- •§1. Початок першої світової війни
- •3. Політика окупаційних військ на українських землях
- •§2. Українські землі у 1915-1917 pp.
- •Тема 2 Українська революція
- •§3. Початок Української революції
- •§4. Проголошення автономії '. України
- •2. Український національний конгрес
- •§5. Наростання політичної боротьби в Україні у липні— жовтні 1917 р.
- •§6. Проголошення Української Народної Республіки
- •3. Українсько-російський конфлікт
- •§8. Українська Народна Республіка: від Брестського мирного договору до гетьманського перевороту
- •§9. Українська держава
- •§10. Директорія унр
- •§11. Західноукраїнська Народна Республіка (зунр)
- •1. Проголошення зунр. Організація держави на західноукраїнських землях
- •§12. Політика радянського уряду в Україні у 1919 р.
- •2. Політичний курс більшовиків в Україні у 1919 р.
- •3. Економічна політика більшовицького режиму
- •4. Селянські антибільшовицькі виступи
- •§13. Україна в другій половині 1919 р.
- •§14. Україна на початку 1920 р.
- •1. Незалежність радянської України: форма і суть
- •§15. Варшавська угода та її наслідки
- •§16. Розгром військ Врангеля й махновців
- •§17. Культура і духовне життя в Україні у 1917—1920 pp.
- •1. Національно-культурне будівництво у часи Центральної Ради
- •5. Культурний процес за радянської влади
- •6. Проблеми життєдіяльності церкви
- •Тема 4 Українська срр в умовах нової економічної політики (1921—1928)
- •§18. Україна наприкінці 1920-го - на початку 20-х pp.
- •§19. Входження усрр до складу срср
- •§20. Культура та духовне життя у роки неПу
- •4. Розвиток літератури та мистецтва в 20-ті роки
- •Тема 5 Радянська модернізація України (1928-1939)
- •§21. Сталінська індустріалізація України
- •2. Формування нового господарського механізму
- •§22. Колективізація та розселянювання України
- •§23. Голодомор 1932-1933 pp. В Україні
- •§24. Громадсько-політичне життя
- •2. Конституція урср 1937 року
- •§25. Стан культури в Україні у 30-ті pp.
- •4. Церковна політика. Ліквідація уапц
- •Хронологія подій
- •Тема 6 Західноукраїнські землі в 1921-1939 роках
- •§26. Українські землі у складі Польщі
- •§27. Українські політичні партії та політична боротьба в Західній Україні
- •4. Український монархізм в.Липинського
- •2. Характер політики румунського уряду щодо українців
- •§29. Закарпаття в складі Чехословаччини
- •2. Особливості політичної боротьби в Закарпатті
- •Словник-довідник
- •Історія україни
3. Українсько-російський конфлікт
Протистояння між УЦР і більшовицькою Радою Народних Комісарів протягом короткого часу набуло загрозливого характеру. На це було кілька причин.
Прагнучи підкорити Дон, більшовики намагалися транзитом через Україну передислокувати туди розпропаговані ними військові частини з фронту. Центральна Рада, небезпідставно побоюючись перенасичення України військами, роззброювала їх та висилала за межі території. Водночас козацькі загони безперешкодно пропускалися на Дон, що викликало звинувачення з боку Раднаркому Росії в «контрреволюційності УЦР й у розвалі фронту». Більшовицькі агітатори в Україні всіляко дискредитували місцеву владу, називаючи її буржуазно-капіталістичною, антинародною тощо. Мали місце спроби розколу Центральної Ради за допомогою ліворадикальних елементів у фракціях УСДРП й УПСР. Розгорнулася кампанія за переобрання УЦР на Всеукраїнському з'їзді Рад, де більшовики сподівалися забезпечити собі перевагу. До речі, російський Уряд не визнавав Центральної Ради на тій підставі, що вона не була обрана Всеукраїнським з'їздом Рад. У свою чергу, УЦР відмовляла більшовицькій Раді Народних Комісарів (РНК) у праві представляти всю Росію, затягуючи формально-офіційне визнання її урядом Московщини (де-факто визнаючи РНК такою). Не приховуючи своїх намірів, російські лідери 27 листопада створили при ставці в Могилеві революційний польовий штаб для боротьби з військами Калєдіна, Дутова та Центральної Ради, оголошених контрреволюційними.
Позбавлений альтернативи, уряд УНР дав наказ українським підрозділам, які перебували за межами України, перебазуватися на її територію. ЗО листопада було роззброєно й вислано з
49
Києва пробільшовицьки настроєні частини міського гарнізону.
Становище Центральної Ради напередодні військового конфлікту з Радянською Росією було складним. Надмірне захоплення політичними питаннями за рахунок соціально-економічних проблем підривало довіру народу до влади. В.Винниченко визнавав, що трудящі та солдатські маси не бачили «з боку своєї української влади бажання стати рішуче на бік працюючих, тенденцій щось радикально робити в цьому напрямі... Замість того чув, як таке бажання больше-виків, така їхня оборона простого, бідного люду проти всякого пана називалася в українців демагогією, висміювалася, лаялася, заперечувалась». Цілком логічно, з огляду на це, стали більшовизація Рад в Україні й прихід їх до влади у містах.
До того ж УЦР так і не спромоглася витворити струнку виконавчу вертикаль, хоча її підштовхували до цього. Конкретні пропозиції щодо формування життєздатного адміністративного механізму на місцях містилися в спеціальній постанові, прийнятій третьою сесією Всеукраїнської ради селянських депутатів (18-23 листопада 1917 p.).
Нездатність Центральної Ради розв'язати невідкладні проблеми державного будівництва породжувала думки про необхідність її перевиборів. Особливу зацікавленість у цьому виявляли більшовики. Однак перевибори не відбулися, оскільки на 9 січня 1918 р. були призначені Всеукраїнські установчі збори.
Вибори продемонстрували співвідношення сил наприкінці листопада - на початку грудня 1917 p.: більшовики отримали 10% голосів виборців, тоді як українські соціал-демократи та есери - 75%. Виходило, що навіть нестійкий авторитет УЦР був нездоланною перешкодою для більшовиків України на шляху до влади без сторонньої допомоги. І чинником, що вирішив долю Центральної Ради, стали війська, підпорядковані більшовикам Росії.
Перевір себе Початковий рівень:
1. Проголошення Української Народної Республіки відбулося в листопаді 1917 p.; грудні 1917 р; січні 1918 р.
2. Створення УНР було проголошено
Першим Універсалом; Другим Універсалом; Третім "Універсалом.
З Дайте відповідь: Проголошувалося створення УНР у федеративному зв'язку з Росією - так; ні; й так, і ні.
Середній рівень:
4. Восени 1917 р. існували три табори з різною політичною орієнта-
цією {необхідне підкресліть)
Центральна Рада; Генеральний Секретаріат; Ради робітничих депутатів; Тимчасовий уряд; штаб КВО.
-
Назвіть головні положення III Універсалу.
-
Вкажіть дату. Всеукраїнські установчі збори відбулися в: січні 1918 p.; грудні 1917 p.; листопаді 1917 р.
Достатній рівень:
-
Охарактеризуйте зміст III Універсалу.
-
Проаналізуйте причини українсько-російського конфлікту наприкінці 1917 р.
Високий рівень:
9. Досягнення і невдачі Центральної Ради.
Висловіть своє бачення цієї проблеми. Відповідь обґрунтуйте.
10. «За нових умов Центральна Рада опинилася перед вибором: або підкоритися урядові Леніна, або завершити державну будову, проголосивши українську державу», - пише історик Т.Гунчак. Про які нові умови йдеться? Який шлях вибрала Центральна Рада? Поясніть, чому? Дайте оцінку діям Центральної Ради.
»7. Війна радянської Росії з Українською Народною Республікою. Проголошення незалежності УН1?
«Діячі Центральної Ради недооцінювали динаміки революційного процесу. їхня розважлива програма могла б мати успіх за спокійних обставин розви. тку суспільства. Ініціативу у неї перехопили ті політичні групи, які робили ставку на грубу фізичну силу» .
(Я.Грицак. Нарис історії України).
Г І0міркуйте, чому виникла війна з радянською Росією? Які вона • мала наслідки.
50
51
1. Війна радянської Росії з УНР
4 грудня 1917 р. УЦР отримала телефонограму Раднар-кому, в якій стверджувалося право націй на самовизначення аж до відокремлення, визнавалися Українська Народна Республіка й все, що торкалося національної незалежності українського народу. Разом з тим висувалися звинувачення на адресу Центральної Ради у тому, що, «прикриваючись національними фразами, вона веде непевну буржуазну політику, яка давно вже визначається непризнаниям... Рад і радянської влади в Україні». Ніби між іншим УЦР інкримінувалася відмова скликати у відповідь на вимогу Рад їх Всеукраїнський з'їзд. Телеграма, надіслана від імені В..Леніна і Л.Троцького, в ультимативній формі ставила Центральну Раду перед вибором: або підтримати боротьбу російських більшовиків проти Каледіна і повернути зброю роззброєним частинам, або ж опинитися у стані війни зі своїм могутнім сусідом.
Генеральний Секретаріат негайно відповів, що ультимативні спроби російського уряду нав'язати Україні свої підходи до вирішення наявних питань є втручанням у її внутрішні справи, і українська сторона готова вжити адекватних заходів, тобто захистити себе.
4 грудня 1917 р. в Києві розпочав роботу з'їзд Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів України. Більшовики сподівалися провести його під своїм керівництвом та переобрати Центральну Раду. Однак більшість з 2,5 тис. делегатів з'їзду підтримала УЦР і засудила «централістичні заміри... московського (великоруського) правительства, що, доводячи до війни між Московщиною й Україною, загрожують до решти розірвати федеративні зв'язки, до яких прямує українська демократія». Більшовики в Україні відмежувалися від ультиматиму Ради народних комісарів (РНК), але змушені були залишити засідання, посилаючись на непра-вочність з'їзду.
Тим часом уряд В. Леніна дав наказ військам під командуванням В.Антонова-Овсієнка розпочати наступ на територію України. 9 грудня 1917 р. російські війська були вже у Харкові.
Відчувши силу, яка за ними стоїть, делегати-більшови-ки, які залишили з'їзд Рад у Києві, 11-12 грудня в Харкові
провели власний з'їзд Рад, який вони вважали «всеукраїнським» та «легітимним». Той факт, що 200 його делегатів представляли тільки 89 з 300 Рад, що діяли в Україні, зовсім не бентежило організаторів з'їзду, які створили власну урядову структуру - Народний Секретаріат. Те, що радянська влада трималася на російській військовій силі, ні в кого не викликало сумнівів. У наказі командувача Муравйова за № 14 про це сказано з відвертою зухвалістю: «Цю владу ми несемо з далекої півночі на вістрях своїх багнетів, де її встановлюємо, всемірно підтримуємо її силою цих багнетів».
Утворення радянського уряду у Харкові розв'язувало руки російським більшовикам, які дістали можливість замаскувати загарбницькі дії, прикриваючись українськими однодумцями. Як влучно писав В.Винниченко, Радянська Росія відводила від себе звинувачення в агресії: «не вона, мовляв, уже тепер вела війну з Україною, а Харківський Український уряд боровся проти Київського, тепер, мовляв, це хатня справа самого українського народу. Натуральна річ, що це була тільки одна формальність, бо харківський уряд усі директиви одержував з Петрограда й вів військові операції силами руського уряду»
Не можна не погодитися з висновками голови Генерального Секретаріату про те, що утворення радянського уряду в Харкові сприяло перемозі більшовизму в Україні: «всі невдо-волені елементи зразу знайшли собі в йому організаційний центр і точку обпертя».
17 грудня 1917 р. Центральний Виконавчий Комітет Рад України (ВУЦВК) своїм маніфестом оголосив повалення Центральної Ради та Генерального Секретаріату, а наступного дня створив крайовий комітет для «боротьби з контрреволюцією».
Центральна Рада також здійснила заходи, спрямовані на організацію збройного опору більшовицькій експансії. 17 грудня 1917 р. було створено Особливий комітет оборони України у складі М.Порша, С.Петлюри й В.Єщенка, а 18 грудня полковника Капкана призначено командувачем українських військ, н.о протистояли російським частинам. Ще через тиждень Генеральний Секретаріат ухвалив рішення про створення армії УНР а засадах добровільності та грошового утримання.
52
53
Однак цих зусиль було замало для дієвої відсічі навали з півночі. Військовий секретаріат практично нічого не зробив для формування боєздатної армії, та й не міг цього зробити, адже лідери УЦР боялися і не розуміли значення організованої збройної сили, здатної підтримати революцію. Захоплення українізацією військових частин без належного організаційного підкріплення виявилося безрезультатною витратою часу: в перших же зіткненнях з російськими частинами українські підрозділи виявилися деморалізованими, розпорошеними й небоєздатними.
Радянські війська, розпочавши загальний наступ 25 грудня 1917 p., захопили Катеринослав, а на початку січня 1918 р. Олександрівськ, Полтаву, Чернігів та інші міста. Дійшло до того, що на захист української справи стала учнівська і студентська молодь. 16 січня 1918 р. близько 300 юнаків під Крутами вступили в нерівний бій з переважаючими силами російських військ. Багато з них заплатили життям за нерозпорядливість та недалекоглядність українських політиків.
2. Четвертий Універсал. Проголошення незалежності УНР
Невтішні реалії змусили керівників Центральної Ради переглянути свої погляди на статус України і, відмовившись від гасел автономії у складі федерації народів, стати на грунт повної незалежності і самостійності Української держави. Так раїнську Народну Республіку «самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу».
Державний герб УНР Великий державний герб УНР
Затверджені Центральною Радою 22.03.1918
IV Універсал проголосив також перспективи в галузі внутрішньої політики. Революційно-демократична влада на місцях
54
повинна була базуватися на співробітництві органів самоврядування та Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів. У соціально-економічній сфері проголошувалося повсюдне впровадження земельного закону на основі безплатної передачі землі селянам, а також конверсія і демілітаризація промисловості з метою забезпечення народу товарами широкого вжитку. Передбачалося запровадження зовнішньоторговельної монополії держави, а також монополії на торгівлю металом, вугіллям, шкірою, тютюном та іншими товарами, встановлення державно-народного контролю над банками.
Не заперечуючи історичного значення IV Універсалу, все ж слід визнати, що він був запізнілою спробою переходу від автономістськи-федеративних принципів державного будівництва до самостійницьких. Причому лідери українського руху не відкидали взагалі ідею федеративного зв'язку України з іншими державними утвореннями в рамках єдиного об'єднання, а лише до кращих часів відкладали її.
3. Перша спроба радянізації України
На середину січня 1918 р. більшовики захопили владу майже на всій Правобережній Україні. 14 січня почалися збройні виступи проти Центральної Ради у Миколаєві та Одесі • В Києві того ж дня було введено стан облоги. Однак 16 січня підрозділи міського гарнізону й озброєні робітничі дружини заводу «Арсенал» підняли повстання проти Центральної Ради, яка могла покладатися лише на загони «Вільного козацтва» під командуванням М.Ковенка, «гайдамацький кіш» Слобідської України на чолі з отаманом С.Петлюрою та курінь січових стрільців (командир - Є.Коновалець, начальник штабу ~ А.Мельник). Українські полки, розташовані в столиці, так 1 не виступили на захист УЦР. Але й без них 22 січня більшовицький виступ у місті був придушений.
Водночас під тиском есерів уряд В.Винниченка подав у відставку. Формування нового уряду було доручено В.Голубовичу.
u Втім, загального розвитку драматичних подій це не змінило-
Шська під командуванням Муравйова були вже під Києвом,
Розпочавши артилерійський обстріл його найважливіших об'єктів-
січня 1918 р. члени Малої Ради та Ради народних міністрів
55
25
(так став називатися уряд після проголошення IV Універсалу) змушені були виїхати зі столиці в напрямку Житомира.
Вступ більшовицьких військ до Києва супроводжувався не-чуваними репресіями. їх вістря спрямовувалося в першу чергу проти діячів українського руху, а також російського офіцерства яке шукало притулку в Україні. Червоноармійці замордували колишнього міністра земельних справ О.Зарудного, членів Центральної Ради журналіста І.Пугача і старого політичного діяча есера Л.Бочковського. За австрійськими донесеннями, муравй-овці розстріляли в Україні 2576 колишніх царських офіцерів.
У Харкові до новоствореного радянського уряду - Народного Секретаріату - ввійшли Артем (Ф.Сергеев) - торгівля і промисловість, В.Ауссем - фінанси, Є.Бош - внутрішні справи, С.Бакинський - міжнаціональні справи, В.Затонський -народна освіта, Е.Лугановський - продовольчі справи, М.Скрипник - справи праці та інші. Відсутність будь-якого авторитету нової влади, прохолодне ставлення до неї з боку харківської ради робітничих депутатів і місцевого більшовицького комітету змусили ЦВК та Народний Секретаріат переїхати в Київ. Лише за допомогою командувача російськими військами В.Ан-тонова-Овсієнка вищі радянські органи змогли розпочати свою діяльність. Скасувавши всі розпорядження Центральної Ради, ЦВК і Народний Секретаріат поширили дію декретів Ради народних комісарів про землю, робітничий контроль, націоналізацію промисловості на територію України. Вища рада народного господарства РСФРР взяла під контроль індустрію України. Навіть націоналізація окремих підприємств здійснювалася не українським, а російським урядом.
Розбудова української державності за таких умов припинилася. Більше того, всупереч вказівкам В.Леніна почали з'являтися адміністративно-територіальні утворення - Донець-ко-Криворізька Республіка, Республіка Таврида, які намагалися проводити власну політику. Це свідчило про неефективність організаційних зусиль радянської влади, відсутність дієвої вертикалі управління країною. Особливо наочно це виявлялося у виробничій сфері. Різке падіння дисципліни й продуктивності праці, зростання безробіття, зменшення заробітної плати трудящих ставали буденною ознакою життя.
56
Більшовики прийшли до влади в період значної дезорганізації суспільства, яку вони посилили своїм «чорно-білим» сприйняттям дійсності, зображаючи буржуазію та представників старої влади єдиними винуватцями народного горя. Згідно з радянським декретом про землю, бідні селяни розбирали худобу, інвентар, насіння, «вирівнюючи» таким чином майновий стан українського села. Однак розрахунок на те, що вони зметуть старий устрій і стануть надійною опорою більшовиків, не справдився. Коли для Народного Секретаріату настали тяжкі часи, селянство не кинулося захищати його. У п'ятьох радянських арміях, створених в Україні налічувалося лише 25 тис. солдатів й офіцерів. Якщо проти армії УНР більшовики ще воювали більш-менш успішно, то добре навченим і оснащеним військам Німеччини та Австро-Угорщини серйозного опору вчинити не змогли. 27 лютого 1918 р. Народний Секретаріат змушений був переїхати до Полтави, а згодом, 9 березня, - до Катеринослава.
17-19 березня 1918 р. у Катеринославі відбувся II Всеукраїнський з'їзд Рад. А 22 березня новообрані ЦВК й Народний Секретаріат (на чолі з М.Скрипником) виїхали до Таганрога.
Осмислюючи невдачу більшовицької спроби закріпитися у республіці, новий голова Народного Секретаріату М.Скрипник згодом писав: «Наша трагедія на Україні полягає саме в тому, щоб за допомогою робітничого класу, російського за національністю або зрусифікованого, що зневажливо ставиться часом навіть до найменшого натяку на українську мову і українську культуру, за допомогою його і силами його завоювати селянство і сільський пролетаріат, за національним складом український, який у зв'язку із складними історичними умовами упереджено й недовірливо ставиться до всього російського, «московського».
Перевір себе Початковий рівень
• Назвіть дату проголошення IV Універсалу: 2 грудень 1917 p.; січень 1918 p.; лютий 1918 р.
авершіпгь речення: IV Універсал проголосив (автономію Украї-ни, утворення УНР; незалежність України). кажіть назву уряду після проголошення IV Універсалу: енеральний Секретаріат; Рада Народних Міністрів.
57
7 листопада 1917 р.
З грудня 1917 р.
4-6 грудня
8-Ю грудня 1917 р.
11-12 грудня 1917 р.
12 грудня 1917 р.
5 січня 1918 р.
9 січня 1918 р.
16 січня 1918 р.
26 січня 1918 р.
ЗО січня 1918 р.
4. Назвіть заходи, що здійснила Центральна Рада для організації
збройного опору більшовицькій агресії.
-
«Всі невдоволені елементи зразу знайшли собі в йому організаційний центр і точку обпертя». Кому належить цей вислів? Про яку подію йдеться?
-
Встановіть послідовність подій: бій під Крутами; проголошення
радянської влади в Україні; телеграма РНК з ультимативними вимогами до УЦР; IV Універсал Достатній рівень:
-
Складіть хронологічний ланцюжок головних подій у кінці 1917 - на початку 1918 р.
-
Охарактеризуйте першу спробу радянізації України.
-
Проаналізуйте досягнення та прорахунки Центральної Ради під час організації збройного опору більшовицькій Росії.
Високий рівень:
-
На основі Універсалів Центральної Ради прослідкуйте, як змінювався державний статус України протягом червня 1917 р. - січня 1918 р. Дайте власну оцінку цим перетворенням.
-
В.Винниченко писав, що Радянська Росія відводила від себе звинувачення в агресії: «Не вона, мовляв, уже тепер вела війну з Україною, а Харківський Український уряд боровся проти Київського, тепер, мовляв, це хатня справа українського народу». Чи поділяєте ви цей висновок? Доберіть факти, що підтверджують або спростовують його. Висловіть своє бачення дій Радянської Росії.
Хронологія подій
3-4 березня 1917 р. утворення Української Центральної Ради
19 березня 1917 р. 100-тисячна національна демонстрація в
Києві 6-8 квітня 1917 р. Український Національний конгрес
5-8 травня 1917 р. Перший Всеукраїнський військовий з'їзд
10 червня 1917 р. Перший Універсал Центральної Ради. Про-
голошення автономії України 15 червня 1917 р. утворення Генерального Секретаріату Цен-
тральної Ради 4-5 липня 1917 р. збройний виступ самостійників
4 серпня 1917 р. «Тимчасова інструкція Генеральному секре-
таріатові Тимчасового уряду» 8-15 вересня 1917 р. з'їзд народів у Києві 31 жовтня 1917 р. перехід влади в Києві до Центральної Ради
58
Третій Універсал Центральної Ради. Проголошення Української Народної Республіки Маніфест РНК до українського народу з ультимативними вимогами до Центральної Ради Всеукраїнський з'їзд рад у Києві встановлення радянської влади в Харкові з'їзд рад у Харкові
проголошення радянської влади в Харкові початок наступу радянських військ на Київ Четвертий Універсал Центральної Ради. Проголошення незалежності УНР бій під Крутами вступ військ Муравйова у Київ переїзд Народного Секретаріату з Харкова до Києва
Тематичне оцінювання Початковий рівень:
-
Назвіть відомих вам діячів доби Української революції. Розкажіть про життя й діяльність одного з них.
-
Позначте подію, що відбулася раніше:
-
Проголошення УНР
-
Утворення Центральної Ради
-
Проголошення І Універсалу
Дайте відповідь. Скільки Універсалів було проголошено Центральною Радою? Який Універсал проголосив незалежність УНР?
Вкажіть назву першого уряду автономної України: Центральна Рада; Тимчасовий уряд; Генеральний Секретаріат.
Середній рівень:
5. Без цих історичних постатей 1) М.Гру шевського; 2) В.Винничен- ка; 3) СПетлюри неможливо уявити добу Української революції. Вкажіть, кого саме стосується наведені нижче твердження
-
Перший Президент УНР
-
Письменник, автор 14 романів, більше ста оповідань
-
Видатний учений, автор близько 2 тис. друкованих праць
-
Він заповідав: «Стійте всіма силами за Україну»
-
Перший секретар військових справ Генерального Секретаріату УНР
-
Перший Голова Генерального Секретаріату.
6. Коли було проголошено Українську Народну Республіку? Чому її Уряд не приділяв уваги соціальним питанням? До чого це призвело?
• • Що ви знаєте про відносини УНР й Радянської Росії? Чому виник воєнний конфлікт?
59
^^
-
Де та коли було проголошено радянську владу в Україні? Достатній рівень:
-
Встановіть послідовність подій:
-
Проголошення автономії України
-
Утворення Центральної Ради
-
Проголошення Української Народної Республіки
-
Переїзд Народного Секретаріату з Харкова до Києва
-
Проголошення незалежності УНР
-
Проголошення радянської влади в Україні
10. Поясніть, якими були взаємовідносини Центральної Ради й Тимчасового уряду? Проаналізуйте зміст переговорів між ними.
11. Заповніть таблицю в робочому зошиті «Універсали Централь ної Ради»:
Універсали |
Основні положення |
І |
|
II |
|
Ш |
|
IV |
|
Прослідкуйте на основі Універсалів Центральної Ради, як змінювався державний статус України протягом червня 1917 р. - січня 1918 р. Який з Універсалів мав найбільше значення у державотворчих процесах 1917-1918 pp.? Високий рівень:
-
Лютнева революція дала поштовх до активізації національно-визвольного руху в Україні. Проаналізуйте події в Україні після Лютневої революції, покажіть діяльність Центральної Ради, роль її лідерів в організації національної боротьби українського народу.
-
«Подиву гідним є те, що незважаючи на відверте доктринерство й відсутність політичного досвіду у її лідерів, Центральній Раді таки вдалося досягти чималих успіхів. Передовсім, це стосується національної мобілізації українських мас на проголошення Української Народної Республіки», - пише український історик Я.Грицак.
Які оцінки діяльності Центральної Ради ви знаєте? Яку поділяєте? Поясніть, чому? Висловіть своє бачення історичного значення діяльності Центральної Ради.
14. Назвіть, на ваш розсуд, найбільш доленосні події доби Украї нської революції. Розташуйте їх у порядку спадання значущості. Поясніть свій вибір. Відповідь обґрунтуйте.
ТЕМА З Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1920)
Карта-схема ,
^ПМЕЦЬКСУ-АВСТРІЙСЬКА f \
ІНТЕРВЕНЦІЯ 1918 р. І \РАДЯНСЬНА
січень Ш18 р. |
«Боротьба за збереження державної незалежності України була логічним продовженням Української революції, котра цю незалежність проголосила. У цій боротьбі вирішувалися ті ж питання, які стояли в 1917 p.: чи бути, по-перше, Україні незалежною державою; чи матиме, по-друге, ця держава демократичний політичний устрій; чи отримає розвиток громадянське суспільство. Державна незалежність була втрачена, надії на розбудову правової держави згасали. Історія дала негативні відповіді на ці
питання»
(Ф.Турченко. Новітня історія України).
60