9 Клас (72 год.) „ будова і життєдіяльність органів людини„

Людина. Правила гігієни і значення їх для здоров”я.	4
Органи руху, кровообігу, дихання, травлення, чуття. Розміщення внутрішніх органів людини.	4
Скелет людини: череп, хребет, грудна клітка. Значення скелета.	4
Відділи хребта. Шляхи запобігання скривлення хребта.	4
Грудна клітка і її значення.	4
Кістки верхніх і нижніх кінцівок. З”єднання кісток.	4
Розтягнення зв”язок, вивих суглобів, переломи кісток. Перша допомога. Ранкова зарядка і її значення.	4
М”язи та їх значення. Основні групи м”язів у тілі людини. Робота м”язів.	4
Кровообіг. Пульс. Серце. Зовнішній вигляд і величина серця. Положення в грудній клітці.	4
Шкідливий вплив куріння та спиртних напоїв на кровоносні судини і серце.	4
Перша допомога при кровотечах. Практичні вправи: накладання пов”язок.	4
Органи дихання: ніс, гортань, бронхи, легені. Значення і гігієна дихання. Шкідливий вплив куріння.	4
Органи травлення. Значення харчування для людини.	4
Гігієна харчування. Кишково-шлункові захворювання, отруєння.	4
Нирки і їх значення.	4
Шкіра. Догляд за шкірою. Перша допомога при опіках, порізах, обмороженні.	4
Нервова система і її значення.	4
Органи зору, слуху. Їх значення. Підсумок вивченого.	4

Рекомендована література

1. Програма з природознавства для допоміжної школи.

2. Корекційна направленість уроків природознавства (методичні рекомендації). 1987 р.

3. А.В.Усвайська. Природознавство, 5 клас. – Київ: Освіта. - 1978 р.

4. М.С. Стожок, О.В. Любарець. Природознавство, 5 клас. – Київ: Освіта. - 2002 р.

5. Н.І.Нікішов, С.П. Меншова. Природознавство, 7 клас. – Київ: Освіта, 1986 р.

6. А.І.Гуріна, Г.Я.Чопик. Природознавство, 7 клас. – Київ: Освіта. - 2003 р.

7. Г.Е. Безтовська. Людина, 8 клас. Київ: Освіта. -1988 р.

Географія (6-9 класи)

Тихоненко Л.О.

Зміст навчання географії в допоміжній школі

Основним завданням викладання географії в допоміжній школі є ознайомлення учнів з природними умовами і корисними копалинами, життям та господарською діяльністю населення України і зарубіжних країн.

У процесі вивчення географії розумово відсталих учнів навчають пізнавати природні явища в їхньому причинному зв’язку та постійній взаємодії, розвивають у них спостережливість, увагу, пам'ять, абстрактне мислення, збагачують увагу.

Однак не зважаючи на те, що в змісті географічного матеріалу є багато цікавого, при його вивченні виникають значні труднощі. Це, зокрема виявляється при аналізі властивостей, ознак об’єктів, відношень, зв’язків між ними, в процесі порівняння та узагальнення.

У програмі свідомо немає розподілу змісту для 1 та 2 відділень допоміжних шкіл, а пропонується самому вчителю враховувати пізнавальні можливості учнів при визначенні обсягу навчального матеріалу, кількості географічної номенклатури, рівні узагальнення при вивченні різних тем.

Структура курсу суттєво змінена. В програмі враховані сучасні тенденції в розвитку географічної освіти, зокрема, введено курс “Природа рідного краю”, який побудовано з таким розрахунком, щоб на знайомому краєзнавчому матеріалі сформувати у дітей початкові уявлення про системоутворюючі географічні поняття.

Особливу увагу приділено роботі з картографічною наочністю, введення якої в навчальний процес ускладнюється через недостатнє усвідомлення учнями змісту інформації, яка передається засобами схематичного та символічного характеру. Тому для попередження формального сприймання наочності такого типу при вивченні розділу “План і карта” треба дотримуватися логіки в переході від сприймання реальної місцевості до її зображення на карті: учнів спочатку доцільно ознайомлювати з макетом та планом шкільної ділянки; вивчити орієнтуватися на них та на плані свого населеного пункту; визначати місце шкільної ділянки на цьому плані. Тільки після засвоєння цих знань і вмінь досягти свідомого використання картографічної наочності в розумово відсталих дітей. Ознайомлюючись з фізичними та політико–адміністративними картами різного масштабу, учні повинні вміти визначати положення своєї місцевості, району, області, країни.

При вивченні розділу “Форми земної поверхні” в 7 класі одночасно вивчають і засоби позначення їх на карті.

При вивченні материків та окремих країн особливу увагу слід звертати на формування в учнів умінь визначати та описувати їх географічне положення. Використовуючи набуті знання, учні повинні вміти складати географічні характеристики на кожну країну, що її вони вивчають( визначати географічне положення, природні умови, корисні копалини, господарську діяльність населення тощо).

Особливу увагу в програмі приділено географії України. Її вивчають протягом 2- 4 четвертей в 9 класі. Враховуючи складний характер соціально – економічної інформації, що міститься в цьому розділі, вчитель сам повинен визначати рівень узагальнення цього матеріалу для вивчення в межах відведеного часу.