- •III. Мета заняття
- •1. Навчити студентів техніки пошарового препарування ділянок згідно з темою заняття.
- •3. Вивчити топографію судин і нервів, зони їх розповсюдження у зв’язку з проведенням пошарової, провідникової анестезії, викроювань клаптів при оперативних втручаннях на ділянках склепіння черепа.
- •4. Дати топографоанатомічні обгрунтування шляхам розповсюдження флегмон, гнійних запливів і гематом на склепінні черепа.
- •5. Обгрунтувати зв’язки підшкірних вен мозкового відділу з синусами твердої мозкової оболонки та венами прилеглих ділянок.
- •6. Навчити студентів техніки проведення антротомії, звернути увагу на можливі ускладнення, пов’язані з ушкодженнями лицевого нерва, сигмоподібного венозного синуса і середньої черепної ямки.
- •IV. Зміст заняття
- •Трепанація соскоподібного відростка
- •6. Освоїти техніку антротомії.
- •Топографоанатомічні особливості зовнішньої та внутрішньої основи черепа
- •Топографоанатомічні особливості внутрішньої і зовнішньої основи черепа новонародженого
- •Особливості внутрішньої основи черепа новонародженого
- •Венозні синуси твердої оболонки головного мозку
- •Оболонки головного мозку новонародженого
- •Кістковопластична трепанація в тім’яно-скроневій ділянці
- •Декомпресивна трепанація черепа
- •VI. Оснащення заняття
- •VIII. Ситуаційні задачі
- •Для самоконтролю, звірте з еталоном відповідей
- •Рекомендована література
- •Загальні дані про лицевий відділ голови
- •Топографія привушної залози
- •Топографія щелепної артерії та її гілок
- •VI. Оснащення заняття
- •Для самоконтролю звірте з еталонами відповідей
- •IX. Рекомендована література
- •14. Топоров Г.Н. Клиническая анатомия лица. Учебное пособие. Харьков, «Факт», 2005.
- •VII. Зміст заняття
- •Топографія лицевого нерва
- •Топографія трійчастого нерва
- •VII. Основні питання для самостійної підготовки студентів
- •IX. Рекомендована література
- •17. Топоров Г.Н. Клиническая анатомия лица. Учебное пособие. Харьков, «Факт», 2005.
- •VII. Зміст заняття
- •Принципи провідникової анастезії гілок трійчастого нерва
- •Знеболювання біля овального отвору
- •Підвиличний шлях
- •Нижньощелепний шлях
- •Операція видалення зуба
- •Первинна хірургічна обробка ран лицевого відділу голови
- •VII. Основні питання для самостійної підготовки студентів
- •IX. Рекомендована література
- •34. Топоров Г.Н. Клиническая анатомия лица. Учебное пособие. Харьков, «Факт», 2005.
- •VII. Зміст заняття
- •Первинна хірургічна обробка ран лицевого відділу голови
- •Розрізи при гнійних процесах лиця
- •Шляхи поширення гнійних процесів у межах дна порожнини рота
- •VII. Основні питання для самостійної підготовки студентів
- •IX. Рекомендована література
- •51. Топоров Г.Н. Клиническая анатомия лица. Учебное пособие. Харьков, «Факт», 2005.
- •VII. Основні питання для самостійної підготовки студентів
- •Для самоконтролю звірте з еталоном відповідей
- •17. Топоров Г.Н. Клиническая анатомия лица. Учебное пособие. Харьков, «Факт», 2005.
- •II. Обґрунтування теми
- •Кровопостачання, іннервація, лімфовідтік піднебіння
- •Кровопостачання, іннервація, лімфовідтік зубів
- •Кровопостачання, іннервація і лімфовідтік язика
- •Дно порожнини рота
- •Шляхи поширення гнійних процесів у межах дна порожнини рота
- •Операції при розщілині верхньої губи
- •Ринопластика
- •Коса остеотомія гілки нижньої щелепи за А.Е.Рауером
- •Резекція верхньої щелепи
- •Резекція половини нижньої щелепи
- •15. Топоров Г.Н. Клиническая анатомия лица. Учебное пособие. Харьков, «Факт», 2005.
- •1. Практично освоїти топографанатомічні взаємовідносини утворень ділянок шиї та їх значення для оперативних утручань у межах окремих ділянок шиї.
- •2. Анатомічно обґрунтувати шляхи поширення гнійників, флегмон, гематом на шиї та розрізи при них.
- •Ділянки шиї
- •Шийна блокада за М.Н.Бурденком
- •1. Бурых М.П. Технология хирургических операций в анестезиологии и реаниматологии. Харьков, 1997.
- •2. Елизаровский С.И., Калашников Р.Н. Оперативная хирургия и топографическая анатомия. М., 1972.
- •3. Золотко Ю.А. Атлас топографической анатомии. М., 1978, том I.
- •4. Кованов В.В. Оперативная хирургия и топографическая анатомия. М., 1985.
- •6. Лубоцкий Д.Н. Основы топографической анатомии. М., 1953.
- •7. Матюшин И.Ф. Операции на шее. Горький, 1975.
- •8. Островерхов Г.Е., Лубоцкий Д.Н., Бомаш Ю.М. Оперативная хирургия и топографическая анатомия. М., 1998.
- •9. Шевкуненко В.Н. Краткий курс оперативной хирургии с топографической анатомией. М., ”Медгиз”, 1947.
- •10. Скрипников М.С., Білич А.М., Шепітько В.І. та ін. Оперативна хірургія і топографічна анатомія. Київ, “Вища школа”, 2000.
- •14. Топоров Г.Н. Клиническая анатомия лица. Учебное пособие. Харьков, «Факт», 2005.
- •4. Практично освоїти топографанатомічні взаємовідносини утворень ділянок шиї та їх значення для оперативних утручань у межах окремих ділянок шиї.
- •6. Анатомічно обґрунтувати шляхи поширення гнійників, флегмон, гематом на шиї та розрізи при них.
- •ІV. ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ
- •Фасції шиї
- •Міжфасційні клітковинні простори шиї
- •15. Бурых М.П. Технология хирургических операций в анестезиологии и реаниматологии. Харьков, 1997.
- •16. Елизаровский С.И., Калашников Р.Н. Оперативная хирургия и топографическая анатомия. М., 1972.
- •17. Золотко Ю.А. Атлас топографической анатомии. М., 1978, том I.
- •18. Кованов В.В. Оперативная хирургия и топографическая анатомия. М., 1985.
- •20. Лубоцкий Д.Н. Основы топографической анатомии. М., 1953.
- •21. Матюшин И.Ф. Операции на шее. Горький, 1975.
- •22. Островерхов Г.Е., Лубоцкий Д.Н., Бомаш Ю.М. Оперативная хирургия и топографическая анатомия. М., 1998.
- •23. Шевкуненко В.Н. Краткий курс оперативной хирургии с топографической анатомией. М., ”Медгиз”, 1947.
- •24. Скрипников М.С., Білич А.М., Шепітько В.І. та ін. Оперативна хірургія і топографічна анатомія. Київ, “Вища школа”, 2000.
- •28. Топоров Г.Н. Клиническая анатомия лица. Учебное пособие. Харьков, «Факт», 2005.
- •4. Освоїти техніку верхньої трахеостомії.
- •ІV. ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ
- •Техніка інтубації
- •10. Топоров Г.Н. Клиническая анатомия шеи. Учебное пособие. Харьков, «Факт», 2005.
- •4. Освоїти техніку оголення загальної, зовнішньої сонних та язикової артерій.
- •5. Освоїти техніку операцій на шийному відділі стравоходу.
- •6. Дати морфологічні обгрунтування знеболюванню при субтотальній субфасціальній резекції щитоподібної залози за О.В.Ніколаєвим.
- •ІV. ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ
- •20. Топоров Г.Н. Клиническая анатомия шеи. Учебное пособие. Харьков, «Факт», 2005.
32
Якщо на свіжому трупі в процесі препарування відшарувати м’яку оболонку, то вона легко відділяється від мозку, бо між нею і мозком залягає пухка клітковина.
Остільки між твердою оболонкою головного мозку і внутрішньою поверхнею кісток склепіння черепа існує пухкий зв’язок, то при травмах тут може накопичуватися кров, що призводить до виникнення епідуральних гематом.
Якщо гематома або гній локалізуються між твердою і павутинною мозковими оболонками, то виникають субдуральні процеси.
Коли ж патологічні процеси розвиваються між павутинною (arachnoidea encephali) і м’якою оболонкою мозка (pia mater), то вони мають назву субарахноїдальних.
Від твердої мозкової оболонки відходять три відростки: серп великого мозку
(falx cerebri), серп мозочка (falx cerebelli) і намет мозочка (tentorium cerebelli).
На кістковому препараті твердої мозкової оболонки студенти ретельно вивчають ці відростки. Вони визначають, що серп великого мозку проходить у сагітальній площині, простилається від продірявленої пластинки решітчастої кістки до внутрішнього підвищення потиличної кістки і проникає між півкулями головного мозку до мозолистого тіла. При цьому виявляється, що серп мозочка є продовженням серпа великого мозку. Він розділяє півкулі мозочка і простягається до великого отвору потиличної кістки.
Водночас на препараті чітко видно, що намет мозочка розташовується майже у горизонтальній площині і відділяє потиличні частки великих півкуль мозку від мозочка.
Викладач звертає увагу студентів, що серпоподібні відростки і намет мозочка представлені подвоєною твердою мозковою оболонкою. Внаслідок цього між листками dura mater утворюються венозні синуси. Особливістю їх є наявність у просвіті синусів інтими і відсутність клапанів. У стінках цих синусів немає м’язових волокон, тому вони нееластичні. Якщо розсікти стінку синуса, то він зяє, при цьому виникають значні кровотечі. Постільки по синусах твердої мозкової оболонки кров відтікає в систему внутрішньої яремної вени, то при пораненнях може виникнути повітряна емболія.
Венозні синуси твердої оболонки головного мозку
На таблицях і анатомічному препараті з відростками твердої мозкової оболонки і внутрішньою основою черепа студенти визначають основні синуси.
Верхній сагітальний синус (sinus sagittalis superior) починається від сліпого отвору (foramen caecum), поступово розширюється і закінчується в межах внутрішньої горбистості потиличної кістки. Викладач звертає увагу, що від сагітальної лінії він може відхилятися як вправо, так і вліво. Ці особливості слід враховувати при проведенні трепанації черепа. В sinus sagittalis superior вливаються вени мозку, а також тім’яні випускники (emissaria parietalis), що з’єднуються з венами склепіння черепа. Крім того, в нього впадає і випускник сліпого отвору (emissaria foramen caeci), який анастомозує з венами порожнини носа. Викладач наголошує, що описані венозні анастомози можуть спричинити тяжкі ускладнення при наявності фурункула носа.