- •III. Мета заняття
- •1. Навчити студентів техніки пошарового препарування ділянок згідно з темою заняття.
- •3. Вивчити топографію судин і нервів, зони їх розповсюдження у зв’язку з проведенням пошарової, провідникової анестезії, викроювань клаптів при оперативних втручаннях на ділянках склепіння черепа.
- •4. Дати топографоанатомічні обгрунтування шляхам розповсюдження флегмон, гнійних запливів і гематом на склепінні черепа.
- •5. Обгрунтувати зв’язки підшкірних вен мозкового відділу з синусами твердої мозкової оболонки та венами прилеглих ділянок.
- •6. Навчити студентів техніки проведення антротомії, звернути увагу на можливі ускладнення, пов’язані з ушкодженнями лицевого нерва, сигмоподібного венозного синуса і середньої черепної ямки.
- •IV. Зміст заняття
- •Трепанація соскоподібного відростка
- •6. Освоїти техніку антротомії.
- •Топографоанатомічні особливості зовнішньої та внутрішньої основи черепа
- •Топографоанатомічні особливості внутрішньої і зовнішньої основи черепа новонародженого
- •Особливості внутрішньої основи черепа новонародженого
- •Венозні синуси твердої оболонки головного мозку
- •Оболонки головного мозку новонародженого
- •Кістковопластична трепанація в тім’яно-скроневій ділянці
- •Декомпресивна трепанація черепа
- •VI. Оснащення заняття
- •VIII. Ситуаційні задачі
- •Для самоконтролю, звірте з еталоном відповідей
- •Рекомендована література
- •Загальні дані про лицевий відділ голови
- •Топографія привушної залози
- •Топографія щелепної артерії та її гілок
- •VI. Оснащення заняття
- •Для самоконтролю звірте з еталонами відповідей
- •IX. Рекомендована література
- •14. Топоров Г.Н. Клиническая анатомия лица. Учебное пособие. Харьков, «Факт», 2005.
- •VII. Зміст заняття
- •Топографія лицевого нерва
- •Топографія трійчастого нерва
- •VII. Основні питання для самостійної підготовки студентів
- •IX. Рекомендована література
- •17. Топоров Г.Н. Клиническая анатомия лица. Учебное пособие. Харьков, «Факт», 2005.
- •VII. Зміст заняття
- •Принципи провідникової анастезії гілок трійчастого нерва
- •Знеболювання біля овального отвору
- •Підвиличний шлях
- •Нижньощелепний шлях
- •Операція видалення зуба
- •Первинна хірургічна обробка ран лицевого відділу голови
- •VII. Основні питання для самостійної підготовки студентів
- •IX. Рекомендована література
- •34. Топоров Г.Н. Клиническая анатомия лица. Учебное пособие. Харьков, «Факт», 2005.
- •VII. Зміст заняття
- •Первинна хірургічна обробка ран лицевого відділу голови
- •Розрізи при гнійних процесах лиця
- •Шляхи поширення гнійних процесів у межах дна порожнини рота
- •VII. Основні питання для самостійної підготовки студентів
- •IX. Рекомендована література
- •51. Топоров Г.Н. Клиническая анатомия лица. Учебное пособие. Харьков, «Факт», 2005.
- •VII. Основні питання для самостійної підготовки студентів
- •Для самоконтролю звірте з еталоном відповідей
- •17. Топоров Г.Н. Клиническая анатомия лица. Учебное пособие. Харьков, «Факт», 2005.
- •II. Обґрунтування теми
- •Кровопостачання, іннервація, лімфовідтік піднебіння
- •Кровопостачання, іннервація, лімфовідтік зубів
- •Кровопостачання, іннервація і лімфовідтік язика
- •Дно порожнини рота
- •Шляхи поширення гнійних процесів у межах дна порожнини рота
- •Операції при розщілині верхньої губи
- •Ринопластика
- •Коса остеотомія гілки нижньої щелепи за А.Е.Рауером
- •Резекція верхньої щелепи
- •Резекція половини нижньої щелепи
- •15. Топоров Г.Н. Клиническая анатомия лица. Учебное пособие. Харьков, «Факт», 2005.
- •1. Практично освоїти топографанатомічні взаємовідносини утворень ділянок шиї та їх значення для оперативних утручань у межах окремих ділянок шиї.
- •2. Анатомічно обґрунтувати шляхи поширення гнійників, флегмон, гематом на шиї та розрізи при них.
- •Ділянки шиї
- •Шийна блокада за М.Н.Бурденком
- •1. Бурых М.П. Технология хирургических операций в анестезиологии и реаниматологии. Харьков, 1997.
- •2. Елизаровский С.И., Калашников Р.Н. Оперативная хирургия и топографическая анатомия. М., 1972.
- •3. Золотко Ю.А. Атлас топографической анатомии. М., 1978, том I.
- •4. Кованов В.В. Оперативная хирургия и топографическая анатомия. М., 1985.
- •6. Лубоцкий Д.Н. Основы топографической анатомии. М., 1953.
- •7. Матюшин И.Ф. Операции на шее. Горький, 1975.
- •8. Островерхов Г.Е., Лубоцкий Д.Н., Бомаш Ю.М. Оперативная хирургия и топографическая анатомия. М., 1998.
- •9. Шевкуненко В.Н. Краткий курс оперативной хирургии с топографической анатомией. М., ”Медгиз”, 1947.
- •10. Скрипников М.С., Білич А.М., Шепітько В.І. та ін. Оперативна хірургія і топографічна анатомія. Київ, “Вища школа”, 2000.
- •14. Топоров Г.Н. Клиническая анатомия лица. Учебное пособие. Харьков, «Факт», 2005.
- •4. Практично освоїти топографанатомічні взаємовідносини утворень ділянок шиї та їх значення для оперативних утручань у межах окремих ділянок шиї.
- •6. Анатомічно обґрунтувати шляхи поширення гнійників, флегмон, гематом на шиї та розрізи при них.
- •ІV. ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ
- •Фасції шиї
- •Міжфасційні клітковинні простори шиї
- •15. Бурых М.П. Технология хирургических операций в анестезиологии и реаниматологии. Харьков, 1997.
- •16. Елизаровский С.И., Калашников Р.Н. Оперативная хирургия и топографическая анатомия. М., 1972.
- •17. Золотко Ю.А. Атлас топографической анатомии. М., 1978, том I.
- •18. Кованов В.В. Оперативная хирургия и топографическая анатомия. М., 1985.
- •20. Лубоцкий Д.Н. Основы топографической анатомии. М., 1953.
- •21. Матюшин И.Ф. Операции на шее. Горький, 1975.
- •22. Островерхов Г.Е., Лубоцкий Д.Н., Бомаш Ю.М. Оперативная хирургия и топографическая анатомия. М., 1998.
- •23. Шевкуненко В.Н. Краткий курс оперативной хирургии с топографической анатомией. М., ”Медгиз”, 1947.
- •24. Скрипников М.С., Білич А.М., Шепітько В.І. та ін. Оперативна хірургія і топографічна анатомія. Київ, “Вища школа”, 2000.
- •28. Топоров Г.Н. Клиническая анатомия лица. Учебное пособие. Харьков, «Факт», 2005.
- •4. Освоїти техніку верхньої трахеостомії.
- •ІV. ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ
- •Техніка інтубації
- •10. Топоров Г.Н. Клиническая анатомия шеи. Учебное пособие. Харьков, «Факт», 2005.
- •4. Освоїти техніку оголення загальної, зовнішньої сонних та язикової артерій.
- •5. Освоїти техніку операцій на шийному відділі стравоходу.
- •6. Дати морфологічні обгрунтування знеболюванню при субтотальній субфасціальній резекції щитоподібної залози за О.В.Ніколаєвим.
- •ІV. ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ
- •20. Топоров Г.Н. Клиническая анатомия шеи. Учебное пособие. Харьков, «Факт», 2005.
134
Предмет |
Оперативна хірургія та топографічна анатомія |
|
|
Модуль №1 |
Введення у топографічну анатомія та оперативну хірургію. |
|
Топографічна анатомія та оперативна хірургія ділянок |
|
голови та шиї, ділянок і органів грудної порожнини, |
|
областей і органів порожнин живота і тазу |
Змістовий |
Топографічна анатомія і оперативна хірургія шиї |
модуль № 3 |
|
|
|
Тема12 |
Топографічна анатомія і оперативна хірургія ділянок та |
|
органів шиї |
Курс |
2 |
Факультет |
Стоматологічний |
|
|
Години - 2
I. ТЕМА
Топографічна анатомія фасцій шиї. Топографічна анатомія клітковинних просторів шиї. Розрізи при флегмонах та абцесах шиї. Видалення лімфатичних вузлів шиї (операції Ванаха і Крайля).
II. ОБГРУНТУВАННЯ ТЕМИ
Уроджені кісти та нориці шиї, піднижньощелепні аденофлегмони, сторонні тіла гортані, трахеї, глотки, шийного відділу стравоходу, опіки глотки і стравоходу є достатньо поширеною патологією; небезпечні також і поранення крупних судин і органів шиї. Успішне лікування цих патологічних процесів можливе лише на базі ґрунтовних знань топографоанатомічних особливостей ділянки шиї, де передбачена операція.
ІІІ. МЕТА ЗАНЯТТЯ
4.Практично освоїти топографанатомічні взаємовідносини утворень ділянок шиї та їх значення для оперативних утручань у межах окремих ділянок шиї.
5.Дати поняття про будову, функцію фасцій шиї, міжфасційні простори
шиї.
6.Анатомічно обґрунтувати шляхи поширення гнійників, флегмон, гематом на шиї та розрізи при них.
7.Практично навчити студентів техніки пошарового препарування ділянок
шиї.
ІV. ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ
135
Фасції шиї Викладач наголошує, що знання топографії фасцій шиї дуже важливі для
роботи хірургів, остільки пошарове розсічення утворень шиї тісно пов’язане з роз’єднанням фасцій по ходу операції, а гнійні процеси на шиї – з поширенням гною по міжфасційних проміжках шиї.
У сучасний період вимогам хірургічної практики найбільш відповідає класифікація фасцій шиї за В.М.Шевкуненком, згідно з якою на шиї виділяють п’ять фасцій.
Перша фасція шиї (fascia colli superficialis) представлена частиною загальної поверхневої підшкірної фасції тіла. Вона повністю огортає шию і в її передньо-боковому відділі утворює фасціальний футляр для підшкірного м’яза
(platysma).
Друга фасція шиї ( її ще називають поверхневим листком власної фасції шиї (lamina superficialis colli propria) вгорі фіксується до нижнього краю тіла нижньої щелепи, а внизу – до передньої поверхні груднини і ключиць так само, як і перша фасція. Вона огортає всю шию й утворює фасціальні футляри для піднижньощелепної залози, груднино-ключично-соскоподібного і трапецієподібного м’язів.
Викладач звертає увагу студентів, що фасційні футляри m. sternocleidomastoideus i m. trapezius на передній поверхні м’язів міцніші, ніж на задній, і від них у товщу м’язів відходять перетинки. Характерною особливістю другої фасції є відходження від неї відрогів до поперечних відростків хребців, що слугує бар’єром для проникнення інфекції між переднім і заднім відділами шиї (М.І.Пирогов).
Третя фасція шиї( її називають трахеальною пластинкою власної фасції шиї (lamina pretrachealis fasciae colli propriae)) є однією з найміцніших фасцій шиї. Її вважають сухожилковим розтягненням інфрагіоїдної групи м’язів: m. sternohyoideus, m. sternothyreoideus, m. thyreohyoideus, m. omohyoideus. Для цих м’язів третя фасція утворює фасційні футляри.
На своєму початку третя фасція шиї зрощена з другою, і по серединній лінії вони утворюють білу лінію шиї. Слід звернути увагу, що третя фасція шиї, на 2-4 см не доходячи до груднини і ключиць, відокремлюється від другої і вплітається в задню поверхню груднини і ключиць, а друга фасція - в їх передню поверхню, що сприяє утворенню надгруднинного міжапоневротичного клітковинного простору (spatium interaponeuroticum suprasternale). Від цього простору за ніжками m. sternocleidomastoideus відходять сліпі мішки Грубера, які ще називають боковими заглибинами
(recessus laterales).
З клінічної точки зору слід пам’ятати, що міжапоневротичний надгруднинний простір і сліпі мішки Грубера зв’язані між собою. Ось чому гнійні процеси, що протікають у spatium interaponeuroticum suprasternale,
можуть поширитися і на сліпі мішки Грубера.
Четверта фасція шиї (внутрішньошийна фасція (fascia endocervicalis)) огортає всі органи шиї. Слід пам’ятати, що вона складається з двох листків: парієтального і вісцерального. Перший оточує всі органи в цілому і утворює