6 Клас Українська література( 17 годин на рік)

Тематика читання.

Знання – неоцінений скарб людини (1 год.)

1. Любіть навчання. А. Малишко „Буду я навчатись”.

Осінь (2 год.)

2. О.Пушкін „Листопад”. В.Соссюра „Осінь”.

3. Народні осінні обряди, звичаї, традиції.

Трудові і суспільно – корисні справи школярів (2 год.)

4. О. Гіталов „Дума про хліб”. О. Гіталов „ Як хліб ходить”.

5. Валерчине покликання. Є. Летюк „ Гончар”.

Високі моральні якості українського народу як взірець для учнів (3 год.)

6. За В. Нестайком „Одиниця з обманом”.

7. За В. Святовцем „Андрійкове джерело”.

8. Роби, щоб не переробляти.

Оповідання, вірші і статті про історію України ( 3 год.)

9. Запорізька Січ і життя запорожців. Славетні кошові отамани Запорізької Січі.

10. Петро Конашевич Сагайдачний. Богдан Хмельницький. Іван Мазепа.

11. П.Полуботок. П.Скоропадський. М.Грушевський. Визвольна боротьба українського народу.

Ясен мій цвіте, рідна Україно! (3 год.)

12. Українські народні пісні, колядки, щедрівки, веснянки, гаївки.

13. Загадки і прислів’я.

14. гумор українського народу.

Життя природи та її охорона (3 год.)

20. С. Жупанин „Буду я природі другом”.

21. У природі – в ріднім домі.

22. А. Шиян „Лелеки”.

Основні вимоги до знань і вмінь учнів.

Учні повинні знати: авторів і назви прочитаних творів; напам’ять 6 -8 віршів.

Уміти: читати вголос виразно; визначати тему і головну думку прочитаного твору; виділяти головних дійових осіб; переказувати прочитане самостійно або за запитаннями вчителя.

6 Клас. Українська мова (17 год.)

Повторити (1,5 год.)
1. Речення поширене і непоширене. Види речень за інтонацією. Головні і другорядні члени речення.	0,5
2. Однорідні члени речення. Розділові знаки в реченні з однорідними членами.	0,5
3. Спілкування і мовлення, адресат мовлення, мета мовлення. Слова ввічливості під час спілкування.	0,5
Речення (2 год.)
4.Речення, його граматична основа. Поширення речень другорядними членами.	0,5
5. Речення з однорідними членами. Головні і другорядні члени речення як однорідні. Зв’язок між однорідними членами без сполучення, за допомогою сполучників і (й) та (в значенні і), а, але.	0,5
6. Розділові знаки при однорідних членах речення.	0,5
7. контрольна робота.	0,5
Слово (13,5 год.)
8. Споріднені слова. Корінь, префікс, суфікс, закінчення.	0,5
9. Утворення слів за допомогою префіксів і суфіксів.	0,5
10. ненаголошені голосні е, и та сумнівні приголосні у корені слова.	0,5
11. Подвоєння приголосних у словах. Чергування голосних і приголосних у корені слова.	0,5
12. Префікс і прийменник. Їх розрізнення. Апостроф після префіксів. Правопис префіксів роз -, без -, воз -, з -, с -.	0,5
13. Контрольна робота.	0,5
14. Текст, план тексту, план власного висловлювання.	0,5
15. Значення іменника. Іменники власні і загальні.	0,5
16. Основні граматичні категорії іменника : рід, число, відмінок.	1
17. Відмінкові закінчення іменників в однині та множині.	0,5
18. Відмінювання і правопис іменників типу теля, курча, ім’я, плем’я.	1
19. Іменники, що вживаються тільки в однині або тільки в множині. Правопис чоловічих і жіночих імен і по – батькові.	0,5
20. контрольна робота.	0,5
21. Типи мовлення: розповідь, опис, роздум.	0,5
22. Загальне значення прикметника. Морфологічні ознаки. Синтаксична роль прикметника.	0,5
23. Визначення роду, числа, відмінка прикметника за родом, числом, відмінком іменника.	0,5
24. Опис приміщення.	0,5
25. Відмінкові закінчення прикметників в однині і множині, правопис у цих закінченнях.	1
26. Утворення прикметників від іменників за допомогою префіксів і суфіксів.	0,5
27. Правопис в прикметниках найуживаніших суфіксів – еньк-, - есеньк-, - ськ -, - цьк -, - зьк -.	0,5
28. Контрольна робота.	0,5
29. Роздум (за даним зразком і з допомогою вчителя).	0,5
30. Ділова мова: лист, адреса.	0,5
31. Телеграма, оголошення.	0,5

Друге відділення.

Учні повинні знати: будова слова; способи перевірки написання з ненаголошеними голосними і сумнівними приголосними; граматичні ознаки іменника і прикметника; розділові знаки в простому реченні.

Уміти: розбирати слово за будовою; добирати споріднені слова; відрізняти префікс від прийменника; визначати рід, число, відмінок іменника і прикметника; зв’язано усно висловлюватись, культурно спілкуватися.