- •2. Методи правового регулювання праці та основні функції трудового права
- •3.Трудове право як система галузі права.
- •4.Поняття основних принципів трудового права.
- •5.Зміст основних принципів трудового права.
- •6. Поняття джерел трудового права та їх класифікація.
- •Конституція України, кЗпП України, Закони України як джерела трудового права.
- •Підзаконні та локальні акти, що регулюють трудові відносини.
- •Поняття трудових правовідносин.
- •12.Умови та підстави виникнення трудових правовідносин.
- •13.Зміст трудових правовідносин.
- •Поняття суб’єктів трудового права, їх класифікація та види
- •Громадяни та роботодавець як суб’єкти трудового права.
- •Поняття зайнятості населення. Правове регулювання працевлаштування.
- •18. Поняття безробітного та порядок виплати допомоги по безробіттю.
- •19.Поняття колективного договору.
- •21. Порядок укладення колективного договору
- •22.Порядок прийняття колективного договору та контроль за його виконанням.
- •23.Поняття, роль та значення трудового договору, Відмінність трудового договору від інших цивільно-правових договорів.
- •24.Сторони і зміст трудового договору.
- •25. Загальний порядок прийняття на роботу.
- •26. Види трудового договору, тимчасова та сезонна робота
- •27. Сумісництво та суміщення. Правове регулювання.
- •28.Випробувалиний строк.
- •29.Переведення на іншу роботу та переміщення на інше місце роботи.
- •33.Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативі працівника.
- •34. Розірвання трудового договору по п.1 ст.40 кЗпП України.
- •35.Вказівки Пленуму Верховного Суду України щодо звільнення по п.1 ст.40 кЗпП України.
- •36. Розірвання трудового договору по п.2 ст.40 кЗпП України.
- •37.Розірвання трудового договору по п.3 ст.40 кЗпП України.
- •38. Розірвання трудового договору по п. 5 ст. 40 КзпП України.
- •39. Розірвання трудового договору по п.7 ст.40 кЗпП України.
- •40. Розірвання трудового договору з ініціативи третіх осіб та у зв’язку з порушенням правил прийому на роботу.
- •41. Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників
- •42.Порядок звільнення і проведення розрахунків.
- •43.Порядок ведення трудових книжок.
- •45. Режим робочого часу.
- •46. Надурочна робота.
- •47.Облік робочого часу.
- •48. Щотижневий безперервний відпочинок (вихідні дні) та святкові і неробочі дні. Порядок залучення працівників до роботи в ці дні та порядок компенсації роботи у ці дні.
- •49.Поняття відпустки та їх види.
- •4. Соціальна відпустка:
- •50. Додаткові щорічні відпустки, їх види та порядок надання
- •52.Порядок надання щорічної відпустки
- •53.Додаткові відпустки у зв’язку з навчанням та творчі відпустки, їх тривалість
- •54.Соціальні відпустки.
- •55.Відпустка без збереження заробітної плати.
- •56. Перенесення, поділ відпустки та відкликання з відпустки
- •57.Поняття заробітної плати, її структура та функції.
- •58.Сфери регулювання оплати праці.
- •59.Нормування праці.
- •60. Система оплати праці
- •61.Преміювання працівників.
- •63.Гарантійні виплати і компенсації.
- •64. Поняття трудової дисципліни та методи її забезпечення.
- •65.Внутрішній трудовий розпорядок.
- •67.Заохочення у трудовому праві.
- •68. Загальна дисциплінарна відповідальність.
- •69.Спеціальна дисциплінарна відповідальність.
- •70. Поняття матеріальної відповідальності, підстави матеріальної відповідальності.
- •71.Обмежана матеріальної відповідальності.
- •73. Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність працівників.
- •75. Матеріальна відповідальність роботодавця за шкоду, заподіяну працівникові.
- •76.Правові питання організації виробничого навчання
- •77.Пільги для працівників, які навчаються у загальноосвітніх та професійно-технічних закладах.
- •1. Встановлення скороченого робочого часу
- •2. Звільнення від роботи без збереження заробітної плати
- •3. Додаткова відпустка у зв'язку з навчанням у середніх закладах освіти
- •4. Час надання щорічних відпусток працівникам, які навчаються в середніх закладах освіти
- •78. Пільги для працівників, які навчаються у вищих закладах освітита аспірантурі.
- •1.Надання відпустки без збереження заробітної плати.
- •2.Надання додаткової оплачуваної відпустки.
- •79. Розкрийте поняття трудових спорів, назвіть їх види та причини виникнення.
- •80. Розкрийте порядок розгляду трудових спорів у ктс
- •Порядок вирішення трудових спрів у судах.
- •82. Поняття колективних трудових спорів та підстави їх виникнення. Органи, які розглядають колективні трудові спори.
- •83. Поняття страйку та порядок його проведення.
- •84.Поняття та основні види нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю.
- •85.Гарантії прав працівників на охорону здоров’я на виробництві
- •86.Організація охорони здоров’я працівників на підприємстві
- •87.Охорона здоров’я жінок
- •88. В інтересах охорони здоров’я неповнолітнім та осіб зі зниженою працездатністю
- •89.Соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
58.Сфери регулювання оплати праці.
Закон України “ Про оплату праці” передбачає дві сфери регулювання заробітної плати:
-
на державному рівні;
-
на договірному рівні.
Державний рівень заробітної плати полягає в законодавчому регулюванні оплати праці працівників підприємств всіх форм власності шляхом встановлення мінімальної заробітної плати, а також інших державних норм і гарантій ;
встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державний, комунальної власності, працівників підприємств, установ , організацій, що фінансуються з бюджету, регулювання фондів оплати праці працівників підприємств – монополістів, а також шляхом встановлення податків на доходи працівників.
Мінімальна заробітна плата – один з важливих соціальних стандартів, які застосовується у всіх державах світу.
Ст.3 Закону України “Про оплату праці” дає таке її визначення.
Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці ( обсяг робіт).
Її розмір визначається з урахуванням :
-
вартості величини мінімального споживчого бюджету з поступовим зближенням рівнів всіх цих показників у міру стабілізації та розвитку економіки країни ;
-
загального рівня середньої заробітної плати;
-
продуктивності праці;
-
рівня зайнятості населення та інших економічних умов.
Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою за поданням Кабінету Міністрів України, як правило, один раз на рік під час затвердження державного бюджету. Він може щоквартально переглядатися, разом з уточненням показників державного бюджету України.
При визначенні мінімального розміру заробітної плати враховуються пропозиції, вироблені шляхом переговорів між працівниками профспілок, власників або уповноважених ними органів, які об’єдналися для ведення колективних переговорів і укладення Генеральної Угоди.
Закон передбачає також необхідність перегляду мінімальної заробітної плати залежно від зростання індексу цін на споживчі тарифі і тарифів на послуги за угодою сторін колективних переговорів.
Мінімальна заробітна плата відіграє важливу роль в тарифній системі оплати праці, оскільки виступає розрахунковою величиною для визначення розміру тарифної ставки робітника першого розряду.
Держава здійснює регулювання інших норм і гарантій в оплаті праці. До таких норм належить оплата праці за роботу в надурочний час, в святкові та неробочі дні, вихідні дні, нічній час, за час простою не з вини працівника; при виготовленні продукції , що виявилася браком не з вини працівника, працівників, молодших 18 років, при скороченої тривалості їх щоденної роботи та інше.
До гарантій працівників належить оплата щорічних відпусток, за час виконання державних обов’язків та інше.
До сфери державного регулювання належить і встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств. Заснованих на державний та комунальної власності форми власності.
Держава регулює фонд оплати праці підприємств- монополістів з метою недопущення штучного підвищення оплати праці, саме внаслідок особливого, преважного положення таких підприємств ( постанова КМ України від 5.05.97 №428 “ Про регулювання фондів оплати праці підприємств – монополістів.) .
Договірне регулювання оплати праці здійснюється на основі системи соціального партнерства угод, які укладаються на державному , галузевому , регіональному рівнях, згідно ЗУ “Про колективні договорі і угоди”. Головним принципом є недопущення погіршення положення працівника шляхом зниження гарантій. Передбачених угодою більш високого рівня або законодавства. Однак ЗК “Про оплату праці” допускає для подолання фінансових труднощів підприємства тимчасово, на період до 6 місяців, в колективних договорах передбачати норми по оплати праці нижчі ніж в генеральної Угоді і галузевої, але не нижче від державних норм і гарантій.
Предметом договірного регулювання відносин в галузі оплати праці на державному рівні виступають:
-
основні принципи і норми реалізації соціально- економічної політики та трудових відносин:
-
мінімальні соціальні гарантії оплати праці і доходів населення на достатньому рівні;
-
розмір прожиткового мінімуму, мінімальних стандартів;
-
умови зростання фондів оплати праці та встановлення міжгалузевих співвідношень в оплаті праці.
В галузевих встановлюються:
-
норми праці й нормативи оплати праці;
-
мінімальні гарантії заробітної плати на основі єдиної тарифної сітки;
-
мінімальні розмірі доплат і надбавок з урахуванням специфіки, умов праці окремих професійних груп і категорій;
-
умови зростання фондів оплати праці;
-
міжкваліфікаційні співвідношення в оплаті праці працівників даної галузі.
Особливе місце в системі договірного регулювання оплати праці займає колективний договір. Саме тут відбувається конкретизація правових норм більш високого рівня.