- •2. Методи правового регулювання праці та основні функції трудового права
- •3.Трудове право як система галузі права.
- •4.Поняття основних принципів трудового права.
- •5.Зміст основних принципів трудового права.
- •6. Поняття джерел трудового права та їх класифікація.
- •Конституція України, кЗпП України, Закони України як джерела трудового права.
- •Підзаконні та локальні акти, що регулюють трудові відносини.
- •Поняття трудових правовідносин.
- •12.Умови та підстави виникнення трудових правовідносин.
- •13.Зміст трудових правовідносин.
- •Поняття суб’єктів трудового права, їх класифікація та види
- •Громадяни та роботодавець як суб’єкти трудового права.
- •Поняття зайнятості населення. Правове регулювання працевлаштування.
- •18. Поняття безробітного та порядок виплати допомоги по безробіттю.
- •19.Поняття колективного договору.
- •21. Порядок укладення колективного договору
- •22.Порядок прийняття колективного договору та контроль за його виконанням.
- •23.Поняття, роль та значення трудового договору, Відмінність трудового договору від інших цивільно-правових договорів.
- •24.Сторони і зміст трудового договору.
- •25. Загальний порядок прийняття на роботу.
- •26. Види трудового договору, тимчасова та сезонна робота
- •27. Сумісництво та суміщення. Правове регулювання.
- •28.Випробувалиний строк.
- •29.Переведення на іншу роботу та переміщення на інше місце роботи.
- •33.Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативі працівника.
- •34. Розірвання трудового договору по п.1 ст.40 кЗпП України.
- •35.Вказівки Пленуму Верховного Суду України щодо звільнення по п.1 ст.40 кЗпП України.
- •36. Розірвання трудового договору по п.2 ст.40 кЗпП України.
- •37.Розірвання трудового договору по п.3 ст.40 кЗпП України.
- •38. Розірвання трудового договору по п. 5 ст. 40 КзпП України.
- •39. Розірвання трудового договору по п.7 ст.40 кЗпП України.
- •40. Розірвання трудового договору з ініціативи третіх осіб та у зв’язку з порушенням правил прийому на роботу.
- •41. Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників
- •42.Порядок звільнення і проведення розрахунків.
- •43.Порядок ведення трудових книжок.
- •45. Режим робочого часу.
- •46. Надурочна робота.
- •47.Облік робочого часу.
- •48. Щотижневий безперервний відпочинок (вихідні дні) та святкові і неробочі дні. Порядок залучення працівників до роботи в ці дні та порядок компенсації роботи у ці дні.
- •49.Поняття відпустки та їх види.
- •4. Соціальна відпустка:
- •50. Додаткові щорічні відпустки, їх види та порядок надання
- •52.Порядок надання щорічної відпустки
- •53.Додаткові відпустки у зв’язку з навчанням та творчі відпустки, їх тривалість
- •54.Соціальні відпустки.
- •55.Відпустка без збереження заробітної плати.
- •56. Перенесення, поділ відпустки та відкликання з відпустки
- •57.Поняття заробітної плати, її структура та функції.
- •58.Сфери регулювання оплати праці.
- •59.Нормування праці.
- •60. Система оплати праці
- •61.Преміювання працівників.
- •63.Гарантійні виплати і компенсації.
- •64. Поняття трудової дисципліни та методи її забезпечення.
- •65.Внутрішній трудовий розпорядок.
- •67.Заохочення у трудовому праві.
- •68. Загальна дисциплінарна відповідальність.
- •69.Спеціальна дисциплінарна відповідальність.
- •70. Поняття матеріальної відповідальності, підстави матеріальної відповідальності.
- •71.Обмежана матеріальної відповідальності.
- •73. Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність працівників.
- •75. Матеріальна відповідальність роботодавця за шкоду, заподіяну працівникові.
- •76.Правові питання організації виробничого навчання
- •77.Пільги для працівників, які навчаються у загальноосвітніх та професійно-технічних закладах.
- •1. Встановлення скороченого робочого часу
- •2. Звільнення від роботи без збереження заробітної плати
- •3. Додаткова відпустка у зв'язку з навчанням у середніх закладах освіти
- •4. Час надання щорічних відпусток працівникам, які навчаються в середніх закладах освіти
- •78. Пільги для працівників, які навчаються у вищих закладах освітита аспірантурі.
- •1.Надання відпустки без збереження заробітної плати.
- •2.Надання додаткової оплачуваної відпустки.
- •79. Розкрийте поняття трудових спорів, назвіть їх види та причини виникнення.
- •80. Розкрийте порядок розгляду трудових спорів у ктс
- •Порядок вирішення трудових спрів у судах.
- •82. Поняття колективних трудових спорів та підстави їх виникнення. Органи, які розглядають колективні трудові спори.
- •83. Поняття страйку та порядок його проведення.
- •84.Поняття та основні види нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю.
- •85.Гарантії прав працівників на охорону здоров’я на виробництві
- •86.Організація охорони здоров’я працівників на підприємстві
- •87.Охорона здоров’я жінок
- •88. В інтересах охорони здоров’я неповнолітнім та осіб зі зниженою працездатністю
- •89.Соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
49.Поняття відпустки та їх види.
Відпустка – це час відпочинку, який обчислюється в календарних днях і надається працівникам із збереженням місця роботи і заробітної плати.
Законом України “ Про відпустки ” передбачені таки відпустки:
1. Щорічні:
а) основна (ст.6 Закону “ Про відпустки);
б) додаткова – за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (ст.7 Закону);
в) додаткова – за особливий характер праці (ст.8 Закону);
г) інші, передбачені законодавством.
2. Додаткова у зв’язку з навчанням (ст.14,13,15 Закону).
3. Творча відпустка (ст.16 Закону).
4. Соціальна відпустка:
а) відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами (ст. 17 Закону);
б) відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею з річного віку (ст.18 Закону);
в) додаткова відпустка працівникам, які мають дітей (ст.19 Закону).
5.Відпустка без збереження заробітної плати (ст.25,26 Закону).
Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть встановлюватися інші види відпусток.
50. Додаткові щорічні відпустки, їх види та порядок надання
Додаткова відпустка тривалістю до 35 кал. днів за особливий характер праці надається окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово – емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих географічних та геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я. Перелік таких робіт вказаний у Списку виробництв, робіт, професій і посад, який був затверджений КМ України 17.11.97 №1290. Конкретна тривалість такої відпустки встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника у цих умовах.
Особливі геологічні та географічні умови праці властиві гірським населеним пунктам. Згідно ЗУ “ Про статус гірських населених пунктів України” від 15.02.95р. це міста, селища міського типу, розташовані на висоті 500м. Над рівнем моря, що мають недостатню розвинену сферу застосування праці, систему соціально – побутового обслуговування, обмежену транспортну доступність. Для таких місць характерні складні кліматичні умови, робота в яких дає право на додаткову відпустку.
Додаткова відпустка тривалістю до 7 кал. днів надається працівникам з ненормованим робочим днем згідно із списком посад, робіт та професій. Визначених колективним договором угодою. Така відпустка надається як компенсація за виконання обсягів робіт, ступеня напруженості, складність і самостійність в роботі, необхідність періодичного виконання службових завдань понад встановлену тривалість робочого часу . ( Рекомендації щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці , затверджені наказом Мінпраці та соціальної політики України від 5.02.98 №7)
Щорічна додаткова відпустка надається понад щорічну основну відпустку на одній підставі, обраної працівником. Порядок надання додаткової відпустки з кількох підстав встановлено постановою КМ України від 17.11.97 №1290 “ Про затвердження Списків виробництв, робіт , цехів. Професій ,посад, зайнятість на яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і тяжкими умовами праці та особливий характер праці”. Щорічна додаткова відпустка з кількох підстав надається працівникам, професії та посади яких встановлено у цих списках позначкою “1”.
Щорічні додаткові відпустки можуть надаватися одночасно з основною відпусткою або окремо за бажанням працівника. Загальна тривалість основної та додаткової відпустки не може перевищувати 59 кал. днів, а для працівників, які зайняти на підземних та гірничих роботах , 69 кал. днів. Таки відпустки надаються з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року.
51.Стаж роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.
До стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку включаються:
-
час фактичної роботи ( у тому числі на умовах неповного робочого дня) протягом робочого року, за який надається відпустка;
-
час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи ( посада) згідно з законодавством та заробітна плата повністю або частково ( в т.ч. час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу);
-
час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи ( посада) й йому виплачувалася допомога по державному соціальному страхуванню, за винятком частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3 річного віку;
-
час , коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи ( посада) й йому не виплачувалася заробітна плата у порядку . визначеному ст.25 і ч. 2 ст. 26 ЗУ “Про відпустки”, за винятком відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 6 річного віку ( без збереження з/плати);
-
час навчання з відривом від виробництва тривалістю менше 10 місяців на денних відділеннях ПТЗ освіти;
-
час навчання новим професіям ( спеціальностям) осіб, звільнених у зв’язку із змінами в організації виробництва та праці, у т.ч. з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників.
-
Інші періоди, передбачені законодавством.
До стажу роботи , що дає право на щорічні додаткові відпустки зараховується:
-
час фактичної роботи зі шкідливими . важкими умовами праці або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників даного виробництва, цеху, професії або посади;
-
час щорічних основної та додаткової відпусток за роботу із шкідливими , важкими умовами і за особливий характер праці;
-
час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на який вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.