1. Характеристика світогляду:

а) Світогляд – це сукупність поглядів, оцінок, принципів, які дають цілісне уявлення людини про світ, її місце у ньому, розуміння і оцінку людиною сенсу свого життя, своєї діяльності.

Світогляд є сукупністю узагальнених наукових, фісолофських, соціально-політичних, правових, моральних, естетичних орієнтацій, переконань та ідеалів. Світогляд виникає спонтанно, стихійно, об’єктивно з початку формування людини, та у процесі її практичної діяльності. Це результат духовного опанування світу.

Структура має такі компоненти:

Пізнавальний (це узагальнене знання про світ-картина світу), ціннісно-нормативний (цінності, поширені у суспільстві уявлення про основні життєві цілі та способи їх досягнення, ідеали, норми), емоційно-вольовий.

В залежності від співідношення інтелект. і емоцій-ного досвіду: світовідчуття (емоційно-психологіч-ний рівень) і світорозуміння (пізнавально-інтелект. рівеннь).

В залежності від ступеня пізнавальної глибини, лог.послідовності 2 рівні світогляду: життєво-повсякденний (складається стихійно і базується на здоровому глузді, повсякден. досвіді, знаход. під впливом націонал., релігійних традицій), теоретичний (більш систематизований комплекс уявлень, настанов що забезпеч. цілісне бачення та на усвідомл. світу і місця людини в ньому).

б) Предметом вивчення філософії є питання, які кожна людина ставить перед собою у своєму житті. По-перше, це питання щодо сутності світу; Як він влаштований? Чи розвивається він за певними законами? Хто або що визначає ці закони? Яке місце у світі належить закономірності, а яке випадковості? По-друге, це питання, що стосуються сутності людини та її становища у світі, можливостей і перспектив її буття: смертна людина чи безсмертна? Чи може людина дізнатися про своє призначення у цьому світі? чи існують межі людського пізнання? Що є істина? По-третє, кожну люд. також хвилюють і морально-етичні проблеми: що таке совість, честь, обов'язок, відповідальність і справедливість? Чи можна провести чітку лінію між добром і злом? В чому сенс життя? Усі вищеназвані проблеми виражають глибокі світоглядні потреби людини. А центральним питанням всякого світогляду є взаємовідношення «людина-світ».

2. Історичні типи світогляду;

А) Життя людей у суспільстві носить історично обумовлений характер. Виходячи з принципу історизму і стилю мислення, розрізняють 3 типи світогляду: міф, релігію, філософію. Ще задовго до виникнення філософії люди знаходили відповіді на найважливіші питання свого буття в міфілогії та релігії. Ці форми світогляду відрізняються своєрідним трактуванням явищ оточуючого світу і самої людини. Історично першою спробою в умовах первісного суспільства дати відповідь на світоглядні питання людей був міф -духовний регулятор життя родового суспільства. Метафорична форма викладу думки, злиття уяви, фантазії з самою реальністю (синкретизм), олюднення природи та відсутність рефлексії дають підставу розглядати цей тип світогляду як емоційно-базисну свідомість епохи «дитинства» людини. Релігійний світогляд є також одним з варіантів пошуку смислу світу, одно із спроб його розуміння. Релігія, що виступає другим історичним типом світогляду, базується на вірі в Бога, тобто прийнятті відповідних положень божественого «одкровення» без доказів. Саме віра, а не знання є основою релігійного світогляду. Отже виникнення філософії – це закономірний, необхідний результат розвитку людства. Її передумовами були: поява класового суспільства, держави; відокремлення праці розумової від фізичної; накопичення емпіричних знань; необхідність у переосмисленні світу; розвинена міфологія; психологічні передумови – сумнів, рефлексія, подив. Б) Термін «філософія» в перекладі з грец. означ, любов до мудрості. Це слово вперше вжив грец. філософ і матем. Піфагор по відношенню до людей які прагнули до інтелектуального знання і правильного способу життя. Філ. - теоритично сформульований світогляд, система найбільш загальних теоретичних поглядів на світ, місце в ньому людини, виявлення різноманітних форм відношення людини до світу. Ф. відрізняється від інших форм світогляду не тільки предметом, а й способом осмислення світогл. проблем, ступенем їх інтелектуальної роздробності, тому мова філосоії - поняття, категорії. Вона будує свої висновки на логіці і доказі, відбиваючи в суспільстві потребу в розумінні світу і людини з позиції знання, на відміну від міфол. і реліг. світоглядів. Філ. відносится до рефлекторного типу світогляду, шо характерна міркуваннями над власними уявленнями про світ і місце людини у ньому. Філ. ставить і намагається дати відповіді на фундаментальні питання людського існування, знайти «граничні» підстави і нормативи свідомого ставлення людини до дійсності.