131

Це втручання проводиться з метою запобігання виникненню плевропульмонального шоку при пораненнях грудей та проведенні складних операцій на органах грудної порожнини.

Хворий лежить на спині, голова повернута в протилежний від місця уколу бік, рука з боку операції відтягнута вниз.

У межах середини заднього краю груднино-ключично-соскоподібного м’яза хірург вказівним пальцем лівої руки притискує шкіру разом із залеглими під нею утвореннями до поперечного відростка VI шийного хребця, його сонного горбика. Судинно-нервовий пучок шиї при цьому зміщується всередину. Попередньо шкіру в місці втручання інфільтрують 0, 25%-ним розчином новокаїну. По пальцю в тканини до відчуття кістки вводять ін’єкційну голку довжиною 10-12 см. Просовуючи її, хірург, постійно натискуючи на поршень шприца, випускає в тканини розчин новокаїну. Внаслідок утвореного при цьому інфільтрату судинно-нервовий пучок зміщується всередину і знеболюється. Відчувши, що кінець голки досяг хребця, голку відтягують на 1-2 мм назад. Перевіривши шляхом зворотнього руху поршня шприца, що в циліндр шприца не потрапила кров, в тканини вводять 40-50 мл 0, 25%-ного розчину новокаїну. Він поширюється по п’ятій фасції і одночасно блокує блукаючий, симпатичний, а в окремих випадках і діафрагмальний нерви. Характерними ознаки успішного проведення блокади є почервоніння (hyperemia) лиця та білкової оболонки ока з боку проведення блокади, а також наявність синдрома Клода-Бернара-Горнера: опущення верхньої повіки (ptosis), звуження зіниці (miosis) і западіння очного яблука (enophthalmis). Також відмічається брадікардія та брадіпное.

Шийна блокада за М.Н.Бурденком Це втручання належить до кровних, остільки по передньому краю

m.sternocleidomastoideus розсікається шкіра (довжина розрізу 4-5 см), з підшкірною клітковиною і глибше залеглими тканинами. Розріз доходить до другої фасції. В подальшому, так само, як і при перев’язці сонних артерій, досягають судинно-нервового пучка шиї і під епіневрій вводять 2 мл 2%-ного розчину новокаїну. В тих випадках, коли передбачена тривала блокада, то до нерва підводять дренажну трубку діаметром 2 мм, через яку орошують новокаїном блукаючий нерв упродовж 2-3 днів.

Блокаду за М.Н.Бурденком застосовують при складних операціях на органах грудної порожнини: пульмонектомії, резекції грудного відділу стравоходу та ін. Після цієї операції трубку, підведену до n.vagus, видаляють, а на шкіру накладають

V.ПРАКТИЧНІ НАВИЧКИ З ТЕМИ

1.Навчитися орієнтуватися в шарах і фасціях шиї на поперечних розрізах шиї,

атакож по ходу пошарового препарування.

2.Освоїти техніку розрізів при гнійних процесах шиї.

3.Навчитися розрізняти зовнішню і внутрішню сонні артерії

4. Освоїти техніку вагосимпатичної блокади за О.В.Вишневським.

132

VI. ОСНАЩЕННЯ ЗАНЯТТЯ

а) макропрепарати:

1)труп бальзамований нерозітнутий;

2)медіальний трикутник шиї (вологий препарат);

3)сагітальний розпил шиї (вологий препарат);

4)горизонтальний розпил шиї на трьох рівнях (вологий препарат). б) набір таблиць згідно з темою заняття; в) хірургічний інструментарій:

загальний; г) навчальні карти для контролю та самоконтролю.

VІI. ОСНОВНІ ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ

1.Межі, ділянки шиї.

2.Трикутники шиї.

3.Піднижньощелепний трикутник.

4.Трикутник М.І.Пирогова.

5.Сонний трикутник.

6.Топографія судинно-нервового пучка шиї.

7.Ознаки зовнішньої і внутрішньої сонних артерій.

8. Гілки зовнішньої сонної артерії, що відходить у межах сонного трикутника.

VІІI. СИТУАЦІЙНІ ЗАВДАННЯ

Задача № 1. Студент, вийшовши на трикутник М.І.Пирогова під час препарування піднижньощелепного трикутника, знайшов у ньому язикову вену, але не зміг виявити однойменну артерію. Як її можна знайти ?

Задача № 2. При проведенні резекції нижньої щелепи хірург насамперед оголив біфуркацію загальної сонної артерії в сонному трикутнику. Як пересвідчитися в тому, що ця артерія є зовнішньою сонною артерією?

Задача № 3. На занятті студент переконував викладача в тому, що на шиї існує п’ять фасцій. Чи правильна його відповідь?

IX. Рекомендована література

1.Бурых М.П. Технология хирургических операций в анестезиологии и реаниматологии. Харьков, 1997.

2.Елизаровский С.И., Калашников Р.Н. Оперативная хирургия и топографическая анатомия. М., 1972.

3.Золотко Ю.А. Атлас топографической анатомии. М., 1978, том I.

4.Кованов В.В. Оперативная хирургия и топографическая анатомия. М., 1985.

133

5.Кульчицкий К.М., Скрипников Н.С., Баран Л.М. и др. Методические указания к лекциям по оперативной хирургии и топографической анатомии для студентов стоматологических факультетов медвузов Украинской ССР. Полтава,

1988.

6.Лубоцкий Д.Н. Основы топографической анатомии. М., 1953.

7.Матюшин И.Ф. Операции на шее. Горький, 1975.

8.Островерхов Г.Е., Лубоцкий Д.Н., Бомаш Ю.М. Оперативная хирургия и топографическая анатомия. М., 1998.

9.Шевкуненко В.Н. Краткий курс оперативной хирургии с топографической анатомией. М., ”Медгиз”, 1947.

10.Скрипников М.С., Білич А.М., Шепітько В.І. та ін. Оперативна хірургія і топографічна анатомія. Київ, “Вища школа”, 2000.

11.Скрипников М.С., Шепітько В.І. та ін. Оперативна хірургія та топографічна анатомія. Навч.-метод. посібник до лекцій для студентів стоматологічних факультетів медичних вузів України. Полтава, 2000.

12.Топоров Г.М., Скрипніков М.С., Проніна О.М. та ін. Клінічна анатомія та оперативна хірургія гнійно-запальних процесів голови та шиї. Полтава, «Верстка», 2002.

13.Скрипніков М.С., Соколов В.М., Аветіков Д.С. та ін. Топографо-анатомічне обгрунтування проведення пластичних операцій ангіосомними аутотрансплантатами на голові та шиї. Полтава, «Верстка», 2002.

14.Топоров Г.Н. Клиническая анатомия лица. Учебное пособие. Харьков, «Факт», 2005.