19.Поняття колективного договору.

Колективний договір – це угода, що укладається власником підприємства або уповноваженою ним особою, з однієї сторони, і трудовим колективом найманих працівників, який уповноважив профспілковий комітет чи інший представницький орган на проведення колективних переговорів і укладення договору, -з другої, з метою врегулювання виробничих, трудових і соціально – економічних відносин, що потребують додаткової регламентації з урахуванням особливостей здійснення праці на даному підприємстві, а також питань, що не урегульовані чинним законодавством.

Метою колективного договору є поліпшення господарської діяльності підприємства, підвищення його рентабельності і якості продукції, удосконалення винагороди за працю, підняття рівня охорони праці, матеріально - побутового та культурного обслуговування працюючих.

Забороняється включати до колективного договору умови, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників.

Ознаками колективного договору є:

• наявність сторін – власника і трудового колективу;

• письмова форма договору, угоди;

• зміст-взаємні зобов’язання сторін.

За правовим значенням колективні договори можуть бути 2 видів:

• колективний договір підприємства, установі, організації;

• колективний договір структурного підрозділу підприємства в межах його компетенції.

Закон України “Про колективні договори та угоди” розрізняє договори на колективні договори та колективні угоди.

Колективна угода – це правовий акт, що укладається між соціальними партнерами і містить їхні зобов’язання щодо встановлення умов праці, зайнятості та соціальні гарантії для працівників держави, галузі, регіону.

Колективні угоди є такі:

1. Генеральна угода – сторонами якої є :

• профспілки , які об’єднуються для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди, з однієї сторони,

• і власники або уповноважені ними органи, які об’єднуються для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди з іншої сторони.

2. Угода на галузевому рівні – сторонами її є :

• власники, , об’єднання власників або уповноважені ними органи;

• профспілки чи об’єднання профспілок або інших представницьких організацій працівників, які мають відповідні повноваження щодо ведення переговорів, ухвалення угод та реалізації їх норм.

3. Угода на регіональному рівні – сторонами її е:

• місцеві органі державної влади або регіональні об’єднання підприємців;

• об’єднання профспілок чи інші уповноважені трудовим колективом органи.

До основних положень Колективних договорів та угод належать : зміст, сфера поширення, строк дії, порядок укладення.

20. Зміст колективного договору.

До зміст у колективного договору входять усі його умови, про які сторони мають право домовитися під час його укладення. Ці умови й визначають права та обов’язки сторін для їх використання.

ЗУ “Про колективні договори і угоди” визначає лише приблизний перелік питань, за якими сторони можуть визначати свої зобов’язання. Цей перелік не є вичерпним і тому дає можливість сторонам передбачати і інші додаткові гарантії чи соціально – побутові пільги.

Усі питання, що визначають зміст колективного договору, умовно групуються за трьома ознаками.

1 група включає в себе питання виробничого характеру:

а) внесення змін в організацію виробництва та праці;

б) забезпечення продуктивної зайнятості працівників;

в) нормування в оплаті праці.

2 група включає питання трудових характеру:

а) режим робочого часу, тривалість робочого часу та відпочинку;

б) умови і охорона праці;

в) встановлення гарантій, компенсацій, пільг та інше.

З група включає соціально – економічного характеру:

а) забезпечення житлом;

б) культурне та медичне обслуговування;

в) організація відпочинку та оздоровлення працівників.

Болотіна Н.Б. дає іншу класифікацію змісту колективних договорів і поділяє їх на 4 групи:

• інформаційні умови (містять норми угод більш високого рівня);

• нормативні умови (локальні акти, що поширюються на працівників даного підприємства);

• зобов’язальні умови ( конкретні зобов’язання сторін);

• організаційні умови 9 регламентують порядок укладення, зміни та припинення дії КД).

Зміст угод на державному рівні:

1. визначаються гарантії праці і забезпечення продуктивності зайнятості.

2. Встановлюється мін соц. гарантії оплати праці, розмір прожиткового мінімуму

3. Встановлюються умови охорони праці і навк середовища

4. Встановлюються умови зростання фондів оплати праці та встановлюється між галузеве співвідношення в оплаті праці.

Зміст угоди на галузевому рівні.

1. нормування і оплата праці мінімальний характер заробітної праці

2. умови охорони праці

3. умови зростання фондів оплати праці та інше.