Питання для самоконтролю

1. Економічні парадокси у системі наукових знань про глобалізацію.

2. Причини виникнення глобальних економічних парадоксів.

3. Специфіка протікання економічних парадоксів в умовах сучасної глобалізації ?

4. Які глобальні економічні парадокси відносяться до групи базових ?

Завдання до самостійної роботи

Тести

1. Парадокс глобальної стратифікації розглядає проблему:

а) поширення впливу ТНК на світову економіку;

б) інноваційного розвитку сучасної економіки;

в) поглиблення нерівномірності економічного розвитку країн і регіонів світу;

г) усі відповіді є правильними.

2. Найбільш показовим прикладом парадоксу дисоціації є:

а) США;

б) ЄС;

в) Великобританія;

г) Індія.

3. До вчених, які глибоко вивчали парадокси глобалізації, належать:

а) Дж. Найсбітт, І. Іванов, Ч. Хенді;

б) І. Валлерстайн, Д. Гвішіані, М. Моісеєв;

в) М. Голанський, К. Поланьї, Ж. Атталі;

г) Р. Робертсон, І. Шумпетер, Р. Норгаард.

4. Парадокс «Філдстайна – Хоріока» розкриває протиріччя функціонування міжнародного ринку:

а) капіталу;

б) товарів і послуг;

в) інноваційних технологій;

г) усі відповіді є вірними.

5. М. Обстфельд та А. Тейлор дослідили парадокс сучасної глобалізації, що стосується:

а) низької мобільності нетто-потоків капіталу;

б) динаміки портфельних інвестицій;

в) стратифікації економічного розвитку країн і регіонів світу;

г) усі відповіді є вірними

Термінологічний словник ключових понять: парадокс, глобальна стратифікація, диверсифікований фінансовий портфель, нетто-потоки капіталу, дисоціація.

Рекомендована література [1, 2, 3, 9, 10, 15, 19]

Змістовий модуль 2. Сучасна система світової економіки та перспективи її глобального розвитку

Тема 8. Альтерглобалізм та його форми План вивчення теми

1. Зовнішні протиріччя антиглобального руху

2. Внутрішні протиріччя антиглобального руху

Навчальні цілі: закріпити, поглибити, розширити, систематизувати знання студентів щодо різноманітних форм протиріччя анти глобального руху.

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми.

При підготовці першого питання треба уявити, що до найбільш явних зовнішніх протиріч антиглобального руху належать: протиріччя між антиглобалістською природою руху і його включеністю до структури глобального капіталізму; протиріччя між принципами добровільної асоціації і необхідністю використовувати у власній діяльності фінансові і політико-правові механізми. У цьому випадку фінансове забезпечення руху, його політичне представництво беруть на себе неурядові та громадсько-політичні організації, які симпатизують антиглобальному руху; протиріччя між соціально-економічною нерівністю учасників руху та їх рівноправним діалогом і солідарністю. Одним із засобів вирішення цього протиріччя стала фінансова підтримка з боку розвинутих країн світу розвитку руху; протиріччя між мережевим принципом організації руху і необхідністю взаємодії із структурами влади, участю в політичних процесах.

При підготовці останнього питання потрібно уявити те, що мережевий принцип побудови руху, який є одночасно його сильною і слабкою стороною; єдність і протилежність руйнівної і творчої сторін діяльності; протиріччя між соціальною творчістю унікального суб’єкта (особи, спільноти) і єдиним процесом спільної узгодженої діяльності; протиріччя антиглобалізму як боротьби проти світу відчуження в цілому та сучасними формами капіталу (як особливого виду відчуження).