56

Задача № 1. Для видалення гною з жирового тіла щоки хірург зробив розріз по передньому краю жувального м’яза. Чи правильно проведений розріз і з якими утвореннями зіткнеться хірург під час його виконання ?

Задача № 2. Чи може флегмона привушної залози поширитися у навкологлотковий простір? Якщо так, то яким чином?

Задача № 3. У хворого з фурункулом верхньої губи встановлений діагноз: тромбоз печеристого синуса. Визначте можливі шляхи поширення інфекції в печеристий синус. Які анатомічні фактори сприяють поширенню інфекції?

Задача № 4. Для дренування гнійного паротиту хірург зробив п’ять розрізів, від мочки вуха радіально у напрямку скроневої ділянки, виличної дуги, крила носа, кута рота, до кута нижньої щелепи і по її краю. Чи правильно виконані розрізи?

Задача № 5. У хворого з гнійною формою паротиту виникли симптоми опущення кута рота, згладження носогубної і носощічної складок. Що спричинило ці симптоми?

Задача № 6. Які ускладнення можливі при флебіті крилоподібного венозного сплетення, коли лікування розпочато несвоєчасно? Як пояснити їх з топографоанатомічних міркувань?

Задача № 7. Після розкриття абсцесу щічної ділянки у хворого виникла згладженість носощічної складки. Чим пояснюється таке ускладнення і як його можна було уникнути?

Задача № 8. У хворого внаслідок травми лиця виникла флегмона в підскроневій ямці. Які клітковинні простори можуть бути залучені до запального процесу?

Задача № 9. У передньому відділі навкологлоткового простору виявлено скопичення гною. Чи можливе його поширення в задній відділ навкологлоткового простору і заглоткову клітковину?

Задача № 10. При глибокій флегмоні лиця хірург виконав розріз паралельно передньому краю жувального м’яза. Чи правильна тактика хірурга?

Задача № 11. У дитини при огляді виявлена припухлість задньої стінки глотки. Ковтання утруднене,температура підвищена. Перед цим у хворого тяжко протікала ангіна. Ваш діагноз? Лікування?

IX. Рекомендована література

1.Бернадский Ю.И. Основы хирургической стоматологии. Киев, 1970.

2.Бернадский Ю.И. Очерки гнойной челюстно-лицевой хирургии. Ташкент,

1978.

57

3.Бернадский Ю.И. Травматология и восстановительная хирургия челюстно-лицевой области. Киев, 1973.

4.Войно-Ясенецкий В.Ф. Очерки гнойной хирургии. М., 1956.

5.Елизаровский С.И., Калашников Р.Н. Оперативная хирургия и топографическая анатомия.М., 1979.

6.Золотарева Т.В., Топоров Г.Н. Хирургическая анатомия головы. М., 1968.

7.Кованов В.В., Аникина Т.И. Хирургическая анатомия фасций и клетчаточных пространств человека. Москва, 1967.

8.Кованов В.В. Оперативная хирургия и топографическая анатомия. М.,

1985.

9.Кульчицкий К.И., Скрипников Н.С., Баран Л.Н. и др. Методические рекомендации к лекциям по оперативной хирургии и топографической анатомии для студентов стоматологических факультетов медвузов Украинской ССР., Полтава, 1988.

10.Лубоцкий Д.Н. Основы топографической анатомии. М., 1953.

11.Скрипников Н.С., Топоров Г.Н. и др. Клиническая анатомия и оперативная хирургия гнойно-воспалительных процессов головы и шеи. Полтава, 1994.

12.Скрипников М.С., Білич А.М., Шепітько В.І. та інш. Оперативна хірургія і топографічна анатомія. Київ, “Вища школа”, 2000.

13.Скрипников М.С., Шепітько В.І. та ін. Оперативна хірургія та топографічна анатомія. Навч.-метод. посібник до лекцій для студентів стоматологічних факультетів медичних вузів України. Полтава, 2000.

14.Топоров Г.Н. Клиническая анатомия лица. Учебное пособие. Харьков, «Факт», 2005.

15.Топоров Г.М., Скрипніков М.С., Проніна О.М. та ін. Клінічна анатомія та оперативна хірургія гнійно-запальних процесів голови та шиї. Полтава, «Верстка», 2002.

16.Скрипніков М.С., Соколов В.М., Аветіков Д.С. та ін. Топографоанатомічне обгрунтування проведення пластичних операцій ангіосомними аутотрансплантатами на голові та шиї. Полтава, «Верстка», 2002.

58

Навчальна	Оперативна хірургія та топографічна анатомія
дисципліна
Модуль №1	Введення у топографічну анатомія та оперативну хірургію.
	Топографічна анатомія та оперативна хірургія ділянок та
	органів голови і шиї
Змістовий	Топографічна анатомія і оперативна хірургія голови
модуль № 2
Тема заняття 6	Топографічна анатомія і оперативна хірургія лицевого
	відділу голови
Курс	II
Факультет	Стоматологічний

Кількість академічних годин – 2

I. ТЕМА

Іннервація лиця. Топографічна анатомія лицевого та трійчастого нервів і їх гілок

II. Зміст теми

Топографія лицевого і трійчастого нервів.

Принципи провідникової анестезії гілок трійчастого нерва. Первинна хірургічна обробка ран лицевого відділу голови. Техніка накладання пластичних швів. Розрізи при гнійних процесах лиця.

II. Обґрунтування теми

Знання хірургічної анатомії трійчастого і лицевого нервів дуже важливі в практичній роботі лікарів-стоматологів. Усі патологічні процеси, травми, оперативні втручання на щелепно-лицевій ділянці обумовлені як ушкодженням цих нервів, так і залученням їх у патологічний процес. Проведення провідникових анестезій гілок трійчастого нерва неможливі без глибоких знань топографії гілок цього нерва. Розрізи на лиці проводяться також з урахуванням топографії гілок лицевого нерва. Усе це підтверджує необхідність глибоких знань майбутніми лікарями-стоматологами хірургічної анатомії лицевого і трійчастого нервів.

III. Мета заняття

1.Практично навчити студентів техніки пошарової топографії лицевого нерва.

2.Освоїти топографоанатомічні співвідношення в межах утворень, що вивчаються.

3.Освоїти техніку поетапного проведення первинної хірургічної обробки ран лицевого відділу голови.

4.Обґрунтувати напрямки проведення розрізів на лиці з урахуванням топографії лицевого нерва.