- •2. Методи правового регулювання праці та основні функції трудового права
- •3.Трудове право як система галузі права.
- •4.Поняття основних принципів трудового права.
- •5.Зміст основних принципів трудового права.
- •6. Поняття джерел трудового права та їх класифікація.
- •Конституція України, кЗпП України, Закони України як джерела трудового права.
- •Підзаконні та локальні акти, що регулюють трудові відносини.
- •Поняття трудових правовідносин.
- •12.Умови та підстави виникнення трудових правовідносин.
- •13.Зміст трудових правовідносин.
- •Поняття суб’єктів трудового права, їх класифікація та види
- •Громадяни та роботодавець як суб’єкти трудового права.
- •Поняття зайнятості населення. Правове регулювання працевлаштування.
- •18. Поняття безробітного та порядок виплати допомоги по безробіттю.
- •19.Поняття колективного договору.
- •21. Порядок укладення колективного договору
- •22.Порядок прийняття колективного договору та контроль за його виконанням.
- •23.Поняття, роль та значення трудового договору, Відмінність трудового договору від інших цивільно-правових договорів.
- •24.Сторони і зміст трудового договору.
- •25. Загальний порядок прийняття на роботу.
- •26. Види трудового договору, тимчасова та сезонна робота
- •27. Сумісництво та суміщення. Правове регулювання.
- •28.Випробувалиний строк.
- •29.Переведення на іншу роботу та переміщення на інше місце роботи.
- •33.Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативі працівника.
- •34. Розірвання трудового договору по п.1 ст.40 кЗпП України.
- •35.Вказівки Пленуму Верховного Суду України щодо звільнення по п.1 ст.40 кЗпП України.
- •36. Розірвання трудового договору по п.2 ст.40 кЗпП України.
- •37.Розірвання трудового договору по п.3 ст.40 кЗпП України.
- •38. Розірвання трудового договору по п. 5 ст. 40 КзпП України.
- •39. Розірвання трудового договору по п.7 ст.40 кЗпП України.
- •40. Розірвання трудового договору з ініціативи третіх осіб та у зв’язку з порушенням правил прийому на роботу.
- •41. Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників
- •42.Порядок звільнення і проведення розрахунків.
- •43.Порядок ведення трудових книжок.
- •45. Режим робочого часу.
- •46. Надурочна робота.
- •47.Облік робочого часу.
- •48. Щотижневий безперервний відпочинок (вихідні дні) та святкові і неробочі дні. Порядок залучення працівників до роботи в ці дні та порядок компенсації роботи у ці дні.
- •49.Поняття відпустки та їх види.
- •4. Соціальна відпустка:
- •50. Додаткові щорічні відпустки, їх види та порядок надання
- •52.Порядок надання щорічної відпустки
- •53.Додаткові відпустки у зв’язку з навчанням та творчі відпустки, їх тривалість
- •54.Соціальні відпустки.
- •55.Відпустка без збереження заробітної плати.
- •56. Перенесення, поділ відпустки та відкликання з відпустки
- •57.Поняття заробітної плати, її структура та функції.
- •58.Сфери регулювання оплати праці.
- •59.Нормування праці.
- •60. Система оплати праці
- •61.Преміювання працівників.
- •63.Гарантійні виплати і компенсації.
- •64. Поняття трудової дисципліни та методи її забезпечення.
- •65.Внутрішній трудовий розпорядок.
- •67.Заохочення у трудовому праві.
- •68. Загальна дисциплінарна відповідальність.
- •69.Спеціальна дисциплінарна відповідальність.
- •70. Поняття матеріальної відповідальності, підстави матеріальної відповідальності.
- •71.Обмежана матеріальної відповідальності.
- •73. Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність працівників.
- •75. Матеріальна відповідальність роботодавця за шкоду, заподіяну працівникові.
- •76.Правові питання організації виробничого навчання
- •77.Пільги для працівників, які навчаються у загальноосвітніх та професійно-технічних закладах.
- •1. Встановлення скороченого робочого часу
- •2. Звільнення від роботи без збереження заробітної плати
- •3. Додаткова відпустка у зв'язку з навчанням у середніх закладах освіти
- •4. Час надання щорічних відпусток працівникам, які навчаються в середніх закладах освіти
- •78. Пільги для працівників, які навчаються у вищих закладах освітита аспірантурі.
- •1.Надання відпустки без збереження заробітної плати.
- •2.Надання додаткової оплачуваної відпустки.
- •79. Розкрийте поняття трудових спорів, назвіть їх види та причини виникнення.
- •80. Розкрийте порядок розгляду трудових спорів у ктс
- •Порядок вирішення трудових спрів у судах.
- •82. Поняття колективних трудових спорів та підстави їх виникнення. Органи, які розглядають колективні трудові спори.
- •83. Поняття страйку та порядок його проведення.
- •84.Поняття та основні види нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю.
- •85.Гарантії прав працівників на охорону здоров’я на виробництві
- •86.Організація охорони здоров’я працівників на підприємстві
- •87.Охорона здоров’я жінок
- •88. В інтересах охорони здоров’я неповнолітнім та осіб зі зниженою працездатністю
- •89.Соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
89.Соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Завданнями страхування згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» є:
-
проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих та небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров’ю застрахованих, викликаних умовами праці;
-
відновлення здоров’я та працездатності потерпілих ;
-
відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей.
Суб’єктами страхування є застраховані громадяни, в окремих випадках – члени їх сімей. Страховик – Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Обов’язковому страхуванню підлягають:
-
особи, які працюють на умовах трудового договору;
-
учні та студенти навчальних закладів, аспіранти. Докторанті, залучені до будь-яких робіт під час або після занять;
-
особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або інших підприємствах за спеціальними договорами.
Страховим випадок є нещасний випадок на виробництві. У разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування зобов’язаний:
-
своєчасно та в повному обсязі відшкодувати заподіяну шкоду, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого тощо;
-
сприяти створенню умов своєчасного надання кваліфікаційної першої невідкладної допомоги у разі настання нещасного випадку, госпіталізації тощо;
-
організувати лікування працівника і т.д.;
Усі зазначені види соціальних послуг та виплат надаються застрахованому та особам, які перебувають на його утриманні, незалежно від того, чи зареєстровано підприємство, на якому стався страховий випадок, у Фонді соціального страхування від нещасних випадків.
Сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я. Сума щомісячної страхової виплати не повинна перевищувати середньомісячного заробітку, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я.
Сума страхової виплати за моральну (немайнову) шкоду визначається в судовому порядку. При цьому сума страхової виплати не може перевищувати 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, незалежно від будь-яких інших страхових виплат.
Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю виплачується в розмірі 100 % середнього заробітку (оподатковувано доходу). При цьому перші п'ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються власником або уповноваженим ним органом.
У разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім'ї повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілого і, крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого.
Фонд соціального страхування від нещасних випадків здійснює профілактичні заходи, спрямовані на запобігання нещасним випадкам, на усунення загрози здоров'ю працівників, викликаної умовами праці. Виконання статутних функцій та обов'язків Фонду соціального страхування від нещасних випадків щодо запобігання нещасним випадкам покладається на страхових експертів з охорони праці.
Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний: вести реєстр страхувальників; письмово повідомляти страхувальнику умовний клас професійного ризику його підприємства — групу галузей (підгалузей) економіки або видів діяльності, що мають визначений для цієї групи рівень виробничого травматизму та професійної захворюваності; укладати угоди з лікувально-профілактичними закладами та окремими лікарями на обслуговування потерпілих на виробництві.
Нагляд за діяльністю Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснює наглядова рада, до складу якої входять у рівній кількості представники держави, застрахованих осіб і роботодавців, всього 15 осіб.
Державний нагляд у сфері страхування від нещасного випадку покладається на Міністерство праці та соціальної політики, а в частині цільового використання коштів — на органи Міністерства фінансів України.
Фонд соціального страхування від нещасних випадків може відмовити у страхових виплатах і наданні соціальних послуг
страхованому, якщо мали місце: навмисні дії потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку;
Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється переважно за рахунок страхових внесків роботодавців. Розмір внесків визначається для кожного підприємства окремо з урахуванням класу професійного ризику. Працівники не несуть ніяких витрат на страхування від нещасного випадку. Кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу державного бюджету України, використовуються виключно за їх прямим призначенням і зараховуються на єдиний централізований рахунок Фонду.
Спори щодо суми страхових внесків, а також щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку. За бажанням зацікавлена особа може звернутися з питань вирішення спору до спеціальної комісії при виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
90. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, пов’язаних з виробництвом.
Кабінет Міністрів України своєю постановою від 21 серпня 2001 р. № 1094 затвердив Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві та Перелік обставин, за яких настає страховий випадок державного соціаль ного страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, Що сталися з учнями і студентами навчальних закладів під час навчально-виховного процесу, трудового і професійного навчання в навчальному закладі, визначається МОН.
Розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, тощо.
За висновками роботи комісії з розслідування визнаються пов'язаними з виробництвом і складається акт за формою Н-1 про нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових (посадових) обов'язків, у тому числі у відрядженнях, а також ті, що сталися під час:
-
перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого часу починаючи з моменту приходу працівника на підприємство до його виходу, який повинен фіксуватися відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, або за дорученням роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні та святкові дні;
-
приведення в порядок знарядь виробництва, засобів захисту, одягу перед початком роботи і після її закінчення, виконання заходів особистої гігієни; проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі підприємства або на транспортному засобі іншого підприємства, яке надало його згідно з договором (заявкою), за наявності розпорядження роботодавця;
-
використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця відповідно до встановленого порядку;
-
провадження дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, які не входять до кола виробничо завдання чи прямих обов'язків працівника (надання необхідної допомоги іншому працівникові, дії щодо попередження можлвих аварій або рятування людей та майна підприємства, інші за наявності розпорядження роботодавця тощо);
-
ліквідації аварій, пожеж та наслідків стихійного лиха
За висновками роботи комісії з розслідування визнаються пов'язаними з виробництвом і складається акт за формою Н-1 також про випадки:
-
природної смерті працівників під час перебування на підземних роботах або протягом чотирьох годин після виходу на поверхню внаслідок гострої серцево-судинної недостатності;
-
самогубства працівників плавскладу на суднах морського та рибопромислового флоту в разі перевищення терміну перебування їх у рейсі, обумовленого колективним договором, або їх природна смерть внаслідок впливу психофізіологічних, небезпечних та шкідливих виробничих факторів.
За висновками роботи комісії з розслідування не визнаються пов'язаними з виробництвом і не складається акт за формою Н-1 про нещасні випадки, що сталися з працівниками:
-
під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, який не належить підприємству і не икористовувався в інтересах цього підприємства;
-
за місцем постійного проживання на території польових вахтових селищ;
-
під час використання в особистих цілях транспортних засобів підприємства без дозволу роботодавця, а також устаткування, механізмів, інструментів, крім випадків, що сталися внаслідок несправності цього устаткування, механізмів, інструментів що сталися внаслідок несправності їх
-
унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними речовинами а також у наслідок їх дії за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин у виробничому процесі або порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий який перебував у такому стані, був відсторонений від роботи згідно з установленим порядком;
-
під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду;
-
під час природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у п.7
Про кожний такий випадок працівник повинен негайно повідомити безпосереднього керівника чи іншу уповноважену особу, а роботодавець, одержавши повідомлення –повідомляє про це відповідний робочий орган виконавчої дирекції фонду та інші зацікавлені установі та організації.
Акт про нещасний випадок затверджується роботодавцем після закінчення розслідування щодо випадків, що сталися за межами підприємства - протягом доби після одержання необхідних матеріалів . Затверджені акти надсилаються протягом 3 діб потерпілому, або його довіреної особі, керівнику структурного підрозділу, відповідному робочому органу виконавчої дирекції фонду.