релігійних заповідей. Філософ. Свід. - теоретично оформлений світогляд, тобто система узагальнених поглядів людини на світ у цілому і на місце людини у світі. Наука - форма суспіл. свід., що відображає природний, соціал, і внутрішній світ людини в поняттях, законах, теоріях і метою якої є отримання об’єктивних знань про світ.