- •2. Методи правового регулювання праці та основні функції трудового права
- •3.Трудове право як система галузі права.
- •4.Поняття основних принципів трудового права.
- •5.Зміст основних принципів трудового права.
- •6. Поняття джерел трудового права та їх класифікація.
- •Конституція України, кЗпП України, Закони України як джерела трудового права.
- •Підзаконні та локальні акти, що регулюють трудові відносини.
- •Поняття трудових правовідносин.
- •12.Умови та підстави виникнення трудових правовідносин.
- •13.Зміст трудових правовідносин.
- •Поняття суб’єктів трудового права, їх класифікація та види
- •Громадяни та роботодавець як суб’єкти трудового права.
- •Поняття зайнятості населення. Правове регулювання працевлаштування.
- •18. Поняття безробітного та порядок виплати допомоги по безробіттю.
- •19.Поняття колективного договору.
- •21. Порядок укладення колективного договору
- •22.Порядок прийняття колективного договору та контроль за його виконанням.
- •23.Поняття, роль та значення трудового договору, Відмінність трудового договору від інших цивільно-правових договорів.
- •24.Сторони і зміст трудового договору.
- •25. Загальний порядок прийняття на роботу.
- •26. Види трудового договору, тимчасова та сезонна робота
- •27. Сумісництво та суміщення. Правове регулювання.
- •28.Випробувалиний строк.
- •29.Переведення на іншу роботу та переміщення на інше місце роботи.
- •33.Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативі працівника.
- •34. Розірвання трудового договору по п.1 ст.40 кЗпП України.
- •35.Вказівки Пленуму Верховного Суду України щодо звільнення по п.1 ст.40 кЗпП України.
- •36. Розірвання трудового договору по п.2 ст.40 кЗпП України.
- •37.Розірвання трудового договору по п.3 ст.40 кЗпП України.
- •38. Розірвання трудового договору по п. 5 ст. 40 КзпП України.
- •39. Розірвання трудового договору по п.7 ст.40 кЗпП України.
- •40. Розірвання трудового договору з ініціативи третіх осіб та у зв’язку з порушенням правил прийому на роботу.
- •41. Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників
- •42.Порядок звільнення і проведення розрахунків.
- •43.Порядок ведення трудових книжок.
- •45. Режим робочого часу.
- •46. Надурочна робота.
- •47.Облік робочого часу.
- •48. Щотижневий безперервний відпочинок (вихідні дні) та святкові і неробочі дні. Порядок залучення працівників до роботи в ці дні та порядок компенсації роботи у ці дні.
- •49.Поняття відпустки та їх види.
- •4. Соціальна відпустка:
- •50. Додаткові щорічні відпустки, їх види та порядок надання
- •52.Порядок надання щорічної відпустки
- •53.Додаткові відпустки у зв’язку з навчанням та творчі відпустки, їх тривалість
- •54.Соціальні відпустки.
- •55.Відпустка без збереження заробітної плати.
- •56. Перенесення, поділ відпустки та відкликання з відпустки
- •57.Поняття заробітної плати, її структура та функції.
- •58.Сфери регулювання оплати праці.
- •59.Нормування праці.
- •60. Система оплати праці
- •61.Преміювання працівників.
- •63.Гарантійні виплати і компенсації.
- •64. Поняття трудової дисципліни та методи її забезпечення.
- •65.Внутрішній трудовий розпорядок.
- •67.Заохочення у трудовому праві.
- •68. Загальна дисциплінарна відповідальність.
- •69.Спеціальна дисциплінарна відповідальність.
- •70. Поняття матеріальної відповідальності, підстави матеріальної відповідальності.
- •71.Обмежана матеріальної відповідальності.
- •73. Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність працівників.
- •75. Матеріальна відповідальність роботодавця за шкоду, заподіяну працівникові.
- •76.Правові питання організації виробничого навчання
- •77.Пільги для працівників, які навчаються у загальноосвітніх та професійно-технічних закладах.
- •1. Встановлення скороченого робочого часу
- •2. Звільнення від роботи без збереження заробітної плати
- •3. Додаткова відпустка у зв'язку з навчанням у середніх закладах освіти
- •4. Час надання щорічних відпусток працівникам, які навчаються в середніх закладах освіти
- •78. Пільги для працівників, які навчаються у вищих закладах освітита аспірантурі.
- •1.Надання відпустки без збереження заробітної плати.
- •2.Надання додаткової оплачуваної відпустки.
- •79. Розкрийте поняття трудових спорів, назвіть їх види та причини виникнення.
- •80. Розкрийте порядок розгляду трудових спорів у ктс
- •Порядок вирішення трудових спрів у судах.
- •82. Поняття колективних трудових спорів та підстави їх виникнення. Органи, які розглядають колективні трудові спори.
- •83. Поняття страйку та порядок його проведення.
- •84.Поняття та основні види нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю.
- •85.Гарантії прав працівників на охорону здоров’я на виробництві
- •86.Організація охорони здоров’я працівників на підприємстві
- •87.Охорона здоров’я жінок
- •88. В інтересах охорони здоров’я неповнолітнім та осіб зі зниженою працездатністю
- •89.Соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
6. Поняття джерел трудового права та їх класифікація.
Джерела трудового права – це спосіб вираження норм права , що приймаються компетентними на це органами держави і призначені регулювати трудові відносини в процесі застосування праці і суспільного захисту людей праці.
Особливості джерел трудового права:
-
до джерел трудового права належить значна кількість підзаконних нормативно-правових актів;
-
в Україні продовжують застосовуватися окремі положення, що містилися в актах колишнього СРСР;
-
складовою частиною трудового законодавства є міжнародні акти;
-
застосування як джерел локальних актів;
-
серед джерел особливе місце займають акти органів держаної виконавчої влади.
Оскільки трудове право – це система правових норм , то для кращого їх засвоєння доцільно класифікувати джерела трудового права.
Класифікацію можна виконувати:
-
за ступенем важливості та підпорядкованості;
-
за системою трудового права;
-
за органами, які приймають нормативні акти;
-
за ступенем їх узагальнення;
-
за формою і сферою дії правового акту.
-
Конституція України, кЗпП України, Закони України як джерела трудового права.
Конституція України є основним джерелом трудового права. Вона закріплює найважливіші трудові права людини і громадянина та гарантії їх реалізації. Ці положення відображені в статтях 3,8,19,21-24,36,43-46,56,57-61,64,68 і деяких інших.
Стаття 3. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Стаття 8. В Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Стаття 19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Стаття 21. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Стаття 22. Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Стаття 23. Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов'язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості.
Стаття 24. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місцяпроживання, за мовними або іншими ознаками.
Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров'я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям.
Стаття 36. Громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Стаття 43. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми
професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про
воєнний і про надзвичайний стан.
Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється.
Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Стаття 44. Ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів.
Порядок здійснення права на страйк встановлюється законом з урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки, охорони здоров'я, прав і свобод інших людей.
Ніхто не може бути примушений до участі або до неучасті у страйку.
Заборона страйку можлива лише на підставі закону.
Стаття 45. Кожен, хто працює, має право на відпочинок.
Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.
Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.
Стаття 46. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших
випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Конституція України закріпила право на працю, заборону примусової праці. У зв’язку з цим змінено порядок переведення на іншу роботу.
Уперше закріплено право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці, право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів, право кожного на відпочинок (ст.45), право на участь у професійних спілках з метою захисту свої трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Найважливішою юридичною гарантією прав і свобод е судовий захист (ст.55).
Закони України,
“Про зайнятість населення”
“Про охорону праці”
“Про колективні договори і угоди
“Про відпустки”
“Про оплату праці”
(далі питання продовжується , КЗпП України Трудове право як система галузі права продиктуєш мені.)