27

5.За схемою Кренлейна-Брюсової визначити місце розташування основного стовбура середньої оболонної артерії.

6.Дати поняття про різні способи трепанацій черепа (краніотомія, краніоектомія) та навчити студентів техніки проведення кістковопластичної трепанації черепа в тім’яно-скроневій ділянці.

7.Звернути увагу студентів на значні заслуги російських і українських учених у розвиток нейрохірургії (В. М. Бехтєрєв, А. Л. Полєнов, М. Н. Бурденко, А. І. Арутюнов, Б. К. Єгоров, А. П. Ромоданов та ін. )

VII. Зміст заняття

Топографоанатомічні особливості зовнішньої та внутрішньої основи черепа

Під час розбору топографії внутрішньої і зовнішньої основи черепа студенти звертають увагу на участь кісток в утворенні черепних ямок.

Так, передня черепна ямка на внутрішній основі черепа відмежована від середньої заднім краєм малих крил клиноподібної кістки. В її утворенні беруть участь дві очноямкові частини лобової кістки з продірявленою пластинкою (lamina cribrosa) решітчастої кістки; позаду ямку доповнюють тіло і малі крила клиноподібної кістки.

Звертається увага, що передня черепна ямка знаходиться над очноямковими впадинами. В ній залягають лобові частки головного мозку, а під ними з боків півнячого гребеня (crista galli) на продірявленій пластинці решітчастої кістки розташовані нюхові цибулини (bulbus olfactorius). До них з порожнини носа через отвори в продірявленій пластинці підходить близько 30 нервових стовбурців. Крізь ці отвори в слизову оболонку порожнини носа проходять передні і задні решітчасті артерії (a. a. ethmoidales anterior et posterior), а також решітчасті нерви (n. n. ethmoidales). Від передньої решітчастої артерії до твердої мозкової оболонки відділяється передня оболонкова артерія (a. meningea anterior). Підкреслюється, що спереду півнячого гребеня розташований сліпий отвір (foramen caecum), через який існує зв’язок між венозним сплетенням порожнини носа з верхнім стрілоподібним (сагітальним) венозним синусом (sinus sagittalis superior). За наявності фурункула носа тромб через цей венозний анастомоз може поширюватися в синуси твердої мозкової оболонки з різними в наслідок цього ускладненнями.

Біля основи малих крил клиноподібної кістки розташовані парні зорові отвори, через які з порожнини черепа в очну ямку проходять зорові нерви (n. opticus) і очна артерія (a. ophtalmica) без однойменної вени.

Якщо в межах зорового отвору утворюється аневризма, то вона здавлює зоровий нерв, що може призвести до зниження зору або повної його втрати. При розборі середньої черепної ямки (fossa cranii media) звертається увага, що вона залягає між малими крилами клиноподібної кістки, верхнім краєм кам’янистої частини скроневої кістки (margo petrosus superior) та спинкою турецького сідла. Передню черепну ямку утворюють турецьке сідло (sella turcica), великі крила клиноподібної кістки та передня поверхня кам’янистої частини скроневої кістки. В бокових частинах середньої черепної ямки

28

залягають скроневі частки головного мозку, а на турецькому сідлі – гіпофіз. При цьому слід зазначити, що з обох боків від турецького сідла розміщується печеристий венозний синус (sinus cavernosus). Правий і лівий печеристі венозні синуси з'єднуються між собою за рахунок передніх і задніх міжпечеристих синусів (sinus intercavernosus anterior et posterior). Очні вени з обох боків впадають у печеристі синуси. Від печеристих пазух кров відтікає у верхній кам’янистий, а звідти – в сигмоподібний синус.

Викладач наголошує, що вени лиця мають зв’язок з печеристими пазухами. Він здійснюється через судини, що проходять через рваний і овальний отвори. Вказується, що через печеристі синуси проходять a. carotis interna і відвідний нерв (n. abducens). У межах зовнішньої стінки печеристої пазухи між листками твердої мозкової оболонки залягають III, IV пари черепних нервів і перша гілка трійчастого нерва. Звертається увага, що спереду турецького сідла і гіпофіза знаходиться перехрест зорового нерва (chiasma optici). При патологічному розростанні гіпофіза нерв здавлюється і порушується зір.

Слід звернути увагу на ті отвори, що існують у середній черепній ямці і забезпечують зв’язок із суміжними утвореннями. Так, через верхню очноямкову щілину (fissura orbitalis superior) середня черепна ямка зв’язана з очницею. Через цю щілину проходять окорухливий (III), блоковий (IV), відвідний (VI) нерви, І гілка трійчастого нерва - очний нерв з його розгалуженнями (лобовий, слізний, носовійковий) - і очна вена. Через круглий отвір із порожнини черепа в крилопіднебінну ямку проходить друга гілка трійчастого нерва (n. maxillaris). Через овальний отвір, що розташований за круглим, з порожнини черепа виходить третя гілка трійчастого нерва (n. mandibularis). Водночас через остистий отвір (foramen spinosum) у порожнину черепа входять середня оболонкова артерія (a. meningea media) і оболонкова гілка нижньощелепного нерва (n. spinosus). На внутрішній основі черепа між великим крилом клиноподібної кістки і кам’янистою частиною скроневої кістки розташований рваний отвір (foramen lacerum). Звертається увага, що через волокнисту перепонку цього отвору проходять кам’янисті нерви (n. n. petrosus major et minor), м'яз, який напружує барабанну перетинку, та інервуючий його нерв (n. tensor tympani). Викладач зазначає, що разом з описаними утвореннями через foramen lacerum проходять вени незначного калібру, які з’єднують нижню кам’янисту пазуху (sinus petrosus inferior) з венами зовнішньої основи черепа. Поруч з рваним отвором розташований внутрішній сонний отвір. Через нього в порожнину черепа входить внутрішня сонна артерія, яку огортає однойменне нервове сплетення.

Задня черепна ямка (fossa cranii posterior) від середньої відмежовується мозочковим наметом (tentorium cerebelli). Цю ямку заповнюють мозочок, міст і довгастий мозок.

У задній черепній ямці центральне положення займає великий отвір (foramen magnum), що з’єднує порожнину черепа з хребтовим каналом. Через нього проходять довгастий мозок, додатковий нерв (n. acessorius), хребтові артерії, а також венозне сплетення, що з'єднує синуси твердої мозкової оболонки з венозним сплетенням спинного мозку.